Постанова Вінницький апеляційний суд № 135/1017/21

Справа № 135/1017/21 Провадження № 22-з/801/101/22 Категорія: 41 Головуючий у суді 1-ї інстанції Доповідач:Матківська М. В. ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 липня 2022 рокуСправа № 135/1017/21м. Вінниця Вінницький апеляційний суд у складі: Головуючого: Матківської М. В. Суддів: Войтка Ю. Б., Міхасішина І. В. Секретар: Михайленко А. В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці заяву ОСОБА_1 , яка подана його представником адвокатом Клименко Іриною Федорівною, про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», про визнання договору іпотеки припиненим, Встановив: Постановою Вінницького апеляційного суду від 25 травня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Ладижинського міського суду Вінницької області від 25 січня 2022 року скасовано і ухвалено нове судове рішення, який позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», про визнання договору іпотеки припиненим, задоволено. Визнано припиненим іпотечний договір № 04-3.1/291 від 12 квітня 2007 року укладений між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком та ОСОБА_1 , який посвідчений приватним нотаріусом Тростянецького районного нотаріального округу Вінницької області Вірською А. І., зареєстрований в реєстрі за № 1234, предметом іпотеки за яким є житловий будинок з господарськими будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Припинено іпотеку на житловий будинок з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 та виключити з Державного реєстру іпотек інформацію про державну реєстрацію іпотеки з номером запису про іпотеку: 33008380, яка була внесена 12 квітня 2007 року на підставі договору іпотеки, серія та номер: 1234, виданий 12 квітня 2007 року приватним нотаріусом Вірською А. І. Знята заборона на нерухоме майно та виключено з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо нерухомого майна: житлового будинку з господарськими будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (номер запису обтяження: 33008406) інформацію про державну реєстрацію обтяження, внесену 12 квітня 2007 року на підставі договору іпотеки, серія та номер: 1234, виданий 12 квітня 2007 року приватним нотаріусом Вірською А. І., відомості про вид обтяження: заборона на нерухоме майно; відомості про суб`єкта обтяження: ОСОБА_1 . Стягнуто з ТОВ «Кредитні ініціативи» на користь ОСОБА_1 6810,00 грн. судового збору. 20 червня 2022 року представник позивача ОСОБА_1 адвокат Клименко І. Ф. подала до суду заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просить вирішити питання щодо стягнення із ТОВ «Кредитні ініціативи» на користь ОСОБА_1 судові витрати, які складаються із витрат з надання правової допомоги в розмірі 6000,00 грн. При цьому зазначила, що дана вимога була заявлена позивачем при зверненні до суду з позовом та підтверджена належними і допустимими доказами (договором про надання правової допомоги, квитанцією про оплату правової допомоги, актом виконаних робіт з надання правової допомоги, копією свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю). Відповідно до ч. 3, 4 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Перевіривши доводи заяви, апеляційний суд вважає за можливе розглянути її без виклику сторін та інших учасників справи в судове засідання, оскільки не вбачає необхідності їх виклику в судове засідання при розгляді заяви про ухвалення додаткового рішення. Апеляційний суд вважає, що заява позивача підлягає до задоволення. Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини 1 статті 382 ЦПК України в резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначається розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції. Статтею 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 1). До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3). Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснення ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Частиною 4 цієї статті передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Задовольнивши апеляційну скаргу позивача, апеляційний суд скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнив. При ухваленні нового судового рішення про задоволення позову, апеляційний суд вирішив питання щодо розподілу судових витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору. Питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу апеляційним судом не вирішувалось. Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. Звернувшись із позовом до суду першої інстанції, позивач у позовній заяві просив стягнути з відповідача всі понесені ним судові витрати у справі. Апеляційним судом справу розглянуто 25 травня 2022 року. Позивач ОСОБА_2 і його представник адвокат Клименко І. Ф. у судове засідання не з`явилися. Адвокат Клименко І. Ф. надіслала заяву, якою просила здійснювати розгляд справи за відсутності позивача і його представника. Зазначила у заяві, що вимоги апеляційної скарги підтримує і просить її задовольнити. В апеляційній скарзі позивач просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, про задоволення позовних вимог. На підтвердження витрат на професійну правову допомогу у розмірі 6000,00 грн., представником позивача надано суду у додатку до позовної заяви: копію договору № 15/ц про надання правової (правничої) допомоги (послуг) в цивільній справі від 08 вересня 2021 року, яка укладена між клієнтом ОСОБА_1 та адвокатом Клименко І. Ф. та яким у пункті 4 передбачено, що за послуги, передбачені договором, клієнт сплачує адвокату винагороду (гонорар) в розмірі, визначеному в акті виконаних робіт, за фактично виконану адвокатом роботу, в день підписання акта виконаних робіт, із розрахунку 1200 грн. за 1 годину роботи (а. с. 35); акт виконаних робіт 08 вересня 2021 року згідно договору про надання правової (правничої) допомоги № 15/ц від 08 вересня 2021 року на загальну суму 6000,00 грн. (за 5 годин роботи адвоката) (а. с. 36); квитанцію до прибуткового касового ордера № 04 від 10 вересня 2021 року, згідно з якою ОСОБА_1 сплатив за надання правової допомоги в справі 6000,00 грн. (а. с. 35а); також надано ордер серії ВН № 116954 від 05 жовтня 2021 року на надання правової допомоги ОСОБА_1 адвокатом Клименко І. Ф. у Ладижинському міському суді Вінницької області (а. с. 43). Частинами п`ятою і шостою статті 137 ЦПК України передбачено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інші проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. У рішенні Європейського суду з прав людини від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. З огляду на викладене, вирішуючи питання про розподіл витрат, понесених ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу, враховуючи надані стороною позивача докази надання такої допомоги, складність справи, необхідність дотримання критерію розумності розміру понесених стороною витрат, пов`язаність цих витрат із розглядом справи, а також враховуючи те, що згідно вимог частин 4, 5, 6 статті 137 ЦПК України відповідач не довів неспівмірність витрат позивача на оплату правничої допомоги належними доказами, апеляційний суд дійшов висновку про задоволення заяви позивача ОСОБА_1 , поданої його представником адвокатом Клименко І. Ф., про ухвалення додаткового рішення, щодо стягнення із ТОВ «Кредитні ініціативи» на користь ОСОБА_1 судових витрат, які складаються із витрат з надання правової допомоги. У зв`язку з цим до стягнення з відповідача на користь позивача підлягають витрати за надання професійної правничої допомоги у розмірі 6000,00 грн. На підставі викладеного і керуючись ст. 137, 141, 270 ЦПК України, суд, Постановив: Заяву позивача ОСОБА_1 , яка подана його представником адвокатом Клименко І. Ф., про ухвалення додаткового рішення задовольнити. Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн. Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття. На додаткову постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. ГоловуючийМ. В. Матківська СуддіЮ. Б. Войтко І. В. Міхасішин