Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 400/6351/21

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 06 липня 2022 р.м.ОдесаСправа № 400/6351/21 Головуючий в 1 інстанції: Марич Є. В. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді доповідачаКравця О.О. судді Зуєвої Л.Є. судді Коваля М.П. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2022 року по справі №400/6351/21, прийнятого за правилами спрощеного позовного провадження у складі судді Марича Є.В., за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» до Центрального районного відділу м. Миколаєва Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування пункту припису, ВСТАНОВИВ: І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ І РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ: 09 серпня 2021 року ПАТ АБ «Укргазбанк» звернулось до суду з позовом до Центрального районного відділу м. Миколаєва Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати пункт 1 Припису №96 від 11.03.2021 р. в частині встановленого порушення «Під час експлуатації об`єкту допускається зниження рівня пожежної безпеки, встановленого законодавством, яке було чинним на момент початку використання об`єкта, зокрема, не забезпечено утримання вільним вихід до головної сходової клітини будівлі з 2-5 поверхів, що було передбачено проектом». Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2022 року позов був задоволений. II. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ , УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ АПЕЛЯНТА ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ АПЕЛЯЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ: Не погоджуючись з рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2022 року Головне управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області подало апеляційну скаргу, в якій вважає, що судом 1-ї інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права та просив його скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Вимоги апеляційної скарги апелянт, обґрунтовує тим, що pгідно 1 припису порушено пункт 22 розділу II «Правил пожежної безпеки в Україні» (далі - ППБУ), зокрема під час експлуатації об`єкта допущено зниження рівня пожежної безпеки, встановленого законодавством, яке було чинним на момент початку використання об`єкта, шляхом перекриття евакуаційного виходу зі сходової клітини у хол першого поверху (п`ятиповерхова будівля є одним цілісним майновим комплексом, в якій під час введення в експлуатацію з кожного поверху передбаченого по два евакуаційні виходи через сходові клітини назовні і у хол першого поверху). Згідно пункту 2.37 розділу II ППБУ на шляхах евакуації забороняється встановлення перешкод, які перешкоджають вільній евакуації людей, і забивати, зварювати, замикати на замки, болтові з`єднання та інші запори, що важко відчиняються зсередини, двері на шляхах евакуації та евакуаційних виходах. Враховуючи вищезазначене, вимога щодо скасування п. 1 припису від 11.03.2021 № 96 є необґрунтованою та безпідставною. Апелянт вказує на те, що на даний момент об`єкт знаходиться у такому стані пожежної та техногенної безпеки об`єкту коли люди постійно перебувають в умовах існування реальної загрози втрати життя, шкоди своєму здоров`ю через невиконання та ігнорування власниками та посадовими особами банку вимог законодавства з питань пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту. Більш того, в разі виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі на об`єкті відсутність вільного виходу від головної сходової клітини, перешкоджатиме подальшим діям щодо: - забезпечення безпеки роботи об`єкту, безпеки людей, співробітників та обслуговуючого персоналу у відповідності з вимогами протипожежних норм, техногенної безпеки та цивільного захисту; - своєчасності виявлення надзвичайної ситуації, пожежі, до набуття нею значних масштабів; - ліквідації пожежі або надзвичайної ситуації та їх наслідків;. - евакуації людей та їх захисту від наслідків пожежі, надзвичайної ситуації. На думку апелянта, позивач явно ігнорує порушення чинного законодавства та продовжує бездіяльність у вирішенні питань із забезпеченням безпечності об`єкта перевірки. III. ПРОЦЕДУРА АПЕЛЯЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ: Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2022 року апеляційну скаргу було залишено без руху. Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28 червня 2022 року відкрито апеляційне провадження. Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28 червня 2022 року призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження. Апеляційний суд, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав: IV. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ : Судом першої інстанції було встановлено, що на підставі листа ДСНС України від 26.02.2021 №26-2912/261-3 та посвідчення на проведення заходу державного нагляду від 10.03.2021 року №129 (а/с 7) у період з 10.03.2021 р. по 11.03.2021 р. посадовими особами Центрального районного відділу м. Миколаєва Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області здійснено позапланову перевірку публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк», що розташований за адресою: вул. Декабристів, 1/1, м. Миколаїв щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, про що складено Акт №187 від 11.03.2021 року (а/с 8-13). За наслідками перевірки прийнято припис №96 від 11.03.2021 про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, який позивач просить скасувати в частині п. 1, якими вимагається вжити заходи щодо забезпечення утримання об`єкта, зокрема забезпечити утримання вільним вихід до головної сходової клітини будівлі з 2-5 поверхів, що було передбачено проектом (а/с 14). Судом першої інстанції було встановлено, що нежитлові приміщення 1 го поверху та підвалу загальною площею 372,7 кв. м в літ. А-5 розташовані за адресою: вул. Декабристів, 1/1, Миколаїв, належать на праві власності ПАТ Акціонерний банк «Укргазбанк», є окремо виділеним приміщенням згідно рішення Виконавчого комітету Миколаївської міської ради №1075 від 24.06.2005 року, що також підтверджується Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 06.07.2005 р. та технічним паспортом, виданим Миколаївським МБТІ від 16.06.2005 р. №25934 (а/с 33-38). V. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) ТА ОЦІНКА СУДУ : Статтею 3 Конституції України передбачено, що людина, її життя, здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави. Згідно вимог ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з частиною четвертою статті 43 Конституції України кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці. Згідно ч.1 ст.20 КЦЗ України , до завдань і обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить: 1) забезпечення виконання заходів у сфері цивільного захисту на об`єктах суб`єкта господарювання; 2) забезпечення відповідно до законодавства своїх працівників засобами колективного та індивідуального захисту; 3) розміщення інформації про заходи безпеки та відповідну поведінку населення у разі виникнення аварії; 4) організація та здійснення під час виникнення надзвичайних ситуацій евакуаційних заходів щодо працівників та майна суб`єкта господарювання; 5) створення об`єктових формувань цивільного захисту відповідно до цього Кодексу та інших законодавчих актів, необхідної для їх функціонування матеріально-технічної бази і забезпечення готовності таких формувань до дій за призначенням; 6) створення диспетчерських служб відповідно до цього Кодексу та інших законів, необхідних для забезпечення безпеки об`єктів підвищеної небезпеки; 7) проведення оцінки ризиків виникнення надзвичайних ситуацій на об`єктах суб`єкта господарювання, здійснення заходів щодо неперевищення прийнятних рівнів таких ризиків; 8) здійснення навчання працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної та пожежної безпеки; 9) декларування безпеки об`єктів підвищеної небезпеки; 10) розроблення планів локалізації та ліквідації наслідків аварій на об`єктах підвищеної небезпеки; 11) проведення об`єктових тренувань і навчань з питань цивільного захисту; 12) забезпечення аварійно-рятувального обслуговування суб`єктів господарювання відповідно до вимог статті 133 цього Кодексу; 13) здійснення за власні кошти заходів цивільного захисту, що зменшують рівень ризику виникнення надзвичайних ситуацій; 14) забезпечення безперешкодного доступу посадових осіб органів державного нагляду, працівників аварійно-рятувальних служб, з якими укладені угоди про аварійно-рятувальне обслуговування суб`єктів господарювання, для проведення обстежень на відповідність протиаварійних заходів планам локалізації і ліквідації наслідків аварій на об`єктах підвищеної небезпеки та потенційно небезпечних об`єктах, сил цивільного захисту для проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт у разі виникнення надзвичайних ситуацій; 15) забезпечення дотримання вимог законодавства щодо створення, зберігання, утримання, використання та реконструкції захисних споруд цивільного захисту; 16) здійснення обліку захисних споруд цивільного захисту, які перебувають на балансі (утриманні); 17) дотримання протиепідемічного, протиепізоотичного та протиепіфітотичного режиму; 18) створення і використання матеріальних резервів для запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій; 19) розроблення заходів щодо забезпечення пожежної безпеки, впровадження досягнень науки і техніки, позитивного досвіду із зазначеного питання; 20) розроблення і затвердження інструкцій та видання наказів з питань пожежної безпеки, здійснення постійного контролю за їх виконанням; 21) забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки; 22) утримання у справному стані засобів цивільного та протипожежного захисту, недопущення їх використання не за призначенням; 23) здійснення заходів щодо впровадження автоматичних засобів виявлення та гасіння пожеж і використання для цієї мети виробничої автоматики; 24) своєчасне інформування відповідних органів та підрозділів цивільного захисту про несправність протипожежної техніки, систем протипожежного захисту, водопостачання, а також про закриття доріг і проїздів на відповідній території; 25) виконання інших завдань і заходів у сфері цивільного захисту, передбачених цим Кодексом та іншими Згідно статті 55 КЦЗ України, забезпечення пожежної безпеки на території України, регулювання відносин у цій сфері органів державної влади, органів місцевого самоврядування та суб`єктів господарювання і громадян здійснюються відповідно до цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів. Діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств, установ та організацій. Зазначена вимога відображається у трудових договорах (контрактах), статутах та положеннях. Забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання. Повноваження у сфері пожежної безпеки асоціацій, корпорацій, концернів, інших господарських об`єднань визначаються їхніми статутами або договорами між суб`єктами господарювання, що утворили об`єднання. Для виконання делегованих об`єднанню функцій у його апараті створюється служба пожежної безпеки. Обов`язок із забезпечення пожежної безпеки під час проектування та забудови населених пунктів, будівництва будівель і споруд покладається на органи архітектури, замовників, забудовників, проектні та будівельні організації. Обов`язок із забезпечення пожежної безпеки в жилих приміщеннях державного, комунального, громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів покладається на квартиронаймачів і власників квартир, а в жилих приміщеннях приватного житлового фонду та інших спорудах, приватних житлових будинках садибного типу, дачних і садових будинках з господарськими спорудами та будівлями - на їх власників або наймачів, якщо це обумовлено договором найму. Відповідно до ст.66 КЦЗ України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону. Згідно п.12 ч.1 ст.67 КЦЗ України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. Відповідно до ч.1 ст.68 КЦЗ України, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у т.ч. невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом. Згідно з п.п.57 п.4 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого Указом Президента України №20/2013 від 16.01.2013 року "Про деякі питання Державної служби України з надзвичайних ситуацій", Державна служба з надзвичайних ситуацій України відповідно до покладених на неї завдань організовує та проводить перевірки додержання вимог законодавства у сферах цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, організації виконання заходів щодо захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру на підприємствах, в установах, організаціях, що входять до складу залізничного, автомобільного, авіаційного, морського та річкового транспорту, на базах, складах, арсеналах зберігання та у місцях виробництва, утилізації ракетно-артилерійського озброєння, компонентів рідкого ракетного палива. Загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд закріплені в Правилах пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 року №1417 (далі Правила №1417). Вимоги цих Правил не поширюються на підземні споруди промислового призначення; метрополітени (крім об`єктів комерційного, торговельного та соціально-побутового призначення); тунелі; об`єкти виробництва, зберігання та утилізації вибухових і радіоактивних речовин й засобів підривань; плавучі споруди; нафто-, газо-, продуктопроводи; лісові масиви (п.1 Правил). Вищезазначені Правила є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах (п. 2 Правил). Центральні органи виконавчої влади з урахуванням специфічних умов та особливостей щодо забезпечення пожежної безпеки об`єктів, віднесених до їх сфери управління, за необхідності видають галузеві правила пожежної безпеки, які не повинні суперечити цим Правилам та знижувати їх вимоги (п. 3 Правил). Пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж (п. 4). Відповідно до п.п. 1, 2, 11 Розділу ІІ Правил №1417, діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств та об`єктів. Керівник підприємства повинен визначити обов`язки посадових осіб щодо забезпечення пожежної безпеки, призначити відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, дільниць, технологічного та інженерного устаткування, а також за утримання й експлуатацію засобів протипожежного захисту. Працівники об`єкта зобов`язані дотримуватися встановленого протипожежного режиму, виконувати вимоги цих Правил та інших нормативно-правових актів з питань пожежної і техногенної безпеки. Відповідно до п. 2 Розділу 2 Правил, під час експлуатації об`єктів забороняється знижувати рівень пожежної безпеки, встановлений законодавством, яке було чинним на момент початку використання об`єкта. (1) Оцінка аргументів учасників справи і висновку суду першої інстанції Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права(ч.1-2 ст.308 КАС України , в редакції Закону на момент вчинення процесуальної дії). З матеріалів справи вбачається, що нежитлові приміщення 1 го поверху та підвалу загальною площею 372,7 кв. м в літ. А-5 розташовані за адресою: вул. Декабристів, 1/1, Миколаїв, належать на праві власності позивачу є окремо виділеним приміщенням . Апеляційний суд зазначає, що позивач не є власником всієї будівлі, у тому числі сходової клітини з 2-5 поверхами, тоді як забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання, тобто позивач не є суб`єктом відповідальності. Разом з тим, доказів того, що сходова клітина будівлі з 2-5 поверхів перебуває у власності позивача чи у спільному користуванні відповідачем до суду не надано, як і не надано доказів самовільного перепланування чи переобладнання будівлі позивачем. Крім того, судом враховано, що приміщення, яке належить позивачу має окремий вхід/вихід та другий евакуаційний вихід. При цьому, апеляційний суд зауважує, що належним суб`єктом відповідальності щодо встановленого відповідачем порушення є відповідний власник будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , у тому числі сходової клітини з 2-5 поверхами. Таким чином, апеляційний суд вважає обґрунтованим висновок суду 1-ї інстанції про протиправність припису відповідача №96 від 11.03.2021 р. в частині встановленого порушення «Під час експлуатації об`єкту допускається зниження рівня пожежної безпеки, встановленого законодавством, яке було чинним на момент початку використання об`єкта, зокрема, не забезпечено утримання вільним вихід до головної сходової клітини будівлі з 2-5 поверхів, що було передбачено проектом». Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції і апеляційним судом відхиляються за необґрунтованістю. (2) Висновки апеляційного суду: Судом 1-ої інстанції повно з`ясовані обставини, що мають значення для справи, висновки, викладених у рішенні суду першої інстанції, відповідають обставинам справи, правильно застосовані та додержані норми матеріального та процесуального права, справу розглянуто повноважним складом суду, суд не приймав рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, які не були залучені до участі у справі, судове рішення прийнятне та підписано суддею, який зазначений у судовому рішенні. Апеляційний суд доходить до висновку, щодо відсутності підстав для задоволення апеляційної скарги, та зміни чи скасування рішення суду 1-ої інстанції, а також вважає, що відсутні підстави для зміни розподілу судових витрат. Керуючись ст.8,19,55 Конституції України, ст. 6 та ст. 1 Першого протоколу Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року, ст. 3, 6, 7, 242, 292, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд апеляційної інстанції,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Миколаївській області залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2022 року без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її підписання і оскарженню не підлягає, за виключенням відповідності вимогам ст.328 КАС України. Повне судове рішення складене та підписане 06 липня 2022 року. Головуючий суддя Кравець О.О. Судді Коваль М.П. Зуєва Л.Є.