Ухвала КАС ВС № 400/17/19

від 04.07.2022 · Адміністративна

УХВАЛА 04 липня 2022 року м. Київ справа №400/17/19 адміністративне провадження №К/9901/21342/19 Верховний Суд у складі судді - доповідача Касаційного адміністративного суду - Радишевської О.Р., провівши підготовчі дії до касаційного розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації в Миколаївській області про визнання протиправними дій і стягнення недоплаченої суддівської винагороди, УСТАНОВИВ: 29 липня 2019 року до Суду надійшла касаційна скарга Територіального управління Державної судової адміністрації в Миколаївській області на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23.05.2019. За наслідками автоматизованого розподілу судової справи між суддями касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О.Р., суддям Уханенку С.А., Кашпур О.В. Ухвалою Суду від 22.08.2019 відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою. Скаржником разом з касаційною скаргою подано клопотання про зупинення виконання оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції. Також позивачем подано клопотання про зупинення провадження в справі до розгляду Верховним Судом зразкової справи №200/9195/19-а. Згідно з пунктом 4 частини першої статті 340 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя-доповідач в порядку підготовки справи до касаційного розгляду вирішує питання про зупинення виконання судових рішень, які оскаржуються. Частиною першою статті 375 КАС України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскаржуваного судового рішення або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку. Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Суд зазначає, що розгляд питання про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень має на меті не допустити порушення прав, свобод та охоронюваних законом інтересів, як особи, що подала касаційну скаргу, так і інших осіб, які беруть участь у справі, якщо такі наслідки можуть настати у зв`язку з виконанням оскаржуваних судових рішень. Водночас для зупинення виконання оскаржуваних судових рішень необхідна наявність поважних причин, які б давали підстави для зупинення виконання судових рішень. З аналізу клопотання відповідача переконливих доводів та підстав для зупинення виконання оскаржуваного судового рішення не вбачається. Таким чином, Суд не вбачає підстав для задоволення заявленого скаржником клопотання про зупинення виконання оскаржуваного рішення. Заявлене клопотання позивача про зупинення провадження в справі до розгляду Верховним Судом зразкової справи №200/9195/19-а не може бути задоволено, оскільки 04.11.2020 Велика Палата Верховного Суду розглянула справу №200/9195/19-а, за результатами розгляду ухвалила постанову, яка набрала законної сили з дати її прийняття. Суддя-доповідач згідно зі статтею 340 КАС України провів необхідні дії з підготовки справи до касаційного розгляду та дійшов висновку про можливість розгляду справи у судовому засіданні. Водночас відповідно до частини першої статті 344 КАС України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, з урахуванням положень статті 341 цього Кодексу. Особливості розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження врегульовано статтею 262 КАС України, згідно з частиною п`ятою якої суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Відповідно до частини шостої статті 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, а також якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи. Отже, питання щодо виклику учасників справи для надання пояснень у справі вирішується Судом, якщо є необхідність заслухати такі пояснення. З матеріалів касаційної скарги вбачається, що скаржником заявлено клопотання про участь у судовому засіданні. Проаналізувавши матеріали касаційної скарги та зміст оскаржуваного судового рішення, беручи до уваги характер спірних правовідносин, Суд не вбачає необхідності надання пояснень сторонами в зазначеній справі в ході її касаційного перегляду, у зв`язку з чим підстави для касаційного розгляду справи за участю представників сторін відсутні. Бажання учасника справи викласти під час публічних слухань свої аргументи, висловлені нею в письмових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення до розгляду справи з викликом її учасників. Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції, яка свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08.12.1983 в справі «Аксен проти Німеччини» («Axen v. Germany», заява №8273/78; рішення від 25.04.2002 у справі «Варела Ассаліно проти Португалії» («Varela Assalino v. Portugal», заява №64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник [в одній із зазначених справ] не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи. Керуючись статтями 12, 262, 263, 340, 344 КАС України, Суд УХВАЛИВ: Відмовити у задоволенні клопотання Територіального управління Державної судової адміністрації в Миколаївській області про зупинення виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23.05.2019. Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження в справі. Підготовчі дії в справі закінчити. Відмовити у задоволенні клопотання Територіального управління Державної судової адміністрації в Миколаївській області про участь у судовому засіданні. Справу призначити до розгляду в порядку спрощеного позовного без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами на 05.07.2022, який відбудеться у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. Московська, 8, корпус