LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд260/117/22

від 05.07.2022НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 липня 2022 рокуЛьвівСправа № 260/117/22 пров. № А/857/7393/22 Колегія суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду в складі: головуючого судді: Улицького В.З. суддів: Кузьмича С.М., Матковської З.М. розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Державного підприємства "Свалявське лісове господарство" на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 03.03.2022 року (рішення ухвалене у м. Ужгород судом у складі головуючого судді Гаврилка С.Є.) у справі за позовом Державного підприємства "Свалявське лісове господарство" до Державної екологічної інспекції Закарпатській області про визнання протиправними та скасування результатів перевірки,- ВСТАНОВИЛА: У січні 2022 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної екологічної інспекції Закарпатській області про визнання незаконними результати перевірки Державної екологічної інспекції у Закарпатській області, які зафіксовані в Акті №215/06 від 02 липня 2021 року. Позивач позовні вимоги мотивував тим, що Державною екологічною інспекцією в Закарпатській області була проведена позапланова перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства, а саме натурна перевірка в межах природно-заповідного фонду, за результатами якої було складено Акт перевірки № 215/06 від 02 липня 2021 року, яким було зафіксовано наявність тракторних волок та пошкодження дерев вздовж таких, що не являється самовільною рубкою, оскільки такі використовувалися для трелювання лісу із законних лісосік. Позивач вважає, що позапланова перевірка щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства проведена з порушенням норма чинного законодавства та результати такої підлягають скасуванню, оскільки підставою для проведення позапланової перевірки слугувало звернення фізичної особи на наявність самовільних рубок, а відтак відповідач мав право перевірити лише питання щодо самовільних рубок в Свалявському, Ганьківському та Полянському лісництвах ДП "Свалявське ЛГ". Однак, під час перевірки, посадові особи відповідача крім перевірок самовільних рубок, фактично здійснювали нагляд за дотриманням вимог природоохоронного законодавства, яке не стосується незаконних рубок. Просив позов задоволити. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 03.03.2022 року у задоволені адміністративного позову відмовлено. Рішення суду першої інстанції оскаржило Державне підприємство "Свалявське лісове господарство". Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задоволити. Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав. Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 189 цього Кодексу. Згідно ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судом першої інстанції встановлено, що з 29 червня 2021 року по 02 липня 2021 року державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Закарпатської області було проведено позапланову перевірку щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства в ДП "Свалявське ЛГ". За результатами перевірки складено Акт перевірки № 215/06 від 02 липня 2021 року, яким, зокрема встановлено порушення позивачем вимог природоохоронного законодавства, а саме: в кварталі 1 виділі 38 Свалявського лісництва без дозвільних документів влаштовано мережу тракторних волоків та проведено розширення вже існуючого волоку. Внаслідок таких робіт пошкоджено дерева та виявлено незаконну рубку дерев вздовж тракторних волок; В кварталі 1 виділі 37 Свалявського лісництва: під час влаштування тракторних волок виявлено пошкодження дерев та незаконну рубку вздовж тракторної волоки; В кварталі 20 виділі 1 Полянського лісництва: під час влаштування тракторних волок виявлено пошкодження дерев та незаконну рубку вздовж тракторної волоки; В кварталі 20 виділі 27.1 Полянського лісництва: виявлено неякісний відвід дерев на лісосіці. Як вважає позивач, що позапланова перевірка щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства проведена з порушенням норма чинного законодавства та результати такої підлягають скасуванню. Основні принципи і порядок здійснення державного нагляду за дотриманням природоохоронного законодавства, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 № 877-V (далі по тексту Закон України № 877-V). Згідно статті 1 Закону України № 877-V, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища. Даною статтею передбачено, що заходи державного нагляду (контролю) - це планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій. Відповідно до статті 6 Закону України Закону України № 877-V підставою для здійснення позапланових заходів є: подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб`єктом господарювання у документі обов`язкової звітності, крім випадків, коли суб`єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов`язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов`язаний повідомити суб`єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п`яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу; перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу Державною екологічною інспекцією у Закарпатській області; звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється Інспекцією за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю) (Держекоінспекцією України); неподання суб`єктом господарювання документів обов`язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів; доручення Прем`єр-міністра України про перевірку суб`єктів господарювання у відповідній сфері у зв`язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави; настання аварії, що було пов`язано з діяльністю суб`єкта господарювання; звернення посадових осіб органів місцевого самоврядування про порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства у випадках, коли право на подання такого звернення передбачено законом. Державна екологічна інспекція у Закарпатській області є територіальним органом Державної екологічної інспекції України, який діє у складі Державної екологічної інспекції України і їй підпорядковується. Згідно пункту 4.2 Положення про Державну екологічну інспекцію у Закарпатській області, така здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами нерезидентами вимог, в тому числі, законодавства про охорону і раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів; законодавства щодо наявності дозволів, лімітів та квот на спеціальне використання природних ресурсів, дотримання їх умов. Чинним законодавством України до повноважень Державної екологічної інспекції у Закарпатській області віднесено здійснення державного нагляду у сфері виявлення та запобігання порушенням вимог природоохоронного законодавства суб`єктами господарювання. Відтак, колегія суддів вважає про відсутність правових підстав в посадових осіб відповідача для проведення перевірок, оскільки такі повноваження реалізовувалися Державною екологічною інспекцією у Закарпатській області на підставі норм чинного Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та Положення про Державну екологічну інспекцію у Закарпатській області. Відповідно до статті 7 частиною 6 Закону України № 877-V за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Апеляційним судом встановлено, що в оскаржуваному акті зафіксовано, що позивач допустив посадових осіб відповідача до перевірки, хоча у відповідності до положень статті 10 Закону України № 877-V, суб`єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду до проведення перевірки у разі, якщо вважає, що така здійснюється з порушенням норм чинного законодавства. Жодних зауважень до акта перевірки позивачем не подано. Однак, оскільки допуск до проведення позапланової перевірки ДП "Свалявське ЛГ" відбувся, а екологічною інспекцією фактично реалізовано свою компетенцію на проведення такої перевірки та оформлення її результатів, то дії контролюючого органу щодо призначення та проведення перевірки не є таким, що порушують права позивача, а тому надалі предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених контролюючим органом порушень законодавства. Акт перевірки є тільки службовим документом, який фіксує факт проведення планових, позапланових перевірок суб`єктів господарювання і є носієм інформації про виявлені, з точки зору контролюючого органу, порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та його дотримання. Висновки, викладені у акті, не породжують обов`язкових юридичних наслідків для позивача. Такі твердження акта можуть бути підтверджені або спростовані судом у разі спору про законність рішень, в основу яких покладені зазначені в ньому висновки. За таких обставин, оскільки результати перевірки Державної екологічної інспекції у Закарпатській області, які зафіксовані в Акті № 215/06 від 02 липня 2021 року не породжують для позивача жодних правових наслідків, то у розумінні статті 2 частини 1 КАС України мета завдання адміністративного судочинства не може бути досягнута, оскільки, як вказувалося, оскаржені результати перевірки, які зафіксовані в акті такої перевірки, не порушили права та інтереси юридичної особи. Згідно статті 7 частини 7 Закону України № 877-V, на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу. Узагальнюючи наведене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв`язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про наявність підстав для відмови у задоволені адміністративного позову. Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції. З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, правова оцінка доказів дана вірно, а відтак у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити. Керуючись ст. ст. 243 ч. 3, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,- ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу Державного підприємства "Свалявське лісове господарство" залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 03.03.2022 року у справі №260/117/22 без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя В. З. Улицький судді С. М. Кузьмич З. М. Матковська

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»