Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 193/522/21 (2-а/193/1/22)

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 14 липня 2022 року м. Дніпросправа № 193/522/21 провадження №2-а/193/1/22 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач), суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження в м.Дніпрі апеляційну скаргу Інспектора батальйону №2 роти №1 Полку патрульної поліції м.Кривого Рогу УПП в Дніпропетровській області на рішення Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 18 лютого 2022 року (суддя Шумська О.В.) у справі №193/522/21 (провадження №2-а/193/1/22) за позовом ОСОБА_1 до Інспектора батальйону №2 роти №1 Полку патрульної поліції м.Кривого Рогу УПП в Дніпропетровській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив: визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕАН№4116681 від 24.04.2021 по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.6 ст.121 КУпАП. В обґрунтування заявлених вимог позивач фактично посилався на необґрунтованість та неправомірність оскарженого рішення, оскільки винесене відповідачем за відсутності події та складу правопорушення, без наявності належних доказів вчинення такого. Рішенням Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 18 лютого 2022 року адміністративний позов задоволено, а саме: визнано дії відповідача Інспектора роти № 1, батальйону № 2 полку патрульної поліції в м. Кривому Розі Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області лейтенанта поліції Петрушенко Едуарда Сергійовича щодо складання постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН № 4116681 від 24 квітня 2021 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 гривень за порушення ч. 6 ст. 121 КУпАП незаконними; визнано протиправною та скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН № 4116681 від 24 квітня 2021 року відносно ОСОБА_1 за порушення ч. 6 ст. 121 КУпАП незаконними; провадження у справі про адміністративне правопорушення закрито. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами факт скоєння позивачем адміністративного правопорушення, обставини якого викладені у спірній постанові, що свідчить про необґрунтованість притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Не погодившись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Доводи заявника апеляційної скарги фактично зводяться до того, що під час винесення оскаржуваного рішення інспектор патрульної поліції діяв у межах повноважень та у спосіб, що визначені Законом та з огляду на встановлений факт порушення позивачем ПДР, обґрунтовано виніс постанову про притягнення останнього до адміністративної відповідальності. Доказами порушення позивачем ПДР є відеофіксація, яка здійснювалася штатними технічними засобами Крім цього, скаржник вказує на те, що суд першої інстанції безпідставно, за наслідками розгляду справи, визнав неправомірними дій патрульного інспектора. З цього приводу скаржник зазначає, що такі повноваження суду не визначені ст..286 КАС України. Перевіривши, в межах доводів апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.. Встановлені обставини справи свідчать про те, що 24.04.2021 інспектором батальйону №2 роти №1 Полку патрульної поліції м.Кривого Рогу УПП в Дніпропетровській області винесено постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН№4116681, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.6 ст. 121 КУпАП та накладено на останнього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 850,00 грн. Згідно змісту даної постанови, ОСОБА_1 24 квітня 2021 року, в темну пору керував транспортним засобом з неосвітленим державним номером, чим порушив п.2.9 в ПДР. Правомірність та обґрунтованість вказаної постанови є предметом спору, який передано на вирішення суду. За наслідками перегляду справи суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке. Відповідно до п.2.9 (в) ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом з номерним знаком, що неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий. Положеннями ч.6 ст. 121 КУпАП передбачена адміністративне відповідальність за керування ТЗ з порушенням правил реєстрації, без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим. Отже, керування транспортним засобом з неосвітленим номерним знаком у темну пору доби, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, створює склад правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.6 ст.121 КУпАП. Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні. Наявність чи відсутність адміністративного правопорушення встановлюється уповноваженою особою на підставі доказів, перелік джерел яких наведено в ст.251 КУпАП. Так, за приписами ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами. У спірному випадку встановлено, що причиною зупинки транспортного засобу під керуванням позивача, був зафіксований факт, за позицією відповідача, неосвітленого номеру транспортного засобу. З відеозапису, наданого відповідачем, неможливо чітко встановити, через його якість та відблискування проблискових маячків, рух транспортного засобу з неосвітленим номером. В той же час, надані докази позивачем, а також відеофайли відповідача, свідчать про те, що після зупинки транспортного засобу освітлення номерного знаку забезпечувалось штатними освітлювальними приборами транспортного засобу. Отже, за таких обставин не можливо однозначно стверджувати про наявність обґрунтованих підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності. З цих підстав суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість притягнення позивача до адміністративної відповідальності. В той же час, суд апеляційної інстанції не може погодитися з рішенням суду першої інстанції, в частині визнання неправомірними дій відповідача щодо складання постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення. Так, повноваження суду за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, визначені ч.3 ст.286 КАС України і до таких повноважень не віднесено визнання неправомірними дій особи, якою складено постанову у справі про адміністративне правопорушення. З цих підстав суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити часткового, скасувавши рішення суду першої інстанції, в частині задоволених вимог про визнання неправомірними дій відповідача та в цій частині заявлених вимог прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову. На підставі викладеного, керуючись п.2 ч.1 ст.315, ст.ст. 317, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Інспектора батальйону №2 роти №1 Полку патрульної поліції м.Кривого Рогу УПП в Дніпропетровській області задовольнити частково. Рішення Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 18 лютого 2022 року у справі №193/522/21 (провадження №2-а/193/1/22), в частині задоволених позовних вимог про визнання дій Інспектора роти № 1, батальйону № 2 полку патрульної поліції в м. Кривому Розі Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області лейтенанта поліції Петрушенко Едуарда Сергійовича щодо складання постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН № 4116681 від 24 квітня 2021 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 гривень за порушення ч. 6 ст. 121 КУпАП незаконними скасувати та в цій частині заявлених вимог прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову. В іншій частині рішення Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 18 лютого 2022 року у справі №193/522/21 (провадження №2-а/193/1/22) залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати прийняття та відповідно до ч.3 ст.272 Кодексу адміністративного судочинства України касаційному оскарженню не підлягає. Повний текст постанови складено 14.07.2022 Головуючий - суддя Я.В. Семененко суддя Н.А. Бишевська суддя І.Ю. Добродняк