Постанова КАС ВС № 296/8668/16-а

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 липня 2022 року м. Київ справа №296/8668/16-а адміністративне провадження № К/9901/43655/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: головуючого судді Кравчука В.М., суддів Коваленко Н.В., Стародуба О.П. розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Міністерства оборони України на постанову Корольовського районного суду м. Житомира від 26.10.2017 (суддя Галасюк Р.А.) та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 21.02.2018 (колегія у складі суддів Кузьменка Л.В., Іваненка Т.В., Франовської К.С.) у справі № 296/8668/16-а за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України третя особа Житомирський обласний військовий комісаріат про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити дії. І. РУХ СПРАВИ

1. У жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони України, третя особа Житомирський обласний військовий комісаріат в якому просив: - визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням інвалідності 2 групи з 01.03.2016, внаслідок поранення (контузії) пов`язаних з виконанням ним обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, оформлене протоколом засідання комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 19.08.2016 № 72; - зобов`язати відповідача розглянути питання щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням інвалідності 2 групи внаслідок поранення (контузії) пов`язаної із виконанням обов`язків військової служби, при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» та ст. ст. 16-16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» з урахуванням його права на отримання одноразової грошової допомоги в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб станом на дату встановлення інвалідності, а саме 01.03.2016.

2. Постановою Корольовського районного суду м. Житомира від 26.10.2017, залишеною без змін постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 21.02.2018, позов задоволено. 3. 21.03.2018 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга, у якій відповідач просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.

4. Ухвалою Верховного Суду від 04.04.2018 відкрито касаційне провадження. II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 в період з 05.05.1981 по 20.10.1982 проходив військову службу в Республіці Афганістан та приймав участь у бойових діях. 6. 23.02.2011 Житомирською обласною медико-соціальною експертною комісією №2 ОСОБА_1 встановлено 3 групу інвалідності, яка настала внаслідок поранення (контузії), пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах де велися бойові дії, що підтверджується довідкою серії 10ААА №732154 від 23.02.2011.

7. Одноразова грошова допомога, інші компенсаційні виплати відповідно до законодавства, у зв`язку із встановленням третьої групи інвалідності не призначалась та не виплачувалась. 8. 04.03.2016 Житомирською обласною медико-соціальною експертною комісією №2 ОСОБА_1 встановлено 2 групу інвалідності з 01.03.2016, яка настала внаслідок поранення (контузії) пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах де велися бойові дії, що підтверджується довідкою серії 12 ААА №514060 від 04.03.2016. 9. 16.03.2016 Управлінням праці та соціального захисту населення Корольовської районної ради м. Житомира ОСОБА_1 встановлено статус інваліда війни 2 групи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 16.03.2016. 10. 05.07.2016 ОСОБА_1 звернувся до Міністерства оборони України через Житомирський обласний військовий комісаріат із заявою про виплату одноразової грошової допомоги згідно ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", як інваліду 2 групи з 01.03.2016.

11. На вказану заяву позивач отримав рішення від Міністерства оборони України про повернення документів на доопрацювання у зв`язку із посиланням на те, що в поданих ним документах немає підтверджень настання інвалідності відповідно до вимог підпункту 4 пункту 2 Порядку №499.

12. Вважаючи таке рішення відповідача протиправними, позивач звернувся до суду. ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

13. В обґрунтування позовних вимог позивач покликався на те, що має право на отримання належної грошової допомоги у зв`язку із встановленням йому з 01.03.2016 ІІ групи інвалідності, яка настала внаслідок поранення (контузії), пов`язаних із виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії.

14. Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на правомірність прийнятого рішення. ІV. ОЦІНКИ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

15. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про те, що позивачеві, як інваліду війни 2 групи, повинна бути призначена і сплачена одноразова грошова допомога, відповідно до п.6 Порядку №975 у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на день встановлення йому 2 групи інвалідності, а саме 01.03.2016. V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

16. У касаційній скарзі відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

17. Скаржник зазначає, що право на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку з інвалідністю у позивача виникло з моменту встановлення інвалідності, а саме з 23.02.2011, а не зміни групи інвалідності 01.03.2016. Тому до спірних правовідносин необхідно застосовувати положення п. 6 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та підпункту 4 пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 499 ( в редакції, станом на лютий 2011 року), згідно яких одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю строкової військової служби інвалідності, що настала не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження такої служби. Проте, згідно із заявою позивача щодо призначення йому допомоги від 05.07.2016, за результатами розгляду якої було прийнято оскаржуване рішення вбачається, що ОСОБА_1 не надано документу, що свідчить про настання інвалідності під час проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення з такої служби.

18. Позивач відзиву на касаційну скаргу не подав. VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

19. Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права та дійшов таких висновків.

20. Предметом спору у цій справі є вимога нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу позивачу у зв`язку із встановленням йому ІІ групи інвалідності.

21. Подібні правовідносини вже були предметом розгляду у Верховному Суді.

22. Зокрема, у постановах від 25.09.2018 у справі № 741/982/16, від 11.09.2019 у справі №760/12922/16, від 13.02.2020 у справі № 826/23240/15, від 17.02.2020 у справі № 280/27/17, від 12.03.2020 у справі № 554/1664/17, від 18.06.2020 у справі № 240/2353/19, від 30.07.2020 у справі № 806/2435/18, від 05.08.2020 у справі №678/371/17, від 29.01.2021 у справі №460/3084/20, обставини яких є подібними, Верховний Суд зазначив: <…> Статтею 16 Закону № 2011-XII (у редакції, чинній на час встановлення ІІ групи інвалідності) закріплено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання. Пунктом 4 частини 2 статті 16 зазначеного Закону передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті. Відповідно до частини 9 статті 16-3 Закону № 2011-XII порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.. Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975, затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві. Відповідно до пункту 3 Порядку №975, днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є: у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть; у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії. Згідно з пунктом 12 Порядку №975 призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов`язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів). Відповідно до пункту 13 Порядку № 975 керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку. Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови. <…> Розгляд заяви і доданих до неї документів, поданих військовослужбовцем для призначення і виплати одноразової грошової допомоги при інвалідності повинен закінчуватись прийняттям відповідного рішення (про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги), однак у даному випадку таке рішення відповідачем не приймалось, що свідчить про недотримання ним встановленого законодавством порядку вирішення цього питання. Повернення документів за наслідками розгляду висновку керівника уповноваженого органу Порядком №975 не передбачено, а тому повернення Міністерством оборони України документів позивача без прийняття рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги суперечить нормам порядку №975».

23. Суд не знаходить підстав для відступу від цього правового висновку у справі, що розглядається.

24. Як вбачається з матеріалів справи, Міністерством оборони України рішення щодо призначення чи відмови у призначенні одноразової грошової допомоги не приймалося.

25. Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, Міністерством оборони України документи позивача було повернуто на доопрацювання з підстав відсутності підтверджень настання інвалідності під час проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення з такої служби.

26. Оскільки розгляд заяви і доданих до неї документів, поданих військовослужбовцем для призначення і виплати одноразової грошової допомоги при інвалідності повинен закінчуватись прийняттям відповідного рішення, однак, у даному випадку таке відповідачем не приймалось, що свідчить про недотримання ним встановленого законодавством порядку вирішення цього питання.

27. Крім того, Верховний Суд зазначає, що дослідженню у цій справі підлягає саме законність прийнятого рішення, тобто чи прийнято таке у межах та у спосіб визначених законодавством повноважень, а не підстави, за яких документи були надіслані на доопрацювання.

28. Отже, виходячи з наведеного, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, щодо визнання бездіяльності відповідача протиправною та зобов`язання Міністерства оборони України розглянути заяву позивача про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з інвалідністю, пов`язаною з виконанням обов`язків військової служби.

29. Наведені у касаційній скарзі доводи не спростовують висновки судів попередніх інстанцій, оскільки стосуються саме питання щодо наявності правових підстав для призначення одноразової грошової допомоги, проте у справі, що розглядається відповідачем порушено порядок вирішення питання щодо призначення такої допомоги.

30. Однак, колегія суддів вважає за необхідне змінити мотивувальну частину рішень судів попередніх інстанцій, виключивши висновки про наявність у позивача права на отримання одноразової грошової допомоги, оскільки такі є передчасними.

31. Відповідно до частини першої статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин. Керуючись статтями 341, 345, 351, 355, 356 КАС України, Суд- ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу Міністерства оборони України задовольнити частково. Постанову Корольовського районного суду м. Житомира від 26 жовтня 2017 року та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2018 року у справі № 296/8668/16-а змінити, виключивши з їх мотивувальних частин висновки щодо наявності у ОСОБА_1 , права на призначення та виплату одноразової грошової допомоги як інваліду ІІ групи. В іншій частині судові рішення залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя В.М. Кравчук Суддя Н.В. Коваленко Суддя О.П. Стародуб