Постанова Північний апеляційний господарський суд № 910/15255/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "29" червня 2022 р. Справа № 910/15255/21 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Мальченко А.О. суддів: Чорногуза М.Г. Агрикової О.В. при секретарі судового засідання Линник А.М., розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" на рішення Господарського суду міста Києва від 11.01.2022 у справі № 910/15255/21 (суддя О.М.Ярмак) за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" до Акціонерного товариства "Укртрансгаз" про визнання недійсним одностороннього правочину за участю представників сторін: від позивача: Медяний О.Ю. - представник за довіреністю від відповідача: Васійчук Л.Ф. - представник за довіреністю ВСТАНОВИВ: Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" (далі - АТ "Дніпрогаз", позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (далі - АТ "Укртрансгаз", відповідач) про визнання недійсним одностороннього правочину. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач заявою № 1001ВИХ-21-6173 від 17.08.2021 вчинив односторонній правочин із зарахування зустрічних однорідних вимог на загальну суму 267 289,77 грн за договором транспортування природного газу № 1512000733 від 17.12.2015 та актом врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць липень 2019 року від 31.07.2019 № 07-2019-1512000733, який не відповідає вимогам статті 601 Цивільного кодексу України, адже така вимога є спірною. Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.01.2022 у справі №910/15255/21 у задоволенні позову Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" відмовлено повністю. Ухвалюючи рішення, суд виходив з того, що позивачем в ході розгляду справи не було доведено наявності підстав для визнання одностороннього правочину у вигляді заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог недійсним. Не погоджуючись із рішенням суду, Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 11.01.2022 у справі №910/15255/21 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що рішення суду першої інстанції прийняте за неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи та недоведеності обставин, які суд визнав встановленими, з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, у зв`язку з чим висновки суду не відповідають обставинам справи. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, апелянт вказував, що суд, обгрунтовуючи своє рішення, керувався виключно Кодексом газотранспортної системи та останнім не було звернуто уваги на відсутність узгодження між сторонами такої послуги, як послуга добового балансування, оскільки предметом укладеного сторонами договору транспортування природного газу №1512000699 від 17.12.2015 є послуги врегулювання місячного небалансу; відповідач не ініціював внесення змін до вищевказаного договору про транспортування природного газу в частині врегулювання щодобових небалансів, а тому наведене є підставою для відмови відповідачеві у задоволенні позовних вимог; судом не було враховано, що умовою для здійснення зарахування зустрічних вимог - є їх безспірність, тобто відсутність спору щодо їх змісту, умов виконання та розміру зобов`язань, про що неодноразово зазначав Верховний Суд у своїх постановах при вирішенні спорів у подібних справах; враховуючи, що позивач не визнає наявного у нього обов`язку зі сплати грошових коштів в сумі 267 289,77 грн перед відповідачем, наведене свідчить про відсутність безспірності заявлених зустрічних вимог. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.05.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" на рішення Господарського суду міста Києва від 11.01.2022 у справі № 910/15255/21, розгляд справи призначено на 29.06.2022, відповідачеві встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу. 20.06.2022 на електронну пошту Північного апеляційного господарського суду від апелянта надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням системи відеоконференцзв`язку EASYCON від 20.06.2022 № 315/17/1-02. 22.06.2022 до Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а оскаржуване рішення залишити без змін, вказуючи, що передумовою вчинення одностороннього правочину послугувало те, що АТ "Укртрансгаз" мало перед АТ "Дніпрогаз" непогашене грошове зобов`язання в сумі 267 289,77 грн, що виникло на підставі договору № 1001ВИХ-21-6173 від 17.08.2021 та виставлених позивачем рахунків, водночас, позивач має перед відповідачем також непогашене зобов`язання в сумі 7 535 645,01 грн на підставі того ж самого договору № 1512000733 від 17.12.2015; вирішуючи спір, суд врахував приписи статті 601 ЦК України та надав належну правову оцінку односторонній вимозі на предмет її безспірності, однорідності, зустрічності та настання строку виконання такої вимоги; обсяги щодобових небалансів за липень 2019 року підтверджуються актом врегулювання щодобових небалансів та рахунком відповідача 31.07.2019 № 07-2019-1512000733, актами приймання-передачі природного газу, оформленими сторонами, таким чином наявність заборгованості позивача перед відповідачем є доведеною. 24.06.2022 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від апелянта надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням системи відеоконференцзв`язку EASYCON від 20.06.2022 № 315/17/1-02. 27.06.2022 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від апелянта надійшли письмові пояснення. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.06.2022 задоволено клопотання Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" про участь у судовому засіданні 29.06.2022 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням системи відеоконференцзв`язку EASYCON. У судовому засіданні 29.06.2022 представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги, просив таку задовольнити, а рішення скасувати, постановивши у справі нове рішення про задоволення позову. Представник відповідача апеляційну скаргу не визнав, доводи, на яких вона ґрунтується вважає безпідставними, а судове рішення законним, у зв`язку з чим просив залишити оскаржуване рішення без змін, а скаргу позивача - без задоволення. 29.06.2022 у судовому засіданні колегією суддів апеляційного господарського суду було оголошено вступну та резолютивну частини постанови господарського суду апеляційної інстанції. Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного. Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, 17.12.2015 між Публічним акціонерним товариством "Дніпрогаз", в подальшому перейменоване в Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" (замовник за договором) та Публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз", в подальшому перейменоване в Акціонерне товариство "Укртрансгаз" (оператор за договором) укладено договір транспортування природного газу № 1512000733, що відповідає умовам Типового договору транспортування природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 № 2493 (далі - договір), відповідно до умов якого оператор надає замовнику послуги транспортування природного газу на умовах, визначених у цьому договорі, а замовник сплачує оператору встановлену в цьому договорі вартість таких послуг. Відповідно до пункту 2.2. договору послуги надаються на умовах, визначених у Кодексі, з урахуванням особливостей, передбачених цим договором. У пункті 2.3 договору визначені послуги, які можуть бути надані замовнику за цим договором, а саме: - послуга замовленої потужності в точках входу та виходу до/з газотранспортної системи (далі - розподіл потужності); - послуги фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою на підставі підтверджених номінацій (далі - транспортування); - послуги балансування обсягів природного газу, які подаються до газотранспортної системи і відбираються з неї (далі - балансування). Згідно з пунктом 2.5 договору приймання-передача газу, документальне оформлення та подання звітності оператору здійснюються відповідно до вимог Кодексу. За змістом пункту 2.6. договору замовник має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, подавати газ в точках входу та/або приймати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів, а також оплачувати послуги на умовах, зазначених у договорі. Відповідно до пункту 4.1 договору, замовник, зокрема, зобов`язаний: своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість наданих йому послуг; дотримуватися обмежень, встановлених цим договором та кодексом; не перевищувати замовлені потужності, визначені в цьому договорі; здійснити додаткову оплату позивачу у разі перевищення потужності, в порядку, визначеному кодексом та цим договором. У пункті 5.2. договору визначено, що якість газу має відповідати вимогам щодо норм якості газу, фізико-хімічних показників та інших характеристик (далі - ФХП), визначених у кодексі та нормативно-правових актів і відповідних стандартах, на які кодекс містить посилання. Пунктом 5.3. договору передбачено, що за порушення вимог щодо якості газу, який подається в газотранспортну систему оператора або передається з неї оператором, стягується додаткова плата, визначена умовами цього договору. Згідно з пунктом 9.1 договору, у разі виникнення у замовника негативного місячного небалансу та не врегулювання ним негативного місячного небалансу відповідно до Кодексу в строк до 20-го числа місяця, наступного за газовим місяцем, замовник зобов`язаний сплатити оператору за послуги балансування. Негативний місячний небаланс замовника визначається відповідно до Кодексу. Пунктом 10.1. договору встановлено, що сторона, яка порушила вимоги щодо параметрів якості природного газу, який передається/відбирається до/з газотранспортної системи, визначені Кодексом, зобов`язана сплатити на користь іншої сторони додаткову плату за недотримання параметрів якості природного газу. Відповідальною стороною за якість газу у точках виходу є Оператор перед замовником, який є оператором газорозподільної системи або прямим споживачем. Відповідно до пункту 10.7. договору сторона, яка допустила порушення щодо якості газу, зобов`язана сплатити додаткову плату у строк до 15 числа місяця, наступного за газовим місяцем, на підставі рахунка-фактури, який надсилається на електронну адресу іншою стороною до 12 числа місяця, наступного за газовим місяцем. За умовами пункту 11.4 договору послуги балансування оформлюються одностороннім актом за підписом оператора на весь обсяг негативного місячного небалансу, неврегульованого замовником відпводіно до кодексу та розділу ІХ цього договору. Пунктом 11.5 договору сторони передбачили, що оператор і замовник зобов`язуються здійснювати звірку розрахунків щокварталу до двадцять п`ятого числа місяця, наступного за кварталом. Звірка розрахунків оформлюється сторонами актом звірки. Як вбачається з матеріалів справи, за передачу АТ "Укртрансгаз" в грудні 2018- листопаді 2019 року природного газу у газорозподільну мережу АТ "ОГС "Дніпрогаз" неналежної якості, останній виставив відповідачу рахунки (акти) на оплату додаткової плати за недотримання параметрів якості природного газу №12-1/18, 12-2/18, 1-1/19, 3-1/19, 4-1/19, 5-1/19, 06-1/19, 06-2/19, 07-1/19, 07-2/19, 08-1/19, 09-1/19, 09-2/19,10-1/19, 10-2/19, 11-1/19, 11-2/19 по договору транспортування природного газу №1512000733 від 17.12.2015. Водночас згідно з актом врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць липень 2019 року від 31.07.2019 № 07-2019-1512000733 за щодобовий небаланс позивача відповідачем нараховано до сплати позивачу 7 535 645,01 грн. 26.08.2021 року на адресу АТ "ОГС "Дніпрогаз" надійшла заява АТ «Укртрансгаз» про зарахування зустрічних однорідних вимог №1001ВИХ-21-6173 від 17.08.2021, відповідно до якої АТ "Укртрансгаз" вчинив односторонній правочин із зарахування зустрічних однорідних вимог, а саме заявив про припинення зобов`язання АТ "Укртрансгаз" перед АТ "ОГС "Дніпрогаз" в сумі 267 289,77 грн, що виникло на підставі договору транспортування природного газу №1512000733 від 17.12.2015 та рахунків № 12-1/18, 12-2/18, 1-1/19, 3-1/19, 4-1/19, 5-1/19, 06-1/19, 06-2/19, 07-1/19, 07-2/19, 8-1/19, 09-1/19, 09-2/19, 10-1/19, 10-2/19, 11-1/19, 11-2/19 шляхом часткового зарахування зустрічних зобов`язань АТ "ОГС "Дніпрогаз" перед АТ "Укртрансгаз" у частині суми основної заборгованості за договором та актом врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць липень 2019 року від 31.07.2019 № 07-2019-1512000733 на загальну суму 7 535 645,01 грн. Позивач, у свою чергу, не визнає вчинення АТ "Укртрансгаз" одностороннього правочину про зарахування зустрічних однорідних вимог, зазначаючи, що він не відповідає вимогам, які ставляться до таких правочинів, визначених у статті 601 Цивільного кодексу України (безспірність з огляду на наявність спору у господарській справі № 910/33/21, суперечливої поведінки відповідача, наявність боргу за актами в більшій сумі, ніж та, яка заявлена в оспорюваному правочині), існування прямої заборони щодо зарахування зустрічних вимог відповідно до статті 602 ЦК України - сплив строку позовної давності в частині грошових зобов`язань по акту № 07-2019-1512000733 від 31.07.2019 в сумі 7 535 645,01 грн, які позивач також не визнає, стверджуючи про відсутність договірних зобов`язань з їх оплати. Оскільки відповідачем при вчиненні одностороннього правочину про зарахування зустрічних однорідних вимог шляхом надсилання на адресу АТ "Дніпрогаз" заяви № 1001ВИХ-21-6173 від 17.08.2021 не було дотримано вимог ч. 3 ст. 203 ГК України та ст. 601 ЦК України в частині зарахування вимоги відповідача, яка є спірною, що виключає зарахування таких вимог та є підставою для визнання такого правочину недійсним відповідно до ст. 215 ЦК України, позивач звернувся до господарського суду з даним позовом, в якому просить визнати вказаний односторонній правочин АТ "Укртрансгаз" недійсним. Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, колегія суддів апеляційного господарського суду не погоджується з доводами скаржника та вважає, що рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог є законним, а апеляційна скарга є такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Статтями 202, 203 Господарського кодексу України (далі за текстом - ГК України) визначено, що зобов`язання припиняється, зокрема, зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони. До відносин щодо припинення господарських зобов`язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Отже, заява про зарахування зустрічних вимог є одностороннім правочином. Положеннями статті 601 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) визначено, що зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін. Відповдіно до статті 602 ЦК України не допускається зарахування зустрічних вимог: 1) про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю; 2) про стягнення аліментів; 3) щодо довічного утримання (догляду); 4) у разі спливу позовної давності; 4-1) за зобов`язаннями, стороною яких є неплатоспроможний банк, крім випадків, установлених законом; 5) в інших випадках, встановлених договором або законом. Варто зауважити, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.10.2018 у справі № 914/3217/16 зазначила, що вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають бути зустрічними (кредитор за одним зобов`язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов`язанням є кредитором за другим); однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду); строк виконання таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Правило про однорідність вимог поширюється на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення таких вимог. Допускається зарахування однорідних вимог, які випливають з різних підстав (різних договорів тощо). З огляду на положення чинного законодавства зарахування зустрічних однорідних вимог як односторонній правочин є волевиявленням суб`єкта правочину, спрямованим на настання певних правових наслідків у межах двосторонніх правовідносин. Інститут заліку має на меті оптимізувати діяльність двох взаємозобов`язаних, хоч і за різними підставами, осіб. Ця оптимізація полягає в усуненні зустрічного переміщення однорідних цінностей, що становлять предмети взаємних зобов`язань, зменшує ризик сторін, який виникає при здійсненні виконання, а також їх витрати, пов`язані з виконанням. Водночас, однією із важливих умов, за наявності якої можливе припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних вимог, є безспірність вимог, які зараховуються, а саме відсутність спору щодо змісту, умов виконання та розміру зобов`язань. Наявність заперечень іншої сторони на заяву про зарахування чи невідповідність будь-якій із наведених умов виключає можливість зарахування у добровільному порядку. Таким чином, для задоволення заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог необхідно встановити наявність таких умов: зустрічність вимог, однорідність цих вимог, строк виконання яких настав та прозорість вимог, тобто відсутність спору між сторонами щодо характеру зобов`язання, його змісту та умов виконання, оскільки лише за наявності всіх умов у сукупності можливо здійснити таке зарахування. Подібна правова позиція наведена в постановах Верховного Суду від 14.07.2020 у справі № 910/10471/19, від 24.01.2018 у справі № 908/3039/16, від 05.04.2018 у справі № 910/13205/17 та від 13.11.2018 у справі № 914/163/14. Як під час розгляду справи в суді першої інстанції, так і під час апеляційного провадження скаржник наголошував на відсутності однієї з вимог, що має висуватись до заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог, а саме, безспірності та, як наслідок, наявності прямої заборони, згідно положень ст. 602 ЦК України, на здійснення зарахування зустрічних вимог. Як правильно зазначив суд першої інстанції, однією з умов для здійснення зарахування зустрічних вимог, як вже зазначалось, є безспірність вимог, які зараховуються, а саме, відсутність спору щодо змісту, умови виконання та розміру зобов`язань. Правова

позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 05.11.2019 у справі № 914/2326/18 та аналіз норм чинного законодавства дають підстави для висновку, що правило про однорідність вимог поширюється на їх правову природу, однак не стосується підстави виникнення такої вимоги. Таким чином суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що допускається зарахування однорідних вимог, які випливають із різних підстав (різних договорів тощо); строк виконання щодо таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Наслідком здійснення такого правочину є припинення як обов`язку заявника перед адресатом, так і обов`язку адресата перед заявником з моменту здійснення заяви про зарахування, що зумовлює необхідність визначення заявником тих вимог до нього, які відповідають вказаним вище умовам. Зарахування зустрічних однорідних вимог як односторонній правочин є волевиявленням суб`єкта правочину, спрямованим на настання певних правових наслідків у межах двосторонніх правовідносин. Інститут заліку покликаний оптимізувати діяльність двох взаємозобов`язаних, хоч і за різними підставами, осіб. Ця оптимізація полягає в усуненні зустрічного переміщення однорідних цінностей, які складають предмети взаємних зобов`язань, зменшує ризик сторін, який виникає при здійсненні виконання, а також їх витрати, пов`язані з виконанням. Отже, зобов`язання з оплати заборгованості за договором транспортування природного газу може бути припинено шляхом зарахування зустрічних заборгованості за наявності умов, установлених статтею 601 ЦК України, та за відсутності обставин, передбачених статтею 602 ЦК України, за яких зарахування зустрічних вимог не допускається. У даній справі судом встановлено, що між позивачем та відповідачем був укладений договір транспортування природного газу №1512000733 від 17.12.2015. Визначена відповідачем у заяві зарахування зустрічних однорідних вимог від 17.08.2021 №1001ВИХ-21-6173 заборгованість у сумі 267 289,77 грн, що виникла на підставі рахунків № 12-1/18, №12-2/18, №1-1/19, №3-1/19, №4-1/19, №5-1/19, №06-1/19, №06-2/19, №07-1/19, №07-2/19, №8-1/19, №09-1/19, №09-2/19, №10-1/19, №10-2/19, №11-1/19, №11-2/19 (грудень 2018-листопад 2019) підтверджується примірниками вказаних рахунків, оформлених в односторонньому порядку самим позивачем відповідно до умов п.5.3, 10.6 договору. Судом враховано, що рішенням Господарського суду міста Києва від 27.05.2021 у справі № 910/33/21 за позовом АТ "ОГС "Дніпрогаз" до АТ "Укртрансгаз" про стягнення 2 829 999,29 грн додаткової плати за недотримання параметрів природного газу по договору № 1512000733 від 17.12.2015 за грудень 2017, січень-грудень 2018, січень 2019, березень-грудень 2019, 3% річних, інфляційні втрати, позовні вимоги задоволено у повному обсязі. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.10.2021 рішення Господарського суду міста Києва від 27.05.2021 у справі № 910/33/21 залишено без змін. Однак, умова безспірності стосується саме вимог, які зараховуються, а не заяви про зарахування, яка є одностороннім правочином і не потребує згоди іншої сторони, якщо інше не встановлено законом або договором. За дотримання умов, передбачених статтею 601 ЦК України, та відсутності заборон, передбачених статтею 602 ЦК України, незгода однієї сторони із зарахуванням зустрічних однорідних вимог, проведеним за заявою іншої сторони зобов`язання, не є достатньою підставою для визнання одностороннього правочину із зарахування недійсним. Заява сторони щодо спірності вимог, які були погашені (припинені) зарахуванням, або щодо незгоди з проведеним зарахуванням з інших підстав, має бути аргументована, підтверджена доказами і перевіряється судом, який вирішує спір про визнання недійсним одностороннього правочину із зарахування зустрічних однорідних вимог. Наявність на момент зарахування іншого спору (спорів) в суді за позовом кредитора до боржника про стягнення суми заборгованості за зобов`язанням не спростовує висновок про безспірність заборгованості цього боржника. Наявність заперечень однієї сторони щодо зарахування не є перешкодою для зарахування зустрічних однорідних вимог за заявою іншої сторони, відмова цієї сторони від прийняття заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог і проведення такого зарахування не має юридичного значення (аналогічний правовий висновок викладений у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.01.2021 у справі № 910/11116/19). Як вірно встановлено судом першої інстанції, позивачем не доведено підстав неможливості зарахування відповідачем додаткової плати за недотримання параметрів газу у розмірі 267 289,77 грн, що виникла на підставі рахунків № 12-1/18, №12-2/18, №1-1/19, №3-1/19, №4-1/19, №5-1/19, №06-1/19, №06-2/19, №07-1/19, №07-2/19, №8-1/19, №09-1/19, №09-2/19, №10-1/19, №10-2/19, №11-1/19, №11-2/19 (грудень 2018-листопад 2019) зустрічними вимогами за заявою від 17.08.2021, порушення при цьому положень статей 601, 602 Цивільного кодексу України. Доводи позивача про наявність заборгованості у розмірі додаткової плати за недотримання параметрів у більшому розмірі за спірний період, ніж 267 289,77 грн, не нівелює права відповідача, як боржника щодо вказаного зобов`язання, на зарахування саме цієї суми, не спростовує обставини, встановлені у господарській справі № 910/33/21. У свою чергу заборгованість позивача перед відповідачем у розмірі 7 535 645,01 грн підтверджується актом врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць липень 2019 року від 31.07.2019 № 07-2019-1512000733. При цьому, суд зазначає, що умовами п. 2.3 договору транспортування природного газу №1512000733 від 17.12.2015 однією із послуг, що надаються відповідачем позивачу є послуги балансування, що спростовує доводи позивача про протилежне. Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 32 Закону України "Про ринок природного газу" транспортування природного газу здійснюється на підставі та умовах договору транспортування природного газу в порядку, передбаченому кодексом газотранспортної системи та іншими нормативно-правовими актами. За договором транспортування природного газу оператор газотранспортної системи зобов`язується забезпечити замовнику послуги транспортування природного газу на період та умовах, визначених у договорі транспортування природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору газотранспортної системи встановлену в договорі вартість послуг транспортування природного газу. Типовий договір транспортування природного газу затверджується Регулятором. Оператор газотранспортної системи має забезпечити додержання принципу недискримінації під час укладення договорів транспортування природного газу із замовниками. Відповідно до п. 5 гл. 1 розд. 1 Кодексу газотранспортної системи (Кодекс, тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) небаланс - різниця між обсягами природного газу, поданими замовником послуг транспортування для транспортування на точці входу, та відібраними замовником послуг транспортування з газотранспортної системи на точці виходу, що визначається за процедурою алокації. Пунктами 1, 2 гл. 3 розд. ХІV Кодексу оператор газотранспортної системи визначає місячний небаланс для кожного місяця як різницю між обсягом природного газу, який замовник послуг транспортування передав у точках входу і отримав з газотранспортної системи у точках виходу (у тому числі щодо власних споживачів) за цей газовий місяць. Місячний небаланс розраховується оператором газотранспортної системи до 10-го числа наступного місяця на підставі фактичних даних, одержаних у процесі алокації, яку здійснює оператор газотранспортної системи, а також алокацій, одержаних від операторів суміжних газотранспортних систем, операторів газорозподільних систем, операторів газосховищ, газовидобувних підприємств або прямих споживачів. Відповідно до п. 4, 7 гл. 3 розд. ХІV Кодексу у разі негативного значення небалансу замовник послуг транспортування до 12-го числа наступного місяця: здійснює купівлю природного газу в інших замовників послуг транспортування; здійснює відбір природного газу шляхом подання оператору газосховища балансуючої номінації для врегулювання остатнього небалансу за цей газовий місяць. Місячний небаланс, який виник у замовника послуг транспортування та не був врегульований в строк до 12-го числа наступного місяця, врегульовується оператором газотранспортної системи за рахунок надання послуг балансування - при негативному місячному небалансі. Згідно з п. п. 1 - 4 гл. 4 розд. ХІV Кодексу розрахунок вартості послуг балансування (ПБ), що були надані замовнику послуг транспортування за місяць, проводиться оператором газотранспортної системи після закінчення газового місяця на підставі даних про місячний небаланс замовника послуг транспортування відповідно до договору транспортування природного газу. Положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного (господарського) законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. За своєю правовою природою укладений між сторонами у справі договір є договором про надання послуг, згідно з яким позивачем можуть надаватися відповідачу послуги замовленої потужності, фізичного транспортування, а також балансування обсягів природного газу. Згідно з пунктом 9.1 договору сторонами узгоджено, що у разі виникнення у замовника негативного місячного небалансу та не врегулювання ним негативного місячного небалансу відповідно до Кодексу в строк до 20-го числа місяця, наступного за газовим місяцем, замовник зобов`язаний сплатити оператору за послуги балансування. Негативний місячний небалансів замовника визначається відповідно до Кодексу. Таким чином, враховуючи умови укладеного сторонами договору та вимоги чинного законодавства, на відповідача покладено обов`язок з визначення у позивача (як замовника послуги) наявності негативного місячного небалансу та надання останньому у зв`язку з цим послуг балансування у разі неврегулювання відповідачем негативного місячного небалансу відповідно до Кодексу в строк до дванадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем по акту за липень 2019. Крім того, за умовами п. 11.4 договору встановлено, що послуги балансування оформлюються одностороннім актом за підписом оператора на весь обсяг негативного місячного небалансу, неврегульованого замовником відповідно до Кодексу та розділу ІХ цього договору. Відповідно до п. 9.5 договору визначено, що розбіжності щодо вартості послуг балансування підлягають урегулюванню відповідно до умов договору або в суді. До прийняття рішення суду вартості послуг балансування, яку замовник зобов`язаний сплатити у строк, визначений у п.9.4 договору, визначається за даними оператора. Доказів врегулювання розбіжностей щодо вартості послуг балансування у відповідності до п. 9.5 договору по акту від 31.07.2019 сторонами суду не надано. Таким чином, оскільки позивач у встановленому законом порядку не спростував належними і допустимими доказами того, що сума заборгованості за договором по акту від 31.07.2019 № 07-2019-1512000733 на дату вчинення одностороннього правочину із зарахування зустрічних однорідних вимог була іншою, ніж та, яка зазначена у заяві від 17.08.2021, не надав доказів часткового чи повного погашення цієї заборгованості, обставин відсутності зобов`язання з оплати цієї суми, суд дійшов висновку про її безспірність. Отже, відповідач, за наявності у нього та позивача по справі зустрічних однорідних вимог строк виконання яких настав, вправі заявити про зарахування таких вимог. Аргументи позивача про визнання недійсним одностороннього правочину від 17.08.2021 з підстав наявності прямої заборони зарахування в силу положень ст. 602 ЦК України - спливу скороченого шестимісячного строку позовної давності щодо виконання зобов`язання по акту від 31.07.2019 № 07-2019-1512000733 зі сплати 7 535 645,01 грн, з огляду на визначення ним правової природи договору транспортування природного газу №1512000733 від 17.12.2015, як договору перевезення та можливість застосування приписів ч. 5 ст. 315 ГК України, судом першої інстанції не прийняті до уваги через необґрунтованість та помилковість відповідних тверджень, з чим погоджується колегія суддів. Як вже зазначалось судом, договір транспортування природного газу №1512000733 від 17.12.2015 в узгодженій позивачем та відповідачем редакції є договором про надання послуг, що позивачем не спростовано. Строк виконання зобов`язання з оплати суми 7 535 645,01 грн по акту від 31.07.2019 № 07-2019-1512000733 є таким, що настав станом на 17.08.2021, доказів виконання, спростування підстав виконання не надано, загальний строк позовної давності щодо виконання зобов`язання з оплати цієї суми та відповідно зарахування цих вимог не пропущено. Таким чином, твердження позивача про те, що сума, яка була пред`явлена до сплати за надані послуги щодобового балансування є необґрунтованою, не підтверджується жодними доказами та спростовується вищевикладеними обставинами. Колегія суддів відхиляє доводи апелянта про те, що положення укладеного сторонами договору №1512000733 від 17.12.2015 не містить зобов`язання позивача щодо оплати щодобових небалансів, адже з пункту 9.1. вбачається врегулювання сторонами питання щодо виникнення місячного небалансу, виходячи з наступного. Сторонами укладено договір, який згідно з пунктом 17.1 договору вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не менше ніж за місяць до закінчення строку дії цього договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. З 01 березня 2019 року за постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 27.12.2017 № 1437 "Про затвердження Змін до деяких постанов НКРЕКП щодо впровадження добового балансування на ринку природного газу та процедури розробки, подання і затвердження Плану розвитку газотранспортної системи на наступні 10 років" відбулося запровадження добового балансування на ринку природного газу України. Перехід на добове балансування передбачає, що взаємодія між оператором газотранспортної системи, постачальниками, операторами газорозподільних систем і споживачами здійснюється виключно через інформаційну платформу оператора ГТС. Відповідно до пункту 5 глави 1 розділу І Кодексу газотранспортної системи (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) балансування системи - діяльність, яка здійснюється оператором газотранспортної системи в рамках надання послуг транспортування, що полягає у врівноваженні попиту та пропозиції природного газу у газотранспортній системі, що охоплює фізичне балансування та комерційне балансування; договір транспортування - договір, укладений між оператором газотранспортної системи та замовником послуг транспортування природного газу на основі типового договору транспортування природного газу, затвердженого Регулятором, згідно з яким оператор газотранспортної системи надає замовнику одну чи декілька складових послуг транспортування природного газу на період та умовах, визначених у такому договорі, а замовник послуг транспортування оплачує оператору газотранспортної системи вартість отриманих послуг (послуги); небаланс - різниця між обсягами природного газу, поданими замовником послуг транспортування для транспортування на точці входу, та відібраними замовником послуг транспортування з газотранспортної системи на точці виходу, що визначається відповідно до алокації. За пунктом 1 глави 1 розділу VIII Кодексу газотранспортної системи (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі вчинення дій з врегулювання добового небалансу, є складовими послуги транспортування природного газу та здійснюються виключно на підставі договору транспортування. Оператор газотранспортної системи не має права відмовити в укладенні договору транспортування за умови дотримання заявником вимог щодо його укладення, передбачених цим розділом. Договір транспортування є документом, який регулює правовідносини між оператором газотранспортної системи і окремим замовником послуг транспортування. За умовами пункту 2 розділу XIII Кодексу ГТС (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) замовники послуг транспортування зобов`язані своєчасно врегульовувати свої небаланси. Оператор газотранспортної системи вчиняє дії з врегулювання добового небалансу виключно з метою підтримання звичайного рівня функціонування газотранспортної системи в разі недотримання замовниками послуг транспортування своїх підтверджених номінацій. Згідно з пунктом 1 глави 1 розділу XIV Кодексу ГТС (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) замовники послуг транспортування відповідають за збалансованість своїх портфоліо балансування протягом періоду балансування для мінімізації потреб оператора газотранспортної системи у вчиненні дій із врегулювання небалансів, передбачених цим Кодексом. Періодом балансування є газова доба (D). Пунктами 1, 2 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що оператор газотранспортної системи розраховує обсяг добового небалансу для кожного портфоліо балансування замовників послуг транспортування природного газу за кожну газову добу як різницю між алокаціями подач природного газу до газотранспортної системи та алокаціями відбору з газотранспортної системи (з урахуванням підтверджених торгових сповіщень). У випадку якщо сума подач природного газу замовника послуг транспортування за газову добу дорівнює сумі відборів природного газу замовника послуг транспортування за цю газову добу, вважається, що у замовника послуг транспортування природного газу відсутній добовий небаланс за цю газову добу. У випадку якщо сума подач природного газу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу не дорівнює сумі відборів природного газу замовника послуг транспортування природного газу за цю газову добу, вважається, що у замовника послуг транспортування природного газу є добовий небаланс і до нього застосовується плата за добовий небаланс. За приписами пунктів 3-6 глави 6 розділу ХІV Кодексу ГТС (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) оператор газотранспортної системи на підставі попередніх алокацій подач та відборів замовника послуг транспортування природного газу (з урахуванням обсягів природного газу, відчужених чи набутих на віртуальній торговій точці) щодобово не пізніше ніж о 15:00 UTC (17:00 за київським часом) годині для зимового періоду або о 14:00 UTC (17:00 за київським часом) годині для літнього періоду після закінчення газової доби (D) надає кожному замовнику послуг транспортування природного газу інформацію про його попередній добовий небаланс та розрахунок попередньої вартості за добовий небаланс. Плата за добовий небаланс має відображати витрати та враховувати вартість вчинення балансуючих дій оператором газотранспортної системи, а також коригування, визначене відповідно до вимог цієї глави. Плата за добовий небаланс має бути відображена окремо в рахунках оператора газотранспортної системи, що виставляються замовнику послуг транспортування природного газу. Плата за добовий небаланс застосовується таким чином: - якщо обсяг добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є позитивним, то вважається, що замовник послуг транспортування природного газу на підставі попередньої згоди, наданої на умовах договору на транспортування природного газу, продав оператору газотранспортної системи природний газ в обсязі добового небалансу і, відповідно, має право на отримання грошових коштів від оператора газотранспортної системи у розмірі плати за добовий небаланс; - якщо добовий небаланс замовника послуг транспортування природного газу за газову добу є негативним, то вважається, що замовник послуг транспортування природного газу на підставі попередньої згоди, наданої на умовах договору на транспортування природного газу, придбав природний газ в оператора газотранспортної системи в обсязі добового небалансу та повинен сплатити оператору газотранспортної системи плату за добовий небаланс. Відповідно до пунктів 17, 18, 19 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) на підставі остаточних алокацій подач та відборів замовника послуг транспортування природного газу оператор газотранспортної системи здійснює розрахунок остаточного обсягу добового небалансу замовника послуг транспортування природного газу за кожну газову добу звітного місяця та визначає його остаточну плату за добовий небаланс за кожну газову добу і сумарно за звітний місяць. Оператор газотранспортної системи до 12 числа газового місяця, наступного за звітним, надає замовнику послуг транспортування природного газу в електронному вигляді через інформаційну платформу інформацію про остаточні щодобові подачі та відбори (у розрізі споживачів замовника послуг транспортування природного газу), обсяги та вартість щодобових небалансів у звітному газовому місяці. У випадку якщо загальна вартість щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця, оператор газотранспортної системи до 14 числа газового місяця, наступного за звітним, надсилає замовнику послуг транспортування природного газу рахунок на оплату за добовий небаланс (розмір визначається як різниця між загальною вартістю щодобових негативних небалансів протягом звітного газового місяця та загальною вартістю щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця). Замовник послуг транспортування природного газу має оплатити рахунок на оплату за добовий небаланс у строк до 20 числа місяця, наступного за звітним. Отже, Кодекс газотранспортної системи у розділі XIV детально регламентує порядок врегулювання небалансів. Впровадження з 01.03.2019 добового балансування на ринку природного газу з відповідними змінами до Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2493, а також змінами до Типового договору транспортування природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2497, відсутність факту приведення умов договору транспортування природного газу № 1512000733 від 17.12.2015 у відповідність до нових правил ринку природного газу не звільняє учасників такого ринку від обов`язку дотримання правил балансування визначених Кодексом газотранспортної системи у відповідній редакції на момент надання послуг. Разом з цим, умови договору транспортування природного газу № 1512000733 від 17.12.2015, а саме пункти 2.2, 2.5, 2.6, 7.1 передбачають, що оператор надає замовнику послуги (зокрема і балансування) на умовах визначених у Кодексі ГТС; приймання передача газу, документальне оформлення і подання звітності оператору здійснюється відповідно до вимог Кодексу ГТС; замовник має виконувати вимоги визначені Кодексом ГТС; балансування визначається відповідно до порядку, встановленого Кодексом ГТС. Таким чином, договір транспортування природного газу № 1512000733 від 17.12.2015 також містить положення, відповідно до яких, він має виконуватись у відповідності до приписів Кодексу ГТС, зокрема з врахуванням змін та доповнень на момент надання послуг. Посилання апелянта на правову позицію, викладену у постанові Центрального апеляційного господарського суду від 11.11.2021 у справі № 904/5361/19 відхиляється колегією суддів, у зв`язку з тим, що постановою Верховного суду від 01.06.2022 у справі № 904/5361/19 постанову Центрального апеляційного господарського суду від 11.11.2021 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.02.2020 у справі №904/5361/19 скасовано, справу №904/5361/19 передано на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області. Апеляційний господарський суд вважає безпідставними посилання апелянта на правові позиції, викладені у постановах Верховного суду від 08.12.2021 № 902/968/19, від 27.05.2021 № 904/5807/19, від 08.06.2021 № 904/5147/19 та від 15.06.2021 № 915/2360/19, оскільки предметом спору у вказаних справах є стягнення заборгованості за транспортування природного газу, яка виникла внаслідок добових небалансів, тоді як предметом спору у даній справі є визнання недійсним одностороннього правочину. Верховний суд зазначив, що під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними (тотожними, аналогічними, схожими) є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (пункт 6.30 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 910/719/19, пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 922/2383/16; пункт 8.2 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 910/5394/15-г; постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 2-3007/11; постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 757/31606/15-ц; пункт 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц). Таким чином, суд апеляційної інстанції цілком погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що односторонній правочин із зарахування зустрічних однорідних вимог на загальну суму 267 289,77 грн за договором транспортування природного газу № 1512000733 від 17.12.2015 та актом врегулювання щодобових небалансів за газовий місяць липень 2019 року від 31.07.2019 № 07-2019-1512000733 є таким, що вчинений у повній відповідності до норм чинного законодавства України, а тому підстави для визнання його недійсним відсутні. Резюмуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову. Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Згідно зі ст.ст. 76-77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Водночас, саме позивач повинен довести обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог та які підтверджують факт порушення/невизнання його права відповідачем. Отже, обов`язок доведення наявності обставин, з якими закон пов`язує визнання господарським судом оспорюваного правочину недійсним, покладається на позивача. Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Згідно зі статтею 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на вищезазначене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 11.01.2022 у справі № 910/15255/21 прийнято відповідно до вимог чинного законодавства, з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги законних та обґрунтованих висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування чи зміни не вбачається, відповідно, апеляційна скарга АТ "Дніпрогаз" має бути залишена без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін. Судовий збір за розгляд апеляційної скарги у зв`язку з відмовою в її задоволенні, на підставі статті 129 ГПК України, покладається на апелянта. Керуючись ст. ст. 253-254, 269, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" на рішення Господарського суду міста Києва від 11.01.2022 у справі № 910/15255/21 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 11.01.2022 у справі № 910/15255/21 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/15255/21 повернути до Господарського суду міста Києва. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів, відповідно до ст. ст. 286-291 ГПК України. Повний текст постанови складено 04.07.2022. Головуючий суддя А.О. Мальченко Судді М.Г. Чорногуз О.В. Агрикова