Ухвала КАС ВС № 160/803/21
від 19.07.2022 · АдміністративнаУХВАЛА 19 липня 2022 року м. Київ справа №160/803/21 адміністративне провадження № К/9901/38241/21, № К/9901/46220/21 Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Мельник-Томенко Ж.М., провівши підготовчі дії до касаційного розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Дніпропетровської обласної прокуратури, Третьої кадрової комісії з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, провадження в якій відкрито за касаційними скаргами Дніпропетровської обласної прокуратури та Офісу Генерального прокурора на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.05.2021 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 15.09.2021, УСТАНОВИВ: Ухвалою Верховного Суду від 13.12.2021 відкрито касаційне провадження за скаргою Офісу Генерального прокурора на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.05.2021 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 15.09.2021. Ухвалою Верховного Суду від 28.12.2021 відкрито касаційне провадження за скаргою Дніпропетровської обласної прокуратури на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.05.2021 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 15.09.2021. За приписами пунктів 2, 3, 5 частини першої статті 340 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя-доповідач в порядку підготовки справи до касаційного розгляду вирішує письмово заявлені клопотання учасників справи; вирішує питання про можливість попереднього розгляду справи або письмового провадження за наявними у справі матеріалами у суді касаційної інстанції; вирішує інші питання, необхідні для касаційного розгляду справи. Під час проведення підготовки справи до касаційного розгляду встановлено, що Дніпропетровською обласною прокуратурою у касаційній скарзі заявлено клопотання про розгляд справи за участю їх представника. Офісом Генерального прокурора у касаційній скарзі заявлено клопотання про розгляд справи за участю представника Офісу Генерального прокурора. Крім того, позивачка у відзивах на касаційні скарги просить розгляд справи здійснювати за її участю. Практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08.12.1983 у справі «Axen v. Germany» («Аксен проти Німеччини»), заява № 8273/78; рішення від 25.04.2002 у справі «Varela Assalino v. Portugal» («Варела Ассаліно проти Португалії»), заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи. Верховний Суд створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи № 160/803/21 шляхом надсилання процесуальних документів. Крім того, кожен з учасників справи може користуватися своїми процесуальними правами та обов`язками, визначеними статтею 44 КАС України. Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення до розгляду справи з викликом її учасників. Аналогічний висновок викладений в ухвалі Великої Палати Верховного суду від 24.01.2020 у справі № 9901/491/19 (11-1189заі19). Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Враховуючи наявність клопотань Дніпропетровської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора про розгляд вказаної справи за участю їх представників, клопотання позивачки про розгляд справи за її участю, відсутність клопотання від іншого учасника справи про розгляд справи за його участю, враховуючи вимоги пункту 1 частини першої статті 345 КАС України та відповідну практику Європейського суду з прав людини, розгляд цієї справи можливо провести в порядку письмового провадження за наявними в ній матеріалами без виклику учасників справи. В порядку, встановленому статтею 340 КАС України, проведені необхідні підготовчі дії з підготовки справи до касаційного розгляду, у тому числі вирішено питання про можливість її розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Керуючись статтями 241, 248, 327, 340, 359 КАС України, Суд УХВАЛИВ: Відмовити у задоволенні клопотань Дніпропетровської обласної прокуратури та Офісу Генерального прокурора про розгляд справи за участю їх представників. Відмовити ОСОБА_1 про розгляд справи за її участю. Закінчити підготовку даної справи до касаційного розгляду. Вказану справу призначити до касаційного розгляду в порядку письмового провадження з 20.07.2022, який відбудеться у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. Московська, 8, корпус
5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає. ........................... Ж.М. Мельник-Томенко, Суддя Верховного Суду