Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 539/4480/23

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 лютого 2024 р.Справа № 539/4480/23 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Бегунца А.О., Суддів: Мельнікової Л.В. , Рєзнікової С.С. , за участю секретаря судового засідання Реброва А.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Департамента патрульної поліції Національної поліції України на рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 27.11.2023, головуючий суддя І інстанції: Коваленко О.А., вул. Монастирська, 17, м. Лубни, Лубенський, Полтавська, 37500, повний текст складено 27.11.24 року по справі № 539/4480/23 за позовом ОСОБА_1 до Поліцейського взводу №2 роти №3 БУПП в Полтавській області Департаменту патрульної поліції сержанта поліції Сергєєва Сергія Олександровича, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, ВСТАНОВИВ: Позивач ОСОБА_1 звернувся до Лубенського міськрайонного суду Полтавської області з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України та поліцейського взводу №2 роти №3 БУПП в Полтавській області Департаменту патрульної поліції сержанта поліції Сергєєва Сергія Олександровича, в якому просив суд: - визнати протиправним та скасувати постанову серії БАД №014301 від 23.09.2023 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП та закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення. В обгрунтування позовних вимог позивач вказує, що спірна постанова є протиправною, оскільки поліцейський не врахував реальну ситуацію та раптовість виникнення несправності підсвічування номерного знаку, відсутність вини позивача та можливість усунути несправність на місці. Поліцейський не встановив відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121-3 КУпАП та незаконно і безпідставно притягнув його до адміністративної відповідальності. Рішенням Лубенського міськрайонного суду від 27.11.2023 позовні вимоги задоволено. Визнано дії поліцейського взводу №2 роти №3 БУПП в Полтавській області Департаменту патрульної поліції сержанта поліції Сергєєва Сергія Олександровича - протиправними. Скасовано постанову поліцейського взводу №2 роти №3 БУПП в Полтавській області Департаменту патрульної поліції сержанта поліції Сергєєва Сергія Олександровича серія БАД №014301 від 23.09.2023 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП у виді штрафу у сумі 1190 грн. та закрито провадження по справі. Не погодившись з вказаним рішенням, відповідачем Департаментом патрульної поліції Національної поліції України подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить рішення Лубенського міськрайонного суду від 27.11.2023 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. В обгрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про визнання дій поліцейського протиправними, оскільки останній наділений повноваженнями щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення і накладення адміністративних стягнень від імені органів Національної поліції. Більш того, в позовній заяві вимога про визнання дій поліцейського взводу №2 роти №3 БУПП в Полтавській області Департаменту патрульної поліції сержанта поліції Сергєєва С.О. протиправними не визначалась. Також відповідач зазначає, що керування позивачем транспортним засобом з неосвітленим номерним знаком у темну пору доби підтверджується матеріалами справи. Доводи позивача про те, що на момент початку руху він ретельно перевірив належність роботи зовнішнього освітлення транспортного засобу, зокрема заднього номерного знаку, який освітлювався і конструкцією автомобіля, не передбачено повідомлення водія про непрацююче освітлення номерного знаку під час руху, тому він не знав і не міг знати про можливу несправність, є такими, що не спростовують факту вчинення ним адміністративного правопорушення. В судове засідання сторони не з`явились, про день, час та місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином. Враховуючи особиливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, зокрема передбаченої ч. 5 ст. 286 КАС України, колегія суддів вважає, що неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень ч. 2 ст. 268 КАС України, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій (ч. 3 ст. 268 КАС України). Відповідно до положень ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав. Матеріалами справи підтверджено, що 23.09.2023 поліцейським взводу №2 роти №3 БУПП в Полтавській області Департаменту патрульної поліції сержантом поліції Сергєєвим С.О. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія БАД №014301, якою позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу в сумі 1190 грн. за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.121-3 КУпАП, а саме за те, що він 23.09.2023 о 21 год. 15 хв. на 208 км автодороги М-03 Київ-Харків-Довжанський керував автомобілем Audi A6 реєстраційний номер НОМЕР_1 у якого не освітлювався задній номерний знак в темну пору доби, чим порушив п.2.9в ПДР України (а.с.12). Не погодившись з вказаною постановою, позивач оскаржив її до суду. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з необхідності визнання протиправними дій поліцейського взводу №2 роти №3 БУПП в Полтавській області Департаменту патрульної поліції сержанта поліції Сергєєва Сергія Олександровича, скасування постанови БАД №014301 від 23.09.2023 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП у виді штрафу у сумі 1190 грн. та закритя провадження по справі. Колегія суддів частково погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ст. 23 Закону України Про Національну поліцію поліція відповідно до покладених на неї завдань виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення. До основних повноважень поліції входить регулювання дорожнього руху та здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. У випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання. Стаття 14 Закону України "Про дорожній рух" зобов`язує учасників дорожнього руху знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху. Згідно із ч. 5 ст. 14 Закону України "Про дорожній рух", учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху. Відповідно до пункту 1.3. Правил дорожнього руху учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Пунктом 1.9 ПДР передбачено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Відповідно до п.2.9. "в" ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов`язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що: не належить цьому засобу; не відповідає вимогам стандартів; закріплений не в установленому для цього місці; закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знаку з відстані 20 м; неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий. Частиною 1 статті 121-3 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування або експлуатація транспортного засобу з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знаку з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знаку. Згідно із п. 2.1 ПДР водій механічного транспортного засобу, зокрема, повинен мати при собі: а) посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії; б) реєстраційний документ на транспортний засіб; ґ) поліс (сертифікат) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Пунктом 2.4 (а) ПДР встановлено обов`язок водія на вимогу поліцейського зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1 ПДР. Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи, зокрема, про порушення правил дорожнього руху, в тому числі за ч.1 ст.121-3 КУпАП. Згідно із нормами КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності (частини 1, 2 статті 7); завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (стаття 245). Відповідно до абз. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Відповідно до ст. 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити (ст. 11 КУпАП). Отже, суб`єктивна сторона правопорушення за ст. 121-3 КУпАП характеризується умисною формою вини, тобто особа, яка вчиняє такі дії, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. Водночас, стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Проте, відповідачами не надано суду будь-яких доказів щодо наявності вини у діях ОСОБА_1 , який перед виїздом перевірив та впевнився у технічній справності свого автомобіля (що також не було спростовано відповідачами). У ч. 3 ст. 62 Конституції України наголошується, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах. Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. В спірному випадку, на підтвердження доводів правомірності постанови відповідач надав доказ вчинення позивачем інкримінованого йому адміністративного правопорушення, яким є відеозапис з нагрудної камери інспектора УПП. Колегія суддів зазначає, що із відеозапису наданого працівниками поліції не можливо встановити факт керування позивачем транспортним засобом, в якого в темний час доби не працювала підсвідка номерного знаку, оскільки наданий відеозапис відображає обставини, які відбувались після зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 . З урахуванням наведеного, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції в повному обсязі дослідив положення нормативних актів, що регулюють спірні правовідносини та дійшов вірного висновку про скасування постанови БАД №014301 від 23.09.2023 та закритя провадження по справі. Щодо рішення суду першої інстанції в частині визнання протиправними дій поліцейського взводу №2 роти №3 БУПП в Полтавській області Департаменту патрульної поліції сержанта поліції Сергєєва Сергія Олександровича, колегія суддів зазначає наступне. У відповідності до приписів ст.19 Кодексу адміністративного судочинства України предметом розгляду по суті в порядку адміністративного судочинства є не будь-які рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а лише ті, що породжують права та обов`язки учасників спірних правовідносин. Таким чином, обов`язковою ознакою рішень, дій суб`єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин і мають обов`язковий характер. В силу ч. 1 ст. 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. У свою чергу, особа, що притягнута до адміністративної відповідальності, наділена правом оскарження зазначеної постанови. Колегія суддів зазначає, що не дії відповідача, а його рішення у формі постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності породжує для позивача певні правові наслідки і має обов`язковий характер. У даному випадку поліцейським взводу №2 роти №3 БУПП в Полтавській області ДПП сержантом поліції Сергєєвим С.О. за наслідками розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.121-3 КУпАП, винесено оскаржувану постанову, якою і притягнуто позивача до адміністративної відповідальності. На підставі викладеного, колегія суддів зазначає, що дії відповідача щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності самі по собі не містять владно-управлінських ознак, оскільки юридичні наслідки для особи у даному випадку має лише рішення у формі постанови, яким останнього притягнуто до адміністративної відповідальності. Таким чином, колегія суддів вважає рішення суду першої інстанції в частині визнання протиправними дій поліцейського взводу №2 роти №3 БУПП в Полтавській області Департаменту патрульної поліції сержанта поліції Сергєєва С.О. є необґрунтованим, оскільки, як зазначено вище, не діями відповідача, а його рішенням (оскаржуваною постановою), позивача притягнуто до адміністративної відповідальності. Крім того, відповідно до статті 217 КУпАП посадові особи, уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення, можуть накладати адміністративні стягнення, передбачені цим Кодексом, у межах наданих їм повноважень і лише під час виконання службових обов`язків. Згідно з частиною другою статті 222 КУпАП від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. Відповідач законом наділений повноваженнями щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення і накладення адміністративних стягнень від імені органів Національної поліції. При цьому, колегія суддів зазначає, що в прохальній частині позовної заяви взагалі відсутня така вимога ОСОБА_1 , як визнання протиправними дій поліцейського взводу №2 роти №3 БУПП в Полтавській області Департаменту патрульної поліції сержанта поліції Сергєєва Сергія Олександровича. Наведені обставини не враховано судом першої інстанції, тому рішення суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню відповідно положень ст. 317 КАС України з прийняттям в цій частині нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Згідно ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України задовольнити частково. Рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 27.11.2023 по справі № 539/4480/23 скасувати в частині визнання дій поліцейського взводу №2 роти №3 БУПП в Полтавській області Департаменту патрульної поліції сержанта поліції Сергєєва Сергія Олександровича - протиправними. В іншій частині рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 27.11.2023 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню. Головуючий суддя А.О. Бегунц Судді Л.В. Мельнікова С.С. Рєзнікова Повний текст постанови складено 07.02.2024 року