Постанова 4806 № 307/1540/21

Справа № 307/1540/21 Закарпатський апеляційний суд П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 29.08.2022 м. Ужгород Закарпатський апеляційний суд в особі судді Феєра І.С., розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Ужгороді справу про адміністративне правопорушення №33/4806/467/21 за апеляційною скаргою захисника - адвоката Немеша І.В в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Тячівського районного суду Закарпатської області від 09.06.2021. Цією постановою: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, мешканець АДРЕСА_1 , приватний підприємець, визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 01 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн. судового збору. З протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №087403 від 26.04.2021 та постанови судді від 09.06.2021 вбачається, що ОСОБА_1 26.04.2021 о 21 год. 19 хв. в с.Дулово по вул.Головній, керував автомобілем марки «БМВ 318» державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння, у встановленому законом порядку, проводився у лікаря за адресою м.Тячів вул.Нересенська, 48, чим порушив вимоги пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху України. В апеляційній скарзі захисник адвокат Немеш І.В. просить скасувати постанову судді Тячівського районного суду Закарпатської області від 09.06.2021, якою на ОСОБА_1 накладено стягнення за ч.1 ст.130 КУпАП та закрити провадження у справі. Вважає оскаржувану постанову незаконною та такою, що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповнотою з`ясування обставини справи. Захисник заперечує факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення та вказує на відсутність доказів на підтвердження керуванням останнім транспортним засобом. Просить врахувати, що працівниками поліції зафіксовано лише факт перебування ОСОБА_1 в салоні автомобіля, однак не керування ним. Справа про адміністративне правопорушення розглядається за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника адвоката Немеша І.В., неявка яких із урахуванням положень ч.6 ст.294 КУпАП не -2- перешкоджає її розгляду. При цьому, враховується те, що ОСОБА_1 та його захисник адвокат Немеш І.В. належним чином повідомлялися про час та місце розгляду справи, а розгляд справи неодноразово відкладався за клопотаннями захисника адвоката Немеша І.В., який подав апеляційну скаргу, а саме: 11.10.2021 та 15.03.2022. Апеляційний суд зауважує, що переважна більшість клопотань захисника Немеша І.В. про необхідність відкладення розгляду справи щодо ОСОБА_1 , у тому числі останнє клопотання від 29.08.2022, обґрунтовані перебуванням ОСОБА_1 у зоні бойових дій, у зв`язку з призовом останнього до лав Збройних сил України, при цьому жодного разу захисник не надав належних доказів, які б підтверджували вказані обставини. Разом з тим, захисном-адвокатом Немешом І.В., поряд із зазначенням про неможливість участі ОСОБА_1 в судовому засіданні, не вказано, зокрема, чому саме він визнав за необхідне в черговий раз не приймати участь у розгляді даної справи судом апеляційної інстанції. Апеляційний суд вважає, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності та її захисник повинні добросовісно використовувати надані процесуальні права, не зловживати ними та зобов`язані демонструвати готовність брати участь у судовому розгляді і утримуватися від використання методів, які пов`язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби, передбачені законом для прискорення процедури слухання. Під зловживанням правом, як матеріальним, так і процесуальним, Європейський Суд з прав людини у своїй практиці розуміє таке його використання, яке спрямоване на боротьбу із закладеним у ньому ж позитивним регулятивним потенціалом, в тому числі, що суперечить принципу правової визначеності. За своєю суттю дії, спрямовані на зловживання процесуальними правами, хоч і виглядають як дії, спрямовані на повне та всебічне дослідження обставин справи або захист порушеного права стороною процесу, однак по суті вони направлені на деструктивність судового розгляду. Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що чергове клопотання захисника-адвоката Немеша І.В. про відкладення розгляду справи не підлягає задоволенню, оскільки ним не доведено наявність поважних причин, які свідчать про неможливість приймати участь у розгляді справи щодо ОСОБА_1 . Приймаючи рішення про розгляд справи без участі ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Немеша І.В. враховуються і вимоги чинного законодавства щодо розгляду справи в розумні строки. Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши зібрані у справі докази та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скаргу задоволенню не підлягає з таких підстав. Згідно ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. За змістом вказаної норми закону, провадження в справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності. Відповідно до вимог ст.ст.245,280 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. -3- Суд першої інстанції вказаних вимог закону дотримався та прийшов до обґрунтованого висновку про наявність у діянні ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Відповідно до підпункту а) пункту 2.9 Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебуваючи під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно пункту 6 розділу І Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ № 1452/735 від 09.11.2015 (далі Інструкція), огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). Висновки суду щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП відповідають фактичним обставинам справи, підтверджуються наявними і дослідженими судом доказами. Незважаючи на заперечення ОСОБА_1 вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, його вина стверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №087403 від 26.04.2021, зміст якого відповідає вимогам ст.256 КУпАП. Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №087403 від 26.04.2021, водій ОСОБА_1 26.04.2021 о 21 год. 19 хв. в с.Дулово по вул.Головній, керував автомобілем марки «БМВ 318» державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння, у встановленому законом порядку, проводився у лікаря за адресою м.Тячів вул.Нересенська,

48. Таким чином, ОСОБА_1 порушив вимогу пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. Крім того, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, стверджується: висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 26.04.2021, згідно якого, при огляді ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп`яніння, результат огляду 1,34 % проміле; розпискою ОСОБА_3 від 26.04.2021, відповідно до якої вона зобов`язалась доставити додому автомобіль, яким керував її чоловік ОСОБА_1 ; копією постанови про накладення адміністративного стягнення в -4- справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ №101553 від 26.04.2021, відповідно до якої водія ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 КУпАП, а також даними, що вбачаються з відеофайлів, які містяться на наданому відділом поліції компакт-диску «DVD». Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та передбаченими способами. Відповідно відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності. При розгляді справи цим доказам суд дав належну оцінку, а тому твердження захисника адвоката Немеша І.В. в апеляційній скарзі про те, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, є необгрунтованими. Наведені докази є допустимими, належними і достатніми для підтвердження висновків суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Матеріали справи не містять доказів про порушення інспектором СРПП Тячівського РВП ГУ НП в Закарпатській області Гряділь І.І. законодавства при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки поліцейським дотримано вимоги ч.2 ст.251, ст.ст.256,265-2,266,268 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі. Протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 №292831 від 30.03.2021 складено у відповідності до вимог, встановлених ст.256 КУпАП, уповноваженим на такі дії працівником поліції, у спосіб, з підстав та з дотриманням порядку, встановлених законом. Доводи апеляційної скарги з про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, апеляційний суд відхиляє як такі, що не підтверджені будь-якими доказами й спростовані доказами, які наявні в матеріалах справи. Відхиляючи доводи апеляційної скарги в цій частині, апеляційний суд враховує і те, що наявною у справі постановою про накладення адміністративного стягнення серії БАБ №101553 від 26.04.2021, відповідно до якої водій ОСОБА_1 26.04.2021 о 21 год. 19 хв. в с.Дулово по вул.Головній, керував транспортним засобом «БМВ» д.н.з. НОМЕР_1 , що має технічні несправності з якими відповідно до встановлених правил експлуатація забороняється, а саме не горіла ліва фара в режимі ближнього світла у темну пору доби. У зв`язку з наведеним та за наявності не скасованої у встановленому законом порядку постанови про застосування відносно ОСОБА_1 адміністративного стягнення за фактом керування ним транспортним засобом 26.04.2021 о 21 год. 19 хв. з порушенням правил дорожнього руху, суд апеляційної інстанції визнає встановленим факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом за обставин встановлених судом першої інстанції. Інші підстави, які б свідчили про відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП в діях ОСОБА_4 , в апеляційній скарзі не зазначено й під час апеляційного перегляду справи не встановлені, а доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки встановлених судом першої інстанції обставин справи. Суддею першої інстанції досліджені та перевірені доказами обставини, які поза розумним сумнівом свідчать про беззастережну винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, що ставилось йому за провину. Стосовно інших доводів апеляційної скарги, то вони також не спростовують доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. -5- Таким чином, обґрунтування вимог апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції законодавства при винесенні постанови, яке полягало у нез`ясуванні місцевим судом всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, не знайшло свого підтвердження при апеляційному перегляді. Також судом першої інстанції з урахуванням вимог ст.33 КУпАП, зокрема, характеру вчиненого правопорушення, особи порушника та обставин справи, правильно вирішено питання про кваліфікацію діянь ОСОБА_4 ч.1 ст.130 КУпАП і накладено стягнення у виді штрафу з позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік відповідно до санкції ч.1 ст.130 КУпАП, що хоч і є суворим, проте безальтернативним видом стягнення. З таким висновком суду першої інстанції погоджується і суд апеляційної інстанції і вважає, що з врахуванням наведених обставин, а саме, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, таке порушення Правил дорожнього руху України, є грубим та потенційно небезпечним як для самої особи, яка керує транспортним засобом, що є джерелом підвищеної небезпеки, так і для інших учасників дорожнього руху, тяжкість ймовірних наслідків. Враховуючи обставини справи, суд приходить до висновку, що адміністративне стягнення, накладене на ОСОБА_1 відповідає характеру вчиненого правопорушення, встановлене у межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП, а тому підстав для його зміни не вбачається. Порушень вимог закону, які б ставили під сумнів доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та необґрунтованість накладеного на нього адміністративного стягнення, не вбачається, відтак постанова суду є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування немає, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає. При прийнятті рішення враховуються положення передбаченого нормативно-правовими актами України принципу диспозитивності, відповідно до якого сторони провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених нормативно-правовими актами; ст.294 КУпАП у частині перегляду судового в межах апеляційної скарги; що суд, за відсутності обґрунтованих клопотань, не вправі самостійно витребовувати докази, викликати будь-яких свідків, тощо; те, що правопорушником не було надано належних та допустимих доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції та могли б слугувати підставами для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення, і будь-яких обґрунтованих клопотань із цього приводу, у тому числі про витребування доказів, не заявлялось. Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу захисника - адвоката Немеша І.В. в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Тячівського суду Закарпатської області від 09.06.2021 щодо ОСОБА_5 ,-без змін. Постанова набирає законної сили негайно й оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя