Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 464/805/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Головуючий суддя у першій інстанції: Борачка М.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 червня 2022 рокуЛьвівСправа № 464/805/22 пров. № А/857/6649/22 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії: головуючого судді: Бруновської Н.В. суддів: Кузьмича С.М.,Улицького В.З. за участю секретаря судового засідання: Юник А.А. апелянта: ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Сихівського районного суду міста Львова від 04 квітня 2022 року у справі № 464/805/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Сихівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки м.Львова про скасування постанови,- ВСТАНОВИВ: 16.02.2022р. ОСОБА_1 звернулась із позовом до Сихівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки м.Львова, у якому просила суд: - визнати протиправною та скасувати постанову № 5 за справою про адміністративне правопорушення від 11.02.2022р. Рішенням Сихівського районного суду міста Львова від 04.04.2022р. в позові відмовлено. Не погоджуючись із даним рішенням, апелянт ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права. Просить суд, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову якою позов задоволити. Апелянт ОСОБА_1 в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримала з підстав в ній зазначених. Інші особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явились, хоча належним чином повідомленні про дату, час і місце розгляду справи в порядку ст.126 КАС України, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності відповідно до ст.313 КАС України. ч.2 ст.313 КАС України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Заслухавши суддю-доповідача, учасника процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав. 20.01.2022р. Наказом Державного навчального закладу «Львівське вище професійне училище дизайну та будівництва» №03-К «Про прийняття на роботу» видно, що ОСОБА_1 прийнята на роботу з 21.01.2022р. - на посаду інспектора з кадрів. (а.с. 16) Судом першої інстанції встановлено, що 10.02.2022р. - 11.02.2022р. посадові особи Сихівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки м.Львова проводили планову перевірку Державного навчального закладу «Львівського вищого професійного училища дизайну та будівництва». За результатами проведеної перевірки складено акт перевірки військово - облікової роботи, в якому зафіксовано порушенням вимог Постанови Кабінету Міністрів № 921 від 07 грудня 2016 року щодо ведення військового обліку. Відповідальна особа за ведення військово-облікової роботи - ОСОБА_1 ( а.с. 14) 10.02.2022р. головний спеціаліст командування Сихівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки м.Львова Галапац Ю.Ю. склав протокол про адміністративне правопорушення за ч.2 ст. 210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 . Із змісту даного протоколу видно, що військовий облік ведеться з порушенням, відсутній журнал обліку результатів перевірки та звірки військового обліку, відсутні картотека П-2 та військово-облікові документи працівників ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , облік військовозобов`язаних не ведеться за типовою формою первинного обліку № П-2 затвердженого спільним наказом Держкомстату та Міністерства Оборони України від 25.12.2009р. № 495/656. (а.с. 13) 11.02.2022р. Постановою №5 військового комісара Сихівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки м.Львова ОСОБА_4 за порушення вимог п.2 ч.2 ст.16 Закону України «Про оборону України» в частині неналежного забезпечення ведення персонального військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.210-1 КУпАП та накладено штраф в розмірі - 5100 грн. (а.с.12) Колегія суддів погоджується з доводами апелянта, що контролюючий орган не врахував тієї обставини, що ОСОБА_1 на посаді інспектора з кадрів Державного навчального закладу «Львівське вище професійне училище дизайну та будівництва» працювала лише 14 днів. ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. ст.7 КУпАП, встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами. В ст.251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами. В ст.72. 73 КАС України видно, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. ч.2 ст.16 Закону України «Про оборону України» визначено, що посадові особи підприємств, установ та організацій усіх форм власності забезпечують ведення персонального військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, сприяють їх підготовці до військової служби, призову на строкову військову службу, на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, створенню працівникам належних умов для виконання ними військового обов`язку згідно із законодавством, забезпечують здійснення заходів з їх військово-патріотичного виховання. Згідно ч.1 ст.21 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» підприємства, установи і організації зобов`язані вести військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів із числа працюючих, здійснювати заходи щодо бронювання військовозобов`язаних на період мобілізації та в особливий період і надавати звітність з цих питань відповідним органам державної влади, іншим державним органам та органам місцевого самоврядування в установленому порядку. Відповідно до «Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від № 921 від 07.12.2016р., військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави та полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, підприємств, установ та організацій щодо фіксації, накопичення та аналізу військово-облікових даних призовників і військовозобов`язаних із відображенням їх у військово-облікових документах, а також здійснення контролю за дотриманням призовниками і військовозобов`язаними, посадовими особами державних органів, підприємств, установ та організацій встановлених правил військового обліку. Військовий облік ведеться з метою забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів, особовим складом у мирний час та особливий період. ч.2 ст.210-1 КУпАП, передбачено відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті (порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію), за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст.252 КУпАП). ст.245 КУпАП визначено, що в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. В ст.280 КУпАП видно, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно ст.283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Колегія суддів звертає увагу на ту обставину, що працівники Сихівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки м.Львова при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язані були з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Крім того, відповідач не спростував доводи ОСОБА_1 , що виявлені порушення вчинені попереднім працівником, що виключає можливість кваліфікації дії останньої за ч.2 ст. 210-1 КУпАП. Разом з тим, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції про те, що позивач будучи відповідальною особою за ведення військового обліку зобов`язана в найкоротший термін усунути попередні недоліки та не допустити вчинення нових є припущеннями. Оскільки, незрозуміло який обсяг і саме в які строки можливо усунути попередні недоліки. При цьому, апеляційний суд враховує ту обставину, що на час вчинення адміністративного правопорушення відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.210-1 КУпАП (порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію), позивач не перебувала у трудових відносинах в Державному навчальному закладі «Львівського професійного училища дизайну та будівництва». В ст.8 КУпАП видно, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під-час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом`якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу. Тобто, поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів неодноразово висловлював Конституційний Суд України. Так, у рішеннях Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп, від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99, від 5 квітня 2001 року № 3-рп/2001, від 13 березня 2012 року № 6-рп/2012 щодо тлумачення змісту ст.58 Конституції України, зазначено, що закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності. Тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом. Єдиний виняток з даного правила, визначений у ч.1 ст.58 Конституції України, коли закони та інші нормативно-правові акти пом`якшують або скасовують відповідальність особи. У даному випадку, санкція ч.2 ст. 210-1 КУпАП посилює відповідальність для суб`єктів правопорушення, порівняно із санкцією ч.1 ст.210-1 КУпАП. Матеріали справи не містять доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.210-1 КУпАП. При вирішенні справи апеляційний суд керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права і свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість держави (ст.3, ст.8 Конституції України, ст.8 КАС України). ч.3 ст.62 Конституції України передбачено, що усі сумніви щодо доведеності вини особи слід тлумачити на її користь. У наведених положеннях визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності. В ст.90 КАС України видно, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. ст.247 КУпАП передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю зокрема, у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення. Відповідно до ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень суб`єктів владних повноважень, у справах про притягнення до адміністративної відповідальності суд має право, зокрема скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення. За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкових висновків про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки суб`єкт владних повноважень в особі Сихівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки м.Львова діяв не у спосіб визначений законами та Конституцією України. п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. В ст.242 КАС України видно, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. ст. 317 КАС України передбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм процесуального, що призвело до неправильного вирішення справи тому, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції слід скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Рішення Сихівського районного суду міста Львова від 04 квітня 2022 року у справі № 464/805/22 - скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задоволити. Постанову військового комісара Сихівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки м. Львова Лужняк М.В. №5 - за справою про адміністративне правопорушення від 11.02.2022р. - скасувати та закрити справу про адміністративне правопорушення. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Сихівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки м.Львова (79031,м.Львів, вул. Стрийська, 105, код ЄДРПОУ - 26621107) в користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) понесені витрати по сплаті судового збору за подання позову в розмірі - 496,20 грн. (чотириста дев`яносто шість гривень двадцять копійок) та за подання апеляційної скарги в розмірі- 744,30 грн (сімсот сорок чотири гривні тридцять копійок). Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає. Головуючий суддя Н. В. Бруновська судді С. М. Кузьмич В. З. Улицький У зв`язку з перебуванням головуючої судді Бруновської Н.В. у відпустці у період з 21.06.2022р. - 04.07.2022р , повний текст судового рішення складено та підписано 05.07.2022 р.