Постанова Закарпатський апеляційний суд № 307/1510/21

Справа № 307/1510/21 Закарпатський апеляційний суд П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 13.07.2022 м. Ужгород Закарпатський апеляційний суд в особі судді Феєра І.С., розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Ужгороді справу про адміністративне правопорушення №33/4806/456/21, за апеляційною скаргою захисника - адвоката Довгій Я.С. в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Тячівського районного суду Закарпатської області від 27. 05. 2021. Цією постановою: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 , громадянин України, визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 01 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 454 грн. судового збору. З протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №235440 від 03.05.2021 та постанови судді 27.05.2021 вбачається, що ОСОБА_1 03.05.2021 о 19 год. в с.Угля по вул.Центральній, керував автомобілем марки «БМВ Х5» державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимогу пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху України. В апеляційній скарзі захисник - адвокат Довгій В.І. просить скасувати постанову суду від 27.05.2021 та закрити провадження у справі щодо ОСОБА_3 . Вважає, що постанову винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, без належного дослідження обставин справи. Суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про порушення ОСОБА_1 п.2.5. Правил дорожнього руху України, який передбачає відповідальність за відмову водія пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, в той час, як згідного протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_3 пройшов огляд на стан сп`яніння. Захисник також вказує на те, що ОСОБА_3 не міг керувати автомобілем у зазначений у протоколі час о 19 год., оскільки згідно протоколу за фактом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП о 18 год. 50 хв. відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю ОСОБА_3 , тобто в цей час його автомобіль після зіткнення перебував у нерухомому стані. Окрім того у протоколі невірно вказано назву населеного пункту де зареєстрований ОСОБА_1 , а саме зазначено с.Колодно, в той час, правильним є с.Колодна. -2- Будучи неодноразово належним чином повідомленими про час та місце розгляду апеляційної скарги, ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Довгій В.І. на розгляд справи щодо ОСОБА_1 не з`явилися. Останні рухом справи не цікавилися, судову кореспонденцію отримували, до суду в черговий раз не з`явилися, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляли, а тому враховуючи вимоги закону про розгляд справи в розумні строки, передбачені ч.4 ст.294 КУпАП, а також рішення Європейського суду з прав людини «Юніон Аліментаріа проти Іспанії » від 07.07.1989 про те, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи, а тому апеляційний суд вважає за необхідне розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Довгій В.І., що не може розцінюватись як порушення їх прав, передбачених ст.ст.268,271 КУпАП. Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши зібрані по справі докази, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав. Згідно ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. За змістом вказаної норми закону, провадження в справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності. Відповідно до вимог ст.ст.245,280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення, з урахуванням положень, викладених у ст.ст.251,252 КУпАП, зобов`язані з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, керуючись законом і правосвідомістю, оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням в їх сукупності. Ці вимоги закону, всупереч доводів апеляційної скарги, судом першої інстанції при розгляді справи щодо ОСОБА_1 належним чином дотримані. Відповідно до підпункту а) пункту 2.9 Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебуваючи під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. -3- Згідно пункту 6 розділу І Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ № 1452/735 від 09.11.2015 (далі Інструкція), огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). Висновки суду щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП відповідають фактичним обставинам справи, підтверджуються наявними і дослідженими судом доказами. Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення стверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ №235440 від 03.05.2021, зміст якого відповідає вимогам ст.256 КУпАП. Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №235440 від 03.05.2021, водій ОСОБА_1 03.05.2021 о 19 год. в с.Угля по вул.Центральній, керував автомобілем марки «БМВ Х5» державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, що відповідає порушенню п.2.9 «а» Правил дорожнього руху України. Крім того, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП стверджується роздруківкою приладу Drager № 6810 від 03.05.2021 для визначення наявності в крові правопорушника ОСОБА_1 вмісту алкоголю, з якого вбачається про наявність 1,93% алкоголю в крові; відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, яким підтверджено, що водій ОСОБА_1 пройшов огляд у встановленому Законом порядку за допомогою приладу «Drager» для визначення стану сп`яніння, результат якого складав 1,93 % проміле; рапортом поліцейського СРПП Тячівського РВП ГУ НП в Закарпатській області Тиводара В.; письмовими поясненнями свідка ОСОБА_4 , яка підтвердила обставини дорожньо-транспортної пригоди за її та ОСОБА_1 участю; протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ №235442 від 03.05.2021 за фактом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та передбаченими способами. Відповідно відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності. При розгляді справи цим доказам суд дав належну оцінку, а тому твердження захисника Довгій В.І. в апеляційній скарзі про те, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, є необгрунтованими. Наведені докази є допустимими, належними і достатніми для підтвердження висновків суду про винуватість ОСОБА_1 у порушенні п.2.9 «а» Правил дорожнього руху України, та вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. У протоколі про адміністративне правопорушення сері ААБ №235440 від 03.05.2021 зазначено: дату і місце його складення; посаду, прізвище, ім`я та по батькові працівника поліції, який склав протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; а також зазначено, що ОСОБА_1 роз`яснено його права та обов`язки, передбачені ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП, в тому числі і про розгляд справи у Тячівському районному суді, чим скористався ОСОБА_1 , засвідчивши вказані обставини своїм підписом. -4- Матеріали справи не містять доказів про порушення поліцейським СРПП Тячівського ВП Тячівського РВП ГУ НП в Закарпатській області Тиводар В.В. законодавства при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки поліцейським дотримано вимоги ч.2 ст.251, ст.ст.256,265-2,266,268 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі. Протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ № 235440 від 03.05.2021 складено у відповідності до вимог, встановлених ст.256 КУпАП, уповноваженим на такі дії працівником поліції, у спосіб, з підстав та з дотриманням порядку, встановлених законом. Доводи сторони захисту про неточні відомості протоколу про адміністративне правопорушення щодо часу вчинення правопорушення та неправильно зазначеної назви населеного пункту місця реєстрації ОСОБА_1 , хоча і мають місце, однак не впливають на доведеність вини ОСОБА_1 та не спростовують правильність висновків суду щодо порушення ним п.2.9 «а» Правил дорожнього руху України. Відхиляючи доводи апеляційної скарги в цій частині, апеляційний суд враховує і те, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №235442 від 03.05.2021, ОСОБА_1 03.05.2021 о 18 год. 50 хв., керуючи автомобілем «BMW X5» д.н.з. НОМЕР_1 по вул.Головній в с.Угля, не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем «Шкода Октавія» д.н.з. НОМЕР_2 , який закінчував поворот ліворуч. Внаслідок зіткнення автомобілі отримали механічні ушкодження. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.12.1 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ст.124 КУпАП. Невірно вказаний у протоколі ААБ № 235440 від 03.05.2021 час керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння 19 год., який фактично передує часу, вказаному у протоколі складеному щодо ОСОБА_1 за фактом ДТП за його участі, а саме 18 год. 50 хв., то ця неточність, на думку апеляційного суду, є очевидною опискою. Необхідно зазначити, що ця обставина не є суттєвим порушенням ст.256 КУпАП та такою, за наявності якої можна визнати протокол неналежним чи недопустимим доказом, на основі якого в сукупності з іншими встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення. Також, ця обставина не є такою, що унеможливлює прийняття рішення в межах вказаного протоколу. Доводи захисника Довгія В.І. про те, що у протоколі невірно вказано пункт правил дорожнього руху, який порушив ОСОБА_1 , є обґрунтованими та заслуговують на увагу, однак не можуть бути безумовною підставою для скасування постанови суду та закриття провадження в справі за умови того, що ОСОБА_1 , згідно наявних у справі доказів та змісту протоколу, керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується результатами проведеного щодо нього огляду за допомогою технічного приладу Драгер, що є порушенням п.2.9 «а» Правил дорожнього руху України, що й вірно встановив у рішенні суддя першої інстанції. Інші підстави, які б свідчили про відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП в діях ОСОБА_1 в апеляційній скарзі не зазначено й під час апеляційного перегляду справи не встановлені. Суддею першої інстанції досліджені та перевірені доказами обставини, які поза розумним сумнівом свідчать про беззастережну винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, що ставилось йому за провину. Апеляційний суд враховує, що огляд на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 проводився з використанням приладу «Драгер». Результат огляду на стан сп`яніння 1,93 % проміле. Те, що з результатами згідний, ОСОБА_1 засвідчив власноручним підписом. Під час проведення огляду ОСОБА_1 поліцейські застосовували технічні засоби відеозапису, копія якого долучена до матеріалів справи. -5- Окрім того, апеляційний суд звертає увагу, що результат тесту ОСОБА_1 , проведеного працівниками поліції, а саме 1,93 проміле, майже в 10 разів перевищує гранично допустиму норму (0,2% проміле) та беззаперечно вказує на перебування особи в стані алкогольного сп`яніння, виключаючи навіть можливу технічну похибку. Таким чином, обґрунтування вимог апеляційної скарги захисника Довгій В.І. щодо порушення судом першої інстанції законодавства при винесенні постанови, яке полягало у нез`ясуванні місцевим судом всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, а також невідповідність встановлених судом першої інстанції порушень Правил дорожнього руху України, які допустив ОСОБА_1 не знайшло свого підтвердження при апеляційному перегляді. Також судом першої інстанції з урахуванням вимог ст.33 КУпАП, зокрема, характеру вчиненого правопорушення, особи порушника та обставин справи, правильно вирішено питання про кваліфікацію діяння ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП і накладено стягнення у виді штрафу та позбавлення права керування транспортними засобами строком на 01(один) рік відповідно до санкції ч.1 ст.130 КУпАП, що хоч і є суворим, проте безальтернативним видом стягнення. Суд апеляційної інстанції вважає, що з врахуванням наведених обставин, а саме, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, таке порушення правил дорожнього руху є грубим та потенційно небезпечним як для самої особи, яка керує транспортним засобом, що є джерелом підвищеної небезпеки, так і для інших учасників дорожнього руху, тяжкістю ймовірних наслідків. При цьому, апеляційний суд враховує, що в рішенні у справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16. 10. 2008), Європейський суд вказав, що при призначенні покарання для того, щоб втручання (вилучення спеціального права) вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи. Також, як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09.06.2005), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24.03.2005) Європейський суд з прав людини зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним. Враховуючи обставини справи, суд приходить до висновку, що адміністративне стягнення, накладене на ОСОБА_1 відповідає характеру вчиненого правопорушення, встановлене у межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП, а тому підстав для його зміни не вбачає. Порушень вимог закону, які б ставили під сумнів доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та необґрунтованість накладеного на нього адміністративного стягнення, не вбачається, відтак постанова суду є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування немає, а тому апеляційна скарга захисника адвоката Довгій В.І. задоволенню не підлягає. При прийнятті рішення враховуються положення передбаченого нормативно-правовими актами України принципу диспозитивності, відповідно до якого сторони провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених -6- нормативно-правовими актами; ст. 294 КУпАП у частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги; що суд, за відсутності обґрунтованих клопотань, не вправі самостійно витребовувати докази, викликати будь-яких свідків, тощо; те, що стороною захисту не було надано належних та допустимих доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції та могли б слугувати підставами для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення, і будь-яких обґрунтованих клопотань із цього приводу, у тому числі про витребування доказів, не заявлялось. Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу захисника - адвоката Довгій В.І. в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Тячівського районного суду Закарпатської області від 27.05.2021 щодо ОСОБА_5 ,-без змін. Постанова набирає законної сили негайно й оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя: