Ухвала КАС ВС № 260/5458/21
від 19.07.2022 · Адміністративнаф УХВАЛА 19 липня 2022 року м. Київ справа №260/5458/21 адміністративне провадження № К/990/17081/22 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Шевцової Н.В., суддів: Данилевич Н.А., Мацедонської В.Е., перевіривши касаційну скаргу 94 (Чопського) прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1) на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2022 року у справі 260/5458/21 за позовом ОСОБА_1 до 94 (Чопського) прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_1) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом , в якому просила: -визнати протиправною бездіяльність Чопського прикордонного загону щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення в належному розмірі з 01 січня 2008 року по 28 лютого 2018 року; - зобовязати Чопський прикордонний загін (військову частину НОМЕР_1) нарахувати та виплатити позивачці індексацію грошового забезпечення (з врахуванням раніше виплачених сум) із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення з 01 січня 2008 року по 28 лютого 2018 року- січень 2008 року із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб; - зобовязати Чопський прикордонний загін нарахувати та виплатити позивачці компенсацію втрат доходів у звязку з порушенням термінів виплати індексації з 01 січня 2008 року по день її фактичної виплати з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб. 08 лютого 2022 року рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2022 року, позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Чопського прикордонного загону щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 в належному розмірі з 01 січня 2008 року по 28 лютого 2018 року. Зобовязано Чопський прикордонний загін (військову частину НОМЕР_1) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення (з врахуванням раніше виплачених сум) із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення з 01 січня 2008 року по 28 лютого 2018 року- січень 2008 року із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. На зазначені рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду відповідачем подано касаційну скаргу, яку зареєстровано у Верховному Суді 06 липня 2022 року. Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Згідно з частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень суд першої інстанції розглянув цю справу за правилами спрощеного позовного провадження. Водночас, пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. У свою чергу, за змістом пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема справи у спорах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище. Предметом розгляду даної справи є протиправність дій відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення в належному розмірі з 01 січня 2008 року по 28 лютого 2018 року. Відомостей про те, що позивач є військовою посадовою особою вищого офіцерського складу відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України у системному зв`язку з положеннями Закону України "Про запобігання корупції" (на час відкриття провадження у справі судом першої інстанції) суду касаційної інстанції не надано і у судових рішеннях така інформація відсутня. Оскаржуючи судове рішення, прийняте у справі незначної складності та розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, відповідач у касаційній скарзі зазначає про наявність підстав, передбачених підпунктами "а", "в" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, за яких оскаржувані рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції підлягають перегляду в касаційному порядку, що є передумовою для перевірки вмотивованості підстав, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України. Відповідно до підпункту "а" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України відповідач не обґрунтував в чому саме полягає фундаментальне значення цієї справи для формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розумінні та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб`єктів правовідносин. Твердження заявника касаційної скарги, що справа має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу, та становить значний суспільний інтерес не підтверджені належними доказами та не обґрунтовані обставинами, які б виділяли вимоги скаржника у цій справі в якусь особливу категорію спорів або свідчили про наявність заінтересованості необмеженої кількості осіб в результатах розгляду саме цієї справи. Таким чином, оскаржуючи судове рішення, прийняте у справі незначної складності та розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, відповідач у касаційній скарзі не довів підстав, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Інші, наведені у касаційній скарзі доводи та мотиви не дають підстав для висновку, що судові рішення, постановлені у зазначеній справі, можливо віднести до випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Отже, характер спірних правовідносин, предмет і категорія спору, коло учасників спірних правовідносин, правозастосовна практика, що складалася з приводу спорів цієї категорії, відсутність ознак, які відрізняють цю касаційну скаргу від інших, дають підстави вважати, що судові рішення, які ухвалені у справі за позовом ОСОБА_1 , як у справі незначної складності, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, не підлягають касаційному оскарженню. Суд ураховує позицію, висловлену Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) в ухвалі від 09 жовтня 2018 року, щодо неприйнятності заяви у справі "Азюковська проти України" (заява №26293/18), в якій заявником оскаржувалася відмова суду касаційної інстанції у відкритті касаційного провадження у зв`язку з віднесенням справи до категорії справ незначної складності. Так, ЄСПЛ указав, що застосування критерію малозначності у цій справі було передбачуваним, справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Зважаючи на те, що оскаржувані судові рішення ухвалені у справі, яка процесуальним законом віднесена до категорії справ незначної складності, а з наведених у касаційній скарзі мотивів й доданих до неї матеріалів не вбачається наявності передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України виняткових обставин, у відкритті касаційного провадження у даній справі необхідно відмовити. На підставі викладеного, керуючись пунктом 2 частини п`ятої статті 328, пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України, Суд УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою 94 (Чопського) прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1) на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2022 року у справі 260/5458/21 за позовом ОСОБА_1 до 94 (Чопського) прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_1) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач Н.В. Шевцова Судді Н.А. Данилевич В.Е. Мацедонська