Постанова 4850 № 200/8018/21

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 липня 2022 року справа №200/8018/21 приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15 Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Блохіна А.А., суддів Гаврищук Т.Г., Сіваченко І.В., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Донецької обласної прокуратури на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2021 р. у справі № 200/8018/21 (головуючий І інстанції Льговська Ю.М.) за позовом ОСОБА_1 до Донецької обласної прокуратури про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду, - У С Т А Н О В И В: 23 червня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Донецької обласної прокуратури про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду за період з 06 січня 2020 року по 01 червня 2021 року. У заяві від 27 липня 2021 року позивач визначив ціну позову, яка становить 127 756, 66 грн. Позовні вимоги обґрунтовано приписами статті 236 Кодексу законів про працю України. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2021 р. у справі № 200/8018/21 позов задоволено, внаслідок чого стягнуто з Донецької обласної прокуратури (код ЄДРПОУ: 25707002, вул. Університетська, буд. 6, м. Маріуполь, Донецька область, 87500) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) середній заробіток за час затримки виконання рішення суду за період з 06 січня 2021 року по 31 травня 2021 року в розмірі 129 063, 33 грн. Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржене судове рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку стосовно відсутності наведених Донецькою обласною прокуратурою поважних причин, за яких було утруднено виконання рішення та відбулася затримка виконання рішення суду про поновлення позивача на посаді в органах прокуратури, що відповідно до статті 236 КЗпП України є підставою для стягнення з останнього на користь позивача середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі. Враховуючи дистанційний режим роботи суддів та працівників апарату Першого апеляційного адміністративного суду з часу введення в Україні правового режиму воєнного стану, з метою збереження життя і здоров`я та забезпечення безпеки суддів і працівників апарату суду, зазначена постанова прийнята колегією суддів за умови наявної можливості доступу колегії суддів до матеріалів адміністративної справи. Справу розглянуто в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 311 КАС України. Відповідно до вимог ч. 1,2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги, і дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 05 січня 2021 року у справі № 200/8667/20-а позов ОСОБА_1 до Донецької обласної прокуратури, Третьої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора, Офісу Генерального прокурора про визнання протиправними, скасування рішення та наказу про звільнення, зобов`язання поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволено частково: визнано протиправним та скасовано наказ прокурора Донецької області від 14 серпня 2020 року № 820-к про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора першого відділу процесуального керівництва управління організації і процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань прокуратури Донецької області та органів прокуратури Донецької області з 17 серпня 2020 року; поновлено ОСОБА_1 на посаді прокурора першого відділу процесуального керівництва управління організації і процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань прокуратури Донецької області та органів прокуратури Донецької області з 18 серпня 2020 року; стягнуто з Донецької обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 18 серпня 2020 року по 05 січня 2021 року у розмірі 126 455, 99 грн. Допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць. Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2021 року рішення суду першої інстанції змінено, але в частині задоволення позову залишено без змін. 13 травня 2021 року постанова суду набрала законної сили. Наказом Донецької обласної прокуратури від 01 червня 2021 року № 1156-к поновлено ОСОБА_1 на посаді прокурора першого відділу процесуального керівництва управління організації і процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань прокуратури Донецької області та органів прокуратури Донецької області з 18 серпня 2020 року; вирішено виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 18 серпня 2020 року по 05 січня 2021 року у розмірі 126 455, 99 грн. Питання виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 18 серпня 2020 року по 05 січня 2021 року не є спірним між сторонами. Предмет позову становить стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду за період з 06 січня 2021 року по 31 червня 2021 року в сумі 127 756, 66 грн. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до статті 236 Кодексу законів про працю України у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки. Приписи статті 236 Кодексу законів про працю України визначають саме оплату вимушеного прогулу при затримці виконання рішення про поновлення на роботі працівника. При застосуванні наведеної норми суд застосовує правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 16 березня 2021 року в справі №140/2819/19, від 20 липня 2021 року у справі № 826/3465/18, відповідно до якої негайне виконання судового рішення полягає в тому, що воно набуває властивостей обов`язковості і підлягає виконанню не з моменту набрання ним законної сили, а негайно із часу його оголошення в судовому засіданні. Згідно з роз`ясненнями Пленуму Верховного Суду України, наданими в пункті 34 постанови Про практику розгляду судами трудових спорів від 06 листопада 1992 року № 9, рішення про поновлення на роботі вважається виконаним з дня видання власником або уповноваженим ним органом про це наказу. Відповідно до приписів статті 236 Кодексу законів про працю України виплата середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі проводиться незалежно від вини роботодавця в цій затримці. Закон пов`язує цю виплату виключно із фактом затримки виконання рішення про поновлення на роботі. З огляду на викладене суд не приймає до уваги доводи відповідача про те, що рішення суду про поновлення на роботі не виконувалось з поважних причин. За правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду, зокрема, від 20 липня 2021 року у справі № 826/3465/18, для вирішення питання про наявність підстав для стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі на підставі статті 236 Кодексу законів про працю України суду потрібно встановити: чи мала місце затримка виконання такого рішення, у разі наявності затримки виконання рішення - встановити період затримки, який необхідно рахувати від наступного дня після постановлення рішення про поновлення на роботі до дати видання роботодавцем наказу про поновлення на роботі, та, відповідно, провести розрахунок належних до стягнення сум за встановлений період. Судом встановлено, що затримка виконання рішення про поновлення на роботі у справі № 200/8667/20-а охоплює період з 06 січня 2021 року (наступний день після постановлення рішення) по 31 червня 2021 року (попередній день перед виданням наказу про поновлення на роботі), а тому вимоги позивача про виплату середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду є обґрунтованими. Частиною 1 статті 27 Закону України Про оплату праці від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР регламентовано, що порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України. […]. Обчислення середнього заробітку працівників здійснюється відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 (далі Порядок № 100). За змістом абзацу 3 пункту 2 розділу ІІ Порядку № 100 середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. [...]. За правилом пункту 5 розділу ІV Порядку № 100 нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати. Реченням 2 абзацу 1 пункту 8 розділу ІV Порядку № 100 встановлено, що […] cередньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. Відповідно до довідки відповідача від 23 листопада 2021 року середньоденна заробітна плата позивача становить 1 303, 67 грн. Реченням 1 абзацу 1 пункту 8 розділу ІV Порядку № 100 передбачено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Судом визначено середній заробіток позивача за час затримки виконання рішення суду за період з 06 січня 2021 року по 31 травня 2021 року у розмірі 129 063, 33 грн (1 303, 67 грн х 99 робочий день вимушеного прогулу). З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позову. Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Ураховуючи наведене, колегія суддів не знаходить правових підстав для задоволення апеляційної скарги і відповідно для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, правові висновки суду першої інстанції скаржником не спростовані. Керуючись 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу Донецької обласної прокуратури на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2021 р. у справі № 200/8018/21 - залишити без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2021 р. у справі № 200/8018/21 - залишити без змін. Повне судове рішення складено 05 липня 2022 року. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя А.А. Блохін Судді Т.Г. Гаврищук І.В. Сіваченко