LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Перший апеляційний адміністративний суд200/8472/21

від 05.07.2022НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2021 року у справі №200/8472/21 залишити без задоволення.

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 липня 2022 року справа №200/8472/21 приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15 Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Компанієць І.Д., суддів: Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2021 року у справі №200/8472/21 (головуючий І інстанції Дмитрієв В.С.) за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Приазовська виправна колонія №107» про визнання протиправним та скасування наказу,- ВСТАНОВИВ: Позивач звернулася до суду з позовом, в якому просила: -визнати протиправним та скасувати наказ №23/ОС/СТ/21 від 2 червня 2021 року Державної установи «Приазовська виправна колонія №107» в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності молодшого інспектора відділу нагляду і безпеки молодшого сержанта внутрішньої служби ОСОБА_1 . В обґрунтування позову зазначила про безпідставне притягнення її до дисциплінарної відповідальності. Службове розслідування проведено не об`єктивно та упереджено, не встановлено причин та умов, за яких склалася ситуація. Формулювання щодо вчинення позивачем дисциплінарного проступку не підтверджені належними доказами. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2021 року в задоволенні позову відмовлено. Не погодившись з судовим рішенням, позивач звернулася з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою позов задовольнити в повному обсязі. Обґрунтування апеляційної скарги. Суд першої інстанції, погодившись з правильністю встановлених в наказі про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності порушень, не зазначив, який пункт чи статтю Інструкції №30/5дск порушено позивачем. Ці обставини не встановлені і під час проведення службового розслідування. Суд першої інстанції в порушення приписів ст.77 КАС України не визнав доводів позивача на спростування наявності в її діях порушень, що стали підставою для притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності. Сторони про дату та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, відповідно до ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження. Враховуючи режим роботи суддів та працівників апарату Першого апеляційного адміністративного суду з часу введення на території України правового режиму воєнного стану, з метою збереження життя та здоров`я, а також забезпечення безпеки суддів та працівників апарату суду, дана постанова прийнята колегією суддів за умови наявної можливості доступу колегії суддів до матеріалів адміністративної справи. Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційні скарги в межах викладених доводів, встановив наступне. Фактичні обставини справи. ОСОБА_1 з 18 вересня 2020 року проходить службу на посаді молодшого інспектора відділу нагляду і безпеки молодшим сержантом внутрішньої служби державної установи «Приазовська виправна колонія №107». Згідно рапорту начальника відділу охорони і режиму в Донецькій області Грабовського С. 28 квітня 2020 року здійснено раптову перевірку організації несення служби черговою зміною в державній установі «Приазовська виправна колонія №107» під час спеціальної операції під умовним найменуванням «Заслон». Під час перевірки виявлено наступні недоліки, а саме: -молодші інспектори чергової зміни формально роблять записи в журналі перевірки засуджених, які перебувають на профілактичному обліку установи в категорії «схильні до суїциду». Так, засуджена ОСОБА_2 , згідно записів молодших інспекторів, повинна бути у відділенні СПС (№1) о 10 год. 10 хв., а по факту вона знаходилася разом з начальником відділення у кімнаті надання послуг доступу до Інтернет. -маршрутна картка інспектора чергової зміни молодшого сержанта внутрішньої служби ОСОБА_1 не відповідає за змістом інформації дійсності. Тобто не були зроблені зміни даних в картці після зняття з роботи засуджених. -після перевірки 15-50 смуги внутрішньої заборонної зони дільниці периметру установи, при спрацюванні ІТЗО, молодші інспектори житлової зони не зачинили хвіртку виходу в заборонену зону. Наказом державної установи «Приазовська виправна колонія №107» 24 травня 2021 року №21/ОС/СТ-21 створено комісію з проведення службового розслідування та проведення службового розслідування фактом допущених недоліків в роботі установі виявлених в ході перевірки 28 квітня 2021 року. Згідно наказу від 19 травня 2021 року №30/ОС/ВП-21 позивач перебувала у щорічній відпустці з 19 травня 2021 року по 28 травня 2021 року. За результатами службового розслідування за фактом недоліків, виявлених раптовою перевіркою організації несення служби черговою зміною та вартою з охорони під час спеціальної операції під умовним найменуванням «Заслон» складено висновок від 1 червня 2021 року. За висновками службового розслідування визнано доведеним факт порушень організації несення служби у складі чергової зміни молодшими інспекторами відділу нагляду і безпеки старшим сержантом внутрішньої служби ОСОБА_3 і молодшим сержантом внутрішньої служби ОСОБА_1 , що сприяло недолікам, виявленим раптовою перевіркою установи під час під час спеціальної операції під умовним найменуванням «Заслон», зібраними в ході розслідування доказами. Визнано причини, що привели до вчинення дисциплінарного проступку, власну безвідповідальність, халатне ставлення до виконання службових обов`язків і загальну низьку виконавську дисципліну ОСОБА_4 та ОСОБА_1 . Згідно наданих пояснень під час перевірки 28 квітня 2021 року та під час службового розслідування від 31 травня 2021 року позивач пояснила, що 28 квітня 2021 року о 10:10 вона робила обхід та перевіряла засуджених, які перебувають на профілактичному обліку. Засудженої ОСОБА_2 , схильної до суїциду, у відділенні №1 не було. Остання перебувала у цей час у місці для паління, де її позивач бачила приблизно о 10:00. Тому о 10:10 позивач зробила запис у журналі про присутність засудженої ОСОБА_2 у відділенні №1. Стосовно невідповідності кількості засуджених, вказаної у маршрутній картці, наявній фактичній кількості, позивач пояснила, що не почула про зняття з роботи засуджену і тому не змінила кількість засуджених, які знаходяться у виробничій зоні. Стосовно незачиненої хвіртки виходу в заборонену зону позивач даний факт не визнавала. Наполягала на тому, що власноручно зачинила на ключ хвіртку, перевірялась надійність, також звернула увагу напарниці ОСОБА_5 на справність і легкість у використанні відремонтованого замка. Наказом державної установи «Приазовська виправна колонія №107» від 2 червня 2021 року №23/ОС/СТ/21 за порушення організації несення служби у складі чергової зміни, що сприяло недолікам, виявленим раптовою перевіркою установи під час спеціальної операції під умовним найменуванням «Заслон» молодшому інспектору відділу нагляду і безпеки молодшому сержанту внутрішньої служби ОСОБА_1 оголошено сувору догану. Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що обставини, встановлені під час розгляду справи, не спростовують факту вчинення позивачем дисциплінарного проступку, за який її притягнуто наказом до дисциплінарної відповідальності. Оцінка суду. Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Законом України від 22 лютого 2006 року №3460-ІV затверджений Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України ( далі - Статут). Відповідно преамбули дія цього Статуту поширюється на осіб начальницького складу Національного антикорупційного бюро України, осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України та податкової міліції, які повинні неухильно додержуватися його вимог. На підставі статті 1 Статуту службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України. Згідно статті 12 Статуту на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ. За приписами статті 14 Статуту з метою з`ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць. Забороняється проводити службове розслідування особам, які є підлеглими порушника, а також особам - співучасникам проступку або зацікавленим у наслідках розслідування. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника порушника. Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ. Оголошувати дисциплінарне стягнення особі начальницького складу в присутності його підлеглих заборонено. Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу. За кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення. У разі порушення службової дисципліни кількома особами дисциплінарне стягнення накладається на кожного окремо. Відповідно до статті 14 Статуту при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов`язків, рівень кваліфікації тощо. У разі вчинення незначного порушення службової дисципліни начальник може обмежитись усним попередженням особи рядового або начальницького складу щодо необхідності суворого додержання службової дисципліни. У разі притягнення до дисциплінарної відповідальності осіб рядового і начальницького складу, які мають дисциплінарне стягнення і знову допустили порушення службової дисципліни, дисциплінарне стягнення, що накладається, має бути більш суворим, ніж попереднє. Організація нагляду за засудженими, які відбувають покарання в установах виконання покарань визначається Інструкцією №30/5дск, яка затверджена наказом Міністерства юстиції України від 22.04.2016 року (далі Інструкція). Згідно частини четвертої пункту 29 розділу 14 Інструкції молодші інспектори чергової зміни під час чергування у житловій зоні повинні знати засуджених, схильних до втечі (самовільних залишень меж виправного центру), нападу на представників адміністрації і захоплення заручників, які перебувають на профілактичному обліку, через кожні дві години перевіряти наявність цих засуджених, доповідати про результати перевірки ЧПНУ або його заступнику та робити відповідний запис у відомості про забезпечення нагляду на добу. На підставі частини третьої пункту 6 розділу 2 Інструкції молодші інспектори чергової зміни з нагляду за засудженими несуть службу згідно з графіком, визначеним у відомості про забезпечення нагляду на добу, та за маршрутними картками молодших інспекторів чергової зміни з нагляду за засудженими, які розробляються начальником відділу нагляду і безпеки УВП. Під час чергування молодший інспектор чергової зміни повинен самостійно вносити корективи до існуючої інформації. Відповідно до пункту 1 розділу 7 Інструкції персонал чергової зміни зобов`язаний: -через кожні дві години перевіряти наявність засуджених, які схильні до втечі, а через чотири години стан охоронних споруд з внутрішньої сторони зони, що охороняється, засобів блокування підземних комунікацій, а також інші місця, що важко доступні до контролю, уразливі для підготовки підкопів та вчинення втеч. Частиною п`ятою пункту 29 розділу 14 Інструкції визначено, що молодші інспектори чергової зміни під час чергування у житловій зоні повинні згідно з затвердженим графіком не менше трьох разів за зміну перевіряти стан КСС, огорожі внутрішньої забороненої зони та прилеглої до неї території, підземних комунікацій, а також уразливі щодо втечі місця. Про результати огляду робити відмітки у відомості про забезпечення нагляду на добу. Вищезазначені приписи Інструкції також визначені в обов`язках молодшого інспектора відділу нагляду і безпеки Посадовою інструкцією молодшого інспектора відділу нагляду і безпеки, затвердженою начальником ДУ «приазовська виправна колонія (№107) від 29.04.2021 року. Як свідчать матеріали справи, під час службового розслідування позивач визнала невідповідність фактичної кількості засуджених у виробничій зоні кількості, зазначеної у маршрутній картці. Причиною цього позивач зазначила, що не почула про зняття однієї засудженої з роботи. Однак, така причина не є поважною та об`єктивною для не внесення змін до картки, що підтверджує ту обставину, що маршрутна картка ОСОБА_1 не відповідає за змістом дійсності, бо в неї не були зроблені зміни даних після зняття з роботи засудженої. ОСОБА_1 посилається, що засуджена ОСОБА_2 , яка перебувала на профілактичному обліку в установі в категорії «схильні до суїциду», знаходилась біля місця паління, про що позивачем зроблено запис о 10:10 у журналі обліку відвідувань відділень 1,2,3 соціально-психологічної служби адміністрації установи. Однак, ці доводи позивача спростовуються письмовими поясненнями самої ОСОБА_2 від 28 квітня 2021 року та письмовими поясненнями ОСОБА_6 - начальника відділу соціально-виховної та психологічної роботи, від 28 квітня 2021 року, що ОСОБА_2 та ОСОБА_6 перебували у комп`ютерному класі з 9:45 по 10:45 саме 28 квітня 2021 року. При цьому ніхто із молодших інспекторів відділу нагляду і безпеки до комп`ютерного класу не заходив. Зазначений час перебування засудженої ОСОБА_2 у комп`ютерному класі спростовує пояснення позивача про переміщення ОСОБА_2 до класу вже після проведення позивачем перевірки у відділенні (о 10.00-10.10) Зазначені обставини підтверджують факт формального проведення позивачем перевірки наявності і місця перебування засуджених і внесення записів у відповідний журнал. Як свідчать матеріали службового розслідування під час перевірки встановлено, що молодші інспектори житлової зони не зачинили хвіртку виходу у заборонену зону, що є потенційним шляхом проникнення у заборонену зону засуджених, схильних до втечі та порушенням вимог Інструкції. Позивач пояснювала з цього приводу, що хвіртка була несправна, проте з письмовим рапортом стосовно несправності хвіртки позивач звернулась тільки 25 червня 2021 року. Між тим доводи позивача про несправність хвіртки спростовуються актом комісійного технічного обстеження локальних секторів житлової та виробничої зон від 29 червня 2021 року, під час проведення якого недоліків не виявлено. Крім того, несправність локальної хвіртки не підтвердили жодні особи, які при обході виявили недолік. Відкрита хвіртка була сфотографована у присутності начальника ОСОБА_7 , старшого інспектора Гагаріної К., виконуючого обов`язки начальника установи Романюка С., чергового помічника начальника ОСОБА_8 , начальника ОСОБА_9 . Після фіксації факту відкритої хвіртки під час проведення раптової перевірки вона була показово закрита на ключ ОСОБА_10 , що підтверджує її справність. Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про порушення позивачем вищезазначених вимог як посадової інструкції, так і Інструкції №30/5дск, що свідчить про вчинення позивачем дисциплінарного проступку, за який її притягнуто спірним наказом до дисциплінарної відповідальності. Також під час розгляду справи судом першої інстанції вірно зазначено про додержання відповідачем порядку проведення службового розслідування та процедури притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності. Щодо визначення виду дисциплінарного стягнення позивачу суд зазначає наступне. Наказом від 25 лютого 2021 року №09/ОС/СТ-21 ОСОБА_1 оголошено зауваження. Наказом від 15 березня 2021 року №13/ОС/СТ-21 позивачу оголошено догану. Наказом від 2 червня 2021 року №09/ОС/СТ-21 позивачу за порушення службової дисципліни обмежено дисциплінарну відповідальність раніше накладеним стягнення - доганою, оголошеною Наказом від 15 березня 2021 року №13/ОС/СТ-21. Зазначене свідчить про правильність визначення відповідачем виду дисциплінарного стягнення відповідачу від менш суворого до більш суворого. Є неприйнятними доводи позивача про неправомірність посилання судом першої інстанції на наказ від 15 березня 2021 року №13/ОС/СТ-21 в наслідок його оскарження позивачем в судовому порядку, оскільки як на час прийняття відповідачем наказу від 2 червня 2021 року №09/ОС/СТ-21, так і на час розгляду судом першої інстанції цієї справи наказ від 15 березня 2021 року №13/ОС/СТ-21 не було визнано протиправним та скасовано, отже він є дійсним. Інші доводи, які містяться в апеляційній скарзі, висновків суд першої інстанції не спростовують, не дають підстав вважати, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права чи порушено норми процесуального права, а зводяться до переоцінки досліджених судом доказів. Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду першої інстанції не вбачається. Як визначено пунктом 1 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище. Згідно з пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства Українине підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Таким чином зазначена справа відноситься до справ незначної складності, тому судове рішення за наслідками апеляційного розгляду в цій справі касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених п. 2 ч. 5ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Керуючись статтями 139, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2021 року у справі №200/8472/21 залишити без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2021 року у справі №200/8472/21 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття 05 липня 2022 року, є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених ст.328 КАС України. Повне судове рішення складено 05 липня 2022 року. Головуючий суддя І.Д. Компанієць Судді А.В. Гайдар Е.Г. Казначеєв

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»