Постанова 4824 № 758/15737/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Апеляційне провадження №33/824/1318/2022 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 21 червня 2022 року місто Київ справа № 758/15737/21 Київський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Борисової О.В., за участю: захисника-адвоката Александрова Дмитра Олександровича, розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника-адвоката Александрова Дмитра Олександровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Подільського районного суду міста Києва від 27 квітня 2022 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.1 ст.130 КУпАП, - В С Т А Н О В И В: Постановою судді Подільського районного суду міста Києва від 27 квітня 2022 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 454 грн. Не погоджуючись з вказаною постановою суду першої інстанції, захисник-адвокат Александров Д.О., який діє в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову судді Подільського районного суду міста Києва від 27 квітня 2022 року скасувати, справу направити на новий розгляд до Подільського районного суду міста Києва. В обґрунтування апеляційної скарги посилався на те, що 22 квітня 2022 року Подільський районний суд міста Києва отримав заяву адвоката про відкладення судового засідання, призначеного на 27 квітня 2022 року року. ОСОБА_1 на прохання адвоката зміг прибути до суду виключно для того, щоб дізнатись дату та час наступного судового засідання. Він не надавав згоди розглядати справу без участі адвоката, заяву адвоката про відкладення судового засідання підтримав, просив справу відкласти на іншу дату, винним себе у вчиненні правопорушення за ст.130 КУпАП не визнавав, пояснень не надавав. Вказував, що замість того, щоб відкласти розгляд справи, суд першої інстанції справу не відклав, а розглянув, визнав ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП та наклав стягнення в межах санкції. Зазначав, що у його заяві про відкладення було вказано, що в разі відмови у задоволенні заяви про відкладення судового засідання, про що адвокат не може знати наперед, адвокат вважатиме дії суду упередженими та заявляє відвід судді, який просить розглянути відповідно до встановленої процедури. Посилався на те, що судді Будзан Л.Д. фактично було заявлено відвід через те, що суд не відклав розгляд справи, але було порушено порядок розгляду питання про відвід судді. Вказував, що за аналогією, КПК прямо передбачає обов`язок суду апеляційної інстанції скасувати вирок (за аналогією - постанову суду першої інстанції) і призначити новий розгляд у суді першої інстанції, якщо в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід. У судове засідання апеляційного суду захисник-адвокат Александров Д.О., який діє в інтересах ОСОБА_1 доводи апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити. Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення захисника-адвоката Александрова Д.О., який діє в інтересах ОСОБА_1 та пояснення ОСОБА_1 , які він надавав в суді апеляційної інстанції 14 червня 2022 року та 15 червня 2022 року, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав. Згідно з ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Відповідно до ст.ст.245, 280 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення має забезпечувати повне, всебічне й об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, що сприяє постановленню законного та обґрунтованого рішення, яке виключало б його двозначне тлумачення і сумніви щодо доведеності вини певної особи у вчиненні адміністративного правопорушення. З'ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд з урахуванням вимог ст.252 КУпАП оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Пунктами 1.3 та 1.9 ПДР встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Європейський суд з прав людини у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (рішення від 29 червня 2007 року) зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Пунктом 2.9.а ПДР України визначено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідно до ч.1 ст.130 КУпАП до адміністративної відповідальності притягуються особи за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортними засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а також відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами. Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №148239, 22 вересня 2021 року о 03.20 год. в м. Києві по вул. Стеценка, 16, водій ОСОБА_1 керував автомобілем «Фіат», д.н.з. НОМЕР_1 у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився з застосуванням приладу «Драгер». Результат огляду становить - 1,47‰. Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується наявними у справі доказами, а саме: даними, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення від 22 вересня 2021 року серії ААБ №148239. Протокол підписаний особою, яка його склала та безпосередньо ОСОБА_1 , якому були роз`яснені права, передбачені ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП. Будь-яких зауважень або заперечень на цей протокол та дії працівників поліції ОСОБА_1 в протоколі не вказав; даними проведеного тесту за допомогою приладу DRAGER ALCOTEST 6820, за результатами якого у ОСОБА_1 виявлено наявність алкоголю в розмірі 1,47 ‰; відеозаписом з камери №АА00539. З відео з камери №АА00539 вбачається, що водій ОСОБА_1 на питання поліцейського чи вживав він алкогольні напої, відповів: «вжив 0,25 горілки» (час 03:16:53). На питання чи згоден ОСОБА_1 з результатом «Драгер», останній відповів, що з результатом «Драгер» згоден (час 03:17:23). Зазначені докази відповідають критеріям належності та допустимості, та в своїй сукупності підтверджують факт порушення ОСОБА_1 п.2.9а ПДР України. З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про порушення ОСОБА_1 п.2.9а ПДР України та прийняв законне рішення про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, що знайшло своє підтвердження і під час апеляційного розгляду. Згідно з ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. В апеляційній скарзі відсутні доводи щодо заперечення висновків суду першої інстанції в частині визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Щодо посилання в апеляційній скарзі на те, що судді фактично було заявлено відвід через те, що суд не відклав розгляд справи та було порушено порядок розгляду питання про відвід судді та те, що за аналогією, КПК прямо передбачає обов`язок суду апеляційної інстанції скасувати вирок (за аналогією - постанову суду першої інстанції) і призначити новий розгляд у суді першої інстанції, якщо в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, суд апеляційної інстанції вважає необхідним зазначити наступне. Як вбачається з матеріалів справи, 22 квітня 2022 року захисник-адвокат Александров Д.О., який діє в інтересах ОСОБА_1 подав до суду першої інстанції клопотання, в якому вказував на те, що ОСОБА_1 та адвокат з поважних причин не можуть з'явитися до суду, тому судове засідання підлягає відкладенню. Також у клопотанні було зазначено, що в разі відмови у задоволенні заяви про відкладення судового засідання, про що адвокат не може знати наперед, адвокат вважатиме дії суду упередженими та заявляє відвід судді, який просить розглянути відповідно до встановленої процедури. З оскаржуваної постанови суду вбачається, що в судове засідання не з'явивсязахисник Александров Д.О., однак не зважаючи на подане клопотання про відкладення розгляду справи, ОСОБА_1 не заперечував проти розгляду справи у відсутність захисника та надав пояснення. В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 пояснив, що він прибув до суду першої інстанції у призначений час для того, щоб дізнатися на коли буде відкладено розгляд справи, проте суддею було проведено судове засідання з його участю та він надавав пояснення. Згідно положень ст.2 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією України і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Кодекс України про адміністративні правопорушення не містить спеціальних норм, що передбачають для учасників судового розгляду можливість заявити відвід судді і, відповідно, не передбачають порядку розгляду такої заяви про відвід. Разом з тим, нормами КПК України, ЦПК України, КАС України передбачено право учасника процесу заявити відвід та порядок його розгляду. Також норами КУпАП не передбачена можливість після скасування судового рішення суду першої інстанції направлення судом апеляційної інстанції справи про адміністративне правопорушення на новий розгляд. Частиною 1 ст.412 КПК України визначено, що істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення. Пунктом 2 ч.2 ст.412 КПК України визначено, що судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо судове рішення ухвалено незаконним складом суду. Частинами 1, 2 ст.415 КПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції скасовує вирок чи ухвалу суду і призначає новий розгляд у суді першої інстанції, якщо: 1) встановлено порушення, передбачені пунктами 2, 3, 4, 5, 6, 7 частини другої статті 412 цього Кодексу; 2) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які очевидно викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; 3) судове рішення ухвалено чи підписано не тим складом суду, який здійснював судовий розгляд. З системного аналізу законодавства вбачається, що незгода учасника судового розгляду з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу. Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що не може бути заявлений відвід під умовою, а відтак, вказаний відвід захисника-адвоката Александрова Д.О. є необґрунтованим, отже підстав для скасування постанови суду першої інстанції суд апеляційної інстанції не вбачає. Зважаючи на вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування апеляційним судом не встановлено, у зв`язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу захисника-адвоката Александрова Дмитра Олександровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Постанову судді Подільського районного суду міста Києва від 27 квітня 2022 року - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя: Борисова О.В.