Постанова Велика Палата ВС № 9901/84/21

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 червня 2022 року м. Київ Справа № 9901/84/21 Провадження № 11-523заі21 Велика Палата Верховного Суду у складі: головуючої Рогач Л. І., судді-доповідача Золотнікова О. С., суддів Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Желєзного І. В., Катеринчук Л. Й., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Ситнік О. М., Сімоненко В. М., Ткача І. В., Ткачука О. С., Штелик С. П., за участю секретаря судового засідання Сороки Л. П., учасники справи: позивач ОСОБА_1 , представниця позивача - Іщенко Ю. А., розглянула в судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11 листопада 2021 року (судді Чиркін С. М., Берназюк Я. О., Коваленко Н. В., Кравчук В. М., Стародуб О. П.) у справі № 9901/84/21 за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС, Комісія) про визнання протиправною бездіяльності й визнання кваліфікаційного оцінювання успішно завершеним та ВСТАНОВИЛА: Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

1. У березні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до ВККС, у якому просив: - визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо незавершення кваліфікаційного оцінювання та невирішення питання про набрання чинності рішенням ВККС від 03 червня 2019 року № 351/ко-19 про відповідність судді Господарського суду Київської області ОСОБА_1 займаній посаді; - визнати кваліфікаційне оцінювання судді Господарського суду Київської області ОСОБА_1 , щодо якого відповідачем прийнято рішення від 03 червня 2019 року № 351/ко-19 про відповідність займаній посаді, успішно завершеним; - визнати рішення ВККС від 03 червня 2019 року № 351/ко-19 щодо судді Господарського суду Київської області ОСОБА_1 таким, що набрало чинності 28 січня 2020 року, тобто з дня набрання законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 грудня 2019 року у справі № 640/12018/19, яким скасовано висновок Громадської ради доброчесності (далі - ГРД, Рада) від 02 червня 2019 року про невідповідність судді Господарського суду Київської області ОСОБА_1 критеріям доброчесності та професійної етики.

2. На обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що при проведенні його кваліфікаційного оцінювання відповідач ухвалив протокольне рішення від 03 червня 2019 року про залишення без розгляду висновку ГРД від 02 червня 2019 року, оскільки такий подано з пропуском строку, визначеного підпунктом 4.10.1 пункту 4.10 розділу IV Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого рішенням ВККС від 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Регламент). Проте пунктом 3 резолютивної частини рішення ВККС від 03 червня 2019 року № 351/ко-19 визначено, що таке рішення набирає чинності в порядку, визначеному підпунктом 4.10.8 пункту 4.10 розділу IV Регламенту. Підставою для набрання рішенням ВККС чинності саме в такому порядку, на думку позивача, є наявність висновку ГРД від 02 червня 2019 року. 04 липня 2019 року ОСОБА_1 оскаржив зазначений висновок ГРД до суду. Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 26 грудня 2019 року у справі № 640/12018/19, яке набрало законної сили 28 січня 2020 року, визнав протиправним і скасував висновок ГРД від 02 червня 2019 року, а відтак немає підстав для призначення засідання Комісії в порядку, визначеному підпунктом 4.10.8 пункту 4.10 розділу IV Регламенту.

3. На переконання позивача, після скасування висновку ГРД у судовому порядку для нього наступили легітимні очікування щодо розгляду на пленарному засіданні ВККС питання про набрання чинності рішенням Комісії від 03 червня 2019 року № 351/ко-19 про відповідність судді Господарського суду Київської області ОСОБА_1 займаній посаді. 08 лютого 2021 року позивач, ураховуючи судову практику (постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 07 грудня 2020 року у справі № 9901/577/19) та відсутність підстав для застосування положень підпункту 4.10.8 пункту 4.10 розділу IV Регламенту, звернувся до Комісії з проханням визнати рішення ВККС від 03 червня 2019 року № 351/ко-19 таким, що набрало чинності з 28 січня 2020 року - дня набрання законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 грудня 2019 року у справі № 640/12018/19. У відповідь на вказане звернення ВККС листом від 15 лютого 2021 року повідомила, що станом на 12 лютого 2021 року нового складу Комісії не сформовано, ухвалення Комісією відповідних рішень буде можливим після формування її нового складу. Отже, станом на теперішній час через обставини, які жодним чином не залежать від волі позивача, ВККС пленарне засідання не провела, а її рішення від 03 червня 2019 року № 351/ко-19 не набрало чинності.

4. ОСОБА_1 , посилаючись на статті 8, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція),зауважив, що через незавершеність процедури кваліфікаційного оцінювання на визначених, передбачуваних умовах для нього настали негативні наслідки, які проявились у втручанні в його приватне життя. В силу незалежних від позивача обставин, він продовжує вважатися таким, що не пройшов кваліфікаційне оцінювання судді. Внаслідок цього позивач не може реалізувати своє право щодо переведення до суду вищестоящої інстанції, брати участь у конкурсах на зайняття посад в інших судах, а також позбавлений можливості отримувати вищу суддівську винагороду. Короткий зміст рішення суду попередньої інстанції

5. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду рішенням від 11 листопада 2021 року відмовив у задоволенні позову.

6. Судове рішення мотивовано тим, що: - Закон України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VIII) та Регламент не визначають строк, у межах якого Комісія зобов`язана прийняти рішення на виконання підпункту 4.10.8 пункту 4.10 розділу IV Регламенту; - починаючи з 07 листопада 2019 року (день набрання чинності Законом України від 16 жовтня 2019 року № 193-IX «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» (далі - Закон № 193-IX)) у попереднього складу Комісії припинено повноваження та станом на березень 2021 року новий її склад не сформовано. Ухвалення відповідачем рішень про відповідність / невідповідність займаній посаді судді, підтримку рішень Комісії у складі колегії та інших рішень, які ухвалюються Комісією відповідно до Закону № 1402-VIII (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), до формування її нового складу ВККС є неможливим; - рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 грудня 2019 року у справі № 640/12018/19, яким скасований висновок ГРД від 02 червня 2019 року, набрало чинності 28 січня 2020 року, проте станом на цю дату члени ВККС вже не здійснювали повноваження, у зв`язку із чим у Комісії була відсутня можливість виконати це рішення суду; - з огляду на приписи статей 101 і 102 Закону № 1402-VIII, а також пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 193-ІХ з листопада 2019 року і дотепер робота Комісії як державного органу забезпечується секретаріатом Комісії в межах його компетенції та повноважень, визначених Положенням про секретаріат Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, і зводиться до організаційного забезпечення її роботи; - відповідно до правової позиції Верховного Суду, висловленої в постановах від 30 березня 2021 року у справі № 160/9844/19, від 13 травня 2021 року у справі № 826/17156/18, від 12 жовтня 2021 року у справі № 640/25314/19, висновок ГРД не може бути предметом судового оскарження, оскільки ГРД у спірних правовідносинах не є суб`єктом владних повноважень, а затверджуваний нею висновок щодо невідповідності судді критеріям доброчесності та професійної етики не є остаточним рішенням у процедурі кваліфікаційного оцінювання судді. Отже, оцінка інформації, викладеної у висновку ГРД, належить лише до компетенції ВККС. Відтак прийняття судового рішення у справі № 640/12018/19 про скасування висновку ГРД не є підставою для визнання протиправною бездіяльності відповідача.

7. Надаючи оцінку доводам ОСОБА_1 про порушення оскаржуваною бездіяльністю відповідача статей 8, 13 Конвенції, суд першої інстанції зазначив, що наведені події, які позивач вважає наслідками бездіяльності відповідача, зумовлені тим, що Законом № 193-ІХ припинено повноваження членів ВККС та відповідно заблоковано процедуру кваліфікаційного оцінювання судді. Водночас наразі новий склад Комісії не сформований, у зв`язку із чим питання щодо завершення кваліфікаційного оцінювання позивача залишатиметься невирішеним упродовж невизначеного часу. Позивач продовжує здійснювати правосуддя, є головою відповідного суду, отримує належну суддівську винагороду, а отже, не позбавлений статусу судді та гарантій, визначених законом. У контексті вимог статей 2, 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд не взяв до уваги посилання позивачана обмеження його прав щодо участі в конкурсах, зокрема до Етичної ради, оскільки ймовірні права та їх обмеження не є предметом спору в цій справі. Отже, у спірних правовідносинах позивач не довів порушень його прав, які останній вважає втручанням в особисте життя.

8. На думку суду першої інстанції, посилання ОСОБА_1 на постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 07 грудня 2020 року у справі № 9901/577/19 є безпідставними з огляду на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в постанові від 27 січня 2021 року у справі № 9901/556/19, про недоречність посилання позивача на вказане рішення, оскільки висловлені в цьому судовому рішенні висновки надано в іншій справі, стороною в якій позивач не був та судом надавалась оцінка обставинам, відмінним від підстав та обставин у цій справі. При цьому суд першої інстанції звернув увагу й на те, що у справі № 9901/577/19 висновок ГРД був скасований до завершення строку повноважень складу ВККС та остання за час дії її повноважного складу не розглянула відповідні звернення позивача.

9. За висновком суду першої інстанції, доводи позивача про наявність протиправної бездіяльності відповідача у спірних правовідносинах є безпідставними, що унеможливлює задоволення вказаної вимоги позову.Інші вимоги щодо визнання кваліфікаційного оцінювання судді Господарського суду Київської області ОСОБА_1 успішно завершеним суд вважав похідними та пов`язаними з наслідками набрання чинності рішенням ВККС від 03 червня 2019 року № 351/ко-19 про відповідність позивача займаній посаді. Короткий зміст та обґрунтування заявлених в апеляційній скарзі вимог

10. Не погодившись із таким судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, на обґрунтування якої зазначив, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, вдався до неправильного тлумачення закону, створив неоднакову та непослідовну судову практику, порушив принцип єдності судової практики, що призвело до неправильного вирішення справи.

11. Скаржник указав, що стан невизначеності, викликаний ненабранням чинності рішенням ВККС від 03 червня 2019 року № 351/ко-19 про відповідність судді Господарського суду Київської області ОСОБА_1 займаній посаді, порушує права і законні інтереси позивача та є, зокрема, втручанням у його приватне життя, оскільки, будучи суддею, він і надалі вважається таким, що не пройшов кваліфікаційне оцінювання судді. Суддя ОСОБА_1 не повинен зазнавати негативних наслідків через нездатність держави вчасно і законно провести професійне оцінювання судді, який визнаний компетентним органом - ВККС таким, що відповідає займаній посаді.

12. На думку скаржника, у разі задоволення його позову суд не перейматиме дискреційні повноваження ВККС, оскільки позивач не ставить питання щодо оцінки результатів кваліфікаційного оцінювання, правомірності дій колегії Комісії, що проводила з ним співбесіду.

13. ОСОБА_1 також указав на те, що однією з підстав для його звернення з відповідним позовом до суду стало ухвалення Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду за аналогічних обставин постанови від 07 грудня 2020 року у справі № 9901/577/19, яка набрала законної сили 06 січня 2021 року. У цій постанові суд першої інстанції визнав рішення ВККС таким, що набрало чинності з дня набрання чинності судовим рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2019 року у справі № 120/1949/19-а, яким скасовано відповідний висновок ГРД. Однак у подібних правовідносинах Верховний Суд надав різну оцінку обставинам справи та застосував різні правові висновки. На переконання скаржника, у справі за його позовом суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, а саме вдався до неправильного тлумачення закону, що полягає у відсутності підстави для застосування положення підпункту 4.10.8 пункту 4.10 розділу IV Регламенту щодо набрання чинності рішенням ВККС тільки після його підтримання не менше ніж одинадцятьма членами Комісії згідно з абзацом другим частини першої статті 88 Закону № 1402-VIII.

14. Крім цього, скаржник зазначив, що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рішенні від 07 грудня 2020 року у справі № 9901/577/19 дійшов висновку про те, що законодавець не визначив скасування висновку ГРД як підставу для незастосування визначеної частиною першою статті 88 Закону № 1402-VIII і підпунктом 4.10.8 пункту 4.10 розділу IV Регламенту процедури набрання чинності рішенням ВККС про відповідність судді займаній посаді; ця прогалина в законодавстві є правовою невизначеністю, що призводить до порушення прав позивача в частині визнання його таким, що пройшов кваліфікаційне оцінювання судді. Однак в оскаржуваному рішенні суд першої інстанції фактично самоусунувся від вирішення вказаної прогалини, залишивши позивача у стані правової невизначеності. Відтак незавершення процедури кваліфікаційного оцінювання протягом 2,5 років безпосередньо впливає на права та інтереси позивача, створюючи правовідносини, у яких набрання чинності рішенням про підтвердження судді ОСОБА_1 здатності здійснювати правосуддя у Господарському суді Київської області залишатиметься для нього невирішеним протягом невизначеного часу та несе репутаційні ризики. Таким чином, беручи до уваги те, що новий склад ВККС протягом тривалого часу не сформований, внаслідок чого для позивача настали негативні наслідки, а також відсутність єдиної підстави для застосування положення підпункту 4.10.8 пункту 4.10 розділу IV Регламенту (оскільки висновок ГРД скасований у судовому порядку і рішення суду набрало законної сили), скаржник переконаний, що він обрав єдиний належний та ефективний спосіб захисту його порушеного права шляхом заявлення в цій справі позовних вимог.

15. На підставі викладеного ОСОБА_1 просить скасувати оскаржуване рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду та прийняти нове, яким задовольнити повністю його позовні вимоги. Рух апеляційної скарги

16. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 13 січня 2022 року відкрила апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11 листопада 2021 року, а ухвалою від 01 лютого 2022 року призначила справу до розгляду в судовому засіданні з повідомлення (викликом) сторін. Позиція інших учасників справи

17. На час розгляду справи відповідач відзиву на апеляційну скаргу не надіслав.

18. У судовому засіданні суду апеляційної інстанції позивач та його представниця підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити з викладених у ній підстав.

19. Представник відповідача, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання суду апеляційної інстанції не з`явився. Обставини справи, установлені судом першої інстанції

20. Указом Президента України від 22 січня 2010 року № 59/2010 «Про призначення суддів», зокрема, ОСОБА_1 призначено на посаду судді Господарського суду Київської області строком на п`ять років.

21. Постановою Верховної Ради України від 29 травня 2015 року № 479-VІІІ «Про обрання суддів», зокрема, ОСОБА_1 обрано суддею Господарського суду Київської області безстроково.

22. Комісія рішенням від 26 квітня 2018 року № 99/зп-18 призначила кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді за списком згідно з додатком № 1, зокрема і щодо судді ОСОБА_1 .

23. Суддя ОСОБА_1 склав анонімне письмове тестування, за результатами якого набрав 87,75 бала. За результатами виконаного практичного завдання ОСОБА_1 набрав 82 бали. На етапі складання іспиту суддя загалом набрав 169,75 бала.

24. ВККС рішенням від 03 серпня 2018 року № 189/зп-18 затвердила результати першого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді «Іспит», складеного 14 травня 2018 року, зокрема, судді Господарського суду Київської області ОСОБА_1 , якого допущеного до другого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

25. Комісія призначила проведення співбесіди із суддею Господарського суду Київської області ОСОБА_1 за результатами дослідження досьє в межах кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді на 03 червня 2019 року. 26. 03 червня 2019 року о 08 год 46 хв ГРД надіслала на електронну пошту ВККС висновок від 02 червня 2019 року про невідповідність судді Господарського суду Київської області ОСОБА_1 критеріям доброчесності та професійної етики.

27. Висновок ГРД зареєстрований канцелярією ВККС у день співбесіди 03 червня 2019 року та наданий ОСОБА_1 для ознайомлення безпосередньо перед початком співбесіди. 28. 03 червня 2019 року ВККС розпочала співбесіду із суддею ОСОБА_1 . На початку співбесіди Комісія у складі колегії ухвалила протокольне рішення про залишення без розгляду висновку від 02 червня 2019 року про невідповідність судді Господарського суду Київської області ОСОБА_1 критеріям доброчесності та професійної етики у зв`язку з тим, що висновок надійшов до Комісії з порушенням строку, визначеного підпунктом 4.10.1 пункту 4.10 розділу IV Регламенту.

29. Комісія рішенням від 03 червня 2019 року № 351/ко-19: визначила, що суддя Господарського суду Київської області ОСОБА_1 за результатами кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді набрав 845,75 бала; визнала суддю Господарського суду Київської області ОСОБА_1 таким, що відповідає займаній посаді. В абзаці третьому резолютивної частини вказаного рішення Комісія зазначила, що рішення набирає чинності відповідно до абзацу третього підпункту 4.10.8 пункту 4.10 розділу IV Регламенту. 30. 05 вересня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з позовом про визнання протиправним і скасування протокольного рішення про винесення на розгляд Комісії у пленарному складі питання про підтримку рішення ВККС від 03 червня 2019 року № 351/ко-19; визнання протиправним і скасування абзацу третього резолютивної частини рішення ВККС від 03 червня 2019 року № 351/ко-19 щодо визначення порядку набрання чинності рішенням.

31. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду рішенням від 23 жовтня 2019 року у справі № 9901/489/19, залишеним без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 01 липня 2020 року, відмовив у задоволенні вищевказаного позову ОСОБА_1 . 32. 08 лютого 2021 року позивач звернувся до ВККС з проханням визнати рішення Комісії від 03 червня 2019 року № 351/ко-19 щодо судді Господарського суду Київської області ОСОБА_1 таким, що набрало чинності з 28 січня 2020 року - дня набрання чинності рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 грудня 2019 року у справі № 640/12018/19, яким скасовано висновок ГРД від 02 червня 2019 року про невідповідність судді Господарського суду Київської області ОСОБА_1 критеріям доброчесності та професійної етики. 33. 05 березня 2021 року позивач отримав листа Комісії від 15 лютого 2021 року, у якому зазначено про неможливість розгляду заяви через неутворення нового складу ВККС. Зазначену відповідь позивач вважає відмовою по суті звернення.

34. Оскільки із часу прийняття рішення ВККС від 03 червня 2019 року № 351/ко-19 питання про набрання ним чинності своєчасно не було розглянуто в порядку, визначеному підпунктом 4.10.8 пункту 4.10 розділу IV Регламенту, та в подальшому набрало чинності рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 грудня 2019 року у справі № 640/12018/19, яким скасовано висновок ГРД від 02 червня 2019 року про невідповідність судді Господарського суду Київської області ОСОБА_1 критеріям доброчесності та професійної етики, позивач звернувся до суду із цим адміністративним позовом. ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ Релевантні джерела права й акти їх застосування. Оцінка висновку суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи

35. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

36. Згідно із частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

37. З набранням чинності 30 вересня 2016 року Законом України від 02 червня 2016 року № 1401-VІІІ «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» (далі - Закон № 1401-VІІІ) та Законом № 1402-VІІІ в Україні розпочалася судова реформа, яка передбачає, серед іншого, й підвищення вимог та професійних стандартів для суддівського корпусу.

38. Відповідно до пункту 7 частини першої статті 93 Закону № 1402-VІІІ ВККС проводить кваліфікаційне оцінювання.

39. На підставі підпункту 4 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України з дня набрання чинності Законом № 1401-VIII відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п`ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом № 1401-VIII, має бути оцінена в порядку, визначеному законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади. Порядок і вичерпні підстави оскарження рішення про звільнення судді за результатами оцінювання встановлюються законом.

40. Згідно з пунктом 20 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п`ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом № 1401-VIII, оцінюється колегіями ВККС у порядку, визначеному цим Законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади за рішенням Вищої ради правосуддя на підставі подання відповідної колегії Комісії.

41. За правилами частин першої, другої та п`ятої статті 83 Закону № 1402-VIII кваліфікаційне оцінювання проводиться ВККС з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Комісією.

42. Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 87 Закону № 1402-VІІІ ГРД утворюється з метою сприяння Комісії у встановленні відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності для цілей кваліфікаційного оцінювання. ГРД складається з двадцяти членів. ГРД здійснює свою діяльність у чотирьох колегіях, до кожної з яких входить п`ять членів Ради. Колегія ГРД діє від імені Ради.

43. Згідно із частиною шостою статті 87 Закону № 1402-VІІІ ГРД: збирає, перевіряє та аналізує інформацію щодо судді (кандидата на посаду судді); надає ВККС інформацію щодо судді (кандидата на посаду судді); надає, за наявності відповідних підстав, ВККС висновок про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності, який додається до досьє кандидата на посаду судді або до суддівського досьє; делегує уповноваженого представника для участі у засіданні Комісії щодо кваліфікаційного оцінювання судді (кандидата на посаду судді); має право створити інформаційний портал для збору інформації щодо професійної етики та доброчесності суддів, кандидатів на посаду судді.

44. Пунктом 16 частини четвертої статті 85 Закону № 1402-VIII передбачено, що суддівське досьє має містити висновок ГРД (у разі його наявності).

45. Згідно з пунктом 4.8 Порядку формування і ведення досьє кандидата на посаду судді та пунктом 4.20 Порядку формування і ведення суддівського досьє, затверджених рішенням ВККС від 15 листопада 2016 року № 150/зп-16, висновок ГРД включається до відповідного досьє без проведення жодної перевірки, а тому як складова частина досьє відповідно до положень пункту 16 частини четвертої, пункту 4 частини п`ятої, частини дев`ятої статті 85 Закону № 1402-VІІІ підлягає обов`язковому дослідженню, тобто розгляду відповідачем разом з іншими документами, які містяться в досьє кандидата на посаду судді (суддівському досьє).

46. Відповідно до положень частини першої статті 88 Закону № 1402-VIII ВККС ухвалює мотивоване рішення про підтвердження або непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді. Якщо ГРД у своєму висновку встановила, що суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, то ВККС може ухвалити рішення про підтвердження здатності такого судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді лише у разі, якщо таке рішення підтримане не менше ніж одинадцятьма її членами.

47. Згідно із частиною першою статті 101 Закону № 1402-VIII рішення ВККС у пленарному складі ухвалюється більшістю від установленого цим Законом складу Комісії.

48. Відповідно до підпункту 4.10.1 пункту 4.10 розділу IV Регламенту інформація щодо судді (кандидата на посаду судді) або висновок про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності надається до Комісії ГРД не пізніше ніж за 10 днів до визначеної Комісією дати засідання з проведення співбесіди стосовно такого судді (кандидата на посаду судді). Інформація або висновок подаються до Комісії у паперовій або електронній формі безпосередньо чи за допомогою засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію подання документів. Приймання Комісією інформації або висновку завершується о 18 год 00 хв (о 24 год 00 хв у разі направлення електронною поштою) дня, який передує першому з 10 днів до визначеної Комісією дати проведення співбесіди. Інформація або висновок вважаються поданими, якщо отримані Комісією у строк, визначений абзацом третім цього пункту. У разі недотримання ГРД строку, визначеного абзацом третім цього пункту, питання щодо розгляду матеріалів вирішується Комісією у складі колегії під час проведення засідання, про що ухвалюється протокольне рішення. Висновок, що надійшов після початку засідання з проведення співбесіди, Комісією не розглядається.

49. Як установив суд першої інстанції, 03 червня 2019 року о 08 год 46 хв ГРД надіслала на електронну пошту ВККС висновок від 02 червня 2019 року про невідповідність судді Господарського суду Київської області ОСОБА_1 критеріям доброчесності та професійної етики. 03 червня 2019 року ВККС розпочала співбесіду із суддею ОСОБА_1 . На початку співбесіди Комісія у складі колегії ухвалила протокольне рішення про залишення без розгляду висновку від 02 червня 2019 року про невідповідність судді Господарського суду Київської області ОСОБА_1 критеріям доброчесності та професійної етики у зв`язку з тим, що висновок надійшов до Комісії з порушенням строку, визначеного підпунктом 4.10.1 пункту 4.10 розділу IV Регламенту.

50. Комісія рішенням від 03 червня 2019 року № 351/ко-19: визначила, що суддя Господарського суду Київської області ОСОБА_1 за результатами кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді набрав 845,75 бала; визнала суддю Господарського суду Київської області ОСОБА_1 таким, що відповідає займаній посаді. В абзаці третьому резолютивної частини вказаного рішення Комісія зазначила, що рішення набирає чинності відповідно до абзацу третього підпункту 4.10.8 пункту 4.10 розділу IV Регламенту.

51. Підпунктом 4.10.8 пункту 4.10 розділу IV Регламенту визначено, що за результатами співбесіди Комісія у складі колегії ухвалює рішення про підтвердження або непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді. У разі ухвалення рішення про підтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за наявності висновку ухвалюється протокольне рішення про винесення на розгляд Комісії у пленарному складі питання щодо підтримки зазначеного рішення відповідно до вимог абзацу другого частини першої статті 88 Закону № 1402-VІІІ. Рішення про підтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді набирає чинності з дня ухвалення цього рішення у разі, якщо воно буде підтримане не менше ніж одинадцятьма членами Комісії згідно з абзацом другим частини першої статті 88 Закону № 1402-VІІІ. Рішення про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді набирає чинності з дня його ухвалення.

52. Отже, Комісія у складі колегії прийняла рішення, яким визнала ОСОБА_1 таким, що відповідає займаній посаді. Разом із цим ВККС зазначила, що рішення про підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді набирає чинності з дня ухвалення цього рішення у разі, якщо воно буде підтримане не менше ніж одинадцятьма членами Комісії.

53. Суд першої інстанції також установив, що абзац третій резолютивної частини рішення ВККС від 03 червня 2019 року № 351/ко-19 щодо визначення порядку набрання чинності рішенням уже був предметом розгляду у справі № 9901/489/19, у якій Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду рішенням від 23 жовтня 2019 року, залишеним без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 01 липня 2020 року, відмовив у задоволенні позову ОСОБА_1 .

54. Таким чином, наведений вище зміст положень Закону № 1402-VІІІ, які регламентують процедуру кваліфікаційного оцінювання, та окремо положень частини першої статті 88, частини першої статті 101 цього Закону в поєднанні з положеннями, зокрема, підпункту 4.10.1 пункту 4.10 та підпункту 4.10.8 пункту 4.10 розділу ІV Регламенту свідчить, що колегія ВККС може вчиняти низку дій та рішень для досягнення мети кваліфікаційного оцінювання судді. Саме колегія ВККС наділена повноваженнями констатувати - підтвердив чи не підтвердив суддя здатність здійснювати повноваження у відповідному суді. У процесі кваліфікаційного оцінювання колегія Комісії вправі визначати - впливає чи не впливає висновок ГРД або надана нею інформація на результат оцінювання. У свою чергу ВККС у пленарному складі у разі наявності висновку ГРД про невідповідність судді критеріям професійної етики та доброчесності може ухвалити рішення про підтвердження здатності такого судді здійснювати правосуддя у відповідному суді лише у разі, якщо таке рішення підтримане не менше ніж одинадцятьма її членами.

55. Спір у цій справі виник у зв`язку з незгодою позивача з бездіяльністю ВККС, яка фактично полягає в несвоєчасному, на думку позивача, розгляді питання щодо набрання чинності рішенням ВККС від 03 червня 2019 року № 351/ко-19 та в подальшому у відмові визнати зазначене рішення таким, що набрало чинності з 28 січня 2020 року - з дня набрання чинності рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 грудня 2019 року у справі № 640/12018/19, яким скасований висновок ГРД від 02 червня 2019 року про невідповідність судді Господарського суду Київської області ОСОБА_1 критеріям доброчесності та професійної етики. 56. 16 жовтня 2019 року Верховна Рада України прийняла Закон № 193-ІХ, який набрав чинності 07 листопада 2019 року.

57. Пунктами 2 і 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 193-IX визначено, що з дня набрання чинності цим Закономповноваження членів ВККС припиняються. Вища рада правосуддя протягом 90 днів з дня набрання чинності цим Законом: формує за результатами конкурсу склад ВККС відповідно до Закону № 1402-VIII; ухвалює рішення про затвердження персонального складу Комісії з питань доброчесності та етики на підставі та в межах пропозицій суб`єктів формування такої Комісії, зазначених у частині другій статті 28-1 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».

58. Відповідно до статті 92 Закону № 1402-VIII (тут і далі - у редакції Закону № 193-IX) Комісія є державним колегіальним органом суддівського врядування, який на постійній основі діє у системі правосуддя України.

59. Частиною другою цієї статті Закону № 1402-VIII визначено, що ВККС є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, самостійний баланс та рахунки в органах Державної казначейської служби України.

60. Згідно з абзацами першим та другим частини першої статті 102 Закону № 1402-VIII організаційне забезпечення діяльності ВККС здійснює секретаріат. Секретаріат очолює його керівник, який призначається на посаду за результатами конкурсу з урахуванням положень цього Закону та Закону України «Про державну службу».

61. Отже, починаючи з 07 листопада 2019 року повноваження членів Комісії припинені, проте станом як на березень 2021 року, так і на теперішній час новий склад ВККС не сформований. Робота Комісії як державного органу з листопада 2019 року і дотепер забезпечується секретаріатом Комісії в межах його компетенції та повноважень, визначених Положенням про секретаріат ВККС, і зводиться до організаційного забезпечення її роботи.

62. Ураховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду вважає правильним висновок Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду про те, що ухвалення Комісією рішень про відповідність / невідповідність займаній посаді судді, підтримку рішень ВККС у складі колегії та інших рішень, які ухвалюються Комісією відповідно до Закону № 1402-VIII, до формування її нового складу є неможливим. Велика Палата Верховного Суду також погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що Закон № 1402-VIII та Регламент не визначають строк, у межах якого Комісія зобов`язана прийняти рішення на виконання підпункту 4.10.8 пункту 4.10 розділу IV Регламенту, а також те, що рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 грудня 2019 року у справі № 640/12018/19, яким скасований висновок ГРД від 02 червня 2019 року, набрало чинності 28 січня 2020 року, проте станом на цю дату члени ВККС вже не здійснювали повноваження, у зв`язку із чим у Комісії була відсутня можливість виконати це рішення суду, а тому підстав для задоволення вказаної вимоги позову немає. Крім цього, ВККС з огляду на припинення повноважень її Голови та членів не мала можливості оскаржити в апеляційному та касаційному порядках рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 грудня 2019 року у справі № 640/12018/19.

63. У зв`язку із цим Велика Палата Верховного Суду вважає непереконливими та спростовними доводи позивача про наявність протиправної бездіяльності відповідача у спірних правовідносинах.

64. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в оскаржуваному рішенні, посилаючись на правову позицію, викладену, зокрема, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 01 липня 2020 року у справі № 9901/489/19 (провадження № 11-1221заі19) за позовом ОСОБА_1 до ВККС про визнання протиправним і скасування рішення в частині, визнання протиправним та скасування протокольного рішення, зазначив, що навіть за умови, коли висновок ГРД потрапив у поле зору колегії ВККС незадовго до початку проведення співбесіди із суддею та з порушенням строків його подання, що зумовило ухвалення рішення про залишення висновку ГРД без розгляду, в розумінні положень абзацу другого частини першої статті 88 Закону № 1402-VІІІ це не означає, що колегія ВККС набуває можливості оцінювати, аналізувати та визначати юридичну природу цього документа, вирішувати, чи відповідає він вимогам щодо форми та змісту, встановленим законом, чи є він тією причиною (детермінантою), що зобов`язує (спонукає) колегію ВККС до ухвалення рішення стосовно суті висновку ГРД. Із законодавчого визначення абзацу другого частини першої статті 88 Закону № 1402-VІІІ випливає, що якщо у процесі кваліфікаційного оцінювання з`являється таке правове явище чи обставина, як висновок ГРД, то тоді закон імперативно й безальтернативно визначає, коли рішення колегії ВККС про здатність судді здійснювати правосуддя у відповідному суді набирає сили остаточного, а також хто, яким чином і якою кількістю голосів має підтримати таке рішення. Із цього законодавчого формулювання висновується, що саме ВККС у пленарному складі на своєму засіданні може оцінити слушність висновку ГРД й дати відповідь на інші питання, пов`язані із цим висновком, серед іншого й на ті, що стосуються не тільки змісту (суті), але й стосовно його дійсності, достовірності, об`єктивності, правдивості, дотримання форми, строку та порядку затвердження і подання. Гіпотеза норми абзацу другого частини першої статті 88 Закону № 1402-VІІІ через запровадження умови про наявність висновку ГРД щодо невідповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності передбачає диспозицію у виді подолання висновку ГРД одинадцятьма голосами членів ВККС на пленарному засіданні цього органу, яка не встановлює жодних додаткових, особливих чи конкретних умов, яким має відповідати висновок ГРД як за змістом, так і за формою, строком чи порядком його подання. Інакше кажучи, необхідність підтвердження рішення колегії ВККС про здатність судді здійснювати правосуддя у відповідному суді цей Закон пов`язує із самим тільки фактом негативного висновку ГРД, який у часі був поданий до моменту ухвалення колегією ВККС позитивного для судді рішення.

65. Велика Палата Верховного Суду, підтримуючи вказаний висновок, вважає за необхідне зазначити, що ані Закон № 1402-VІІІ, ані Регламент не містять посилань на те, що рішення про підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді набирає чинності з дня його ухвалення, якщо в матеріалах суддівського досьє наявний висновок ГРД про невідповідність судді критеріям професійної етики та доброчесності, який залишений без розгляду ВККС у зв`язку з поданням його з пропуском строку, визначеного пунктом 4.10 розділу IV Регламенту.

66. Отже, наявність у суддівському досьє негативного висновку ГРД щодо судді, незважаючи на залишення цього висновку без розгляду у зв`язку з поданням його з пропуском строку, визначеного пунктом 4.10 розділу IV Регламенту, не може свідчити про відсутність цього висновку, а відтак і про відсутність необхідності відповідно до вимог чинного законодавства його подолання не менше ніж одинадцятьма членами Комісії.

67. Доводи позовної заяви та апеляційної скарги про те, що з 28 січня 2020 року - дати набрання законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 грудня 2019 року у справі № 640/12018/19, яким скасовано висновок ГРД від 02 червня 2019 року про невідповідність судді Господарського суду Київської області ОСОБА_1 критеріям доброчесності та професійної етики, набирає чинності рішення ВККС від 03 червня 2019 року № 351/ко-19 та кваліфікаційне оцінювання судді Господарського суду Київської області ОСОБА_1 вважається успішно завершеним, є помилковими.

68. Так, суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні послався на правову позицію Верховного Суду, викладену в постановах від 30 березня 2021 року у справі № 160/9844/19, від 13 травня 2021 року у справі № 826/17156/18, від 12 жовтня 2021 року у справі № 640/25314/19, відповідно до якої висновок ГРД не може бути предметом судового оскарження, оскільки ГРД у спірних правовідносинах не є суб`єктом владних повноважень, а затверджуваний нею висновок щодо невідповідності судді критеріям доброчесності та професійної етики не є остаточним рішенням у процедурі кваліфікаційного оцінювання судді.

69. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду обґрунтовано зазначив, що оцінка інформації, викладеної у висновку ГРД, належить лише до компетенції ВККС, а рішення суду у справі № 640/12018/19 про скасування висновку ГРД не є підставою визнання бездіяльності відповідача протиправною.

70. Таким чином, суд першої інстанції правильно відмовив у задоволенні позовних вимог щодо визнання кваліфікаційного оцінювання судді Господарського суду Київської області ОСОБА_1 успішно завершеним та визнання рішення ВККС від 03 червня 2019 року № 351/ко-19 таким, що набрало чинності 28 січня 2020 року, тобто з дня набрання законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 грудня 2019 року у справі № 640/12018/19, яким скасовано висновок ГРД від 02 червня 2019 року, оскільки суд не має права перебирати на себе повноваження іншого органу.

71. Стосовно доводів скаржника про те, що стан невизначеності порушує його права і законні інтереси та є, зокрема, втручанням у його приватне життя, оскільки, будучи суддею, він і надалі вважається таким, що не пройшов кваліфікаційне оцінювання судді, Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне зазначити таке.

72. Наведені події, які скаржник вважає наслідками ненабрання чинності рішенням ВККС від 03 червня 2019 року № 351/ко-19 про відповідність судді Господарського суду Київської області ОСОБА_1 займаній посаді, насправді не є його наслідками, а зумовлені тим, що Законом № 193-IXбуло припинено повноваження членів ВККС та відповідно заблоковано процедуру кваліфікаційного оцінювання суддів.

73. Під час розгляду цієї справи Верховний Суд у складіколегії суддів Касаційного адміністративного суду встановив, що позивач продовжує здійснювати правосуддя, є головою Господарського суду Київської області, отримує належну суддівську винагороду.

74. Конституційний Суд України в Рішенні від 04 грудня 2018 року № 11-р/2018 зазначив, що судді, які не пройшли кваліфікаційного оцінювання, у тому числі з причин, що не залежать від них особисто, та отримують суддівську винагороду за Законом України від 07 липня 2010 року № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» у редакції Закону України від 12 лютого 2015 року № 192-VIII «Про забезпечення права на справедливий суд», не втратили гарантій своєї незалежності, передбачених Основним Законом України, оскільки не позбавлені статусу судді.

75. Ураховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що суддя ОСОБА_1 не позбавлений статусу судді та гарантій, визначених законом, а відтак не довів порушень його прав, яке останній вважає втручанням в особисте життя.

76. Покликання скаржника на висновки постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 07 грудня 2020 року у справі № 9901/577/19 є недоречним, оскільки такі висновки не є обов`язковими для Великої Палати Верховного Суду відповідно до частини сьомої статті 78 КАС України.

77. Інші доводи та міркування ОСОБА_1 , наведені в його апеляційній скарзі, також не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

78. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

79. На підставі статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

80. Оскільки суд першої інстанції ухвалив судове рішення з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, а наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують викладених у судовому рішенні цього суду висновків, то апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає. Керуючись статтями 266, 308, 310, 315, 316, 322, 325 КАС України, Велика Палата Верховного Суду ПОСТАНОВИЛА:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11 листопада 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає. Головуюча Л. І. Рогач Суддя-доповідач О. С. Золотніков Судді: В. В. Британчук Л. М. Лобойко Ю. Л. Власов К. М. Пільков І. В. Григор`єва О. Б. Прокопенко М. І. Гриців О. М. Ситнік Д. А. Гудима В. М. Сімоненко Ж. М. Єленіна І. В. Ткач І. В. Желєзний О. С. Ткачук Л. Й. Катеринчук С. П. Штелик Г. Р. Крет