Постанова 4855 № 640/38355/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/38355/21 Головуючий у І інстанції - Боряринцева М.А. Суддя-доповідач - Губська Л.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 липня 2022 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Головуючого судді: Губської Л.В., суддів: Епель О.В., Карпушової О.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 червня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним дій, зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, в якому просить визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві про відмову у перерахунку розміру його пенсії на підставі довідки від 14.08.2020 № 2/6-1453 про розмір грошового забезпечення, наданої Управлінням державної охорони України, починаючи з 05.03.2019 та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду у м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії без обмеження максимального її розміру, починаючи: з 05.03.2019 виходячи з розрахунку основного розміру пенсії у 80% від грошового забезпечення зазначеного у довідці про розмір грошового забезпечення від 14.08.2020 № 2/6-1453 та 01.01.2021, виходячи з розрахунку основного розміру пенсії у 80% від грошового забезпечення, зазначеного у довідці про розмір грошового забезпечення за 2021 рік, виданої Управлінням державної охорони України, та виплатити різницю між нарахованою сплаченою пенсією. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 червня 2022 року позовну заяву повернуто позивачеві на підставі п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України, а саме, у зв`язку з пропуском строку звернення до суду з цим позовом. Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду. Свої вимоги обґрунтовує тим, що підставою для поновлення строку звернення до суду з цим позовом є те, що він вважав, що його права будуть захищені під час розгляду справи №640/14270/20, крім того, він хворів коронавірусом, після чого тривалий термін проходив реабілітацію. Також, наголошує, що норми ст. 122 КАС України не підлягають застосуванню до спорів, які виникли у зв`язку виплатою недоплаченої пенсії з вини держави в особі її компетентних органів. Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до ч. 2 ст. 312 КАС України. Згідно ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Так, відповідно до ч.ч.1-3 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому ст. 171 цього Кодексу. Так, з матеріалів справи вбачається, що ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.01.2022 позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху з підстав пропуску позивачем строку звернення до суду і неподанням заяви про його поновлення. Надано десятиденний строк для усунення визначених в ухвалі недоліків шляхом подання заяви про поновлення строку звернення до суду. В подальшому, ухвалою від 14.04.2022 строк для усунення недоліків позовної заяви продовжено до 30 днів з дня отримання вказаної ухвали і запропоновано, зокрема, надати суду докази на підтвердження тривалої реабілітації позивача після хвороби. На виконання вимог ухвал суду позивачем направлено заяву про поновлення строку звернення до суду, за наслідками розгляду якої суд першої інстанції ухвалою від 06.06.2022 визнав неповажними причини пропуску строку звернення до суду і позовну заяву повернув на підставі ч.2 ст.123, п.9 ч.4 ст.169 КАС України. Так, відповідно до ч.ч.1-2 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву Приписи п.9 ч.4 ст.169 КАС України визначають, що позовна заява повертається позивачеві також у випадках, передбачених ч. 2 ст. 123 цього Кодексу. Отже, підставою для повернення позовної заяви відповідно до п.9 ч.4 ст.169 КАС України є неподання особою в зазначений строк заяви про поновлення строку звернення до суду або визнання неповажними підстави для поновлення цього строку. Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Варто зазначити, що інститут строків в адміністративному судочинстві сприяє досягненню юридичної визначеності в адміністративно-процесуальних відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Як вбачається з позовної заяви, предметом спору є відмова Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві, викладена у листі від 07.10.2020, про перерахунок пенсії позивача на підставі довідки від 14.08.2020 №2/6-1453. При цьому, до суду з даним позовом ОСОБА_1 звернувся 22.12.2021. В обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду позивачем зазначено, що він вважав, що його права будуть захищені під час розгляду справи №640/14270/20, крім того, посилався на його тривалу реабілітацію після перенесеної хвороби на коронавірус. Також, наполягав, що до спірних правовідносин не може бути застосований строк звернення до суду, визначений ст. 122 КАС України, при цьому, вказував, що Управління державної охорони України відмовило йому у наданні довідки про розмір грошового забезпечення від 01.01.2021. Проаналізувавши наведені в заяві про поновлення строку звернення до суду доводи, колегія суддів зазначає наступне. Так, відповідно до п. п. 1.7, 1.8 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України від 13.11.2001 № 455, зареєстрованого Міністерстві юстиції України 04.12.2001 року №1005/6196, видача та продовження документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність, здійснюються тільки після особистого огляду хворого лікуючим лікарем (фельдшером), про що робиться відповідний запис у медичній карті амбулаторного чи стаціонарного хворого з обґрунтуванням тимчасової непрацездатності. На період проведення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), а також локалізацією та ліквідацією її спалахів та епідемій в Україні, відповідно до вимог, встановлених Кабінетом Міністрів України, видаються листки непрацездатності на підставі звернення та опитування хворого за допомогою засобів телефонного зв`язку або інтернет-телефонії лікарем, який надає первинну медичну допомогу, з обов`язковим відповідним записом у медичній карті амбулаторного хворого, терміном до 5 календарних днів. Виданий у такий спосіб листок непрацездатності може бути продовженим залежно від тяжкості захворювання тільки після особистого огляду хворого лікуючим лікарем (фельдшером), про що робиться відповідний запис у медичній карті амбулаторного чи стаціонарного хворого з обґрунтуванням тимчасової непрацездатності та з урахуванням вимог п. 2.2 розділу 2 цієї Інструкції. Листок непрацездатності (довідка) видається і закривається в одному лікувально- профілактичному закладі, крім випадків доліковування в реабілітаційних відділеннях санаторно-курортних закладів. За наявності показань для подальшого лікування іншим лікувально-профілактичним закладом видається новий листок непрацездатності (довідка) як продовження попереднього. Згідно із п. п. 2.2, 2.14, 2.19 Інструкції від 13.11.2001 № 455 на період проведення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), а також локалізацією та ліквідацією її спалахів та епідемій в Україні, лікуючий лікар в амбулаторно-поліклінічних закладах може видавати листок непрацездатності особисто на строк, необхідний для лікування пацієнтів з коронавірусною хворобою (COVID-19) та/або завершення самоізоляції пацієнтом у відповідності до галузевих стандартів у сфері охорони здоров`я. При направленні хворих на доліковування в реабілітаційні відділення санаторно- курортних закладів безпосередньо із стаціонарів, згідно з висновком ЛКК, листок непрацездатності продовжується лікуючим лікарем санаторно-курортного закладу на весь термін, потрібний для закінчення призначеного лікування та реабілітації з урахуванням проїзду, але не більше терміну, передбаченого п. 4.1 цієї Інструкції. Особам, які самостійно звернулись по консультативну допомогу, видається довідка довільної форми за підписом лікуючого лікаря, засвідченим печаткою лікувально-профілактичного закладу, з обов`язковим зазначенням часу проведеної консультації. Разом з тим, як правильно зауважено судом першої інстанції, позивачем не надано жодних доказів на підтвердження перебування на реабілітації або знаходження у стані, який дійсно не дозволяв йому звернутися до суду за захистом свого порушеного права у встановлені процесуальним законом строки (ні листка непрацездатності, ні довідки лікаря). З приводу відмови Управління державної охорони України від 01.01.2021 у наданні довідки про розмір грошового забезпечення, колегія суддів зазначає, що матеріали справи також не містять доказів такої відмови, в той же час, це не може бути підставою для поновлення строку звернення до суду з даним позовом, оскільки предметом є відмова Пенсійного органу від 07.10.2020. Також, необґрунтованим є доводи апелянта про те, що норми ст. 122 КАС України не підлягають застосуванню до спорів, які виникли у зв`язку з виплатою недоплаченої пенсії з вини держави в особі її компетентних органів, оскільки обов`язок у перерахунку пенсії виникає у ПФУ з моменту отримання нової довідки. Колегія суддів враховує, що законодавче обмеження строку, протягом якого особа може звернутися до суду, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»). Так, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (див. рішення Європейського суду у справі «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» від 28.10.1998, заява № 28090/95, п. 45). Реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. У рішенні «Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії» Європейський суд встановив, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними (рішення від 25.01.2000, п. 33). За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, дійшов правильного висновку про те, що цей позов поданий з пропущенням установленого строку звернення до адміністративного, у зв`язку з чим ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм процесуального права, а викладені у скарзі міркування та твердження позивача не спростовують правильності висновків суду. При цьому, колегія суддів звертає увагу, що позивач не позбавлений права повторного звернення з довідкою від 14.08.2020 №2/6-1453 до пенсійного органу для перерахунку пенсії і у разі відмови у здійсненні такого перерахунку, позиватися до суду з дотриманням строку, визначеного статтею 122 КАС України. Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 червня 2022 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду. Головуючий-суддя: Л.В. Губська Судді: О.В. Епель О.В. Карпушова