Постанова 4854 № 420/8309/21

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 03 листопада 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/8309/21 Головуючий в 1 інстанції: Бутенко А.В. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді доповідачаКравця О.О. судді Зуєвої Л.Є. судді Коваля М.П. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2021 року по справі №420/8309/21, прийнятогоу порядку письмового провадження у складі судді Бутенко А.В., за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Акціонерне товариство «ДТЕК Одеські електромережі» про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю),- ВСТАНОВИВ: І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ І РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ: 19 травня 2021 року Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області звернулось до суду з позовом дофізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , в якому просило: Застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до фізичної особи- підприємця ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , юридична адреса: АДРЕСА_1 . у спосіб: у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_2 ; у порядок: шляхом відключення за допомогою фахівців електропостачальної організації Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі» вищевказаних приміщень від джерел електропостачання (або інших електромереж, електроприладів, пристроїв, обладнання, установок); обмеження до них доступу, за винятком проведення робіт з усунення недоліків наданих в акті перевірки №52 від 18.02.2021, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки зазначених в акті перевірки №52 від 18.02.2021. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2021 року адміністративний позов був задоволений. II. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ , УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ АПЕЛЯНТА ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ АПЕЛЯЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ: Не погоджуючись з рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 02серпня 2021рокуАкціонерне товариство «ДТЕК Одеські електромережі`подало апеляційну скаргу, в якій вважає, що судом 1-ї інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права та просив його змінити, виключивши «за допомогою фахівців електропостачальної організації Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі». Вимоги апеляційної скарги апелянт, обґрунтовує тим, що АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» не є учасником спірних правовідносин» а отже безпідставно залучено до участі у даній справі у якості третьої особи. Позовні вимоги Головне управління висуває саме до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ,суд першої інстанції не встановив підстави, з яких реалізація вказаних вимог має здійснюватися саме за допомогою фахівців АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ». Більше того, зі змісту оскаржуваного рішення не вбачається яким саме чином та в якому порядку має здійснюватися залучення фахівців АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ». Застосування заходу реагування у сфері державного нагляду (контролю) шляхом відключення від електропостачання, як захід примусового характеру не передбачений ЗУ «Про виконавче провадження" та не відноситься до заходів примусового виконання рішень, а тому не може бути взагалі застосований як захід реагування по відношенню до АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ». Під час розгляду даної справи судом першої інстанції не було досліджено яку роль АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» виконує на ринку електричної енергії та які саме повноваження входять до його компетенції. Обраний позивачем спосіб захисту є неналежним, неефективним та таким, що порушує права та законі інтереси АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» III. ПРОЦЕДУРА АПЕЛЯЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ: Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09вересня 2021 року апеляційну скаргу було залишено без руху. Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2021 року відкрито апеляційне провадження. Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2021 року призначено справу до розгляду у порядку письмового провадження. Апеляційний суд, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав: IV. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ : Судом першої та апеляційної інстанції було встановлено, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 РНОКПП: 2/827621914 , юридична адреса: АДРЕСА_1 ; фактичне здійснення господарської діяльності: за адресою: АДРЕСА_2 . 09-18 лютого 2021 року, із посиланням на вимоги Кодексу цивільного захисту України, наказ ГУ ДСНС України в Одеській області №359 від 11.12.2020 «Про проведення планових перевірок суб`єктів господарювання» на підставі посвідчення на проведення планової перевірки №39 від 01.02.2021, провідним інспектором Приморського РВ у м. Одесі ГУ ДСНС України в Одеський області підполковником служби цивільного захисту Денисом Осадчим, у присутності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , здійснено планову перевірку приміщень, які використовує орендар - ФОПЗір Нурі, за адресою: АДРЕСА_2 , під час якої перевірено: будівлі, споруди, приміщення, територію з метою перевірки додержання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, за результатами якої складено Акт № 52 від 18.02.2021 (далі - Акт № 52). Актом № 52 встановлені порушення приписів Кодексу цивільного захисту України №5403-VI (далі - КЦЗУ), Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за №252/26697 (далі - ППБУ) та інших чинних нормативно-правових актів, стандартів, нормам і правил у сфері пожежної, техногенної безпеки, а саме: 1.Не визначено обов`язки посадових осіб щодо забезпечення пожежної безпеки, не призначено відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, дільниць, технологічного та інженерного устаткування, а також за утримання й експлуатацію засобів протипожежного захисту, 2.Не подано декларацію відповідності матеріально-технічної бази суб`єктів господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки. 3.Відповідним документом не встановлено протипожежний режим (наказом, інструкцією тощо). 4.При передачі в оренду цілісного майнового комплексу або окремих його частин, приміщень, інших об`єктів за домовленістю сторін цивільно-правового договору не визначено права та обов`язки орендаря та орендодавця щодо забезпечення пожежної безпеки та відповідальності за порушення вимог пожежної безпеки на об`єкті оренди. 5.Для кожного приміщення об`єкта не розроблено та не затверджена керівником інструкції про заходи пожежної безпеки. 6.Не розроблена та не розміщені на видних місцях плани (схеми) евакуації людей і матеріальних цінностей на випадок пожежі. Не проводяться практичні тренування з відпрацювання дій у разі пожежі. 7.У приміщеннях на видимих місцях біля телефонів не вивішені таблички із зазначенням номера телефону для виклику пожежно-рятувальних підрозділів. 8.Територію об`єкта, а також будинки, споруди, приміщення не забезпечені відповідними знаками безпеки. Знаки безпеки, їх кількість, а також місця їх встановлення повинні відповідати ДСТУ ISO 6309:2007 "Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір" (ISO 6309:1987,IDT). 9.При прийнятті на роботу не проводяться з працівниками інструктажі з питань пожежної безпеки на робочому місці. 10.Посадові особи та працівники не пройшли навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 року № 444 "Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуацій». 11.На території об`єкта не забезпечено освітлення зовнішніх пожежних драблин, протипожежного обладнання, входів до будинків та споруд. 12.У приміщення 1,2,3 поверху будівлі своєчасно не очищується від горючого сміття та відходів (поліетиленові пакети, автомобільні покришки, дерев`яні дошки тощо). 13.Не забезпечено утримання засобів протипожежного захисту працездатному стані та не проводиться їх технічне обслуговування. 14.В підвальному поверсі, а також в інших приміщеннях, (якщо вхід до них не ізольований від загальних евакуаційних сходових кліток) допускається зберігання та застосування: ЛЗР і ГР, вибухових речовин, балонів з газами, карбіду кальцію та інших речовин і матеріалів, що мають підвищену вибухопожежну небезпеку; 2) склади горючих матеріалів, майстерні, де використовуються горючі матеріали. 15.Допускається захаращення побутовими речами, різними матеріалами тощо загальних коридорів, по поверхових сходових клітин (шляхів евакуації). 16.Допущено експлуатацію кабелів і проводів з пошкодженою або такою, що в процесі експлуатації втратила захисні властивості, ізоляцією, застосування саморобних подовжувачів, які не відповідають вимогам ПУЕ, користування пошкодженими розетками, використання в світильників з лампами розжарювання без захисного суцільного скла (ковпаків), а також з відбивачами і розсіювачами, виготовленими з горючих матеріалів, складування горючих матеріалів на відстані 1 м від електроустаткування та під електрощитами. 17.Не представлені відомості (дані) будівлі, щодо пожежної безпеки проводів і кабелів згідно ДСТУ 4809-2007 «Ізольовані проводи та кабелі. Вимоги пожежної безпеки та методи випробовування», ДСТУ Б.В.1.1- 11:2005 «Електричні кабельні лінії. Метод випробовування на вогнестійкість». 18.З`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів не здійснено за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів. 19.З`єднувальні коробки освітлювальної електромережі в приміщені будівлі не закриті негорючими кришками. 20.Допускається улаштування та експлуатацію тимчасових електромереж. 21.Не надано акти проведення схованих робіт електромережі в об`ємі планувальних рішень. 22.Електророзетки, вимикачі, перемикачі та інші подібні апарати встановлено на не горючі основи (конструкції) або з підкладанням під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01 метра. 23.Допускається використання побутових електронагрівальних приладів в приміщеннях де їх застосування заборонено. 24.Не відокремлено у відповідності з вимогами пункту 6.17 ДБН В. 1.1-7- 2016, пункт 9.3.6. ДБН В.2.2-9-2009 пожежонебезпечні та технічні приміщення (електрощитові, вентиляційні камери, ліфтові тощо) протипожежними перегородками 1-го типу із заповненням прорізів з нормованою межею вогнестійкості.

25. Не очищено шляхи евакуації від горючих матеріалів та іншого обладнання на 1,2,3 поверхах та підвальному приміщені будівлі що перешкоджають вільній евакуації людей. 26.Допущено підвішування світильників безпосередньо на струмоппровідній проводи, експлуатація їх зі знятими ковпаками (розсіювачами) в торгових залах 1,2,3 поверхів та в підвальному приміщені. 27.Не забезпечено відстань від кабелів та ізольованих проводів, прокладених відкрито, до місць відкритого зберігання (розміщення) горючих матеріалів не менше 1 метра. 28.Електрощити, групові електрощитки не оснащено схемою підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарата захисту (плавкої вставки). 29.Не проведено (не надано) замір опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання. 30.Не проведено (не надано) результати перевірки пристроїв блискавкозахисту організацією, що має відповідну ліцензій проведення даних робіт у відповідності до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд". 31.Системи опалення, вентиляції і кондиціонування повітря не виконано відповідно вимогам ДБН В.2.5-67:2013 "Опалення, вентиляції кондиціонування". 32.Лінії живлення до кожного побутового кондиціонера, групи кондиціонерів не забезпечено автономними пристроями електричного захисту. 33.Не забезпечено справність системи протипожежного захисту (далі СПЗ) і утримувати її в постійній готовності до виконання за призначенням. Несправності, які впливають на їх працездатність усувати негайно,при цьому робити записи у відповідних журналах. 34.На об`єкті не заведено (не представлено) експлуатаційну та техничну документацію на існуючи системи протипожежного захисту (СПЗ) а саме: 1) Журнал повідомлень про спрацювання СПЗ або її вимкнення (форма Ж.1); 2) Журнал обліку робіт щодо підтримання експлуатації придатності і ремонту (планового та позапланового) СПЗ (форма Ж.2) 3)Журнал обліку санкціонованих та несанкціонованих спрацьовуй (відмов, несправностей) СПЗ (форма Ж.З); 4) План-графік з підтримання експлуатаційної придатності СПЗ (форма Ж.4); 5) Акт технічного обстеження СПЗ (форма Ж.5). 35.Приміщення будівель не обладнано системою оповіщення про пожежу управління евакуюванням людей. 36.Не надано (не представлено) документи монтажу та введених експлуатації систем протипожежного захисту (автоматичні системи пожежної сигналізації та пожежогасіння), а саме: - проектну документація та виконавчі креслення на установку пожежної сигналізації; - акт приймання і здавання установки в експлуатацію; - паспорти на устаткування та прилади. * 37.Не забезпечено роботу ліфтів в режимі "Пожежа" 38.Не укладено (не надано) договір з ліцензованою організацією щодо технічного обслуговування наявної системами протипожежного захисту (автоматичні системи пожежної сигналізації та пожежогасіння). 39.Сигнали від автоматичної пожежної сигналізації не виведено на пульт центрального цілодобового спостереження 40.Не проведено тестування всіх пожежних сповіщувачів, які встановлені на об`єкті. 41.Димові пожежні сповіщувачі регулярно не продуваються повітрям. Результати тестування та чищення сповіщувачів не заноситься до журналу з технічного обслуговування форма Ж.2. із зазначенням номеру шлейфа та номеру сповіщувача. 42.Наказом керівника не перезначено особу відповідальну за експлуатацію установки пожежної сигналізації; оперативний (черговий) персонал для контролю за працездатним станом УПС. 43.Не проведено обслуговуючим персоналом вимірювання значень електричного опору ізоляції між електричними з`єднаними струмопровідними частинами приймально-контрольних приладів, а також між ними і їх корпусами на відповідність вимогам технічних умов на прилади систем протипожежного захисту. 44.На дверцятах пожежних шафок із зовнішнього боку після літерного індексу "ПК" не вказано порядковий номер крана та номер телефону для виклику пожежно-рятувальних підрозділів. 45.Не рідше одного разу на шість місяців проводити технічне обслуговування і перевірку на працездатність шляхом пуску води реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування. Пожежні крани утримувати постійно справними і доступними до використання. 46.Не проводиться технічне обслуговування і перевірку на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування пожежних кран-комплектів не рідше одного разу на рік. 47.Приміщення об`єкта не забезпечено в повному обсязі первинними засобами пожежогасіння. 48.Вибирання типу та визначення необхідної кількості вогнегазників здійснити відповідно до Правил експлуатації та типових норм належності вогнегасників, затверджених наказом МВС України від 15 січня 2018 року № 25, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 23 лютого 2018 року за №225/31677. 49.Для зазначення місцезнаходження первинних засобів пожежогасіння не встановлено вказівні знаки згідно з ДСТУ ISО 6309:2007 "Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір", ГОСТ 12.4.026-76 "ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности". Знаки розмістити на видимих місцях на висоті 2 - 2,5 м від рівня підлоги як усередині та і поза приміщеннями (за потреби). 50.Переносні вогнегасники не розміщено шляхом навішування на вертикальні конструкції на висоті не більше 1,5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника і на відстані від дверей, достаті для її повного відчинення. 51.Не заведено журнал обліку вогнегасників. 52.Вогнегасники не встановлені у легкодоступних та видних місцях, а також у пожежонебезпечних місцях, де найбільш вірогідна поява осередків пожежі. При цьому забезпечити їх захист від потрапляння прямих сонячних променів та дії опалювальних та нагрівальних приладів. 53.Не проводиться технічне обслуговування наявних вогнегасників за допомогою організації, яка має ліцензію на право проведення вищевказаних робіт. 54.На вогнегасниках які експлуатуються забезпечити наявність: облікові (інвентарні) номери за прийнятою на об`єкті системою нумерації; -пломби на пристроях ручного пуску; -бирки та маркувальні написи на корпусі, червоне сигнальне пофарбування згідно з державними стандартами. 55.Не проведено додаткове практичне навчання з працівниками правилам користування первинними засобами пожежогасіння. 56.Евакуаційні виходи з будівлі не позначено світловими покажчиками «ВИХІД» білого кольору на зеленому фоні, підключеними до джерела живлення аварійного (евакуаційного) освітлення. 57.На вікнах встановлені глухі металеві (не з`ємні, розпашні або розсувні) грати на 1,2, 3 поверсі. 58.Не проводяться профілактичні огляди електрообладнання та електромережі та планово-попереджувальні ремонти в будівлі. 59.Не забезпечено другим евакуаційним виходом з третього поверху (наявний евакуаційний вихід з кожного поверху захаращений, закладений, тощо). 60.Захаращені шляхи евакуації з приміщень будівлі на першому, другому поверсі на ззовні у внутрішній двір шляхом захаращення його, що унеможливлює проведення евакуації та зменшує кількості евакуаційних виходів відповідно проектного рішення. 61.Під час експлуатації об`єкту допускається зниження рівня пожежної безпеки, що встановлений законодавством, яке було чинним на момент початку використання об`єкта (виконані перепланування шляхів евакуації, тощо). 62.Допущено користування пошкодженими розетками, відгалужувальними та з`єднувальними коробками, вимикачами та іншими електровиробами в приміщеннях об`єкту. 63.Допущено підвішування світильників безпосередньо на струмопровідні проводи та експлуатація їх зі знятими ковпаками (розсіювачами) в приміщеннях. 64.Допускається тютюнопаління в приміщені охорони. 65.Допущено замикання на замки, та інші запори, що важко відчиняються зсередини, двері на шляхах евакуації та евакуаційних виходах з приміщення будівлі (вихід в внутрішній двір). 66.Не проведено встановленим порядком ідентифікацію об`єкту з урахуванням всіх названих джерел небезпеки. 67.Не узгоджено ідентифікацію об`єкту з Головним управлінням ДСНС України в Одеській області за адресою: м. Одеса, вул. Прохорівська, 6. 68.Персонал об`єкту не забезпечено засобами органів дихання згідно з нормналежності. Судом апеляційної інстанції було додатково встановлено, що 18.02.2021 року головним управлінням державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області видано Припис № 23фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 з питань усунення виявлених порушень, встановлених Актом перевірки від 18.02.2021 року № 52, строком до 18.04.2019 року за пунктами 1-68. Порушення за номерами 1-65, 68 є такими, що впливають на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що можуть спричинити загрозу життю та здоров`ю людей, а також неможливістю її ефективної ліквідації та рятуванню людей. Будь-яких скарг під час проведення планового заходу, чи заперечень на Акт №52, який 18.02.2021 вручено фізичні особі-підприємцю ОСОБА_1 , не надходило. Після складання акту № 52 у позивача виникли підстави для звернення до суду . V. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) ТА ОЦІНКА СУДУ : Статтею 3 Конституції України передбачено, що людина, її життя, здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави. Згідно вимог ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з частиною четвертою статті 43 Конституції України кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці. Правовідносини між сторонами врегульовані нормами Конституції України, Кодексу цивільного захисту України від 02.10.2012, № 5403-VI ( надалі - КЦЗ України) , Закону України від 05 квітня 2007 року № 877-V Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфер господарської діяльності (далі Закон № 877-V), Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого Указом Президента України №20/2013 від 16.01.2013 року "Про деякі питання Державної служби України з надзвичайних ситуацій", Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України 30.12.2014 року №1417 Згідно ч.1 ст.20 КЦЗ України , до завдань і обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить: 1) забезпечення виконання заходів у сфері цивільного захисту на об`єктах суб`єкта господарювання; 2) забезпечення відповідно до законодавства своїх працівників засобами колективного та індивідуального захисту; 3) розміщення інформації про заходи безпеки та відповідну поведінку населення у разі виникнення аварії; 4) організація та здійснення під час виникнення надзвичайних ситуацій евакуаційних заходів щодо працівників та майна суб`єкта господарювання; 5) створення об`єктових формувань цивільного захисту відповідно до цього Кодексу та інших законодавчих актів, необхідної для їх функціонування матеріально-технічної бази і забезпечення готовності таких формувань до дій за призначенням; 6) створення диспетчерських служб відповідно до цього Кодексу та інших законів, необхідних для забезпечення безпеки об`єктів підвищеної небезпеки; 7) проведення оцінки ризиків виникнення надзвичайних ситуацій на об`єктах суб`єкта господарювання, здійснення заходів щодо неперевищення прийнятних рівнів таких ризиків; 8) здійснення навчання працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної та пожежної безпеки; 9) декларування безпеки об`єктів підвищеної небезпеки; 10) розроблення планів локалізації та ліквідації наслідків аварій на об`єктах підвищеної небезпеки; 11) проведення об`єктових тренувань і навчань з питань цивільного захисту; 12) забезпечення аварійно-рятувального обслуговування суб`єктів господарювання відповідно до вимог статті 133 цього Кодексу; 13) здійснення за власні кошти заходів цивільного захисту, що зменшують рівень ризику виникнення надзвичайних ситуацій; 14) забезпечення безперешкодного доступу посадових осіб органів державного нагляду, працівників аварійно-рятувальних служб, з якими укладені угоди про аварійно-рятувальне обслуговування суб`єктів господарювання, для проведення обстежень на відповідність протиаварійних заходів планам локалізації і ліквідації наслідків аварій на об`єктах підвищеної небезпеки та потенційно небезпечних об`єктах, сил цивільного захисту для проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт у разі виникнення надзвичайних ситуацій; 15) забезпечення дотримання вимог законодавства щодо створення, зберігання, утримання, використання та реконструкції захисних споруд цивільного захисту; 16) здійснення обліку захисних споруд цивільного захисту, які перебувають на балансі (утриманні); 17) дотримання протиепідемічного, протиепізоотичного та протиепіфітотичного режиму; 18) створення і використання матеріальних резервів для запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій; 19) розроблення заходів щодо забезпечення пожежної безпеки, впровадження досягнень науки і техніки, позитивного досвіду із зазначеного питання; 20) розроблення і затвердження інструкцій та видання наказів з питань пожежної безпеки, здійснення постійного контролю за їх виконанням; 21) забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки; 22) утримання у справному стані засобів цивільного та протипожежного захисту, недопущення їх використання не за призначенням; 23) здійснення заходів щодо впровадження автоматичних засобів виявлення та гасіння пожеж і використання для цієї мети виробничої автоматики; 24) своєчасне інформування відповідних органів та підрозділів цивільного захисту про несправність протипожежної техніки, систем протипожежного захисту, водопостачання, а також про закриття доріг і проїздів на відповідній території; 25) виконання інших завдань і заходів у сфері цивільного захисту, передбачених цим Кодексом та іншими Згідно статті 55 КЦЗ України, забезпечення пожежної безпеки на території України, регулювання відносин у цій сфері органів державної влади, органів місцевого самоврядування та суб`єктів господарювання і громадян здійснюються відповідно до цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів. Діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств, установ та організацій. Зазначена вимога відображається у трудових договорах (контрактах), статутах та положеннях. Забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання. Повноваження у сфері пожежної безпеки асоціацій, корпорацій, концернів, інших господарських об`єднань визначаються їхніми статутами або договорами між суб`єктами господарювання, що утворили об`єднання. Для виконання делегованих об`єднанню функцій у його апараті створюється служба пожежної безпеки. Обов`язок із забезпечення пожежної безпеки під час проектування та забудови населених пунктів, будівництва будівель і споруд покладається на органи архітектури, замовників, забудовників, проектні та будівельні організації. Обов`язок із забезпечення пожежної безпеки в жилих приміщеннях державного, комунального, громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів покладається на квартиронаймачів і власників квартир, а в жилих приміщеннях приватного житлового фонду та інших спорудах, приватних житлових будинках садибного типу, дачних і садових будинках з господарськими спорудами та будівлями - на їх власників або наймачів, якщо це обумовлено договором найму. Відповідно до ст.66 КЦЗ України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону. Згідно п.12 ч.1 ст.67 КЦЗ України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. Відповідно до ч.1 ст.68 КЦЗ України, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у т.ч. невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом. Згідно ч.2 ст.68 КЦЗ України, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом. Відповідно до ч.1 ст.70 КЦЗ України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають. Згідно ч.2 ст.70 КЦЗ України, повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду. Відповідно до ст.1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі Закон № 877-V) державний нагляд (контроль) діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища. Відповідно до ч.5 ст.4 Закону № 877-V, виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду. Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень. Згідно з п.п.57 п.4 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого Указом Президента України №20/2013 від 16.01.2013 року "Про деякі питання Державної служби України з надзвичайних ситуацій", Державна служба з надзвичайних ситуацій України відповідно до покладених на неї завдань організовує та проводить перевірки додержання вимог законодавства у сферах цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, організації виконання заходів щодо захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру на підприємствах, в установах, організаціях, що входять до складу залізничного, автомобільного, авіаційного, морського та річкового транспорту, на базах, складах, арсеналах зберігання та у місцях виробництва, утилізації ракетно-артилерійського озброєння, компонентів рідкого ракетного палива. Відповідно до Положення про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Одеській області, затвердженого наказом ДСНС України №507 від 21.09.2017 року, Головне управління ДСНС України у Одеській області відповідно до покладених на нього завдань на відповідній території здійснює безпосередньо та через підпорядковані підрозділи нагляд (контроль) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки та цивільного захисту місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, іншими суб`єктами господарювання, а також громадянами України, іноземцями та особами без громадянства. Загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд закріплені в Правилах пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 року №1417 (далі Правила №1417). Вищезазначені Правила є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах (п. 2 Правил). Центральні органи виконавчої влади з урахуванням специфічних умов та особливостей щодо забезпечення пожежної безпеки об`єктів, віднесених до їх сфери управління, за необхідності видають галузеві правила пожежної безпеки, які не повинні суперечити цим Правилам та знижувати їх вимоги (п. 3 Правил). Пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж (п. 4). Правила улаштування електроустановок затверджені Наказом №476 від 21.07.2017 року Міністерства енергетики та вугільної промисловості України. 11.06.2017р. набув чинності Закон України «Про ринок електричної енергії» від 13.04.2017 р. № 2019-VІІІ (надалі - Закон). Відповідно до п. 56 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії», оператор системи розподілу - юридична особа, відповідальна за безпечну, надійну та ефективну експлуатацію, технічне обслуговування та розвиток системи розподілу і забезпечення довгострокової спроможності системи розподілу щодо задоволення обґрунтованого попиту на розподіл електричної енергії з урахуванням вимог щодо охорони навколишнього природного середовища та забезпечення енергоефективності. Положеннями Кодексу систем розподілу, затвердженого постановою НКРЕКП №310 від 14.03.2018р. (надалі - КСР) та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП №312 від 14.03.2018р. (надалі - ПРРЕЕ), визначено права, обов`язки та відповідальність учасників роздрібного ринку електричної енергії. Відповідно до п. 2.1 КСР, відключення електроустановки - одноразова дія (технологічна операція), яка виконується автоматичним або ручним способом штатними пристроями (вимикач, роз`єднувач) електричної мережі або електроустановки шляхом роз`єднання сусідніх елементів цієї мережі (установки) без порушення її технологічної цілісності, спрямована на знеструмлення електроустановки. Підпунктом 3 пункту 11.5.2 КСР передбачено випадки припинення розподілу електричної енергії за ініціативою оператора системи розподілу: - закінчення строку дїї/розірвання договору про надання послуг з розподілу електричної енергії; - несплата та/або неповна оплата послуг згідно з умовами договору про надання послуг з розподілу електричної енергії; - виявлення несанкціонованого відбору електричної енергії Користувачем або втручання в роботу засобів обліку електричної енергії або елементів системи розподілу; - наявність заборгованості за несанкціонований відбір електричної енергії; - несанкціоноване відновлення електроживлення Користувача (споживача електричної енергії); - невиконання вимог припису уповноваженого представника органу виконавчої влади, на який покладено відповідні обов`язки згідно із законодавством України, щодо усунення незадовільного технічного стану електроустановок Користувачів, який загрожує аварією, пожежею та/або створює загрозу життю обслуговуючого персоналу, населенню та навколишньому середовищу та ін. Згідно з п. 7.2 ПРРЕЕ, у разі незадовільного технічного стану електроустановок споживачів, який загороджує аварією, пожежею і створює загрозу життю обслуговуючого персоналу, населенню і сільськогосподарським тваринам, у разі невиконання вимог щодо усунення недоліків в електроустановках уповноважений представник органу виконавчої влади.на якого покладено відповідні обов`язки згідно із законодавством України,зобов`язаний видати споживачу припис щодо негайного (протягом години) припинення споживання електричної енергії та направити відповідний припис оператору системи. Відповідно до п.п. 1 п. 7.5 ПРРЕЕ, припинення повністю або частково постачання електричної енергії споживачу здійснюється оператором системи за умови попередження споживача не пізніше ніж за 5 робочих днів до дня відключення у разі: - відсутності персоналу для обслуговування електроустановок споживача або договору на обслуговування електроустановок (на виконання припису представника відповідного органу виконавчої влади); - недопущення уповноважених представників оператора системи до електроустановок споживача, пристроїв релейного захисту, автоматики і зв`язку, які забезпечують регулювання навантаження в енергосистемі, та/або розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії, що розташовані на території споживача; - заборгованості за надані послуги з розподілу (передачі) електричної енергії відповідно до умов договору з оператором системи; - несплати вартості необлікованої електричної енергії внаслідок порушення споживачем цих Правил, визначеної відповідно до законодавства (за умови прийняття судом рішення щодо споживання споживачем необлікованої електричної енергії на користь оператора системи); - невиконання припису представника відповідного органу виконавчої влади та ін. (1) Оцінка аргументів учасників справи і висновку суду першої інстанції Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права(ч.1-2 ст.308 КАС України , в редакції Закону на момент вчинення процесуальної дії). Апеляційний суд вважає, що поняття «загрози життю та здоров`ю» є оціночним. Однак вказане не спростовує необхідність дослідження судами доказів, якими обґрунтовується їх наявність, та зважаючи, що такі позови розглядаються за позовними заявами суб`єктів владних повноважень, суди не повинні обмежуватися тільки даними актів перевірок. Достовірність інформації про зафіксовані в них порушення повинна бути перевірена судами шляхом надання оцінки відповідним доказам, а застосування судом обраного заходу державного реагування ґрунтуватися на дотриманні всіх принципів адміністративного судочинства. Отже, при обранні виключного заходу реагування у вигляді повного припинення використання будівель та споруд судом має ураховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування обсягу та ступеню тяжкості допущених порушень, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами. Застосування заходу реагування у вигляді повного припинення використання будівель та споруд відбувається до часу усунення відповідачем виявлених порушень та існування реальної загрози життю та/або здоров`ю людей. Таким чином, його застосування після усунення виявлених порушень втрачає ту регулятивну функцію, яку покладену законодавцем в основу і правову підставу застосування такого заходу впливу. Аналогічний правовий висновок, викладений Верховним Судом у постанові від 28 листопада 2019 року справа №820/4971/16 Апеляційний суд вважає, що виявлені у відповідача порушення у сфері пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, контролю за діяльністю аварійно-рятувальних служб, що зафіксовані у названому акті перевірки в їх сукупності можуть кваліфікуватись як такі, що створюють реальну загрозу життю і здоров`ю людей, оскільки можуть призвести до займання та розповсюдження вогню, що в свою чергу ставить під загрозу життя дітей цієї установи. Разом з цим, на час розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанції доказів, які б свідчили про повне усунення відповідачем порушень, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, надано не було. Отже, виявлення за наслідками перевірки об`єкта порушень, як створюють загрозу життю та здоров`ю людей, є підставою для застосування заходів реагування у виді зупинення роботи у комунальному закладі . Забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення у порівняні з інтересом відповідача у використанні об`єкту у власній господарській діяльності. При цьому, апеляційний суд враховує, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень. Крім того, апеляційний суд зауважує, що застосований до відповідача захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення суб`єктом господарювання виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки на об`єкті. Відповідач у разі усунення недоліків в повному обсязі, виявлених управлінням ДСНС, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, не позбавлений можливостей звернутись до суду першої інстанції з заявою про скасування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю), застосованих судом за результатом розгляду адміністративної справи. Аналогічний правовий висновок, викладений Верховним Судом у постанові від 21.12.2018 року у справі №815/1254/15. Таким чином, апеляційний суд, погоджується з висновком суду першої інстанції щодо застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 Однак, щодо встановленого способу виконання судового рішення - шляхом відключення за допомогою фахівців електропостачальної організації Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі», приміщень фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_2 від джерел електропостачання (або інших електромереж, електроприладів, пристроїв, обладнання, установок), апеляційний суд вважає, що рішення в тій частині підлягає зміні. Апеляційний суд зазначає, що виходячи із завдань Державної служби України з надзвичайних ситуацій, та її територіальних органів, які здійснюють державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також повноважень ГУ ДСНС України в Одеській області, у разі прийняття судом рішення про застосування заходів державного нагляду у вигляді зупинення експлуатації будівель відповідача, контроль за реалізацією цих заходів покладається на орган, який звернувся з позовом до суду, у цьому випадку - на ГУ ДСНС України в Одеській області. У правовідносинах, які виникають у зв`язку з реалізацією цим органом своїх владних повноважень, немає підстав залучати до виконання судового рішення інших органів або організацій і покладати на них виконання судового рішення. Апеляційний суд звертає увагу, що третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору це такий учасник справи до якого не може бути звернено вимог позивача, а відтак, у суду відсутні визначені приписами чинного процесуального законодавства повноваження на зобов`язання такої третьої особи вчинити певні дії. Однак, означеного судом першої інстанції не враховано та помилково покладено на третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - АТ "ДТЕК Одеські електромереж" обов`язок вчинити певні дії. Судом апеляційної інстанції встановлено, що АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» не здійснює діяльність з постачання електричної енергії на ринку електричної енергії з 01.01.2019 р., а є оператором системи розподілу та здійснює діяльність з розподілу електричної енергії. Також апеляційний суд вважає вірними доводи апелянта, що АТ "ДТЕК Одеські електромережі" не є постачальником електричної енергії та не є органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики. Відповідно відсутні правові підстави як для залучення його до участі у справі в якості третьої особи, так і до заходів з відключення електроустановок відповідача. Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість та недоведеність підстав для залучення фахівців електропостачальної організації Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі» до процедури відключення приміщень фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_2 від джерел електропостачання. (2) Висновки апеляційного суду: Суд апеляційної інстанції доходить до висновку, що частково неправильне застосування судом 1-ої інстанції норм матеріального права та порушені норми процесуального права, часткова невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи призвели до частково неправильного вирішення справи, та про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, зміні рішення суду 1-ої інстанції у частині способу виконання судового рішення. Керуючись ст.8,19,55 Конституції України, ст. 3, 6, 7, 242, 292, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд апеляційної інстанції,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі» задовольнити, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2021 року змінити, виключивши з другого абзацу резолютивної частини рішення словосполучення «за допомогою фахівців електропостачальної організації Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі». В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2021 року - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її підписання,та може бути, у разі відповідності вимогам ст.328 КАС України, оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду протягом 30-ти днів Повне судове рішення складене та підписане 03 листопада2021 року. Головуючий суддя Кравець О.О. Судді Коваль М.П. Зуєва Л.Є.