LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КГС ВС916/1826/21

від 20.07.2022 · Господарська
Резолютивна:Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою приватного підприємства фірми "Асоль" на рішення господарського суду Одеської області від 10.11.2021 та постанову Південно-західного апеляційного господ…

УХВАЛА 20 липня 2022 року м. Київ cправа № 916/1826/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Бенедисюка І.М. (головуючий), Колос І.Б., Малашенкової Т.М., розглянувши матеріали касаційної скарги приватного підприємства фірми "Асоль" на рішення господарського суду Одеської області від 10.11.2021 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.06.2022 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Одеська обласна енергопостачальна компанія" до приватного підприємства фірми "Асоль" про стягнення 169 047,10 грн, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - акціонерне товариство "ДТЕК Одеські електромережі", ВСТАНОВИВ: Приватне підприємство фірма "Асоль" (далі - ПП фірма "Асоль", відповідач, скаржник) 14.07.2022 звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить: скасувати рішення господарського суду Одеської області від 10.11.2021 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.06.2022 (повний текст постанови виготовлено 17.06.2022) зі справи № 916/1826/21; передати справу на новий розгляд. Крім того, прохальна частина касаційної скарги містить клопотання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження. За змістом положень статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Аналогічне положення закріплено й у частині першій статті 17 ГПК України, за яким учасники справи, а також особи, які не брали участі в справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 цього Кодексу не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Частиною сьомою статті 12 ГПК України визначено, що для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення. Позов у зазначеній справі подано у 2021 році. При цьому статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2021 встановлено у розмірі 2 270 грн. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 163 ГПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку. Предметом позову є вимоги про стягнення: 148 733,77 грн - основного боргу, 9 817,24 грн - пені, 2 135,46 грн - 3% річних, 8 360,63 грн - інфляційних втрат, а всього: 169 047,10 грн. за неналежне виконання договору про постачання електричної енергії від 01.01.2019 № 1374 в частині оплати вартості спожитої протягом листопада 2019 року-січня 2021 року електричної енергії. Отже, справа є малозначною. Рішенням місцевого суду від 10.11.2021, залишеним без змін постановою апеляційного господарського суду від 16.06.2022, позовні вимоги задоволено частково стосовно вимог про стягнення основного боргу у сумі 148 733,77 грн. В решті позовних вимог на загальну суму 20 313,33 грн. - відмовлено (частина позовних вимог, які було задоволено фактично є предметом розгляду у касаційній інстанції). До того ж колегія суддів звертає увагу скаржника, що в силу зазначеної вище вимоги пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України випадки відкриття касаційного провадження у малозначних справах залежать виключно від обставин конкретної справи та значення кожної з них для формування єдиної правозастосовчої практики. В той же час, необхідність відкриття касаційного провадження у малозначній справі відповідач обґрунтовує винятковим її значенням для скаржника через вчинення позивачем системних, довготривалих дій, щодо неправомірних нарахувань за споживання електроенергії. Між тим вказує на суспільний інтерес справи, оскільки система будови електромереж, по яких здійснюється електропостачання й відповідно неправомірне нарахування боргу відповідачу, має впливати, на його думку, не тільки на скаржника, а й на субспоживача - житлово-будівельний кооператив "Кварт-Сервіс". Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (за змістом рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України"). Поряд із цим використання оціночних чинників, зокрема, таких понять, як: "суспільний інтерес", "значення для формування єдиної правозастосовчої практики", "малозначні справи" тощо, не повинні викликати думку про наявність певних ризиків, адже виходячи з високого статусу Верховного Суду, у деяких випадках вирішення питання про можливість касаційного оскарження має відноситися до його дискреційних повноважень, оскільки розгляд скарг касаційним судом покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду". Касаційний господарський суд зазначає, що учасники судового процесу мають розуміти, що визначені підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України випадки є виключенням із загального правила, й необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, оскільки в іншому випадку буде порушено принцип "правової визначеності". Однак, наведені ТОВ "Одеська обласна енергопостачальна компанія" доводи у контексті оскаржуваних судових актів, не дають Верховному Суду підстав для висновку про те, що: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; позивач позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені оскаржуваною постановою апеляційного господарського суду в іншій справі; справа містить значний суспільний інтерес та є винятковою для скаржника. А, отже, справа не підпадає під дію підпункту "в" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України. Фактично відповідач веде до заперечення встановлених судами обставин справи з одночасним тлумаченням стороною власного їх викладення, й в цілому до заперечення результату розгляду справи. Однак в контексті повноважень суду касаційної інстанції як "суду права", а не "суду фактів" та положень статті 300 ГПК України й враховуючи предмет та підстави позову даного спору, колегія суддів дійшла висновку, що зазначені доводи є необґрунтованими, а тому відсутні підстави для відкриття провадження у справі. При цьому у рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (Levages Prestations Services v. France, заява № 21920/93, пункт 48) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури в такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції. Верховний Суд також враховує позицію, висловлену Європейським Судом з прав людини в ухвалі від 09.10.2018 про неприйнятність у справі "Азюковська проти України" (Azyukovska v. Ukraine, заява № 26293/18). Європейський Суд визнав, що заява є неприйнятною ratione materiae у сенсі пункту 3 (а) статті 35 Конвенції і має бути відхилена відповідно до пункту 4 цієї статті. ЄСПЛ зазначив, що застосування критерію малозначності справи в цій справі було передбачуваним, справу розглянули суди двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями Кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи. При цьому в аспекті аналізу застосування критерію ratione valoris щодо доступу до вищих судових інстанцій ЄСПЛ також взято до уваги наявність або відсутність питання справедливості провадження, яке здійснювалося судами нижчих інстанцій. Однак ЄСПЛ не визнав факту висвітлення заявницею належним чином обставин порушення процесуальних гарантій, наданих пунктом 1 статті 6 Конвенції, в контексті обов`язку справедливого провадження в судах першої та другої інстанцій. З урахуванням наведеного, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ПП фірми "Асоль" на рішення господарського суду Одеської області від 10.11.2021 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.06.2022 зі справи № 916/1826/21, оскільки вона подана на судові акти, що не підлягають касаційному оскарженню. Зважаючи на відсутність підстав для відкриття касаційного провадження, клопотання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження не розглядається. Керуючись статтею 234, пунктом 2 частини третьої статті 287, статтею 293 ГПК України, Касаційний господарський суд, -

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою приватного підприємства фірми "Асоль" на рішення господарського суду Одеської області від 10.11.2021 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.06.2022 зі справи № 916/1826/21. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя І. Бенедисюк Суддя І. Колос Суддя Т. Малашенкова

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»