LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4851520/14362/21

від 08.07.2022 ·

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Головуючий І інстанції: Супрун Ю.О. 08 липня 2022 р. Справа № 520/14362/21 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Мельнікової Л.В., Суддів: Рєзнікової С.С. , Бегунца А.О. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 05.11.2021 року по справі № 520/14362/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, - В с т а н о в и в: 03.08.2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив: - визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - ГУ ПФУ у Харківській області, пенсійний орган), які виразились в відмові у перерахунку його пенсії на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківський області» № 100/32930 від 26.05.2021 року про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 року у відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова КМУ № 704); - зобов`язати ГУ ПФУ в Харківській області з 01.04.2019 року здійснити перерахунок та виплату його пенсії за вислугу років, у розмірі 88 відсотків грошового забезпечення за посадою старший лікар-психіатр тилу в/ч 3005 ВВ МВС станом на 05.03.2019 року, обчисленої відповідно до довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківський області» № 100/32930 від 26.05.2021 року, у відповідності до вимог постанови КМУ № 704, без відстрочки по виплаті пенсійного забезпечення. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 24.09.2021 року (рішення ухвалено за правилами спрощеного позовного провадження) адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Так, судовим рішенням визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Харківській області щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 року на підставі оновленої довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області» № 33/41-401 від 26.05.2021 року про розмір грошового забезпечення. Зобов`язано пенсійний орган провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 року на підставі оновленої довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області» № 33/41-401 від 26.05.2021 про розмір грошового забезпечення. Судом проведений розподіл судових витрат стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Харківській області витрати, понесені у зв`язку зі сплатою судового збору у розмірі 908 грн. 01.11.2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про виправлення описки у резолютивній частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.04.2021 року по справі №520/3651/21, яка полягає у помилковому не включені до резолютивної частини вказаного рішення відсотку (88%) грошового забезпечення. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 05.11.2021 року у задоволені заяви ОСОБА_1 про внесення виправлень у рішенні Харківського окружного адміністративного суду від 24.09.2021 року у справі № 520/14362/21 відмовлено. Ухвалюючи таке рішення, суд дійшов висновку про те, що позивач фактично просить суд здійснити не виправлення описки/арифметичної помилки у рішенні суду, а частково змінити (доповнити) резолютивну частину рішення суду, яке набрало законної сили і стала обов`язковим до виконання, що є недопустимим та не відповідає положенням процесуального законодавства України, оскільки вимоги позивача направлені на фактичну зміну рішення після його проголошення. Не погоджуючись із судовим рішенням, в апеляційній скарзі позивач, просить скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 05.11.2021 року та виправити описку в третьому абзаці резолютивної частини рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.09.2021 року, який викласти в такій формі: «зобов`язати ГУ ПФУ в Харківській області з 01.04.2019 року здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років, ОСОБА_1 , у розмірі 88 відсотків грошового забезпечення за посадою старший лікар-психіатр тилу в/ч 3005 ВВ МВС станом на 05.03.2019 року, обчисленої відповідно до довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківський області» № 100/32930 від 26.05.2021 року, у відповідності до вимог постанови КМУ № 704, без відстрочки по виплаті пенсійного забезпечення». В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що його вимоги направлені на коректне викладення задоволеної судом позовної вимоги, оскільки суд не звернув увагу на прохальну частину його позовної заяви. Таким чином, у резолютивній частині рішення не був вказаний розмір його пенсії, що становить 88 відсотків грошового забезпечення. Відзив на апеляційну скаргу не надходив, що не перешкоджає апеляційному перегляду справи. Письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом (п. 10 ч. 1 ст. 4 КАС України). За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308). Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів і вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав. За приписами ч. 1 ст. 253 КАС України суд, який постановив судове рішення, може з власної ініціативи або за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні. Питання про внесення виправлень суд може вирішити в порядку письмового провадження. У разі необхідності суд може розглянути питання внесення виправлень у судове рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (ч. 2 ст. 253 КАС України). Тобто, колегія суддів зазначає, що судове рішення повинно бути точним. Помилки у тексті судового рішення, зумовлені арифметичними помилками або граматичними помилками (описками), що стосуються істотних обставин або ускладнюють виконання рішення, можуть бути усунуті судом, який ухвалив рішення або ухвалу. Разом з тим, вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності. Арифметичною вважається помилка у визначенні результату підрахунку: пропуск цифри, випадкова перестановка цифр, спотворення результату обчислення у зв`язку з використанням несправної техніки. Не є арифметичною помилкою, а отже і не може бути виправлене в порядку, передбаченому процесуальним законодавством, застосування неправильних методик підрахунку, помилкових вихідних даних для проведення арифметичних обчислень. Описка це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Це помилки зумовлені неправильним написанням слів, цифр тощо. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. Не є описками граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприймання: неправильне розташування розділових знаків, невірні відмінки слів тощо. В резолютивній частині будь-яка описка має істотне значення, оскільки вона може утруднити виконання рішення. Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його невірного сприйняття: неправильне розташування розділових знаків, невірні відмінки слів, застосування діалектизмів тощо. Таким чином, підставами для внесення виправлень у судові рішення є описка або очевидна арифметична помилка. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції що слова: «у розмірі 88 відсотків грошового забезпечення» частково змінюють (доповнюють) резолютивну частину рішення суду, оскільки з мотивувальної частини рішення не вбачається, що вимоги позивача в цій частині задоволено. Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення. Інші доводи апеляційної скарги означених висновків колегії суддів не спростовують. При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29). У відповідності до ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Підстави для розподілу судових витрат відсутні. На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 292, 293, 308, 313, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну ОСОБА_1 залишити без задоволення, ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2021 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя Л.В. Мельнікова Судді С.С. Рєзнікова А.О. Бегунц

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»