Постанова Київський апеляційний суд № 359/4555/21

справа № 359/4555/21 головуючий у суді І інстанції Семенюта О.Ю. провадження № 22-ц/824/1569/2022 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Мостова Г.І. ПОСТАНОВА Іменем України 15 червня 2022 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Мостової Г.І., суддів: Березовенко Р.В., Лапчевської О.Ф., за участю секретаря судового засідання: Сердюк К.О., розглянувши у відкритому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 27 вересня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного авіаційного підприємства «Україна» про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, - в с т а н о в и в : У травні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з позовом до Державного авіаційного підприємства «Україна» (далі - ДАП «Україна»), у якому просила суд: визнати незаконним та скасувати наказ ДАП «Україна» від 05 квітня 2021 року № 124/О «Про звільнення ОСОБА_1 » та наказ ДАП «Україна» від 26 квітня 2021 року № 160/О «Про зміну дати звільнення ОСОБА_1 »; поновити ОСОБА_1 на посаді бортпровідника служби бортпровідників льотного комплексу ДАП «Україна» з поновленням попередніх умов праці з 26 квітня 2021 року; стягнути з ДАП «Україна» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 9 014 грн 29 коп.; допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі і стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу. Позовні вимоги мотивовані тим, що позивача було двічі повідомлено про зміну істотних умов праці. Коли її було повідомлено перший раз, вона погодилася на такі зміни. Однак, у подальшому написала лист керівництву відповідача про відкликання своєї згоди. Коли позивача було вдруге повідомлено про зміни в істотних умовах праці, вона відмовилася від продовження роботи на нових умовах. Накази від 05 квітня 2021 року про її звільнення та від 26 квітня 2021 року, яким було внесено зміни до попереднього наказу щодо дати звільнення, ОСОБА_1 вважає незаконними. Оскаржувані накази винесені під час перебування позивача на лікарняному. Позивач має статус одинокої матері, оскільки самостійно виховує доньку ОСОБА_2 , 2009 року народження, тому на неї розповсюджуються гарантії, передбачені статтею 184 КЗпП України, і вона не може бути звільнена. У відповідача не існувало виробничої необхідності у зміні організації виробництва і праці загалом, та у скороченні посади, на якій перебувала позивач, зокрема. Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 27 вересня 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що в організації виробництва та праці в ДАП «Україна» (у службі бортпровідників було виведено 0,75 посади) відбулися зміни, що зумовило необхідність змінити істотні умови праці для одного з 12 бортпровідників, які працювали у відповідача у грудні 2020 року. Відповідачем дотримано норми чинного трудового законодавства, а саме: повідомлено ОСОБА_1 про зміну істотних умов праці за два місяці (02 лютого 2021 року) та звільнено у зв`язку з відмовою від продовження роботи у зв`язку із зміною істотних умов праці через два місці з дня повідомлення (26 квітня 2021 року), тому трудові права позивача за результатами змін істотних умов його праці відповідачем не порушені. Звільнення на підставі пункту 6 частини 1 статті 36 КЗпП України не є звільненням з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, тому припинення трудового договору без врахування гарантій, передбачених статтею 184 КЗпП України, є можливим. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 27 вересня 2021 року та ухвалити нове судове рішення, яким її позов задовольнити у повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована тим, що звільнення позивача з посади бортпровідника служби бортпровідників льотного комплексу ДАП «Україна» у цьому випадку є звільненням працівника саме з ініціативи власника або уповноваженого ним органу. Позивач не ініціювала розірвання трудового договору у порядку, передбаченому статтями 38, 39 КЗпП, а навпаки виявляла бажання продовжувати свою трудову діяльність на тих самих умовах. Матеріалами справи підтверджується, що на підприємстві відповідачем відбулося скорочення кількості штатних посад бортпровідників служби бортпровідників. Відповідач штучно скоротив чисельність бортпровідників служби бортпровідників з метою подальшого незаконного звільнення позивача, хоча фактично жодних змін в організації виробництва і праці на підприємстві не здійснювалося. Відповідач мав враховувати гарантії, передбачені статтею 184 КЗпП України, при звільненні позивача, у зв`язку зі скороченням чисельності (штату) працівників, що є підставою для розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу. У тексті оскаржуваного рішення наявне посилання на листи від Служби безпеки України та Управління державної охорони України, однак у матеріалах справи такі відсутні. У зв`язку з необхідністю спростувати неправильно встановлені судом першої інстанції обставини позивачем заявлене клопотання про долучення до матеріалів справи копії звернення до начальника Управління державної охорони України щодо поновлення допуску до літерних рейсів від 13 жовтня 2020 року та копію листа Управління державної охорони України про розгляд звернення. Від відповідача ДАП «Україна» надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому воно просило відмовити у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 та залишити рішення суду першої інстанції без змін. Відзив обґрунтований тим, що підприємство, відповідно до статті 64 ГК України, самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників та штатний розпис. Посилання позивача на Постанову Верховного суду від 02 вересня 2021 року у справі № 759/5458/18 є некоректним, оскільки у справі № 759/5458/18 відбулося скорочення посади, а у справі № 359/4555/21 відбулася зміна істотних умов праці - виведено старший бортовий провідник - 2 посади, бортпровідник - 0,75 посади. ДАП «Україна» проведено раціоналізацію робочих місць відповідно до змін, що відбулися внаслідок введення у дію нової організаційно-управлінської структури та нового штатного розпису. Також, у відзиві зазначено, що відповідач заперечує проти клопотання позивача про долучення додаткових доказів, посилаючись на необґрунтованість поважності причин не подання таких до суду першої інстанції. ОСОБА_1 у судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримала, просила її задовольнити. Представник ДАП «Україна» - Бриль П.О. заперечував проти апеляційної скарги, пояснив, що зміна істотних умов праці та режиму роботи на підприємстві відбулася через зменшення державного фінансування, а також зазначив, що ОСОБА_1 обмежено доступу до контрольованої зони аеропорту. Колегія суддів, вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, дійшла висновку про таке. Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 2000 року працювала на посаді бортпровідника служби бортпровідників льотного комплексу ДАП «Україна». Наказом ДАП «Україна» від 01 жовтня 2020 року № 130 «Про введення в дію нової організаційно-управлінської структури та нового штатного розпису ДАП «Україна», введено в дію з 01 жовтня 2020 року нову організаційно-управлінську структуру, затверджену 15 вересня 2020 року, та новий штатний розпис ДАП «Україна», затверджений 15 вересня 2020 року та погоджений 01 жовтня 2020 року Державним управлінням справами (а.с.172 -173а т. 1). Відповідно штатного розпису ДАП «Україна» служба бортпровідників містить 12 штатних посад бортпровідників (а.с. 178 т. 1). 18 листопада 2020 року рада трудового колективу ДАП «Україна» проводить засідання, завідувач сектору праці і заробітної плати ОСОБА_3 проінформувала про те, що у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці, а також виробничою необхідністю, внесені зміни до пункту 11 «Положення про робочий час працівників ДАП «Україна» Колективного договору на 2016-2019 року». Необхідно надати згоду на зміну істотних умов ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 . Протоколом засідання Ради трудового колективу від 18 листопада 2020 року № 13 вирішено надати згоду на зміну істотних умов праці та режиму роботи: ОСОБА_1 , бортпровіднику служби бортпровідників льотної служби про зміну умов оплати праці, щодо посади, яку вона обіймає встановлено утримання неповної одиниці, а саме: відповідної частки штатної одиниці 0,25 з 10-ти годинним робочим тижнем (а.с.74 т.1). Судом також встановлено, що наказом ДАП «Україна» від 01 грудня 2020 року № 151 «Про введення в дію нової організаційно-управлінської структури та нового штатного розпису ДАП «Україна», введено в дію з 01 грудня 2020 року нову організаційно-управлінську структуру, затверджену 13 листопада 2020 року, та новий штатний розпис ДАП «Україна», затверджений 13 листопада 2020 року та погоджений 30 листопада 2020 року Державним управлінням справами (а.с. 70, 146-151 т. 1). Відповідно штатного розпису ДАП «Україна» служба бортпровідників містить 11,25 штатних посад бортпровідників (а.с. 150 т. 1). На виконання вимог наказу ДАП «Україна» від 01 грудня 2020 № 151 «Про введення в дію нової організаційно-управлінської структури та нового штатного розпису ДАП «Україна», проведені відповідні зміни в організації виробництва і праці, внутрішній організаційній структурі, наказом ДАП «Україна» від 02 грудня 2020 року № 153 в службі бортпровідників: виведено старший бортовий провідник - 2 посади, бортпровідник - 0,75 посади; введено інструктор-провідник бортовий - 1 посада (а.с.71-73 т. 1). Протоколом засідання тимчасової комісії ДАП «Україна» з проведення та здійснення заходів з питань впровадження нової організаційно-управлінської структури і штатного розпису від 16 грудня 2020 року №3 за результатом розгляду подання начальника служби бортпровідників льотного комплексу Романа Вишнікова, вирішено надати повідомлення про зміну істотних умов праці ОСОБА_1 , бортпровіднику служби борт провідників льотного комплексу (а.с. 91-97 т. 1) Наказом ДАП «Україна» від 30 грудня 2020 року № 365/о «Про зміну істотних умов праці у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці» прийнято рішення персонально повідомити, під підпис, не пізніше ніж за два місяці до запровадження нових і зміну діючих умов праці, режиму роботи ОСОБА_1 про зміну умов праці (а.с.75 т. 1). 11 січня 2021 року ОСОБА_1 вручено повідомлення про заплановані зміни істотних умов праці від 11 січня 2021 року № 32 (а.с.76). Того ж дня ОСОБА_1 ознайомилася з повідомленням та погодилась на продовження роботи на нових умовах, засвідчивши це своїм підписом та подавши заяву від 11 січня 2021 року №44/01-15 (а.с.77). Наказом ДАП «Україна» від 11 січня 2021 року № 5/о «Про переведення ОСОБА_1 » (а.с.78 т. 1), переведено з 12 січня 2021 року ОСОБА_1 , бортпровідника служби бортпровідників льотного комплексу, на посаду бортпровідника служби бортпровідників льотного комплексу з відповідною часткою штатної одиниці 0,25 з посадовим окладом у розмірі 2 366 грн 25 коп. на місяць, з відповідним десятигодинним, п`ятиденним робочим тижнем, з понеділка по п`ятницю, тривалістю робочого дня 2 години, з 09-00 до 11-00. У зв`язку з відкликанням позивачем заяви та згоди на продовження роботи на нових умовах, наказом ДАП «Україна» від 25 січня 2021 року № 24/о «Про втрату чинності наказів від 29 грудня 2020 року № 358/о, від 30 грудня 2020 року № 365/о», визнано такими, що втратили чинність накази ДАП «Україна» від 29 грудня 2020 року № 358/о «Про зміну істотних умов праці працівників ДАП «Україна» у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці» та від 30 грудня 2020 року № 365/о «Про зміну істотних умов праці у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці» (а.с.79 т. 1). Наказом ДАП «Україна» від 25 січня 2021 року № 25/о «Про скасування наказу від 11 січня 2021 року № 5/о», скасовано наказ від 11 січня 2021 року № 5/о «Про переведення ОСОБА_1 » (а.с.80 т.1). Наказом ДАП «Україна» від 01 лютого 2021 року № 34/о «Про зміну істотних умов праці у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці» (а.с.81 т.1), на виконання вимог чинного законодавства (статей 32, 103 КЗпП України) прийнято рішення персонально повідомити, під підпис, не пізніше ніж за два місяці до запровадження нових і зміну діючих умов праці, режиму роботи: ОСОБА_1 , бортпровідника служби бортпровідників льотного комплексу про зміну умов праці, щодо посади, яку вона обіймає встановлено утримання неповної одиниці, а саме: відповідної частини штатної одиниці 0,25 з відповідним десятигодинним, п`ятиденним робочим тижнем, з понеділка по п`ятницю, тривалістю робочого дня 2 години, з 09-00 до 11-00. 02 лютого 2021 року ОСОБА_1 вручене повідомлення про заплановані зміни істотних умов праці від 02 лютого 2021 року №

35. В цей же день ОСОБА_1 ознайомилася з повідомленням та відмовилася від продовження роботи на нових умовах, засвідчивши це своїм підписом (а.с.82 т. 1). 05 квітня 2021 року позивачу було запропоновано письмово повідомити про своє рішення щодо згоди або відмови шляхом написання відповідної заяви та ще раз додатково роз`яснено про наслідки відмови від продовження роботи в нових умовах праці. В присутності начальника служби бортпровідників льотного комплексу Вишнікова Р., заступника начальника юридичної служби Білого О., начальника відділу кадрів Мельника О., завідувача сектору праці і заробітної плати фінансової служби Бойко С., голови Ради трудового колективу Богуславського А., ОСОБА_1 повідомила про відмову від продовження роботи у зв`язку із зміною істотних умов праці та поставити підпис на запропонованій заяві, про що було складено Акт про відмову від продовження роботи на посаді бортпровідника служби бортпровідників льотного комплексу в нових умовах праці від 05 квітня 2021 року № 614/01-15 (а.с.83 т.1). Наказом ДАП «Україна» від 05 квітня 2021 року № 124/о «Про звільнення ОСОБА_1 », звільнено ОСОБА_1 , бортпровідника служби бортпровідників льотного комплексу, 05квітня 2021 року у зв`язку з відмовою від продовження роботи у зв`язку із зміною істотних умов праці, пункт 6 частини 1 статті 36 КЗпП України (а.с.84 т.1). У зв`язку з перебуванням позивача на лікарняному, наказом ДАП «Україна» від 26 квітня 2021 року № 160/о «Про зміну дати звільнення ОСОБА_1 » (а.с.85 т. 1), внесено зміни до наказу від 05 квітня 2021 року № 124/о «Про звільнення ОСОБА_1 » шляхом зміни дати звільнення з 05 квітня 2021 року на 26 квітня 2021 року. Згідно зі статтею 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Відповідно до частини 3 статті 32 КЗпП України у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці. Із аналізу частини 3 статті 32 КЗпП України слідує, що у разі, коли роботодавець лише за умов зміни в організації виробництва та праці планує змінити систему та розмір оплати праці, пільг, режиму роботи, встановити або скасувати неповний робочий час, суміщення професій, зміну розрядів або найменування посад він має попередити працівника про це не пізніше, ніж за два місяці. Попереджаючи працівника про таку зміну істотних умов праці, роботодавець має чітко зазначити, які саме істотні умови праці зміняться, оскільки саме конкретизація змін істотних умов праці у попереджені дає змогу працівнику свідомо вирішити для себе питання, чи має він намір продовжувати дію трудового договору з конкретним працедавцем. Частиною 4 статті 32 КЗпП України передбачено, що у випадку, якщо колишні істотні умови праці не може бути збережено, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договір припиняється за пунктом 6 статті 36 цього Кодексу. Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 36 КЗпП України підставою для припинення трудового договору є відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, установою, організацією, а також відмова від продовження роботи у зв`язку із зміною істотних умов праці. У пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» (зі змінами і доповненнями) судам роз`яснено, що припинення трудового договору за пунктом 6 статті 36 КЗпП України при відмові працівника від продовження роботи зі зміненими істотними умовами праці може бути визнане обґрунтованим, якщо зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою викликана змінами в організації виробництва і праці, які не супроводжуються скороченням чисельності чи штату працівників. Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 23 березня 2016 року у справі № 6-2748цс15. Підсумовуючи викладене, колегія апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції не з`ясував, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва та праці та дійшов помилкового висновку про те, що зміна істотних умов праці позивача ОСОБА_1 викликана наявністю змін в організації виробництва і праці ДАП «Україна» з огляду на таке. Судом встановлено, що наказом ДАП «Україна» від 02 грудня 2020 року № 156 була утворена тимчасова комісія ДАП «Україна» з проведення та здійснення заходів з питань впровадження нової організаційно-управлінської структури і штатного розпису, на виконання наказу ДАП «Україна» від 02 грудня 2020 року № 153 (а.с.86-87 т. 1). Начальником служби бортпровідників льотного комплексу Романом Вишніковим була подана службова записка голові тимчасової комісії ДАП «Україна». Зі змісту службової записки вбачається: «У зв`язку з веденням в дію нового штатного розпису та проведення відповідних структурних змін, згідно з наказом ДАП «Україна» від 01 грудня №151, в службі бортпровідників льотного комплексу виведено посаду бортпровідник - 0,75. Проаналізувавши всіх працівників, які займають посаду бортпровідника пропоную перевести на посаду 0,25 бортпровідника служби бортпровідників льотного комплексу ОСОБА_1 . Бортпровідник служби бортпровідників льотного комплексу ОСОБА_1 відповідно до рішення місцевої кваліфікаційної комісії була відсторонена від виконання обов`язків в якості члена камінного екіпажу на повітряних суднах підприємства до усунення причин, що обмежують таку роботу, наказом № 107/0 від 04 липня 2019 року. Одночасно, не втратили чинність листи від Служби безпеки України та Управління державної охорони України щодо неможливості залучення ОСОБА_1 до обслуговування літерних рейсів та допуску на спеціальну стоянку. Також, надійшли витяги з протоколів засідання аеропортового комітету з безпеки від 16 грудня 2019 року, в яких сказано про позбавлення допуску до контрольованих зон ДП МА «Бориспіль». Всі заборони та обмеження унеможливлюють виконання ОСОБА_1 її посадових обов`язків, так як вона фактично немає доступу до повітряних суден» (а.с. 88 т. 1). ОСОБА_1 позбавлена доступу до контрольованих зон ДП МА «Бориспіль», оскільки заблокована її особиста перепустка, що підтверджується витягом від 04 березня 2019 року № 90-29-2 з протоколу засідання аеропортового комітету з безпеки від 22 грудня 2018 року № 90-29-18 (а.с.89 зворот т. 1). Відповідно до витягу від 15 січня 2021 року № 90-29-1 2 з протоколу засідання аеропортового комітету з безпеки від 30 грудня 2020 року № 90-29-7, вирішено не поновлювати право доступу до контрольованих зон ДП МА «Бориспіль» бортпровіднику ДАП «Україна» ОСОБА_1 (а.с.90 т. 1). При зміні істотних умов праці, посада, яку обіймає працівник, залишається у штатному розписі, але змінюються умови трудового договору - система та розмір оплати праці, режим роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад без зміни трудової функції, тощо, тобто змін, які ведуть до звуження чи розширення трудової функції працівника за укладеним з ним трудовим договором, дія якого продовжується. Колегією апеляційного суду встановлено, що ще до введення в дію з 01 грудня 2020 року нової організаційно-управлінської структури та нового штатного розпису ДАП «Україна, станом на 2018 рік існували заборони та обмеження, які унеможливлювали виконання ОСОБА_1 її посадових обов`язків, оскільки остання була позбавлення права допуску до контрольованої зони ДП МА «Бориспіль» та фактично не мала доступу до повітряних суден. Отже, на думку колегії апеляційного суду саме неможливість ОСОБА_1 з 2018 року виконувати свої посадові обов`язки через позбавлення права допуску до контрольованої зони ДП МА «Бориспіль» стали підставою для зміни умов праці позивача, а не зміни в організації виробництва і праці ДАП «Україна» у 2020 році. Вказане визнав власне і відповідач у відзиві на позовну заяву №01-22/1178 від 07 липня 2021 року, де зазначив, що об`єктивні причини (позбавлення права допуску до контрольованої зони ДП МА «Бориспіль») неможливості виконання ОСОБА_1 своїх посадових обов`язків, слугували підставою зміни істотних умов праці (а.с. 66 т. 1), на що суд першої інстанції уваги не звернув. З огляду на встановлене, та обставина, що в-подальшому відбувалося впровадження підприємствомнової організаційно-управлінської структури і штатного розпису, на що також посилається відповідач, на висновок суду апеляційної інстанції не впливає. Отже, колегія апеляційного суду встановила, що відповідачем не доведена наявність змін в організації виробництва і праці (раціоналізація робочих місць, введення нових форм організації праці, у тому числі перехід на бригадну форму організації праці, впровадження передових методів та ін.), які, за доводами відповідача, і призвели до зміни істотних умов праці позивача. Оскільки зміна істотних умов праці може бути визнана законною тільки в тому випадку, якщо буде доведена наявність змін в організації виробництва і праці і якщо такі зміни не вводяться, власник не має права змінити істотні умови праці, колегія апеляційного суду вважає, що звільнення позивача на підставі пункту 6 частини 1 статті 36 КЗпП України не мало законних підстав. Крім цього, відповідно до частини 3 статті 184 КЗпП України звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років - частина шоста статті 179), одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини з інвалідністю з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов`язковим працевлаштуванням. Згідно з пунктом 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» одинокою матір`ю вважають жінку, яка не перебуває у шлюбі та у свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька дитини або запис про батька зроблено у встановленому порядку за вказівкою матері; вдову; іншу жінку, яка виховує і утримує дитину сама. Верховний Суд у постанові від 13 березня 2019 року у справі № 299/2388/16-ц (провадження № 61-21372св18) зазначив, що основним критерієм для визначення статусу одинокої матері є виховання та утримування дитини без участі батька. Відтак для підтвердження права на зазначену пільгу в цьому випадку позивачем має бути пред`явлений будь-який офіційно складений, оформлений та засвідчений в установленому порядку документ, у якому з достатньою достовірністю підтверджується відсутність участі одного з батьків у вихованні дитини. Звертаючись до суду із вказаним позовом, ОСОБА_1 вказувала, що вона є одинокою матір`ю та самостійно виховує малолітню доньку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підтвердження чого надала: свідоцтво про народження дитини ОСОБА_6 , батьком якої зазначений ОСОБА_7 (а.с. 8 т.1). рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 06 березня 2013 року шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_1 розірваний (а. с. 9 т.1). Також до позовної заяви додана довідка, видана Бориспільською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів № 6 07 травня 2020 року, про те, що батько учениці ОСОБА_6 не відвідує батьківські збори та інші заходи, із записів у журналі - з сім`єю не проживає (а.с. 10 т. 1). З урахування викладеного, колегія апеляційного суду, що ОСОБА_1 як жінка, яка виховує дитину без батька, не могла бути звільнена з роботи за ініціативою роботодавця без дотримання гарантій, визначених у статті 184 КЗпП України. Відповідно до частини 1 статті 235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Закон не наділяє орган, який розглядає трудовий спір повноваженнями на обрання іншого способу захисту трудових прав, ніж зазначені в частині першій статті 235 та статті 240 КЗпП України, а відтак встановивши, що звільнення позивача відбулось із порушенням установленого законом порядку, суд зобов`язаний поновити працівника на попередній роботі. Аналогічна правова позиція викладена також у постанові Верховного Суду України від 21 травня 2014 року №6-33цс14. Таким чином, оскільки звільнення ОСОБА_1 відбулося з порушенням чинного законодавства, слід поновити ОСОБА_1 на посаді бортпровідника служби бортпровідників льотного комплексу ДАП «Україна» з поновленням попередніх умов праці з дня її звільнення, а саме - з 26 квітня 2021 року, а також визнати незаконними наказ ДАП «Україна» від 05 квітня 2021 року № 124/О «Про звільнення ОСОБА_1 » та наказ ДАП «Україна» від 26 квітня 2021 року № 160/О «Про зміну дати звільнення ОСОБА_1 ». Відповідно до частини 7 статті 235 КЗпП України рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню. Відповідно до частини 4 статті 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника. Обов`язковість рішень суду віднесена Конституцією України до основних засад судочинства (частина п`ята статті 124 Конституції України). З огляду на принцип загальнообов`язковості судових рішень за змістом статей 14, 367 ЦПК України судові рішення, які відповідно до закону підлягають негайному виконанню, є обов`язковими для виконання, зокрема, посадовими особами, від яких залежить реалізація прав особи, підтверджених судовим рішенням. Отже, аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що законодавець передбачає обов`язок роботодавця добровільно і негайно виконати рішення суду про поновлення працівника на роботі і цей обов`язок полягає у тому, що у роботодавця обов`язок видати наказ про поновлення працівника на роботі виникає відразу після оголошення рішення суду, незалежно від того, чи буде дане рішення суду оскаржуватися. Відповідно до частини 2 статті 235 КЗпП при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу. Відповідно до довідки ДАП «Україна» № 45 від 08 вересня 2021 року розмір середньоденної заробітної плати позивача становить 556 грн 15 коп./день (а.с. 134 т. 1). Отже, з урахуванням того, що позивач звернувся до суду з цим позовом в межах одного місяця з дня ознайомлення з наказом про звільнення, колегія апеляційного суду вважає, що заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, та дійшла висновку про стягнення належних незаконно звільненому працівникові сум за період з 26 квітня 2021 рокупо день ухвалення судового рішення судом апеляційної інстанції 15 червня 2022 року у розмірі 159 058 грн 90 коп. (556 грн 15 коп. * 286 робочих днів). Також, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що суд під час вирішення питання про визначення суми, що підлягає стягненню на користь позивача, вказує суму без відрахування з неї податків і зборів. Стягнення і сплата прибуткового податку покладаються на роботодавця, який самостійно розраховує суму податкових відрахувань. Щодо судових витрат. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 382 ЦПК України у резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначається новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування судового рішення, та розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Керуючись статтями 367, 369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, ­- п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 27 вересня 2021 рокускасувати з ухваленням нового судового рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Визнати незаконним наказ Державного авіаційного підприємства «Україна» від 05 квітня 2021 року № 124/О «Про звільнення ОСОБА_1 » та наказ Державного авіаційного підприємства «Україна» від 26 квітня 2021 року № 160/О «Про зміну дати звільнення ОСОБА_1 ». Поновити ОСОБА_1 на посаді бортпровідника служби бортпровідників льотного комплексу Державного авіаційного підприємства «Україна» з 26 квітня 2021 року. Допустити негайне виконання судового рішення про поновлення ОСОБА_1 на посаді бортпровідника служби бортпровідників льотного комплексу Державного авіаційного підприємства «Україна» з 26 квітня 2021 року та про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць. Стягнути з Державного авіаційного підприємства «Україна» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 159 058 грн 90 коп. за період з 26 квітня 2021 року по 15 червня 2022 року. Стягнути з Державного авіаційного підприємства «Україна» на користь держави судовий збір у розмірі 2 270 грн. Стягнути з Державного авіаційного підприємства «Україна» на користь ОСОБА_1 судовий збір за розгляд справи у суді першої інстанції у розмірі 1591 грн та за розгляд справи у суді апеляційної інстанції у розмірі 2 386 грн 50 коп. Інформація про стягувача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 . Інформація про боржника: Державне авіаційне підприємство «Україна», ЄДРПОУ: 25196197, юридична адреса: вул. Київський шлях, 2, м. Бориспіль, 08300. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий Г.І. Мостова Судді Р.В. Березовенко О.Ф. Лапчевська