Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 1340/4530/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Головуючий суддя у першій інстанції: Москаль Р.М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 червня 2022 рокуЛьвівСправа № 1340/4530/18 пров. № А/857/4624/22 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії: головуючого судді: Бруновської Н.В. суддів: Улицького В.З., Хобор Р.Б. за участю секретаря судового засідання: Омеляновської Л.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 січня 2022 року у справі № 1340/4530/18 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кінгспан-Україна" до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,- ВСТАНОВИВ: 02.10.2018р. позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Кінгспан-Україна" (далі по тексту - ТзОВ "Кінгспан-Україна") звернувся з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області в якому просив суд: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 20.09.2018р. №0015511402, №0015561402, №0015571402. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду №1340/4530/18 від 20.02.2019 р. позов задоволено. Постановою Верховного Суду від 15.02.2021р. рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20.02.2019р. та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.07.2019р. суд скасував, а справу направив на новий розгляд до суду першої інстанції. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 17.01.2022р. позов задоволено. Не погоджуючись із даним рішенням, апелянт Державна податкова служба України подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права. Просить суд, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове яким в позові відмовити. Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явились, хоча належним чином повідомленні про дату, час і місце розгляду справи в порядку ст.126 КАС України, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності відповідно до ст.313 КАС України. ст.229 КАС України передбачено, що фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення виходячи з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що відповідач Головне управління ДПС у Львівській області провів планову виїзну перевірку ТзОВ «Кінгспан-Україна» з питань дотримання вимог податкового, валютного законодавства, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015р. - 30.06.2018р., за результатами якої склав акт №2250/13-01-14-02/34297096 від 11.09.2018р. Перевіркою встановлено порушення: - п.187.8. ст.187, п.198.2., п.198.6. ст.198, п.201.12. ст.201 ПК України (занижено податок на додану вартість на загальну суму 205 432,00 грн., в тому числі за травень 2018 року в сумі 182824 грн. та за червень 2018 року в сумі 22608 грн.); - п.286.2 ст.286 ПК України (занижено податкове зобов`язання по платі за землю за 2017 рік в сумі 474 100,00 грн.); - п.120.1. статті 120 ПК України (неподання податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності за 2017 рік) Так, у ході проведення перевірки контролюючий орган встановив розбіжність у розмірі 205 432 грн. між сумами ПДВ відповідно до інформаційної бази даних Податковий блок щодо фактурної вартості імпортованих ТзОВ «Кінгспан-Україна» товарів та сумами ПДВ, віднесеними до податкового кредиту та відображеними у податковій декларації з ПДВ за жовтень 2017 року. Крім того, податковий орган встановив, що позивач не подав податкову декларацію з плати за землю за 2017 рік, та занизив податкове зобов`язання з плати за землю за 2017 рік у сумі 474 100 грн. На підставі висновків акту перевірки контролюючий орган 20.09.2018р. прийняв податкові повідомлення-рішення: - № 0015511402 яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податку на додану вартість в сумі 205432,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 51358,00 грн. - №0015561402 яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем земельний податок з юридичних осіб на суму 474100 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 118525 грн. - №0015571402 яким застосовано штрафну санкцію за неподання податкової декларації з плати за землю за 2017 рік в сумі 170,00 грн. ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Щодо податкового повідомлення - рішення від 20.09.2018р. №0015511402, колегія суддів зазначає наступне. Так, у ході проведення перевірки контролюючий орган встановив розбіжність у розмірі 205 432 грн. між сумами ПДВ відповідно до інформаційної бази даних Податковий блок щодо фактурної вартості імпортованих ТзОВ «Кінгспан-Україна» товарів та сумами ПДВ, віднесеними до податкового кредиту та відображеними у податковій декларації з ПДВ за жовтень 2017 року. Зокрема позивач в жовтні 2017р. відобразив в рядку 11.1 декларації «Ввезені на митну територію України товари, необоротні активи» вартість ввезених товарів в сумі 6934 705 грн. та суму ПДВ 1386 941 грн. Однак, з інформаційної бази даних «Податковий блок» та наданих первинних документів ( вантажно-митних декларацій) видно, що фактурна вартість ввезених товарів 5907 545 грн. та сума ПДВ 1181

509. В п.198.2 ст.198 ПК України видно, що для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов`язаннями згідно п.187.8 ст.187 ПК України, яким визначено, що датою виникнення податкових зобов`язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення. п. 201.12 ст. 201 ПК України передбачено, що у разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку. Згідно п.198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/ послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 ПК України. ст.258 МК України визначено, що під митною декларацією, заповненою у звичайному порядку, розуміється митна декларація, що містить обсяг відомостей (даних), достатній для завершення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення у заявлений митний режим. Отже, остаточний розрахунок ПДВ з вартості імпортованого товару зазначається у митній декларації, заповненій у звичайному порядку з установленим обсягом даних, яка підтверджує завершення декларування ввезеного на митну територію товару (додатковій митній декларації) в порядку, передбаченому ст.261 МК України, та містить точні відомості про вартість імпортованих товарів. Колегією суддів встановлено, що в матеріалах справи міститься 21 копія попередньої митної декларації, та лише 1 копія додаткової декларації до попередньої митної декларації. Тобто, позивач не подавав додаткові декларації до попередніх митних декларацій. При цьому, суд першої інстанції не врахував ту обставину, що під час проведення перевірки податковим органом та в ході судового розгляду - ТзОВ "Кінгспан-Україна" не надав оригінали вантажно - митних декларацій, контрактів до даних вантажно - митних декларацій, документи на перевезення товару по даних вантажно - митних деклараціях. До перевірки позивач надав лише тимчасові митні декларації за якими неможливо підтвердити суму ввезених товарів на митну територію України. Апеляційний суд звертає увагу на те, що при здійсненні операцій із ввезення товарів на митну територію України формування податкового кредиту з ПДВ здійснюється лише за умови наявності належним чином оформленої митної декларації, а ТзОВ "Кінгспан-Україна" до перевірки та в ході судового розгляду надав лише тимчасові митні декларації, за яких неможливо підтвердити суму ввезених товарів на митну територію України. За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позову в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 20.09.2018р. №0015511402, оскільки ТзОВ «Кінгспан-Україна» порушив п.187.8, ст.187, п.198.2, п.198.6, ст.198, п.201.11, 201.12 ст.201 ПК України, а саме: завищив податковий кредит з податку на додану вартість в сумі 205 432 грн. за жовтень 2017 року. Щодо податкового повідомлення-рішення від 20.09.2018р. №0015561402 яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем земельний податок з юридичних осіб на суму 592 625 грн. та податкового повідомлення-рішення від 20.09.2018р. №0015571402 яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за платежем земельний податок з юридичних осіб в сумі 170 грн. колегія суддів зазначає наступне. З акту перевірки видно, шо контролюючий орган встановив, що ТзОВ "Кінгспан-Україна» володіє земельною ділянкою загальною площею 12,500 га. Цільове призначення земельної ділянки: для будівництва та обслуговування заводу по виробництву будівельних матеріалів. Земельна ділянка розташована за адресою: Донецька область м.Артемівськ вул. Лумумби, 86-а. п.п 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 ПК України передбачено, що земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів. В п. 269.1 ст.269 ПК України видно, що платниками земельного податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі. Із змісту п.286.1, п.286.2 ст.286 ПК України видно, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно у сфері будівництва щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст.46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі. Отже, граничний термін подання декларації плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2017 р.- 20.02.2017р. п.120.1 ст.120 ПК України передбачено, що неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до п.49.2 ст. 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов`язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов`язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. В ст.126 Земельного кодексу України видно, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». ст.2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Із змісту п.49.3 ст.49 ПК України видно, що податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису. Згідно п.48.1- п.48.3 ст.48 ПК України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями п.46.5 ст. 46 цього Кодексу та чинному на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов`язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору. Обов`язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків. Податкова декларація має містити такий обов`язковий реквізит, як найменування контролюючого органу, до якого подається звітність. Відповідно до пп.49.11.1 п.49.11 ст. 49 ПК України у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог п 48.3 , п.48.4 ст. 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов`язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови: у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв`язку, - протягом п`яти робочих днів з дня її отримання. Податкова декларація, надіслана платником податків або його представником поштою або засобами електронного зв`язку, вважається неподаною за умови її заповнення з порушенням норм п.48.3, п.48.4 ст.48 цього Кодексу та надсилання контролюючим органом платнику податків письмової відмови у прийнятті його податкової декларації (п.49.15 ст.49 ПК України). п.7.2 розділу VII «Порядку обліку платників податків і зборів» (затверджено Наказом Міністерства фінансів України 09.12.2011р. N1588) передбачено, що взяття на облік за неосновним місцем обліку здійснюється на підставі повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою N 20-ОПП (додаток 10), поданого платником відповідно до розділу VIII цього Порядку, та якщо у такому повідомленні платник податків визначив контролюючий орган, у якому бажає стати на облік за неосновним місцем обліку за місцезнаходженням відповідного об`єкта оподаткування. В п.8.3, 8.4 розділу VIII «Порядку обліку платників податків і зборів» видно, що якщо у платника податків відбувається реєстрація, створення чи відкриття об`єкта оподаткування на території адміністративно-територіальної одиниці, де він не перебуває на обліку, то такий платник податків зобов`язаний стати на облік за неосновним місцем обліку у контролюючому органі за місцезнаходженням такого об`єкта у порядку, визначеному розділом VII цього Порядку. Повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою N20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків. З державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №715597 від 11.06.2008р. видно, що ТзОВ «Кінгспан-Україна» є власником земельної ділянки загальною площею 12,5 га, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування заводу по виробництву будівельних матеріалів. Зазначена земельна ділянка розташована за адресою: Донецька область м. Артемівськ вул. Лумумби, 86-а. З матеріалів справи видно, що з 2008 р. ТзОВ «Кінгспан-Україна» перебував на обліку в Артемівській ДПІ Донецької області як платник земельного податку. Артемівська ДПІ Донецької області реорганізована в Бахмутську ОДПІ Головне управління ДПС у Донецькій області. З 2008р. позивач подавав декларації з земельного податку до податкового органу за неосновним місцем обліку (Бахмутська ОДПІ Головного управління ДПС у Донецькій області). Перебування ТзОВ «Кінгспан-Україна» на обліку в Бахмутській ОДПІ Головного управління ДПС у Донецькій області як платника земельного податку підтверджується зафіксованими в таблиці на сторінці 15 акта перевірки відомостями про: - подання декларації з земельного податку за 2015р. (від 19.02.2015р. №1500003533) та декларації з земельного податку за 2016р. (від 17.02.2016р. №1600003533); - прийняття цих декларацій за 2015р.-2016р. контролюючим органом. (т. 1 а.с. 26) 14.02.2017р. ТзОВ «Кінгспан-Україна» надіслав цінним листом на адресу Бахмутської ОДПІ Головного управління ДФС у Донецькій області чергову податкову декларації із земельного податку - за 2017р. Вказана обставина підтверджується копією опису вкладення до цінного листа та роздруківкою з електронної системи відстеження поштових відправлень «Укрпошти» про вручення цінного листа з декларацією ТзОВ «Кінгспан-Україна» по земельному податку за 2017 рік адресату 21.02.2017р. (т.1 а.с. 68, т.2 а.с.34-38). Апелянт не спростував тієї обставини, що в позивача не зберіглася довідка на паперовому носії про реєстрацію в Бахмутській ОДПІ як платника земельного податку за неосновним місцем обліку. Разом з тим, контролюючий орган без зауважень прийняв в ТзОВ «Кінгспан-Україна» декларації по земельному податку за 2015-2016 роки, що підтверджується актом перевірки. Також, податковий орган не надіслав повідомлення про зняття з обліку та повідомлення про неприйняття декларації позивачу. Апелянт всупереч ст.77 КАС України не надав (з мотивів відсутності таких) доказів того, що Бахмутська ОДПІ ГУ ДПС у Донецькій області надіслала ТзОВ «Кінгспан-Україна»: - повідомлення про зняття з обліку за неосновним місцем обліку; - лист від 23.02.2017р. №2428 про те, що подана декларація ТзОВ «Кінгспан-Україна» з плати за землю за 2017 рік вважається неприйнятою. ( т.2 а.с.58-69) Отже, позивач довів добросовісність своєї поведінки як платника земельного податку, що підтверджується сплатою задекларованих за 2017 рік сум податкових зобов`язань з земельного податку за 2017 рік на суму 474099,96 грн., а саме платіжні доручення про сплату податку (т. 2 а.с. 58-69). При цьому, визначена в податковому повідомленні-рішенні №0015561402 від 20.09.2018р. сума збільшення грошового зобов`язання за платежем земельний податок з юридичних осіб 474100 грн. відповідає сумі переплати, яка обліковується в інтегрованій картці платника податків станом на 25.01.2018р. (т.1 а.с.82). За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20.09.2018р. №0015561402, №0015571402, оскільки Головне управління ДПС у Львівській області діяв не у спосіб визначений законами та Конституцією України. Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, п.29). Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. В ст.242 КАС України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. ст. 317 КАС України передбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими та складають підстави для висновку про неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи тому, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 січня 2022 року у справі № 1340/4530/18 в частині задоволених позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.09.2018р. №0015511402 слід скасувати та прийняти нову постанову у цій частині якою в позові відмовити. В іншій частині рішення суду першої інстанції слід залишити без змін. Керуючись ст.ст.243, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Державної податкової служби України задовольнити частково. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 січня 2022 року у справі № 1340/4530/18 в частині задоволених позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.09.2018р. №0015511402 скасувати та прийняти нову постанову у цій частині якою в позові відмовити. В іншій частині рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 січня 2022 року у справі № 1340/4530/18 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, виключно у випадках передбачених ч.4 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя Н. В. Бруновська судді В. З. Улицький Р. Б. Хобор У зв`язку з перебуванням судді-члена колегії Хобор Р.М. у відпустці у період з 13.06.2022р. 29.06.2022р , повний текст судового рішення складено та підписано 05.07.2022 р. У зв`язку з перебуванням головуючої судді Бруновської Н.В. у відпустці у період з 21.06.2022р. 04.07.2022р , повний текст судового рішення складено та підписано 05.07.2022 р.