Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 500/8412/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 липня 2022 рокуЛьвівСправа № 500/8412/21 пров. № А/857/5394/22 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Гуляка В.В. суддів: Ільчишин Н.В., Коваля Р.Й. розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Товстенської селищної ради Чортківського району Тернопільської області, на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 20 січня 2022 року (суддя Дерех Н.В., час ухвалення 11:14 год., місце ухвалення м.Тернопіль, дата складання повного тексту 25.01.2022), в адміністративній справі №500/8412/21 за позовом ОСОБА_1 до Товстенської селищної ради Чортківського району Тернопільської області, про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, встановив: У листопаді 2021 року позивач ОСОБА_1 звернулася в суд із адміністративним позовом до відповідача Товстенської селищної ради, в якому просила: 1) визнати протиправним і скасувати рішення Товстенської селищної ради від 24 вересня 2021 року №1694 «Про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства на території Товстенської селищної ради»; 2) скасувати підпункт 1.4 пункту 1 та пункт 5 рішення Товстенської селищної ради №1684 від 24 вересня 2021 року «Про визначення переліку земельних ділянок для підготовки лотів для продажу права оренди на земельних торгах у формі аукціону та надання дозволу на виготовлення відповідної документації» щодо виключення з переліку земельних ділянок земельну ділянку за кадастровим номером 6122089800:01:001:0722; 3) зобов`язати Товстенську селищну раду повторно розглянути заяву позивача щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2,00 га, яка розташована за межами с.Шипівці на території Товстенської селищної ради для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення та відповідно до вимог Земельного кодексу України прийняти обґрунтоване рішення. Відповідач позовних вимог не визнав, в суді першої інстанції подав відзив на позовну заяву, просив в задоволенні позовних вимог відмовити. Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 20.01.2022 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Товстенської селищної ради від 24.09.2021 №1694 "Про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства на території Товстенської селищної ради". Зобов`язано Товстенську селищну раду Чортківського району Тернопільської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 16.04.2021 вх.№941 про надання дозволу на виготовлення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки із землеустрою в натурі (на місцевості), загальною площею 2,00 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Товстенської селищної ради Заліщицького району Тернопільської області поза межами населеного пункту с.Шипівці. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача сплачений судовий збір в розмірі 454,00 грн.. З цим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що оскаржене рішення суду в задоволеній частині позовних вимог прийнято без з`ясування всіх обставин у справі, які є важливими для правильного вирішення справи по суті, на підставі хибних висновків, а також у зв`язку з неправильним застосуванням норм матеріального права, а тому підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі. В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що суд дійшов суперечливих висновків, за яких рішення відповідача за результатами розгляду заяви від 27.07.2021 підлягає скасуванню виключно через те, що відповідач не прийняв рішення за результатами розгляду заяви від 07.04.2021. На думку скаржника, судом першої інстанції не було з`ясовано, якої саме земельної ділянки стосувалась заява позивача про надання дозволу на розроблення проекту відведення від 07.04.2021 (вх. № 941 від 16.04.2021). Оскільки до вказаної заяви не було додано графічних матеріалів щодо бажаного місця розташування земельної ділянки, тому у суду не було жодних підстав вважати, що в квітні 2021 року позивач клопотав стосовно спірної земельної ділянки, а не якоїсь іншої. Вказує апелянт, що судом першої інстанції не надано правової оцінки підставам прийняття відповідачем рішення від 24.09.2021 №1694, також не наведено жодного мотиву відхилення аргументів відповідача з приводу правомірності цих підстав. За наведених обставин вважає скаржник, що рішення суду в частині визнання протиправним та скасування рішення від 24.09.2021 №1694 є безпідставним та необґрунтованим, у зв`язку з чим підлягає скасуванню в цій частині. Вказує апелянт і на те, що на думку суду, відповідач зобов`язаний був розглянути на пленарному засіданні ради заяву позивача від 07.04.2021 (вх. №941 від 16.04.2021) із прийняттям відповідного рішення незалежно від того, чи подані до заяви усі документи, необхідні для розгляду питання по суті. Проте, як вважає відповідач, такі умови суду суперечать положенням чинного земельного законодавства. Вказує апелянт, що обставини у справі свідчать, що заява позивача від 07.04.2021, до якої позивачем ні підчас її подання 16.04.2021, ні після отримання листа відповідача від 05.07.2021, не було додано графічних матеріалів щодо бажаного місця розташування земельної ділянки, не стосується якоїсь конкретної земельної ділянки і не може вважатись клопотанням в розумінні ч.6 ст.118 ЗК України. А тому у відповідача не виникло обов`язку щодо розгляду цієї заяви відповідно до вимог ч.7 ст.118 ЗК України. За результатами апеляційного розгляду апелянт (відповідач) просить скасувати оскаржене рішення суду від 20.01.2022 року в задоволеній частині позовних вимог та ухвалити нове судове рішення, яким у вказаній частині позовних вимог відмовити. Позивач подала відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначає, що судом першої інстанції при винесенні рішення по справі не допущено неправильного застосування норм матеріального права, а аргументи апелянта є безпідставними, які не спростовують рішення суду. Просить оскаржене рішення суду залишити в силі, а апеляційну скаргу без задоволення. Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, з врахуванням наступного. Судом апеляційної інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 07.04.2021 (зареєстровано відповідачем 16.04.2021) позивач звернулася до відповідача із заявою, в якій просила надати дозвіл на виготовлення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки із землеустрою в натурі (на місцевості), загальною площею 2,00 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на території Товстенської селищної ради Заліщицького району Тернопільської області поза межами населеного пункту с.Шипівці (а.с. 9). 30.06.2021 Товстенською селищною радою прийнято рішення №1478 «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки площею 35,9735 га, яка розташована за межами населеного пункту с. Шипівці, Товстенської селищної ради», у відповідності до якого надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки площею 35,9735 га, за кадастровим номером 6122089800:01:001:0586 яка розташована за межами населеного пункту с. Шипівці Товстенської селищної ради на три земельні ділянки площами 4,0000 га; 16,0000 га; 15,9735 га (а.с. 27). Листом Товстенської селищної ради Заліщицького району Тернопільської області від 05.07.2021 №1005 позивача повідомлено, що до заяви від 07.04.2021 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтованою площею 2,0000 га не додано графічне викопіювання про бажане місце розташування земельної ділянки і не надано довідку про те, що ОСОБА_1 дійсно не набувала права власності на земельну ділянку (для ведення особистого селянського господарства) в межах норм безоплатної приватизації. Також зазначено про те, що постійною земельною комісією з питань земельних відносин, природокористування, планування території, будівництва, архітектури, охорони пам`яток, історичного середовища та благоустрою Товстенської селищної ради 24.06.2021 було розглянуто заяву позивача та вирішено не виносити дане звернення на розгляд сесії Товстенської селищної ради, у зв`язку з відсутністю повного переліку документів. Рекомендовано позивачу долучити: графічне викопіювання про бажане місце розташування земельної ділянки; довідку про те що ОСОБА_1 дійсно не набувала права власності на земельну ділянку (для ведення особистого селянського господарства) в межах норм безоплатної приватизації (а.с. 12). 27.07.2021 позивач повторно звернулася до відповідача із заявою, у якій просила надати дозвіл на виготовлення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки із землеустрою в натурі (на місцевості), загальною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства на території Товстенської селищної ради Заліщицького району Тернопільської області поза межами населеного пункту с.Шипівці. До вказаної заяви позивач долучила довідку про те, що ОСОБА_1 дійсно не набувала право власності на земельні ділянки з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства в межах норм безоплатної приватизації на території с.Шипівці Товстенської ОТГ, викопіювання з публічної кадастрової карти щодо орієнтованого місця розташування земельної ділянки орієнтованою площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства на території Шипівської сільської ради (а.с. 28-30). 24.09.2021 Товстенською селищною ради Заліщицького району Тернопільської області (восьме скликання, восьма сесія) прийнято рішення №1694 "Про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства на території Товстенської селищної ради", яким відмовлено гр. ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, площею 2,0000 га, на території Товстенської селищної ради, за межами с. Шипівці у зв`язку з тим, що відповідно до частини 1 статті 134 Земельного кодексу України земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об`єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті (а.с. 14). Крім цього, рішенням Товстенської селищної ради Заліщицького району Тернопільської області №1683 від 24.09.2021 затверджено технічну документацію із землеустрою, щодо поділу земельної ділянки комунальної власності, площею 35,9735 га. з кадастровим номером 6122089800:01:001:0586, яка розташована за межами населеного пункту с. Шипівці на території Товстенської селищної ради, на окремі земельні ділянки (а.с. 17). Іншим рішенням Товстенської селищної ради №1684 від 24.09.2021 "Про визначення переліку земельних ділянок для підготовки лотів для продажу права оренди на земельних торгах у формі аукціону та надання дозволу на виготовлення відповідної документації", п.1.4. якого земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 16,0000 га. кадастровий номер 6122089800:01:001:0722, розташовану на території Товстенської селищної ради за межами населеного пункту с. Шипівці Заліщицького район Тернопільської області - включено до переліку земельних ділянок для підготовки лотів для продажу права оренди на земельних торгах у формі аукціону земельні ділянки. Згідно п.5 вказаного рішення вирішено надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності для подальшого продажу права оренди на неї на земельних торгах площею 16,0000 га. кадастровий номер 6122089800:01:001:0722, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану за межами населеного пункту села Шипівці Заліщицького району Тернопільської області (а.с. 15-16). Не погоджуючись із рішеннями відповідача за №1694 та частково із рішенням №1684, позивач звернулася з даним позовом до адміністративного суду. За правилами, що визначені частиною 1 статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги за відсутності підстав виходу за такі межі. Суд апеляційної інстанції, перевіряючи рішення суду першої інстанції в оскарженій частині, погоджується із його висновками про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, виходячи з наступного. Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частиною 1 статті 3 Земельного кодексу України (далі ЗК України) визначено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами. Відповідно до пункту б частини першої статті 81 ЗК України, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності. Підпунктом а частини другої статті 83 ЗК України встановлено, що у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності. Статтею 116 ЗК України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (ч.2 ст.116 ЗК України). Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом (ч.3 ст.116 ЗК України). Відповідно до пункту «б» ч.1 ст.121 ЗК України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності, зокрема, для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара. Відповідно до ч.6 ст.118 ЗК України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 ЗК України. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). Згідно з положеннями частини сьомої наведеної статті 118 ЗК України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Згідно ч.8 ст.118 ЗК України, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу. Відповідно до положень частини 9 статті 118 ЗК України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність. Тобто, відповідно до вимог статті 118 ЗК України, підставою для відмови у надання дозволу на розроблення проекту землеустрою лише невідповідність місце розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Крім цього, пунктом 34 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин. Статтею 12 ЗК України визначено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст, зокрема, належить: розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства; підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу; інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону. Наведене вище дає підстави вважати, що за результатами розгляду звернення особи щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орган місцевого самоврядування приймає рішення про надання відповідного дозволу або мотивовану відмову у наданні такого дозволу. У спірних правовідносинах відповідачу кореспондований обов`язок за наслідками розгляду поданого клопотання від 16.04.2021 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою вмотивованого рішення про надання дозволу або відмову у його наданні із наведенням усіх підстав такої відмови у місячний строк, як це передбачено ст.118 ЗК України. З матеріалів справи видно, що оскаржуване рішення про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства на території Товстенської селищної ради прийняте відповідачем лише 24.09.2021. Як вірно звернув увагу суд першої інстанції, датою первинного звернення позивача із заявою про надання дозволу на виготовлення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки із землеустрою в натурі (на місцевості) загальною площею 2,00 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва є саме 16.04.2021, стосовно якого відповідачем не прийнято рішення у передбачений законом спосіб, а направлено лист від 05.07.2021 з рекомендацією долучити відповідні документи. Вказаним листом повідомлено позивача про те, що постійною земельною комісією з питань земельних відносин, природокористування, планування території, будівництва, архітектури, охорони пам`яток, історичного середовища та благоустрою Товстенської селищної ради 24.06.2021 було розглянуто заяву позивача та вирішено не виносити дане звернення на розгляд сесії Товстенської селищної ради у зв`язку з відсутністю повного переліку документів. Проте, такі підстави відмови суперечать вимогам, наведеним у частині сьомій статті 118 ЗК України. Суд зауважує, що процедура отримання земельної ділянки з комунальної власності у приватну власність у межах норм безоплатної приватизації включає в себе: подання клопотання та отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, замовлення та виготовлення проекту землеустрою формування та реєстрація земельної ділянки, подання клопотання про затвердження та прийняття рішення про затвердження проекту землеустрою і передачі земельної ділянки у власність. В той же час, отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність. Як правильно зазначив суд першої інстанції, не має суттєвого значення за чиїм замовленням проект землеустрою буде розроблено, оскільки земельне законодавство не виключає ситуації, коли проекти одночасно розробляються різними замовниками. Під час розробки проекту, серед іншого, визначаються (узгоджуються) її межі та з`ясовується наявність правових та фактичних перешкод для надання її у власність, зокрема спірність прав щодо ділянки. Ці обставини повинні враховуватися органом, що розпоряджається землями, під час затвердженні проекту та надання земельної ділянки у власність, а не на стадії надання дозволу розробку проекту землеустрою. Надання дозволу на розробку проекту відведення не свідчить, що проект радою буде затверджено. Якщо буде виявлено обставини, що за законом є підставами для відмови у затвердженні проекту, рада може відмовити, що відповідає правовій позиції Верховного Суду наведеній у постанові від 15 вересня 2021 року з розгляду справи №740/4635/16-а. З наведеного слід зробити висновок, що замовлення та розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не зобов`язує орган місцевого самоврядування затвердити вказаний проект та передати земельну ділянку у власність, якщо будуть законні підстави для відмови у передачі земельної ділянки у приватну власність та не породжує майнових прав для особи. Отже, суд першої інстанції, вирішуючи спірні правовідносини, правильно вважав, що наявне у позивача право на безоплатну передачу йому земельної ділянки із земель державної або комунальної власності не є визначеним щодо конкретної земельної ділянки, оскільки до прийняття рішення органом місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у приватну власність у особи не виникає жодних майнових прав або обґрунтованих законних очікувань щодо конкретної земельної ділянки. Вказаним спростовують відповідні доводи апеляційної скарги, що суд першої інстанції дійшов суперечливих висновків, за яких рішення відповідача за результатами розгляду заяви від 27.07.2021 підлягає скасуванню виключно через те, що відповідач не прийняв рішення за результатами розгляду заяви від 07.04.2021, а також те, що судом першої інстанції не надано правової оцінки підставам прийняття відповідачем рішення від 24.09.2021 №1694. Відхиляються і доводи скаржника, по подана позивачем заява не може вважатись клопотанням в розумінні ч.6 ст.118 ЗК України, а тому у відповідача не виникло обов`язку щодо розгляду цієї заяви відповідно до вимог ч.7 ст.118 ЗК України. Колегія суддів враховує, що зміст позовних вимог полягає у зобов`язанні відповідача повторно розглянути заяву щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2,00 га, яка розташована за межами с.Шипівці на території Товстенської селищної ради для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення та відповідно до вимог Земельного кодексу України прийняти обґрунтоване рішення. Відповідно до частин 1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Колегія суддів враховує, що відповідач, повідомляючи позивача листом від 05.07.2021 за №1005 про невнесення на розгляд сесії Товстенської селищної ради заяви позивача від 07.04.2021 про надання дозволу на розроблення проекту змелеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтованою площею 2,0 га (бажаної земельної ділянки на території Товстенської селищної ради Заліщицького району Тернопільської області поза межами населеного пункту с.Шипівці) у зв`язку з відсутністю повного переліку документів, а також приймаючи рішення №1694 від 24.09.2021 "Про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства на території Товстенської селищної ради", не діяв відповідно до вимог законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. З огляду на встановлені фактичні обставини та наведені норми правового регулювання колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відмова відповідача у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства на території Товстенської селищної ради Заліщицького району Тернопільської області поза межами населеного пункту с.Шипівці не ґрунтується на вимогах чинного законодавства та суперечить положенням Земельного кодексу України. При цьому суд встановив, що відповідач не діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені чинним законодавством, а тому оскаржуване рішення відповідача не відповідає критеріям правомірності, визначеним ч.2 ст.2 КАС України, є необґрунтованим, а отже, протиправним та підлягає скасуванню. Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком окружного суду, що належним способом захисту порушеного права позивача в даному випадку є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 16.04.2021 вх.№941 про надання дозволу на виготовлення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки із землеустрою в натурі (на місцевості), загальною площею 2,0 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Товстенської селищної ради Заліщицького району Тернопільської області поза межами населеного пункту с.Шипівці та прийняти відповідне рішення по суті порушеного у клопотанні питання щодо відведення земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва у відповідності з вимогами статті 118 ЗК України. Вищенаведені правові норми та фактичні обставини спростовують доводи апеляційної скарги про невідповідність рішення суду першої інстанції нормам матеріального та процесуального права, а тому апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги. Інші, зазначені відповідачем в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, відтак такі не вимагають детальної відповіді або спростування. Водночас, суд апеляційної інстанції враховує, що рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні решта позовних вимог не оскаржене позивачем в апеляційному порядку. Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З урахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що судом першої інстанції всебічно з`ясовано обставини справи, рішення суду першої інстанції винесено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому немає підстав для його скасування. Суд апеляційної інстанції також зазначає, що відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження). Проаналізувавши характер спірних правовідносин, предмет доказування, склад учасників справи, та враховуючи, що дану адміністративну справу було розглянуто судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, суд апеляційної інстанції зазначає, що дана адміністративна справа є справою незначної складності, а тому рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України. Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд постановив: Апеляційну скаргу Товстенської селищної ради Чортківського району Тернопільської області залишити без задоволення. Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 20 січня 2022 року в адміністративній справі №500/8412/21 за позовом ОСОБА_1 до Товстенської селищної ради Чортківського району Тернопільської області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя В. В. Гуляк судді Н. В. Ільчишин Р. Й. Коваль