LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4815559/266/21

від 01.07.2022 ·

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 01 липня 2022 року м. Рівне Справа № 559/266/21 Провадження № 22-ц/4815/121/22 Рівненський апеляційний суд : в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ : головуючий : Боймиструк С.В., судді: Хилевич С.В., Шимків С.С. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 29 липня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про захист прав споживачів та стягнення коштів, В С Т А Н О В И В : У лютому 2021 році ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до АТ КБ «Приватбанк», в якому просить стягнути з відповідача грошові кошти в сумі 17258,88 грн. в порядку захисту прав споживача. Свої вимоги мотивує тим, що на його ім`я в ПАТ КБ «ПриватБанк» відкрито рахунок за № НОМЕР_1 , а також відкрито кредитний рахунок за № НОМЕР_2 , яким він вказує, що ніколи не користувався. Крім того, використовує додаток «Приват 24» на мобільному телефоні, який приєднаний до абонентського номеру НОМЕР_3 , за допомогою якого здійснює керування вказаними рахунками. Рахунок за № НОМЕР_2 був попередньо заблокований позивачем. 26.08.2020, приблизно о 06 годині ранку, на своєму мобільному телефоні помітив sms-повідомлення від lifecell, у якому зазначалось: «Шановний абоненте! Буде проведено заміну SIM-карти». Крім того, висвітилось повідомлення від АТ КБ «Приватбанк», відкривши яке, побачив на екрані телефону, що у нього знято 10 000 грн. В цей момент SIM-карта стала неактивна, і він зрозумів, що у нього намагаються зняти грошові кошти. Одразу ж зателефонував з мобільного телефону дружини НОМЕР_4 в службу підтримки АТ КБ «Приватбанк» та попросив заблокувати його рахунки. Після цього, звернувшись до відділення АТ КБ «ПриватБанк» у м. Дубно, дізнався, що з його рахунку № НОМЕР_2 без його відома знято грошові кошти в сумі 4 160 грн (4000 перечислили, 160 - комісія) та з рахунку № НОМЕР_1 знято грошові кошти в сумі 12 000 грн. Всі зазначені кошти були переведені на картку, відкриту на ім`я ОСОБА_2 . 27.08.2020 звернувся до органів внутрішніх справ, які відкрили кримінальне провадження №12020145160000044 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 185 КК України. З метою досудового врегулювання спору, 27.08.2020 на адресу АТ КБ «ПриватБанк» подано заяву про зникнення грошових коштів з його рахунків та вимогу повернути зазначені грошові кошти. Заява зареєстрована в АТ КБ «ПриватБанк» за № НОМЕР_5 . 11.09.2020 на електронну адресу позивача надійшла відповідь від АТ КБ «ПриватБанк» за №20.1.0.0.0/7-200904/7517, відповідно до якої відмовлено в поверненні грошових коштів, оскільки, на думку працівників АТ КБ «ПриватБанк», грошові кошти були перераховані з вини позивача. Після одержаної відповіді з АТ КБ «ПриватБанк», оскільки рахунок № НОМЕР_2 є кредитним, та після спливу місячного строку нараховуються штрафні санкції за непогашення кредиту, 14.09.2020 позивач був змушений самостійно погасити кредит в сумі 4 160 грн. Крім того, з виписок повідомлень з «Приват 24» з його мобільного телефону, вбачається, що 26.08.2020 перше повідомлення надійшло о 6:02 год. наступного змісту: « ОСОБА_3 ! Ви подавали заявку на розблокування картки. Вашу картку 3330 успішно розблоковано! pb.ua/0883». При натисканні на pb.ua/0883 з`являється повідомлення наступного змісту: «Ви отримали від ПриватБанку наступне повідомлення: «Ви подавали заявку на розблокування картки. Вашу картку (номер) успішно розблоковано!»». Із вказаної операції вбачається, що невідомою особою подано заявку на розблокування кредитної картки (яка на той час була заблокована). О 6:11 надійшло повідомлення наступного змісту: «0.00 UAH ВІДМОВА! Неправильний ПІН-код. Операція виконувалась у Приват24. Невірний ПІН». О 6:27 надійшло повідомлення наступного змісту: «ВІДМОВА. Неправильний ПІН-код pb.ua/2244. Невірний ПІН». При натисканні на pb.ua/2244 з`являється повідомлення наступного змісту: «Ви отримали від ПриватБанку наступне повідомлення: «Неправильний ПІН-код. Для змінення за SMS надішліть PIN+XXXX (4 останні цифри номера картки) на 10060»». О 6:27 повторно надійшло повідомлення аналогічного змісту. Два останніх sms-повідомлення надійшли у зв`язку з тим, що намагався з банкомату в м. Радивилів зайти на свій рахунок і подивитись залишок коштів, однак свій ПІН-код не зміг використати. Вважає, що несанкціоноване проведення банківських операцій з двома його картковими рахунками могло мати місце лише за участю працівників банку або колишніх працівників, яким за родом їх роботи могли бути відомі реквізити його рахунків та його паспортні дані, які обслуговують платіжні системи банку, створюють програмні забезпечення для обслуговування рахунків клієнтів, мають чи можуть мати доступ до систем захисту програмних забезпечень, які використовуються банком для роботи з клієнтами. Крім того, вважає, що несанкціонований доступ до рахунків мав місце у зв`язку з неналежним захистом зі сторони банку таких рахунків. Вважає, що АТ КБ «ПриватБанк» зобов`язаний повернути викрадені з його рахунків грошові кошти, понесені ним витрати за сплату комісії за грошові операції, а також сплатити пеню в розмірі 0,1 відсотка за день від суми неналежного переказу. Рішенням Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 29 липня 2021 року позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про захист прав споживачів та стягнення коштів - задоволено. Стягнуто з Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 16 000 гривень - особистих коштів, безпідставно списаних з банківських рахунків, 160 гривень - суми комісії, утриманої банком за несанкціоноване перерахування коштів з кредитного рахунку, 2 650 гривень 24 копійки - пені за неналежний переказ коштів. У поданій на вказане рішення апеляційній скарзі представник АТ КБ "ПриватБанк" вказує, що банк не згідний з рішенням суду першої інстанції, оскільки вважає, що воно ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права, недостатньо повно досліджені письмові докази та дійсні обставини справи, а тому воно є незаконним та необґрунтованим. Зазначає, що задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що позивач своєчасно проінформував банк про незаконне використання картки та вжив необхідних заходів, передбачених у випадку втрати картки. Вважає, що майнова шкода спричинена відповідачу, якщо така дійсно спричинена третіми особами, має відшкодовуватися відповідно до діючого законодавства України. Покликаючись на викладені обставини, просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову. У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечує доводи апеляційної скарги, вважає її необґрунтованою та просить залишити рішення місцевого суду без змін. Згідно з ч.13 ст. 7, ч.1ст. 274, ч.1 ст. 368, ч.1 ст. 369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи, дана справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду у порядку письмового та спрощеного позовного провадження, як малозначна справа. За результатами апеляційного розгляду колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав. Судом попередньої інстанції установлено, що 27.08.2020 ОСОБА_1 на адресу АТ КБ «ПриватБанк» подав заяву про зникнення грошових коштів з його рахунків та вимогу повернути зазначені грошові кошти, про що свідчить заява зареєстрована в ПАТ КБ «ПриватБанк» за № НОМЕР_5 (а.с. 14). Згідно відповіді від АТ КБ «ПриватБанк» за №20.1.0.0.0/7-200904/7517, ОСОБА_1 відмовлено в поверненні грошових коштів, оскільки, на думку працівників АТ КБ «ПриватБанк», грошові кошти були перераховані з його вини (а.с. 15-16). 27.08.2020 ОСОБА_1 звернувся до органів внутрішніх справ, які відкрили кримінальне провадження №12020145160000044 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, про що свідчить витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань (а.с. 17). Розслідування по кримінальному провадженню №12020145160000044 здійснюється відділом поліції №1 Золочівського РВП ГУНП у Львівській області, згідно із відповіддю начальника №5281/56/16-2021 від 27.07.2021 (а.с. 167-173). Згідно виписки по телефонному номеру НОМЕР_3 вбачається, що даний номер телефону фіксується на базових станціях зв`язку у Рівненській та Львівській областях з 01.08.2020 по 09.08.2020 та з 16.08.2020 по 26.08.2020 (05 год. 48 хв.), надалі з 5 год. 50 хв. 26.08.2020 по 07 год. 50 хв. 26.08.2021 номер зафіксовано у Дніпропетровській області. Відновлено його розташування у Рівненській області о 09 год. 18 хв. 26.08.2020 (а.с. 170-173). Згідно виписок та дублікатів квитанцій від 26.08.2020, з рахунку № НОМЕР_1 на рахунок № НОМЕР_6 (одержувач: ОСОБА_2 ) двома операціями перераховано грошові кошти в сумах 10 000 грн. та 2 000 грн. Також, з рахунку № НОМЕР_2 на рахунок № НОМЕР_7 (одержувач: ОСОБА_2 ) перераховано грошові кошти в сумі 4 000 грн., за що банком стягнуто комісію в сумі 160 грн. (а.с. 18, 19, 20, 21, 22, 25, 26). Відповідно до частини першої статті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами НБУ та угодами (договорами) між клієнтом та банком. Частиною першою статті 1068 ЦК України передбачено, що банк зобов`язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Відповідно до статті 1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунку клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом. Згідно зі статтею 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», платіжною карткою є електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду карти, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором. Держателем такого платіжного засобу є фізична особа, яка на законних підставах використовує спеціальний платіжний засіб для ініціювання переказу коштів з відповідного рахунку в банку або здійснює інші операції із застосуванням зазначеного спеціального платіжного засобу. Неналежним переказом для цілей цього Закону вважається рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини ініціатора переказу, який не є платником, відбувається її списання з рахунка неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому суми переказу в готівковій чи майновій формі. Неналежним платником є особа, з рахунка якої помилково або неправомірно переказана сума коштів, а неналежним отримувачем - особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі. Відповідно до ст. 14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», користувач спеціального платіжного засобу зобов`язаний використовувати його відповідно до вимог законодавства України і умов договору, укладеного з емітентом, та не допускати використання спеціального платіжного засобу особами, які не мають на це права або повноважень. Відповідно до частин сьомої - дев`ятої розділу VI «Загальні вимоги до безпеки здійснення платіжних операцій та управління ризиками» Положення про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 05 листопада 2014 року № 705, емітент або визначена ним юридична особа під час отримання повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний ідентифікувати користувача і зафіксувати обставини, дату, годину та хвилини його звернення на умовах і в порядку, установлених договором. Емітент після надходження повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний негайно зупинити здійснення операцій з використанням цього електронного платіжного засобу. Емітент у разі здійснення помилкового або неналежного переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки негайно відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції. Емітент у разі повідомлення користувачем про незавершену операцію з унесення коштів через платіжні пристрої банку-емітента на рахунки, відкриті в банку-емітенті, після подання користувачем емітенту відповідного документа, що підтверджує здійснення цієї операції, негайно зараховує зазначену в цьому документі суму коштів на відповідний рахунок. Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Лише наявність обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, є підставою для його притягнення до цивільно-правової відповідальності. Зазначені норми є спеціальними для спірних правовідносин. Таким чином, користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій у разі відсутності доказів сприяння ним втраті, використанню ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 13 травня 2015 року у справі № 6-71цс15, у постанові Верховного Суду від 23 січня 2018 року у справі № 202/10128/14-ц (провадження № 61-1856св17) від 13 вересня 2019 року у справі № 501/4443/14-ц (провадження № 61-10469св18), від 20 листопада 2019 року у справі № 577/4224/16-ц (провадження № 61-30583св18) та інших. Доводи апеляційної скарги, щодо несвоєчасного інформування банку про незаконне користування рахунками клієнта спростовуються матеріалами справи. Відповідач у відзиві на позов вказує, що позивач звернувся 26.08.2020 року, крім того долучає звукозапис розмови ОСОБА_1 з працівником банку цією ж датою. Вже 27.08.2020 року позивач звернувся з заявою про вчинення кримінального правопорушення до правоохоронних органів та повідомив банк заявою №74-ВБ. Апеляційний суд вважає безпідставним покликання відповідача, як на правову підставу відповідальності позивача за несанкціоноване списання грошових коштів з його рахунків, на положення Умов і правил надання банківських послуг, які в матеріалах справи відсутні, оскільки відповідач на виконання вимог частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України не надав суду вказаних вище Умов та правил надання банківських послуг, які є складовою частиною укладеного між сторонами договору та не підтвердив, що ці Умови та правила підписані позивачем. Враховуючи відсутність обставин, які безспірно доводять, що позивач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню пін-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, місцевий суд дійшов правильного висновку про несанкціоноване списання грошових коштів з рахунку ОСОБА_1 , у зв`язку із чим вони підлягають поверненню. Справа судом розглянута повно та об`єктивно. Норми матеріального і процесуального права застосовано вірно. Викладені у рішенні висновки відповідають обставинам справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін. Відповідно до п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких обставин, суд першої інстанції дотримавшись норм матеріального та процесуального права, повно і всебічно з`ясувавши всі дійсні обставини спору сторін, вирішив дану справу згідно із законом і підстав для скасування ухваленого у справі судового рішення та задоволення поданої апеляційної скарги, виходячи з меж її доводів, апеляційний суд не вбачає, Керуючись ст.ст. 367, п.1 ч.1 ст.374, 375, 381, 382, 384, п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» залишити без задоволення. Рішення Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 29 липня 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Повний текст постанови складений 01 липня 2022 року. Головуючий: С.В. Боймиструк Судді: С.В. Хилевич С.С. Шимків

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»