Постанова Дніпровський апеляційний суд № 211/67/22

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/644/22 Справа № 211/67/22 Суддя у 1-й інстанції - Середня Н. Г. Суддя у 2-й інстанції - Мазниця А. А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 липня 2022 року м. Дніпро Суддя Дніпровського апеляційного суду Мазниця А.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 травня 2022 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, та стягнуто судовий збір у розмірі 496 гривень 20 коп., - ВСТАНОВИВ: Згідно постанови суду першої інстанції, 18.12.2021 року о 15-11 годин, в м. Кривий Ріг, Довгинцівський район, по вул. Промислова, 27, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Mazda CX-9 д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння: порушення координації рухів, запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, почервоніння обличчя. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився у присутності двох свідків. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить оскаржувану постанову суду скасувати та постановити нову, якою провадження у справі закрити за відсутністю події та складу інкримінованого адміністративного правопорушення. Обґрунтовуючи свої апеляційні вимоги, зазначає, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, постанова є необгрунтованою та незаконною. Зазначає, що судом не було належним чином досліджено наявних матеріалів провадження та не встановлено всіх обставин справи, також порушено право на доступ до правосуддя, оскільки проігноровано клопотання про відкладення розгляду справи. Зазначає, що він пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою приладу Драгер, результат якого був негативний, на вимогу поліцейського він повторно пройшов огляд, результат також був негативний, в подальшому працівник поліції запропонував йому проїхати до медичного закладу та він відмовився, оскільки відсутні були підстави так як огляд він вже пройшов та результат склав нуль проміле. Одночасно вказує, що наявний у матеріалах відеозапис не є належним доказом, оскільки він не безперервний та не відповідає вимогам законодавства та Інструкції №1026 від 18.12.2018 року. В судове засідання апеляційного суду ОСОБА_1 та захисник Бартош Стрельников А.В., будучи належним чином повідомленими про день та час його проведення, не з`явилися, апеляційний розгляд неодноразово відкладалися у зв`язку із неявкою учасників провадження. 06.07.2022 року захисник повторно направив до суду клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, аргументуючи необхідність відкладення судового засідання введеним на території України воєнним станом та його відрядженням, посилаючись при цьому на рекомендації Ради суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану. Щодо цих доводів належить зазначити, що відкладення розгляду справи з даної підстави має бути виправданим, зокрема проведенням на території розташування суду активних бойових дій, а тому з огляду на те, що робочою адресою адвоката зазначено: м. Дніпро, пр. О. Поля 13, де не ведуться активні бойові дії, та в цілому не вбачається обставин, які б обмежували можливість участі в судовому засіданні, такі твердження розцінюються як намагання затягнути судовий розгляд справи. При цьому також враховується, що учасники справи не позбавлені можливості участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції. З огляду на викладене вважаю за необхідне здійснити апеляційний розгляд за відсутності осіб, що не з`явилися, за наявними матеріалами. Суд апеляційної інстанції, вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, приходить до наступних висновків. Розглядаючи вимоги апеляційної скарги по суті, суд апеляційної інстанції вважає викладений в постанові суду першої інстанції висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, таким, що відповідає фактичним обставинам справи та підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення, складеним уповноваженою особою з дотриманням вимог, передбачених ст. ст. 254 - 256 КУпАП; рапортом поліцейського; письмовими поясненнями ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , у присутності яких ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду; направленням на огляд з метою виявлення стану сп`яніння; відеозаписом з нагрудної камери поліцейського. Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає зокрема у випадку відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість руху. Вказані положення кореспондують положенням п. 2.5. Правил дорожнього руху України, згідно з якими водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. В той же час, як зазначено у п. 6 Розділу ІX Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України № 1395 від 07 листопада 2015 року, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. У відповідності до ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Таким чином, встановлені обставини в їх сукупності об`єктивно і в повній мірі підтверджують факт відмови ОСОБА_1 від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння на вимогу працівників поліції, які виявили у нього ознаки алкогольного сп`яніння, визначені Інструкцією про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що і стало підставою вимоги пройти відповідний огляд. Даючи оцінку вищевказаним доказам, апеляційний суд приходить до висновку про правильність встановлення судом фактичних обставин вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, зафіксованих в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному відносно нього уповноваженою особою органів поліції, котре полягає у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння. Доводи апелянта стосовно того, що він пройшов огляд на стан сп`яніння на місці зупинки, результат якого, згідно його поясненням, склав нуль проміле, у зв`язку з чим підстав для проходження огляду на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я він не вбачав, є необгрунтованими. Як вбачається з наявного відеозапису, працівниками поліції ОСОБА_1 було зупинено за порушення ПДР України та в процесі спілкування було виявлено в нього ознаки алкогольного сп`яніння і запропоновано пройти огляд на встановлення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки. Останній погодився та йому було надано технічний прилад Драгер і неодноразово роз`яснено процедуру його використання, проте як вперше, так і вдруге, використовуючи його, ОСОБА_1 знехтував правилами використання та прилад взагалі не показав результату, а видав повідомлення про помилку, що належить розцінювати як ухилення від проходження огляду на місці. Дана обставина і слугувала підставою для пропозиції йому пройти огляд в закладі охорони здоров`я та складання відповідного направлення, втім останній довгий час ухилявся від прямої відповіді, та зрештою відмовився від проходження такого огляду. Доводи апелянта стосовно того, що наявний в матеріалах провадження відеозапис є неналежним доказом у справі, оскільки не є безперервним, є безпідставними, оскільки з наявного відеозапису вбачається вся послідовність проведення процедури огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння за допомогою приладу Драгер та подальшого його направлення до закладу охорони здоров`я. Одночасно належить відзначити, що зафіксовані відеозаписом обставини підтверджуються іншими доказами, наявними в матеріалах справи, які узгоджуються між собою та не викликають сумнівів у їх належності як доказів, а тому даний відеозапис як доказ відповідає вимогам ст. 251 КУпАП та будь яких сумнівів у його належності у суду не виникає. Всі інші доводи апеляційної скарги апелянта судом апеляційної інстанції оцінюються критично, оскільки наявними в матеріалах провадження доказами не підтверджуються, мають формальний характер та спрямовані на ухилення ОСОБА_1 від відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення. Апеляційним судом не встановлено порушень Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 року № 1103, а також Інструкції, затвердженої спільним наказом МВС та МОН України від 09.11.2015 року № 1452/735, допущених під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, у зв`язку з чим відповідні доводи апеляційної скарги апелянта є неприйнятними. При розгляді справи судом порушень ст. ст. 279, 280 КУпАП не допущено, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення. Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді та закриття провадження у справі, апеляційним переглядом не встановлено. Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову місцевого суду без змін. Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Постанову Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 травня 2022 рокущодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Дніпровського апеляційного суду А.А. Мазниця