Постанова 4873 № 910/3305/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "20" червня 2022 р. Справа№ 910/3305/20 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Тарасенко К.В. суддів: Іоннікової І.А. Шаптали Є.Ю. без повідомлення (виклику) учасників справи розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Львівська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» на рішення Господарського суду міста Києва від 25.05.2020 у справі №910/3305/20 (суддя: Греєхова О.А.) за позовом Акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення вартості недостачі вантажу у розмірі 11 995,83 грн ВСТАНОВИВ: І. ІСТОРІЯ СПРАВИ 1.1. короткий зміст позовних вимог Акціонерне товариство «ДТЕК Західенерго» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення вартості недостачі вантажу у розмірі 11 995,83 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України не забезпечив збереження вантажу під час перевезення, у зв`язку з чим вагони № 56108285, № 56916679 та № 56028566 з вантажем (вугілля), прибули з недостачею на суму 11 995,83 грн. 1.2. короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.05.2020 позов задоволено повністю. Присуджено до стягнення з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь Акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» збитки в розмірі 11 995 грн 83 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 102 грн 00 коп. Рішення мотивовано тим, що відповідачем було прийнято вантаж до перевезення та втрата вантажу відбулась під час його перевезення, відповідач є відповідальною особою за втрату вищезазначеного вантажу, а відтак позовні вимоги до відповідача про стягнення вартості втраченого вантажу є обґрунтованими та підлягають задоволенню. 1.3. короткий зміст вимог апеляційної скарги Не погоджуючись із винесеним рішенням, Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Львівська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 25.05.2020 у справі №910/3305/20 та прийняти нове, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

2. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ: 2.1. визначення складу суду, заяви, клопотання Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду даної справи визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді: Іоннікова І.А., Шаптала Є.Ю. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду відкрито апеляційне провадження у справі №910/3305/20 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Львівська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» на рішення Господарського суду міста Києва від 25.05.2020 у справі №910/3305/20. Перегляд оскаржуваного рішення ухвалено здійснювати без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження. Відповідач надав суду додаткові пояснення, а також копії постанов Північного апеляційного господарського суду на підтвердження обґрунтованості заявленої апеляційної скарги. 2.2. узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої було грубо порушено норми матеріального і процесуального права, висновки, викладені в рішенні, не відповідають обставинам справи, а обставини, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, є недоведеними. Відповідач зазначає, що докази на підставі яких позивач визначає розмір збитків є недопустимими, а тому розмір збитків є недоведеним. Крім того, апелянт вказує, що позивач не надає доказів, що товар був придбаний та оплачений позивачем, а тому факт завдання збитків саме позивачу, також є недоведеним, що є підставою для відмови у задоволенні позову. 2.3. узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи Позивач своїм правом на надання відзиву не скористався. 2.4. інші процесуальні дії у справі: судом апеляційної інстанції не здійснювались.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

3. ПОЗИЦІЯ СУДУ 3.1. встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини справи У період з вересня по січень 2020 року на адресу Відокремленого підрозділу «ДТЕК Бурштинська ТЕС» Акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» було направлено кам`яне вугілля за залізничними накладними № 51609907, № 52756285 (досильна залізнична накладна № 51857472) та № 53333910 (досильна залізнична накладна № 53346136) у вагонах № 56108285, № 56916679 та № 56028566 відповідно. Під час слідування вагонів № 56108285, № 56916679 та № 56028566 на станціях Лиман, Покровськ, Новоградівка Донецької залізниці було складено комерційні акти № 490000/184 від 17.09.2019, № 482004/498 від 11.12.2019 та № 482201/2 від 16.01.2020, відповідно до яких, недостача вугілля у вагоні № 56108285 складає 1500 кг., у вагоні № 56916679 складає 4900 кг. та у вагоні № 56028566 складає 1460 кг. 3.2. обставини встановлені судом апеляційної інстанції і визначення відповідно до них правовідносин та доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції Позивач зазначив, що відповідач, як перевізник належним чином не виконав зобов`язань щодо збереження вантажу під час перевезення, у зв`язку з чим зобов`язаний відшкодувати позивачу збитки у розмірі 11 995,83 грн., заподіяні незбереженням прийнятого до перевезення вантажів згідно залізничних накладних № 51609907, № 52756285 (досильна залізнична накладна № 51857472) та № 53333910 (досильна залізнична накладна № 53346136). Факт недостачі за спірним перевезенням підтверджений комерційними актами № 490000/184 від 17.09.2019, № 482004/498 від 11.12.2019 та № 482201/2 від 16.01.2020, відповідно до яких, недостача вугілля у вагоні № 56108285 складає 1500 кг., у вагоні № 56916679 складає 4900 кг. та у вагоні № 56028566 складає 1460 кг. Згідно з пунктом 27 Правил видачі вантажу, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто. При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить: 1) 2 % маси, зазначеної в перевізних документах: вантажі рідкі або здані до перевезення в сирому (свіжому) або у вологому стані; руда марганцева і хромова; кварцити у подрібненому стані (фракції 0 - 6 мм); мідний купорос; хімічна сировина навалом; солі; фрукти свіжі; овочі свіжі; шкіра оброблена і мокросолона; тютюн; м`ясо свіже; 2) 1,5 % маси, зазначеної в перевізних документах: вугілля деревне; будівельні матеріали; кварцити в кусках; жири; риба солона; мінеральні добрива; 3) 1 % маси, зазначеної в перевізних документах: мінеральне паливо; кокс; руда залізна; вовна немита; мило; м`ясо морожене; птиця бита всяка; копченості м`ясні всякі; 4) 0,5 % маси всіх інших вантажів. Норми недостачі або надлишку маси вантажів розраховуються: - від маси брутто - для вантажів, які перевозяться в тарі й упаковці; - від маси нетто - для вантажів, які перевозяться без тари й упаковки. З урахуванням вищевикладеного, фактична нестача вантажу у вагоні № 56108285 складає 0,81 т, у вагоні № 56916679 складає 4,21 т та у вагоні № 56028566 складає 0,789 т. Відповідно до наявної в матеріалах справи Довідок № 03/10 від 03.10.2019, № 387 від 26.12.2019, № 1/49 від 21.02.2020 вартість однієї тонни вугілля у вагоні № 56108285 становить 2 058,12 грн. з ПДВ, у вагонні № 56916679 становить 2 093,77 грн. з ПДВ, у вагонні 56028566 становить 1 918,87 грн. з ПДВ. При цьому, колегія суддів зазначає, що за змістом ст. 115 Статуту залізниць України вартість вантажу може бути визначена на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу. Водночас, ані указаною нормою, ані будь-якою іншою нормою законодавства не установлено обов`язкової форми щодо такого документу. Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, зокрема, договору або контракту купівлі-продажу, специфікації на вантаж, довідки відправника про кількість, ціну і вартість відправленого вантажу, підписаної головним (старшим) бухгалтером, копії податкової накладної. Статут не передбачає обов`язкового додання до претензії або позову доказів сплати вантажоодержувачем або уповноваженою особою вартості вантажу. А тому колегія суддів відхиляє доводи відповідача про відсутність доказів оплати вантажу як підставу для відмови у задоволенні позову. Крім того, Верховний Суд у постанові від 03.09.2020 по справі № 910/15076/19 зазначив, що відповідно до статті 924 ЦК України, статті 314 ГК України, статей 114 і 115 Статуту залізниць України залізниця відповідає за незбереження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи в розмірі тієї суми, на яку було знижено його вартість. При визначенні розміру збитків, заподіяних втратою вантажу, слід застосовувати норми Статуту залізниць України, якими встановлено обмежену відповідальність перевізника у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу, яка визначається на підставі загальної суми рахунку або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, зокрема, але не виключно, довідки про вартість вугілля (аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 20.03.2018 у справі № 916/4345/14, від 05.07.2018 у справі №910/23348/16). Дослідивши обставини справи та наявні в ній докази, колегія суддів визнає наявні у справі довідки про вартість вугілля, як належні та допустимі докази на підтвердження вартості втраченого вантажу, які відповідачем не спростовані, а отже заявлена до стягнення сума збитків є реальною та підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача, а позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі. 3.3. чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси за захистом яких мало місце звернення до суду Порушенням права є такий стан суб`єктивного права, при якому воно зазнавало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок якого суб`єктивне право уповноваженої особи зазнало зменшення або ліквідації як такого. Порушення права пов`язане з позбавленням його носія можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково. Враховуючи, обставини справи у їх сукупності, позивач довів, належними та допустимими доказами, що відповідач не виконав зобов`язання щодо доставки вантажу в повному обсязі та допустив його часткову втрату чим завдав збитків які підлягають відшкодуванню.

4. ВИСНОВКИ СУДУ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА: 4.1. висновки за результатами розгляду матеріалів справи Позивачем за допомогою належних, допустимих та достатніх доказів доведено наявності у нього права на стягнення з відповідача збитків в сумі 11 995,83 грн за незабезпечення збереження вантажу. 4.2. посилання на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції За змістом частини 5 статті 307 Господарського кодексу України, яка кореспондує положенням частини 2 статті 908 та статті 920 Цивільного кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Згідно зі статтею 12 Закону України «Про залізничний транспорт» підприємства залізничного транспорту загального користування забезпечують збереження вантажів, багажу та вантажобагажу на шляху слідування та на залізничних станціях згідно з чинним законодавством України. Перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу, багажу, вантажобагажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу, а також за дотримання терміну їх доставки в межах, визначених Статутом залізниць України. За незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу, багажу, вантажобагажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин (стаття 23 Закону України «Про залізничний транспорт») . Згідно зі статтею 110 Статуту залізниць України залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі іншому підприємству згідно з Правилами видачі вантажу. За незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин (стаття 113 Статуту залізниць України). У статті 924 Цивільного кодексу України передбачено, що перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Відповідно до статті 26 Закону України «Про залізничний транспорт» обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності перевізників вантажу засвідчуються актами; порядок і терміни складення актів визначаються Статутом залізниць України. Згідно зі статтею 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу вантажу у разі, зокрема, коли вантаж прибув у непошкодженому вагоні і якщо немає ознак втрати вантажу під час перевезення (стаття 111 Статуту залізниць України). За змістом статті 115 Статуту залізниць України вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу. Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення (частина 2 статті 114 Статуту залізниць України). У пункті 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, встановлено норми природної втрати та граничного розходження у визначенні маси, а саме передбачено, що при видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить 2 % маси, зазначеної в перевізних документах, що стосується вантажів рідких або зданих до перевезення в сирому (свіжому) або у вологому стані. Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

5. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ: 5.1. мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу Колегія суддів перевірила доводи відповідача, щодо недопустимості доказів, на підставі яких позивач визначає вартість вантажу та відхиляє такі докази у зв`язку з необґрунтованістю. Крім того, колегія суддів зазначає, що Статут залізниць не передбачає обов`язкового додання до претензії або позову доказів сплати вантажоодержувачем або уповноваженою особою вартості вантажу, а тому вимоги відповідача про необхідність подання таких документів позивачем є необґрунтованими.

6. ВИСНОВКИ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ: Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржуване рішення суду прийнято у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, підстав його скасовувати або змінювати не вбачається. Рішення Господарського суду міста Києва від 25.05.2020 у справі №910/3305/20 підлягає залишенню без змін. Апеляційна скарга заступника керівника Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Львівська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» на рішення Господарського суду міста Києва від 25.05.2020 у справі №910/3305/20 задоволенню не підлягає.

7. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ: 7.1. Судові витрати у вигляді судового збору за розгляд апеляційної скарги, згідно ч. 1 ст. 129 ГПК України покласти на скаржника. Керуючись ст. ст. 126, 129, 269, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Львівська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» на рішення Господарського суду міста Києва від 25.05.2020 у справі №910/3305/20 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 25.05.2020 у справі №910/3305/20 залишити без змін.

3. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за Акціонерним товариством «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Львівська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця».

4. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Сторони мають право оскаржити постанову в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів, відповідно до ст. ст. 286-291 ГПК України. Головуючий суддя К.В. Тарасенко Судді І.А. Іоннікова Є.Ю. Шаптала