Постанова 4803 № 201/2288/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/2280/22 Справа № 201/2288/20 Суддя у 1-й інстанції - Антонюк О.А. Суддя у 2-й інстанції - Лаченкова О. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 червня 2022 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі: головуючого Лаченкової О.В. суддів Городничої В.С., Петешенкової М.Ю. при секретарі Кравченко Р.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 06 липня 2021 року по справі за позовом Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , реєстратора виконавчого комітету Троїцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області Колтунової Ольги Олександрівни про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, скасування рішення і запису про державну реєстрацію і припинення права власності на нерухоме майно, - ВСТАНОВИЛА: В березні 2020 року до Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська надійшов позов Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , реєстратора виконавчого комітету Троїцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області Колтунової Ольги Олександрівни про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, скасування рішення і запису про державну реєстрацію і припинення права власності на нерухоме майно. В обгрунтування позову Дніпровська міська рада зазначала, що 27 червня 2019 року державним реєстратором виконавчого комітету Троїцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області Колтуновою О.О. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 47542427 про державну реєстрацію права власності на гараж, загальною площею 27,8 м2, розташований за адресою АДРЕСА_1 . Власником вказаного вище гаража є ОСОБА_1 , про що зазначено в інформаційній довідці з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №195691174 від 08 січня 2020 року. Земельна ділянка, на якій розташовано нерухоме майно по АДРЕСА_2 , належить територіальній громади міста в особі Дніпровської міської ради та віднесена до земель комунальної власності та ніколи не передавалась відповідачці під будівництво нерухомого майна, право власності чи користування за ним на неї не оформлювалось. Дніпровська міська рада просила суд усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою, яка належить до земель комунальної власності територіальної громади міста Дніпро, шляхом надання Дніпровській міській раді права на знесення самочинно побудованого гаражу № НОМЕР_1 , загальною площею 27.8 м2, матеріал стін цегла, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_1 за рахунок ОСОБА_1 ; скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 47542427 від 27 червня 2019 року, прийняте державним реєстратором виконавчого комітету Троїцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області Колтуновою О.О., про реєстрацію за ОСОБА_1 права власності на гараж № НОМЕР_1 , загальною площею 27.8 м2, в АДРЕСА_1 ; скасувати запис про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 47542427 від 27 червня 2019 року про реєстрацію за ОСОБА_1 права власності на вказаний гараж, припинити право власності ОСОБА_1 на цей гараж і стягнути судові витрати, задовольнивши уточнений позов в повному обсязі. Рішенням Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 06 липня 2021 року позовну заяву задоволено. Усунуто перешкоди в користуванні земельною ділянкою, належною до земель комунальної власності територіальної громади міста Дніпро, шляхом надання Дніпровській міській раді права на знесення самочинно побудованого гаражу № НОМЕР_1 , загальною площею 27.8 квадратних метри, матеріал стін цегла, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та належить ОСОБА_1 , за рахунок ОСОБА_1 . Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 47542427 від 27 червня 2019 року, прийняте державним реєстратором виконавчого комітету Троїцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області Колтуновою Ольгою Олександрівною, про реєстрацію за ОСОБА_1 права власності на гараж № НОМЕР_1 , загальною площею 27.8 квадратних метри, матеріали стін цегла, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Скасовано запис про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 47542427 від 27 червня 2019 року, внесений державним реєстратором виконавчого комітету Троїцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області Колтуновою Ольгою Олександрівною в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно, про реєстрацію за ОСОБА_1 права власності на гараж № НОМЕР_1 , загальною площею 27.8 квадратних метри, матеріали стін цегла, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Припинено право власності ОСОБА_1 на гараж № НОМЕР_1 , загальною площею 27.8 квадратних метри, матеріал стін цегла, що розташований за адресою : АДРЕСА_1 , зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі внесеного запису про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 47542427 від 27 червня 2019 року, прийнятим рішенням державного реєстратора виконавчого комітету Троїцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області Колтунової Ольги Олександрівни, про реєстрацію за ОСОБА_1 права власності на гараж № НОМЕР_1 , загальною площею 27.8 квадратних метри, матеріали стін цегла, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Стягнуто з ОСОБА_1 та державного реєстратора виконавчого комітету Троїцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області Колтунової Ольги Олександрівни на користь Дніпровської міської ради у рахунок повернення судових витрат на судовий збір з кожного окремо по 2 102 грн., а всього у розмірі 4204,0 грн. В апеляційній скарзі на рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 06 липня 2021 року ОСОБА_1 просить рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 06 липня 2021 року скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , реєстратора виконавчого комітету Троїцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області Колтунової Ольги Олександрівни про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, скасування рішення - відмовити; позовні вимоги Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , реєстратора виконавчого комітету Троїцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області Колтунової Ольги Олександрівни про скасування запису про державну реєстрацію і припинення права власності на нерухоме майно - залишити без розгляду. Стягнути з позивача судові витрати. У відзиві ДМР на апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 06 липня 2021 року просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 06 липня 2021 року у справі №201/2288/20 залишити без задоволення, а рішення - без змін. Відзиви на апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 06 липня 2021 року від інших учасників справи до апеляційного суду не надходили. Вислухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з`явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що 27 червня 2019 року державним реєстратором виконавчого комітету Троїцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області Колтуновою О.О. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 47542427 про державну реєстрацію права власності на гараж, загальною площею 27.8м2, розташований за адресою АДРЕСА_1 . Власником вказаного вище гаража є ОСОБА_1 , про що зазначено в інформаційній довідці з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №195691174 від 08 січня 2020 року. Земельна ділянка, на якій розміщений вказаний вище гараж, відноситься до земель комунальної власності. Земельна ділянка у власність чи в користування відповідачці не виділялась. Розміщення вказаного об`єкта нерухомого майна порушує права та законні інтереси територіальної громади міста Дніпра, як землевласника, і вказані права підлягають захисту. Земельна ділянка на якій розташовано нерухоме майно по АДРЕСА_2 , належить територіальній громади міста, в особі Дніпровської міської ради та віднесена до земель комунальної власності, відповідно до ст. 80, 83 Земельного кодексу України та ст. 26, 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Зазначена земельна ділянка ніколи не передавалась відповідачці під будівництво нерухомого майна, право власності чи користування за ним на неї не оформлювалось. Аналіз положень статті 331 ЦК України у системному зв`язку з нормами статей 177-179, 182 ЦК України, частини третьої статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» дає підстави для висновку про те, що право власності на новостворене нерухоме майно як об`єкт цивільних прав виникає з сукупності двох підстав: 1) з моменту його прийняття до експлуатації, 2) з моменту державної реєстрації. Державній реєстрації підлягає право власності тільки на ті об`єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку. Однак відповідачка не ввела спірний об`єкт нерухомого майна у встановленому порядку в експлуатацію. Визнання ж права власності на об`єкт самочинного будівництва, не прийнятого в експлуатацію, в судовому порядку нормами ЦК України чи іншими нормативними актами не передбачено, зазначений висновок міститься і в постанові Верховного Суду України від 19 вересня 2011 року у справі № 3-82гс11. Отже, у відповідності до вищевказаних норм законодавства України у ОСОБА_1 фактично не виникло право власності на вказаний гараж, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а внаслідок самочинного будівництва спірного нерухомого майна, з володіння Дніпровської міської ради вибула земельна ділянка по АДРЕСА_1 . Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 195691174 від 08 січня 2020 року, у Реєстрі прав власності на нерухоме майно встановлено, що 27 червня 2019 державним реєстратором виконавчого комітету Троїцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області Колтуновою О.О. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 47542427. Згідно вказаного рішення здійснено реєстрацію права власності на гараж (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1860907112101) за громадянкою ОСОБА_1 . Опис об`єкта: загальна площа 27.8 кв. м., Опис: Літера А-1, Поверх п/д, підвал загальною площею 16.6 кв. м., Поверх 1, гараж загальною площею 11.2 кв.м. Адреса: АДРЕСА_1 . Підставою здійснення реєстрації права власності зазначено розпорядження міського голови Дніпропетровської міської ради «Про присвоєння адреси індивідуальному гаражу по АДРЕСА_3 » серія та номер: 3/64 від 11.06.2006; Акт від 25 травня 2019 року, виданий інженером з інвентаризації нерухомого майна ОСОБА_2 . Згідно листа Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради № 10/1-96 від 20 лютого 2020 року, управлінням повідомлено, що згідно з даними Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, ведення якого розпочато з 20 травня 2011 року, станом на час надання відповіді відсутня інформація щодо реєстрації документів, що дають право на виконання будівельних робіт та засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно листа Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області від 20 лютого 2020 року № 100-1.18/450, згідно з даними реєстру, ведення якого розпочато з 20 травня 2011 року, станом на час надання відповіді, відсутні відомості щодо видачі/реєстрації Департаментом документів, які надають право на виконання будівельних робіт та засвідчують прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта «гараж» за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 220963011 від 20 серпня 2020 року, відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, за параметрами запиту: « АДРЕСА_1 » відсутні. Як встановлено судом першої інстанції із доводів позивача, що підтверджується дослідженими доказами та не спростовано відповідачами, земельна ділянка, на якій розміщено гараж за адресою: АДРЕСА_1 в користування чи у власність ОСОБА_1 не передавалась, між нею та Дніпровською міською радою договорів для користування земельною ділянкою не укладалось, сервітут не встановлювався, право суперфіцію на вказану земельну ділянку за відповідачкою не визнавалось. Будь-яких рішень органів місцевого самоврядування про надання дозволу на здійснення відповідачем ОСОБА_1 побудови гаражу за адресою: АДРЕСА_1 , позивачем не приймались. Отже, земельна ділянка на якій розташовано нерухоме майно по АДРЕСА_2 , належить територіальній громаді міста, в особі Дніпровської міської ради та віднесена до земель комунальної власності. Дніпровською міською радою рішення про надання земельної ділянки під будівництво гаража не приймалось, право власності чи користування за ОСОБА_1 на неї не оформлювалось. Згідно з частиною першою статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування і розпорядження своїм майном. У разі порушення прав інших осіб право на звернення до суду мають такі особи за умови, що вони доведуть наявність порушеного права (стаття 391 ЦК України), а також власник (користувач) земельної ділянки, якщо він заперечує проти визнання за особою, яка здійснила самочинне будівництво на його земельній ділянці, права власності на самочинно збудоване нерухоме майно (частина четверта статті 376 та стаття 391 цього Кодексу). Відповідно до частини першої статті 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Системний аналіз положень статей 376 ЦК України, 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» дає підстави для висновку, що самочинне будівництво підлягає безумовному знесенню, якщо: власник земельної ділянки заперечує проти визнання права власності за особою, яка здійснила таке будівництво; власник земельної ділянки не заперечує проти визнання права власності на самочинну забудову, однак така забудова порушує права інших осіб на зазначену земельну ділянку; самочинна забудова зведена на наданій земельній ділянці, але з відхиленням від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, з істотним порушенням будівельних норм і правил, що порушує права інших осіб, за умови, що особа, яка здійснила самочинне будівництво, відмовилась від здійснення перебудови. За змістом ст.1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» про самовільне зайняття земельної ділянки свідчить вчинення особою будь-якої дії, спрямованої на фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дії, які відповідно закону є правомірними. За правилом статті 212 ЗК України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду. Установивши, що відповідач здійснила самочинне будівництво з порушенням будівельних норм і правил, без належного дозволу на будівництво об`єктів нерухомості та із самовільним зайняттям земельної ділянки, яка знаходиться у комунальній власності територіальної громади м.Дніпро, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позову, оскільки у ОСОБА_1 відсутні документи, які підтверджують її право власності або право користування земельною ділянкою, на якій здійснено самочинне будівництво, відповідач своїми діями обмежує її законного власника, Дніпровську міську раду, у праві розпоряджатися земельною ділянкою та використовувати за призначенням. Отже, наявні підстави для звільнення вказаної земельної ділянки і повернення її Дніпровській міській раді на підставі статті 212 ЗК України, оскільки позивачем надані належні та допустимі докази, які підтверджують факт існування на спірний земельній ділянці самочинно збудованого гаража. При вирішенні питання про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки дослідженню підлягає, зокрема, наявність у особи права на отримання земельної ділянки у власність чи у користування, вжиття нею заходів до оформлення права на земельну ділянку, тощо. Враховуючи, що ОСОБА_1 не вживала необхідних заходів для оформлення свого права землекористування, та беручи до уваги, всі встановлені обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність достатніх правових підстав для звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки шляхом знесення самочинного будівництва. Також, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для реєстрації права власності на спірне майно виходячи з наступного. Згідно п.1 ч.1 ст.2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. За змістом вказаної норми, державна реєстрація є актом визнання та підтвердження права власності чи іншого речового права, однак, не є підставою для виникнення такого права. Щоб здійснити державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна, необхідною є сукупність юридичних фактів, з якими закон пов`язує виникнення права власності на майно, в тому числі, але не виключно, документи, що підтверджують правомірність створення нерухомого майна та дотримання передбаченої ст.331 ЦК України процедури створення нерухомого майна. Як вже було встановлено судом, спірне майно є об`єктом самочинного будівництва. Закон передбачає лише один випадок, при якому можливе визнання права власності на самочинне будівництво, виключно у випадку, коли земельна ділянка надається уже під збудоване нерухоме майно і визнання права власності в такому випадку можливо лише на підставі рішення суду. Згідно п.9 ч.1 ст.27 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції, чинній на момент здійснення реєстраційної дії), державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно. Однак, матеріали справи не містять рішення суду про про визнання за відповідачкою права власності на об`єкт самочинного будівництва. Зі змісту інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №195691174 від 08 січня 2020 року, підставою для виникнення права власності та, відповідно, підставою для проведення реєстрації прав на спірний гараж, вказано розпорядження міського голови Дніпропетровської міської ради «Про присвоєння адреси індивідуальному гаражу по АДРЕСА_3 » серія та номер: 3/64 від 11.06.2006; Акт від 25 травня 2019 року, виданий інженером з інвентаризації нерухомого майна ОСОБА_2 . Однак, розпорядження міського голови Дніпропетровської міської ради «Про присвоєння адреси індивідуальному гаражу по АДРЕСА_3 » серія та номер: 3/64 від 11.06.2006; Акт від 25 травня 2019 року, виданий інженером з інвентаризації нерухомого майна ОСОБА_2 не можуть бути підставою для реєстрації права власності на вказане майно. Враховуючи вказані вище норми, розпорядження міського голови Дніпропетровської міської ради «Про присвоєння адреси індивідуальному гаражу по АДРЕСА_3 » в силу приписів ст.27 Закону України «Про державну реєстрацію прав та їх обтяжень» не може підтверджувати виникнення, зміну та припинення прав на майно. Згідно приписів ч.2 ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» належним способом захисту права в даному випадку буде скасування судом рішення про державну реєстрацію прав. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 47542427 від 27 червня 2019 року, прийняте державним реєстратором виконавчого комітету Троїцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області Колтуновою О.О., про реєстрацію за ОСОБА_1 права власності на гараж № НОМЕР_1 , загальною площею 27.8 м2, матеріали стін цегла, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ; скасування запису про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 47542427 від 27 червня 2019 року, внесений державним реєстратором виконавчого комітету Троїцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області Колтуновою О.О. в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно, про реєстрацію за ОСОБА_1 права власності на гараж № НОМЕР_1 , загальною площею 27.8 м2, матеріали стін цегла, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ; припинення права власності ОСОБА_1 на гараж № НОМЕР_1 , загальною площею 27.8 м2, матеріал стін цегла, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі внесеного запису про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 47542427 від 27 червня 2019 року, прийнятим рішенням реєстратора виконавчого комітету Троїцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області Колтунової О.О., про реєстрацію за ОСОБА_1 права власності на гараж № НОМЕР_1 , загальною площею 27.8 м2, матеріали стін цегла, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки державна реєстрація права власності відповідача ОСОБА_1 на об`єкт нерухомого майна - гараж загальною площею 27.8 м2 за адресою: АДРЕСА_1 , проведена 27 червня 2019 державним реєстратором виконавчого комітету Троїцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області Колтуновою Ольгою Олександрівною, здійснена без належної правової підстави, зокрема, за відсутності дозволу на здійснення відповідачем відповідного будівництва, без наявності у відповідача права користування, права власності тощо відносно земельної ділянки, на якій розміщено дане будівництво та без погодження власника даної земельної ділянки, яким є Дніпровська міська рада, на здійснення відповідного будівництва. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , що право власності на гараж зареєстровано у відповідності до вимог чинного законодавства на підставі належних документів (технічного паспорту, документу про присвоєння об`єкту нерухомого майна поштової адреси, акту б/н від 25.05.2019 р.), колегія суддів вважає безпідставними, оскільки для державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна необхідна сукупність юридичних фактів, з якими закон пов`язує виникнення права власності на майно, в тому числі, але не виключно, документи, що підтверджують правомірність створення нерухомого майна та дотримання передбаченої ст.331 ЦК України процедури створення майна. Таким чином, перед початком гаражного будівництва повинна бути передана у власність або у користування земельна ділянка для відповідних потреб. Проте, відповідачу не передавалася у власність чи користування земельна ділянка для будівництва гаражу, отже, спірний гараж № НОМЕР_1 площею 27,8 м АДРЕСА_4 є об`єктом самочинного будівництва, про що додатково свідчать лист Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Дніпропетровській області від 20 лютого 2020 року №1004-1.18/450 та лист Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради №10/1-96 від 20 лютого 2020 року, відповідно до яких у департаменту відсутні відомості щодо видачі чи реєстрації документів, які надають право на виконання будівельних робіт та засвідчують прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкту гаражу АДРЕСА_1 , крім того, рішення про визнання права власності на об`єкт самочинного будівництва судом не приймалося (матеріали справи не містять рішення суду про про визнання за відповідачем права власності на об`єкт самочинного будівництва). Таким чином, зазначені апелянтом: розпорядження Про присвоєння адреси індивідуальному гаражу по АДРЕСА_5 , видане 11.10.2006 року міським головою ДМР, Акт б/н від 25.05.2019 року, виданий інженером з інвентаризації нерухомого майна ОСОБА_2 не можуть бути підставою для реєстрації права власності, оскільки спірний гараж є об`єктом самочинного будівництва і визнання права власності на нього можливе лише на підставі рішення суду, а тому, рішення про державну реєстрацію прав від 27.06.2019 року №47542427 є незаконним та підлягає скасуванню. Доводи апеляційної скарги, що заява Дніпровської міської ради про збільшення розміру позовних вимог, в якій позивачем неправомірно заявлено нову вимогу, а відтак змінено предмет або підставу позову не підлягала розгляду та мала бути повернута позивачу, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права. Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16 Цивільного кодексу України, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин. Верховний Суд зазначив, що необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів (справа №910/18389/20). Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин. Таким чином, позивач, подавши до суду таку заяву, визначив такі свої процесуальні дії саме як доповнення позовних вимог новими, що відповідає принципу диспозитивності у цивільному процесі, закріпленому у статті 13 Цивільного процесуального кодексу України, який означає, що процесуальні правовідносини виникають, змінюються і припиняються за ініціативи безпосередніх учасників спірних матеріальних правовідносин, які мають можливість за допомогою суду розпоряджатися процесуальними правами і спірним матеріальним правом. Аналогічний висновок Верховного Суду викладений у постановах Верховного Суду від 08 травня 2018 року у справі 922/1249/17 та від 23 квітня 2019 року у справі 911/1602/18. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , що позивачем обрано неправильний спосіб захисту, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки Дніпровська міська рада звернулась до суду з метою захисту прав територіальної громади як власника земельної ділянки, на якій розміщений об`єкт самочинного будівництва. Належним способом захисту права в даному випадку, окрім іншого, є вимога про скасування судом рішення про державну реєстрацію прав, що відповідає ч.2 ст.26 Закону України Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень та ч.1 ст.21 ЦК України та пов`язана з предметом та підставами позову, ґрунтується на нормах чинного законодавства та відповідає практиці в подібних правовідносинах Верховного Суду у справі №915/127/18 від 04.09.2018 року, у справі №367/2022/15 від 29.05.2019 року. Таким чином, позивачем обрано належний спосіб захисту свого права. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , що позивачем пропущено строк позовної давності, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки моментом порушення права позивача є 27 червня 2019 року- державна реєстрація права власності ОСОБА_1 на спірний гараж. Отже, з цієї дати обраховується загальний трирічний строк позовної давності. З позовом Дніпровська міська рада звернулася 05 березня 2020 року. Таким чином, відсутні підстави для застосування строку позовної давності, оскільки позивачем подано позов в межах трирічного строку. Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, якими з`ясовані обставини справи, доводи сторін перевірені, їм дана належна оцінка, а доводи скаржника зводяться до неправильного тлумачення норм матеріального права та до переоцінки доказів, що не дає суду апеляційної інстанції підстав для задоволення вимог апеляційної скарги. Відповідно до ст.89 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному та об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE (Серявін та інші проти України), №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. Відповідно до ст.141 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишаючи рішення суду без змін не змінює розподіл судових витрат. Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 375ЦПК України, колегія суддів,- ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 06 липня 2021 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий суддя О.В.Лаченкова Судді В.С.Городнича М.Ю.Петешенкова