Окрема думка КАС ВС № 640/24854/19

ОКРЕМА ДУМКА судді Кравчука В.М. 04 липня 2022 року м. Київ справа №640/24854/19 адміністративне провадження №К/9901/27187/20, К/9901/27189/20 Верховний Суд розглянув справу за заявою Компанії "Юкрейніан Енерджі, Л.Л.С." про ухвалення додаткової постанови у справі № 640/24854/19 за позовом Акціонерного товариства "Укргазвидобування" до Кабінету Міністрів України (відповідач-1), Міністерства енергетики України (відповідач-2), Міжвідомчої комісії з організації укладення та виконання угод про розподіл продукції (відповідач 3) за участю третьої особи: Компанії "Юкрейніан Енерджі, Л.Л.С." про визнання протиправним та скасування рішень в частині та зобов`язання вчинити дії. І. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

1. Акціонерне товариство "Укргазвидобування" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, в якому просило: - визнати протиправним та скасувати розпорядження Кабінету Міністрів України від 05 липня 2019 року №507-р "Про визнання переможців конкурсів на укладення угод про розподіл вуглеводів" в частині визначення компанії "Юкрейніан Енерджі Л. Л. С." - переможцем конкурсу на укладення угоди про розподіл вуглеводів, які видобуватимуться у межах ділянки Варвинська; - визнати протиправним та скасувати протокол Міжвідомчої комісії з організації укладення та виконання угод про розподіл продукції від 01 липня 2019 року в частині висновків та пропозицій щодо визначення переможця конкурсу на укладення угоди про розподіл вуглеводів, які видобуватимуться у межах ділянки Варвинська; - зобов`язати Міністерство енергетики та захисту довкілля України як робочий орган Міжвідомчої комісії з організації укладення та виконання угод про розподіл продукції організувати проведення засідання Міжвідомчої комісії з організації укладення та виконання угод про розподіл продукції з метою повторного розгляду зареєстрованих заяв і доданих до них матеріалів учасників конкурсу на укладення угоди про розподіл вуглеводів, які видобуватимуться у межах ділянки Варвинська, що проводиться на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 року №1179; - зобов`язати Міжвідомчу комісію з організації укладення та виконання угод про розподіл продукції повторно розглянути зареєстровані заяви і додані до них матеріали учасників конкурсу на укладення угоди про розподіл вуглеводів, які видобуватимуться у межах ділянки Варвинська, що проводиться на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 року №1179, за результатами повторного розгляду підготувати для Кабінету Міністрів України нові висновки та пропозиції щодо визначення переможця конкурсу; - зобов`язати Кабінет Міністрів України повторно розглянути пропозиції Міжвідомчої комісії з організації укладення та виконання угод про розподіл продукції щодо визначення переможця конкурсу на укладення угоди про розподіл вуглеводів, які видобуватимуться у межах ділянки Варвинська, що проводиться на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 року №1179.

2. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 червня 2020 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2020 року, закрито провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування протоколу Міжвідомчої комісії з організації укладення та виконання угод про розподіл продукції від 01 липня 2019 року в частині висновків та пропозицій щодо визначення переможця конкурсу на укладення угоди про розподіл вуглеводів, які видобуватимуться у межах ділянки Варвинська.

3. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 червня 2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2020 року, у задоволенні позову відмовлено.

4. Постановою Верховного Суду від 03 листопада 2021 року касаційну скаргу АТ "Укргазвидобування" - залишено без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 червня 2020 року, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 червня 2020 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2020 року у справі №640/24854/19 залишено без змін. 5. 10 листопада 2021 року від представника третьої особи надійшла заява про ухвалення додаткової постанови, в якій третя особа просить суд стягнути з позивача на користь третьої особи витрати, пов`язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції у сумі 52004,98 доларів США, які складаються з витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 49941,70 доларів США та інших судових витрат у розмірі 2063,28 доларів США.

6. Від позивача надійшло клопотання про залишення заяви без розгляду, в якій він зазначає про відсутність правових підстав для ухвалення додаткового рішення. ІІ. ПОЗИЦІЯ БІЛЬШОСТІ

7. Ухвалою від 29.06.2022 колегія суддів, до якої маю честь належати, відмовила у задоволенні заяви Компанії "Юкрейніан Енерджі, Л.Л.С." про ухвалення додаткової постанови.

8. Суд зазначив, що порядок відшкодування судових витрат, понесених третьою особою, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, врегульовано частиною 11 статті 139 КАС України, згідно якої судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь зі сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того, заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги. Зміст цієї норми дає підстави для висновку, що право на відшкодування судових витрат, понесених третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, реалізується за правилами розподілу судових витрат, які встановлені для тієї сторони у справі, на боці якої виступала ця третя особа, та залежно від того, заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги. Подібна правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 27 травня 2019 року у справі №821/410/17, від 22 січня 2020 року у справі №808/2832/17 та постановах від 27 травня 2021 року у справі №480/6187/20, від 19 жовтня 2021 року у справі №520/13581/2020. У справі, що розглядається, заявник брав участь у справі як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, виступав у справі на стороні відповідача та заперечував проти заявлених позовних вимог. Таким чином, судові витрати, понесені заявником, відшкодовуються у тому ж порядку, у якому відшкодовувались би судові витрати відповідача, тобто в порядку частини 10 статті 139 КАС України, положення якої передбачають відшкодування відповідачу - суб`єкту владних повноважень документально підтверджених витрат, пов`язаних лише із залученням свідків та проведенням судових експертиз, та не встановлюють стягнення в порядку розподілу судових витрат на правничу допомогу і додаткових судових витрат, пов`язаних з прибуттям представників до приміщення суду, нотаріальних послуг, судового збору за отримання технічних записів судових засідань, послуг з перекладу, сплачених суб`єктом владних повноважень.

9. Враховуючи, що як на підставу для прийняття додаткового судового рішення у справі, Компанія "Юкрейніан Енерджі, Л.Л.С." посилається саме на невирішення судом касаційної інстанції питання щодо розподілу судових витрат, які за встановлених обставин справи не підлягають розподілу, підстави для ухвалення додаткового рішення у зазначеній справі про розподіл судових витрат відсутні. ІІІ. МОТИВИ НЕЗГОДИ З БІЛЬШІСТЮ

10. З позицією більшості не згоден з таких мотивів.

11. У справі, що розглядається, АТ "Укргазвидобування" вимагало визнати протиправним та скасувати розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.07.2019 № 507-р "Про визнання переможців конкурсів на укладення угод про розподіл вуглеводів" в частині визначення компанії "Юкрейніан Енерджі Л. Л. С." переможцем конкурсу на укладення угоди про розподіл вуглеводів, які видобуватимуться у межах ділянки Варвинська.

12. Не зважаючи на те, що відповідачем у справі є Кабінет Міністрів України, цей позов, у разі його задоволення, створював безпосередню загрозу майновим інтересам переможцю конкурсу. Рішення суду позбавило б його права на укладення угоди про розподіл вуглеводнів.

13. Підстави позову в основному зумовлені невідповідністю "Юкрейніан Енерджі Л. Л. С." умовам конкурсу. Відтак ця компанія мала об`єктивну необхідність захищатися проти позову, використовуючи правову допомогу. Це зумовило відповідні витрати. Їх включення до складу судових витрат та розподіл за наслідками касаційного перегляду є предметом заяви, що її вирішував суд.

14. Загальний підхід до розподілу судових витрат полягає у тому, щоб ці витрати несла особа, не на користь якої постановлено судове рішення. У разі задоволення позову, ці витрати покладаються на відповідача, у разі відмови - на позивача. Сторона, на користь якої ухвалено рішення, не повинна «платити» за судовий процес.

15. Такий розподіл є справедливим і мав би стримувати позивачів від завідомо безпідставних позовів (так звана «профілактична» функція).

16. З цього правила є винятки для суб`єктів владних повноважень, які виступали позивачами. При задоволенні такого позову з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. При частковому задоволенні позову суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (ч. 2, 3 ст. 139 КАС).

17. Відповідно до ч. 2 ст. 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

18. Іншими словами, суб`єкт владних повноважень не має права на відшкодування витрат на правничу допомогу адвоката, навіть якщо рішення ухвалено на його користь.

19. У контексті обставин справи, права на відшкодування витрат на правничу допомогу адвоката не мають відповідачі: Кабінет Міністрів України, Міністерство енергетики України Міжвідомча комісія з організації укладення та виконання угод про розподіл продукції. Однак вони і не надали доказів, що зазнали таких витрат.

20. Проте, витрати на правову допомогу понесла третя особа на стороні відповідачів - компанія "Юкрейніан Енерджі Л. Л. С."

21. Порядок розподілу судових витрат третьої особи визначено у ч. 11 ст. 139 КАС України: судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь зі сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того, заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги.

22. Ця норма є імперативною і прямо передбачає: (1) право на стягнення судових витрат на користь третьої особи; (2) сторону, з якої ці витрати стягуються. Зі сторони, визначеної відповідно до вимог статті 139 КАС України (тобто за загальним правилом: з відповідача - у разі задоволення позову, з позивача - у разі відмови); (3) умову, за якої у третьої особи виникає таке право. Стягнення судових витрат залежить від позиції третьої особи - заперечувала вона чи підтримувала заявлені позовні вимоги. Іншими словами, якщо третя особа на стороні відповідача заперечувала проти позовних вимог, то у разі відмови у задоволенні позову, вона має право на стягнення судових витрат. У разі ж підтримання позовних вимог - ні.

23. В ухвалі від 29.06.2022 є посилання на правовий висновок Верховного Суду, наведений в декількох судових рішеннях (п. 8 цього документа) «За правилами вказаної норми право на відшкодування судових витрат, понесених третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, реалізується за правилами розподілу судових витрат, які встановлені для того учасника справи, на стороні якого виступала така третя особа, та залежно від її позиції стосовно заявлених позовних вимог».

24. З цим висновком не погоджуюся, оскільки він не випливає з буквального тлумачення ч. 11 ст. 139 КАС України. У ній не передбачено норми, яка б забороняла стягувати судові витрати на користь третьої особи на стороні відповідача, який є суб`єктом владних повноважень. У цій нормі передбачено лише з якої сторони стягуються витрати, а не порядок їх розподілу з відповідними винятками для суб`єктів владних повноважень.

25. Прирівняння у питанні розподілу судових витрат третьої особи на стороні відповідача - приватної компанії, з відповідачем - суб`єктом владних повноважень, не виглядає логічним. Зрозуміло, чому Кабінет Міністрів України, що наймає адвокатів, не може перекладати ці витрати на позивача. У нього є відповідний штат юристів, він представляє державу, фінансується з бюджету. Більше того, у ч. 2 ст. 134 КАС України прямо передбачено, що витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката не включаються до складу судових витрат і не підлягають розпоідлу.

26. Натомість, приватна компанія, що бере участь у справі як третя особа на стороні відповідача, таких можливостей не має. Захищаючись проти позову, вона змушена користуватися якісною правовою допомогою і нести відповідні витрати. Ці витрати перебувають у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з позовом. Якщо він безпідставний, витрати на правову допомогу мають покладатися на позивача, дії якого й призвели до цих витрат. Тобто судові витрати третьої особи мають розподілятися за загальним правилом, без урахування винятків, спеціально обумовлених для суб`єктів владних повноважень. Немає ані законних підстав, ані логічних аргументів для того, щоб у цьому питанні прирівняти приватну третю особу до державного органу-відповідача.

27. Зважаючи на вищенаведене, третя особа на стороні відповідача-суб`єкта владних повноважень, що заперечувала проти позову, повинна мати право на стягнення судових витрат, зокрема й витрат на оплату правової допомоги, у разі відмови у задоволенні позову. Лише при такому підході інститут судових витрат буде реально виконувати профілактичну функцію.

28. В іншому випадку, можна поставити під сумнів будь-яке рішення державного органу, подати позов і змусити зацікавлених третіх осіб нести витрати на правову допомогу, а у підсумку, не відшкодувати ані копійки.

29. В контексті справи, що розглядається, третя особа на стороні відповідача Компанія "Юкрейніан Енерджі Л. Л. С." має права на стягнення судових витрат, оскільки заперечувала позов АТ "Укргазвидобування", захищаючи і себе, і відповідачів від позову АТ «Укргазвидобування».

30. Правильність обчислення суми відшкодування видавалася сумнівною, однак міркування щодо цього вважаю передчасними. Суддя В.М. Кравчук