Ухвала КЦС ВС № 524/7048/15-ц

Ухвала 05 липня 2022 року м. Київ справа № 524/7048/15-ц провадження № 61-5358ск22 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Лідовця Р. А. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 15 листопада 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 14 квітня 2022 року у справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 25 липня 2019 року у справі за позовом Акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Алвіга», ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , приватний виконавець Скрипник Володимир Леонідович, про звернення стягнення на предмет іпотеки, ВСТАНОВИВ: У серпні 2015 року Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» (далі - ПАТ «УкрСиббанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки. Справа розглядалася судами неодноразово. Заочним рішенням Автозаводського районного суду Полтавської області від 01 лютого 2016 року позов ПАТ «УкрСиббанк» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ «УкрСиббанк» суму боргу з повернення кредитних коштів, процентів за користування кредитом за договором про надання споживчого кредиту від 20 листопада 2006 року у розмірі 74 244,76 доларів США та пеню за несвоєчасне погашення кредиту та процентів у розмірі 38 580,99 грн. Звернуто стягнення на предмет іпотеки - приміщення нотаріальної контори, загальною площею 84,2 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Встановлено спосіб реалізації нерухомого майна, що належить ОСОБА_2 та знаходиться за вищевказаною адресою у межах процедури виконавчого провадження, з дотриманням вимог Закону України «Про іпотеку» з початковою ціною, визначеною на підставі оцінки майна, здійсненої суб`єктом оціночної діяльності відповідно до законодавства України. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 01 грудня 2016 року заяву ПАТ «УкрСиббанк» про заміну сторони виконавчого провадження задоволено. Замінено боржника ОСОБА_2 на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Алвіга» (далі - ТОВ «Алвіга») у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа, виданого на підставі заочного рішення Автозаводського районного суду Полтавської області від 01 лютого 2016 року. Рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 21 лютого 2017 року апеляційні скарги ТОВ «Алвіга» та ОСОБА_2 задоволено. Заочне рішення Автозаводського районного суду Полтавської області від 01 лютого 2016 року в частині вирішення позовних вимог ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення про відмову у задоволенні позову. В іншій частині заочне рішення суду першої інстанції залишено без змін. Ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 01 грудня 2016 року скасовано. У задоволенні заяви ПАТ «УкрСиббанк» про заміну сторони виконавчого провадження відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2018 року касаційну скаргу ПАТ «УкрСиббанк» задоволено частково. Заочне рішення Автозаводського районного суду Полтавської області від 01 лютого 2016 року та рішення Апеляційного суду Полтавської області від 21 лютого 2017 року в частині вирішення позовних вимог ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки скасовано, справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. В іншій частині рішення Апеляційного суду Полтавської області від 21 лютого 2017 року залишено без змін. Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 25 липня 2019 року, залишеним без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 09 січня 2020 року, позов ПАТ «Укрсиббанк» задоволено. У рахунок погашення заборгованості перед АТ «УкрСиббанк», яка виникла за договором про надання споживчого кредиту від 20 листопада 2006 року № 11079707000 у розмірі 74 244,76 доларів США та пені у розмірі 38 580,99 грн звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме, приміщення нотаріальної контори, загальною площею 84,2 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить ОСОБА_2 та зареєстроване в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстраційним № 782959253104 за ОСОБА_1 . Встановлено спосіб реалізації вищевказаного нерухомого майна шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження з дотриманням вимог Закону України «Про іпотеку». Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 вересня 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 25 липня 2019 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 09 січня 2020 року - без змін. У липні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 25 липня 2019 року. Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 15 листопада 2021 року, залишеною без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 14 квітня 2022 року, у задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовлено. У червні 2022 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 15 листопада 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 14 квітня 2022 року з пропуском строку на касаційне оскарження судового рішення, оскільки згідно з поштовим штемпелем на конверті касаційна скарга відправлена до Верховного Суду 15 червня 2022 року. Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Згідно із частиною першою та другою статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Відповідно до пункту 8 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено, у тому числі, дата отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції, що оскаржується. Пунктом 2 частини четвертої статті 392 ЦПК України передбачено, що до касаційної скарги додаються, зокрема, докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, - за наявності. У касаційній скарзі ОСОБА_1 вказує, що повний текст оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції його представник - адвокат Медведєва Т. В. отримала засобами електронного зв`язку 24 травня 2022 року, на підтвердження чого надає докази. Разом з тим, зазначені доводи не змінюють встановлений ЦПК України строк касаційного оскарження, а можуть бути підставою для поновлення цього строку за умови подання відповідної заяви з наведенням відповідних мотивів. Суд касаційної інстанції позбавлений можливості поновити строк на касаційне оскарження за власною ініціативою, а лише - за наявності відповідної заяви особи, яка подає скаргу, із зазначенням поважних причин пропуску цього строку. Проте, особою, яка подала касаційну скаргу не подано до суду касаційної інстанції належних доказів на підтвердження дати отримання копії оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції саме ОСОБА_1 або доказів на підтвердження порушення апеляційним судом порядку вручення копії судового рішення, передбаченого статтею 272 ЦПК України. Відповідно до частин четвертої, п`ятої статті 272 ЦПК України за заявою учасника справи копія повного судового рішення вручається йому під розписку безпосередньо в суді. Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня. Заявником не надано доказів на підтвердження того, що апеляційним судом було порушено порядок вручення (надіслання) копії судового рішення, передбачений статтею 272 ЦПК України, та про обставини, що об`єктивно перешкоджали отримати вказане судове рішення і подати касаційну скаргу в передбачений ЦПК України строк. Отже особі, яка подала касаційну скаргу необхідно подати заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення та надати докази поважності причин його пропуску в оригіналах або завірені в установленому порядку їх копії, якими можуть бути оригінал поштового конверту з супровідним листом (зі штрихкодовим ідентифікатором для відстеження поштового відправлення), довідка із суду, поштового відділення зв`язку тощо, або навести інші підстави з відповідними доказами. Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду. Згідно із частиною третьою статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу. Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків. Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 15 листопада 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 14 квітня 2022 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Суддя Р. А. Лідовець