Постанова 4813 № 501/4206/20

Номер провадження: 22-ц/813/6797/22 Справа № 501/4206/20 Головуючий у першій інстанції Смирнова В.В. Доповідач Погорєлова С. О. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15.07.2022 року м. Одеса Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Одеського апеляційного суду у складі: головуючого судді: Погорєлової С.О. суддів: Таварткіладзе О.М., Заїкіна А.П., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 (третя особа - Чорноморська міська рада Одеської області в особі органу опіки та піклування) про стягнення неустойки (пені) за своєчасно несплачені аліменти, та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 (третя особа - Служба у справах дітей Чорноморської міської ради Одеської області) про зменшення розміру аліментів та встановлення місця проживання неповнолітніх дітей, на рішення Іллічівського міського суду Одеської області, постановлене під головуванням судді Смирнова В.В. 30 листопада 2021 року у м. Чорноморськ Одеської області, - встановила: У грудні 2020 року ОСОБА_2 звернулася до Іллічівського міського суду Одеської області з позовом (який згодом уточнила) до ОСОБА_1 (третя особа - Служба у справах дітей Чорноморської міської ради Одеської області) про стягнення неустойки (пені) за своєчасно несплачені аліменти (а.с. 1, 125-130). Свої вимоги ОСОБА_2 мотивувала тим, що Іллічівським міським судом 20.05.2019 року був виданий судовий наказ по справі № 501/1206/19, провадження 2-н/501/164/19, якім стягнуто з ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/2 частини від усіх видів заробітку (доходу), але не менш ніж 50% прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку, починаючи з 27 квітня 2019 року до повноліття ОСОБА_3 , а саме до ІНФОРМАЦІЯ_1 , потім в розмірі 1/3 частини від усіх видів заробітку (доходу), але не менш ніж 50% прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку, до повноліття ОСОБА_4 , а саме до ІНФОРМАЦІЯ_4 , а потім в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу), але не менш ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до повноліття ОСОБА_5 , а саме до ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 8). З моменту набрання законної сили судового наказу, а саме з 20.05.2019 року, відповідач не сплачував своєчасно аліменти на утримання дітей, у зв`язку із чим виникла заборгованість по аліментам, яка згідно наданого до суду державним виконавцем Чорноморського міського відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) Івасьовою О.О. розрахунку станом на 22.05.2020 року року складала 85361,53 грн. (а.с. 6-7). У зв`язку із викладеним, позивач вимушена була звернутися для захисту свого права та прав дітей до суду з позовом про стягнення з відповідача на її користь у відповідності до ст. 196 СК України неустойку (пеню) у розмірі 78 532,12 грн., а також судові витрати у справі. У лютому 2021 року відповідач за первісним позовом, ОСОБА_1 , подав до суду зустрічний позов до позивача, в якому просив суд: - у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів відмовити у повному обсязі; - скасувати заборгованість ОСОБА_1 по сплаті аліментів на утримання дітей ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 ; - встановити місце проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 разом з батьком, ОСОБА_1 (а.с. 35-38). Свої позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовував тим, що діти після розірвання шлюбу з позивачкою проживали разом з ним в належному йому на праві власності будинку у с. Олександрівка, м. Чорноморськ. Позивачка дітьми майже не цікавилася та не спілкувалася з ними. Вона тривалий час не проживала в м. Чорноморську та проживала в різних містах України. Фактично до грудня 2020 року діти були на повному його утриманні. Лише з грудня 2020 року, після того як позивачка повернулась до квартири своєї матері, діти почали час від часу у неї ночувати. Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 30 листопада 2021 року позов ОСОБА_2 було задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 пеню за прострочення сплати аліментів на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на підставі судового наказу по справі № 501/1206/19, за період з 01.08.2020 року по 31.10.2020 року в сумі 78 532,12 гривень (сімдесят вісім тисяч п`ятсот тридцять дві гривні 12 копійок). Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у сумі 908,00 гривень (дев`ятсот вісім гривень 00 копійок). Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати на правничу допомогу у сумі 12 000, 00 гривень (дванадцять тисяч гривень 00 копійок). У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів та встановлення місця проживання неповнолітніх дітей - відмовлено. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволення первісного позову, та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні первісних позовних вимог відмовити. Таким чином, з урахуванням вимог апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції підлягає перегляду виключно у частині задоволення первісних позовних вимог. Рішення суду у частині відмови у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів та встановлення місця проживання неповнолітніх дітей перегляду в апеляційному порядку не підлягає. Апеляційна скарга обґрунтована наступним: наданий позивачем розрахунок пені розрахований не за період трьох місяців, а з якоїсь іншої, значно більшої суми; заборгованість по сплаті аліментів утворилась з причини не отримання апелянтом заробітної плати. Заслухавши суддю-доповідача, здійснивши розгляд апеляційної скарги в письмовому провадженні, дослідивши наведені в ній доводи, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного. Відповідно до ч.1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Відповідно до ч.1, 2 ст.367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Згідно ч.1 ст. 376 ЦПК України, підставами для часткового скасування судового рішення та ухвалення нового рішення у відповідній частині є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи. З матеріалів справи вбачається, що сторони у справі перебували у шлюбі, від якого мають трьох неповнолітніх дітей. 20.05.2019 року Іллічівський міський суд Одеської області видав судовий наказ про стягнення ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/2 частини від усіх видів заробітку (доходу), але не менш ніж 50% прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку, починаючи з 27 квітня 2019 року до повноліття ОСОБА_3 , а саме до ІНФОРМАЦІЯ_1 , потім в розмірі 1/3 частини від усіх видів заробітку (доходу), але не менш ніж 50% прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку, до повноліття ОСОБА_4 , а саме до ІНФОРМАЦІЯ_4 , а потім в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу), але не менш ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до повноліття ОСОБА_5 , а саме до ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 8 ). Згідно інформації про виконавче провадження від 05.11.2020 р. (а.с. 13), Чорноморським МВ ДВС Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) було відкрито виконавче провадження з виконання судового наказу №501/1206/19, який виданий Іллічівським міським судом Одеської області (а.с. 13-18). В період з 01.01.2020 року по 30.06.2020 року ОСОБА_2 взагалі не отримувала аліменти від ОСОБА_1 , що підтверджується довідкою Чорноморського міського відділу державної виконавчої служби (а.с. 7). ОСОБА_1 є засновником та керівником ТОВ «Кокарда Транс», що підтверджується даними безкоштовного запиту Міністерства юстиції України та Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 64-69, 165). Рішенням Іллічівського міського суду від 17.05.2021 року по справі № 501/388/21 було частково задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про збільшення розміру аліментів. Даним рішенням суду збільшено розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_1 згідно судового наказу, виданого Іллічівським міським судом Одеської області від 20.05.2019 року по справі № 501/1206/19, та стягнуто з ОСОБА_1 аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 . ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі по 2500,00 грн. щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили та до повноліття дітей (а.с. 141-142). Відповідно розрахунку неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів за період з 01.08.2020 року по 01.10.2020 року, позивачем зазначено загальний розмір пені за прострочення сплати аліментів у сумі 78 532,12 гривень. (а.с. 9) Однак, колегія суддів не може погодитись з таким розрахунком суми пені, виходячи з наступного. Згідно ст.ст. 13,81 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. З вимог первісної позовної заяви ОСОБА_2 вбачається, що остання просила суд стягнути пеню за прострочення розміру аліментів на підставі судового наказу у справі №501/1206/19 за період з 01 серпня 2020 року по 31 жовтня 2020 року, тобто, лише за три місяці. При цьому, з розрахунку державного виконавця вбачається, що розмір аліментів, визначений у виконавчому документі, становить 1/2 частину від розміру доходу/середньої заробітної плати працівника для цієї місцевості і дорівнює 5 692 грн. на місяць. Таким чином, наданий позивачем розрахунок пені не є належним та допустимим доказом у справі, оскільки сума заборгованості по сплаті аліментів за кожний місяць становить 5 692 грн., а не 85 361,53 грн. Сума у розмірі 85 361,53 грн. с сумою загального розміру заборгованості відповідача станом за 31 липня 2020 року за судовим наказом №501/1206/19, виданим 22 травня 2019 року, при цьому ОСОБА_2 не заявлено позовних вимог щодо стягнення пені за прострочення розміру аліментів за період з 22 травня 2019 року по 31 липня 2020 року. Зобов`язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинно виконуватися щомісяця, тому суд повинен з`ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, встановити строк, до якого кожне із цих зобов`язань мало бути виконано, та з урахуванням встановленого обчислити розмір пені, виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов`язку щодо їх сплати до дня їх фактичної сплати чи до дня ухвалення судом рішення, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму. У будь-якому випадку, чи то у разі стягнення аліментів у частці від доходу, чи у твердій грошовій, цей платіж є періодичним і повинен сплачуватися платником аліментів кожного місяця. Тобто, у разі несплати аліментів у поточному місяці, з 01 числа наступного місяця виникає заборгованість, яка тягне відповідальність у вигляді неустойки. Згідно з частиною першою статті 196 СК України, при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення. Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення полягає в тому, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується розмір несплачених аліментів за кожен місяць та кількість днів прострочення за кожним платежем окремо. Законодавець установив розмір пені - 1% за кожен день прострочення та період, за який нараховується пеня - за кожен день, починаючи з наступного, у який мала бути здійснена сплата аліментів за відповідний місяць, але таке зобов`язання не було виконане, і до дня, у який проведена сплата заборгованості чи до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені. Таке правило застосовується у разі прострочення виконання зобов`язання зі сплати аліментів за місяць, у який вони мали бути сплачені. Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити на 1 відсоток. Тобто, формула така: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %. За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем. Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем. У разі виплати аліментів частинами, необхідно зазначити, що якщо такі часткові платежі вчинені протягом місяця, у якому повинні сплачуватися аліменти, і їх загальна сума становить місячний платіж, визначений у рішенні суду про стягнення аліментів, вважається, що той з батьків, який повинен сплачувати аліменти, виконав ці зобов`язання. У разі, якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені - 1 %. Строк прострочення вираховується з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості. У разі, якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %. Відповідний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду № 333/6020/16-ц від 03 квітня 2019 року. Визначаючи розмір пені за порушення строків сплати аліментів, суд першої інстанції безпідставно погодився із розрахунком позивача за первісним позовом, у якому сумою заборгованості невірно зазначено загальну суму заборгованості за весь період прострочення у розмірі 85 361, 53 грн., тоді як формулою для обчислення пені за несплату або прострочення сплати аліментів є: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %. Таким чином, розмір неустойки (пені) по аліментах за період з 01 серпня 2020 року по 31 жовтня 2020 року необхідно розраховувати наступним чином: Період (включно):01.08.2020 - 31.10.2020 Кількість днів прострочення:92 дні Сума, на яку нараховується пеня:5 692,00 грн. Розрахунок:5 692,00 (сума аліментів) ? 1% ? 92 (кількість днів прострочення) = 5 236,64 грн. Розмір пені: 5 236, 64 грн. Як вбачається зі вказаного розрахунку, загальний розмір неустойки (пені) по аліментах за період з 01 серпня 2020 року по 31 жовтня 2020 року становить 5 236,64 гривень, і саме дана сума підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 . Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що заборгованість по сплаті аліментів утворилась з причини не отримання апелянтом заробітної плати, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки апелянт є працездатною людиною молодого віку, має офіційне місце роботи, та не має інших утриманців, у зв`язку із чим ОСОБА_1 не може бути позбавлений передбаченого законом обов`язку сплати на користь позивача, на утримання неповнолітніх дітей, неустойки (пені) по аліментах у сумі 5 236, 64 гривень. Що стосується вимог позивача за первісним позовом про стягнення з ОСОБА_1 судових витрат на правничу допомогу в сумі 12 000,00 гривень на користь ОСОБА_2 , то колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне. Згідно додатку до Договору № 01/12 про надання правової допомоги від 10.02.2021 року, укладеного між ОСОБА_2 та адвокатом Артем`євої К.М., сторони погодили виплату фіксованої суми гонорару (винагороди) за надання адвокатом правничої допомоги, вказаної у Договорі, у розмірі 12 000 гривень (а.с. 120-122). У відповідності до статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» (далі - Закон), адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті першій , згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. За приписами частини 3 статті 27 Закону, до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який, в свою чергу, врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, ст. 903 ЦК України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Глава 52 ЦК України регулює загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг. Стаття 632 ЦК України регулює поняття ціни договору. За приписами вказаної статті, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору. Згідно зі статтею 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Статтею 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу. За ч. ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Таким чином, системний аналіз наведених вище норм законодавства дозволяє зробити наступні висновки. Договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі. За своєю правовою природою, договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 Цивільного кодексу України. Як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару. Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв. Адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як приписами цивільного права, так і Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару. Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність". У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково. Саме така правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 06.03.2019 по справі №922/1163/18. У даному випадку, враховуючи, що позовні вимоги ОСОБА_2 були задоволені частково, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення вимог позивача за первісним позовом про стягнення судових витрат на правничу допомогу, пов`язаних з розглядом справи в суді першої інстанції, у розмірі 3 000,00 грн. При викладених обставинах, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції у частині, що переглядається, неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, не визначився з характером спірних правовідносин, що, відповідно, призвело до неправильного вирішення справи в частині задоволення у повному обсязі вимог первісного позову, у зв`язку із чим рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 30 листопада 2021 року підлягає скасуванню в частині задоволення позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 (третя особа - Чорноморська міська рада Одеської області в особі органу опіки та піклування) про стягнення неустойки (пені) за своєчасно несплачені аліменти, із постановленням в цій частині нового судового рішення про часткове задоволення первісних позовних вимог. Судові витрати ОСОБА_1 у справі підлягають компенсації за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Керуючись ст. ст. 374, 376, 381-384, 390 ЦПК України, колегія суддів, - постановила: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково. Рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 30 листопада 2021 року - скасувати у частині задоволення первісного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 (третя особа - Чорноморська міська рада Одеської області в особі органу опіки та піклування) про стягнення неустойки (пені) за своєчасно несплачені аліменти. Постановити у цій частині нове судове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , ІПН НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2 ) пеню за прострочення сплати аліментів на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на підставі судового наказу по справі № 501/1206/19, за період з 01 серпня 2020 року по 31 жовтня 2020 року в сумі 5 236,64 гривень. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , ІПН НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2 ) судові витрати на правничу допомогу в сумі 3 000,00 гривень. Судові витрати у справі ОСОБА_1 компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню у касаційному порядку не підлягає за винятками, передбаченими п.2«а» - 2 «г» ч.3 ст. 389 ЦПК України. Повний текст постанови складено 15 липня 2022 року. Судді Одеського апеляційного суду С.О. Погорєлова А.П. Заїкін О.М. Таварткіладзе