Постанова 4824 № 758/4421/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Апеляційне провадження №33/824/3359/2023 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 01 серпня 2023 року місто Київ справа № 758/4421/23 Київський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Борисової О.В., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника-адвоката Сіренка Максима Юрійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Подільського районного суду міста Києва від 07 червня 2023 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.1 ст.130 КУпАП, - В С Т А Н О В И В: Постановою судді Подільського районного суду міста Києва від 07 червня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 536,80 грн. Не погоджуючись з вказаною постановою суду першої інстанції, захисник-адвокат Сіренко М.Ю., який діє в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову судді Подільського районного суду міста Києва від 07 червня 2023 року скасувати, а провадження по справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП В обґрунтування апеляційної скарги посилався на те, що ОСОБА_1 не був водієм у розумінні пункту 1.10 ПДР, оскільки автомобілем він не керував, автомобіль був припаркований, ОСОБА_1 знаходився зі своїм знайомим в салоні автомобіля, коли на місце події приїхали працівники УПП у м. Києві. Вказував, що в матеріалах справи наявний акту огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, в даному акті наявна відмітка, що ОСОБА_1 відмовився від підпису, що вказує на те, що ОСОБА_1 не був згідний із результатами огляду на приладі «Drager», та бажав пройти огляд у найближчому медичному закладі, що відповідно до Порядку виключає можливість притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. Відповідно до вимог частини 1 статті 268 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні питання щодо прав та обов`язків має право на справедливий і відкритий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, визначеним законом. Як вбачається з матеріалів даної справи, розгляд по ній неодноразово відкладався, у зв`язку із зайнятістю адвоката Сіренка М.Ю., який діє в інтересах ОСОБА_1 в іншому судовому засіданні, а також для належного забезпечення участі в судовому засіданні ОСОБА_1 . У судове засідання апеляційного суду, призначене на 01 серпня 2023 року о 11.45 год., ні ОСОБА_1 , ні його захисник Сіренко М.Ю. не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи не подавали, про причини неявки не повідомили. А відтак, суд апеляційної інстанції вважає неявку ОСОБА_1 , його захисника Сіренка М.Ю. та прокурора Київської міської прокуратури такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи та вважає можливим розглядати справу за їх відсутності. Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції виходить з наступного. Згідно з ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Відповідно до ст.ст.245, 280 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення має забезпечувати повне, всебічне й об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, що сприяє постановленню законного та обґрунтованого рішення, яке виключало б його двозначне тлумачення і сумніви щодо доведеності вини певної особи у вчиненні адміністративного правопорушення. З'ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд з урахуванням вимог ст.252 КУпАП оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Пунктами 1.3 та 1.9 ПДР встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Європейський суд з прав людини у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (рішення від 29 червня 2007 року) зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Пунктом 2.9.а ПДР України визначено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідно до ч.1 ст.130 КУпАП до адміністративної відповідальності притягуються особи за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортними засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а також відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами. Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №031472, 02 квітня 2023 року о 00.00 год. в місті києві по проспекту В.Порика, водій ОСОБА_1 керував автомобілем «ВАЗ 2101», д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння водій пройшов на місці освідування за допомогою приладу ALCOTEST DRAGER у встановленому законом порядку. Результат огляду позитивний 1,85 ‰. Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується наявними у справі доказами, а саме: даними, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення від 02 квітня 2023 року серії ААД №031472; даними проведеного тесту за допомогою приладу DRAGER ALCOTEST 6820, за результатами якого у ОСОБА_1 виявлено наявність алкоголю в розмірі 1,85 ‰; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; відеозаписом з камери №472903, 472094. Зазначені докази відповідають критеріям належності та допустимості, та в своїй сукупності підтверджують факт порушення ОСОБА_1 п.2.9а ПДР України. З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про порушення ОСОБА_1 п.2.9а ПДР України та прийняв законне рішення про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, що знайшло своє підтвердження і під час апеляційного розгляду. Відтак, суд апеляційної інстанції відхиляє доводи апеляційної скарги про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки вони спростовуються доказами, які містяться в матеріалах даної справи. З відеозапису, який долучено до матеріалів справи вбачається, що поліцейським було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу «Драгер» або у лікаря-нарколога, на що останній погодився пройти огляд на приладі «Драгер» (час на відео 00:01:53). Після отримання результатів приладом «Драгер» ОСОБА_1 погодився з ним та не заявляв, що він незгоден з результатами огляду. Працівник поліції роз`яснив ОСОБА_1 , що відносно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП (час 00:04:08, 00:08:54). Щодо доводів апеляційної скарги про те, що в матеріалах справи наявний акт огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, в даному акті наявна відмітка, що ОСОБА_1 відмовився від підпису, що вказує на те, що ОСОБА_1 не був згодний із результатами огляду на приладі «Drager», та бажав пройти огляд у найближчому медичному закладі, що відповідно до Порядку виключає можливість притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, суд апеляційної інстанції вважає необхідним зазначити наступне. Згідно з п.п.2, 6, 7 Інструкції №1452/735 огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення. З матеріалів справи вбачається, що огляд водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння був проведений поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Драгер». ОСОБА_1 погодився з результатами огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу «Драгер» та останній не висловлював будь-які зауваження працівникам поліції. А відтак доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не був згодний із результатами огляду на приладі «Drager» та бажав пройти огляд у найближчому медичному закладіє неспроможними. Посилання в апеляційній скарзі на те, що ОСОБА_1 не був водієм у розумінні пункту 1.10 ПДР, оскільки автомобілем він не керував, автомобіль був припаркований, ОСОБА_1 знаходився зі своїм знайомим в салоні автомобіля, коли на місце події приїхали працівники УПП у м. Києві, суд апеляційної інстанції вважає безпідставним, оскільки з відео з камери вбачається, що водій ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції через порушення ПДР України (не працювало ближнє світло фар) (час 23:49:19-23:49:29). На питання поліцейського Вязовець А.М. зазначив, що він рухається з гаража (час 23:57:19). Доводи апеляційної скарги зводяться лише до переоцінки доказів, яким суд першої інстанції надав відповідну правову оцінку. Будь-яких порушень норм КУпАП, у тому числі при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, які б стали підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції не встановлено. Враховуючи сукупність наведених обставин, апеляційний суд вважає, що вина ОСОБА_1 у порушенні ним п.2.9а ПДР України та вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП доведена, підстав для скасування постанови суду першої інстанції та закриття справи за відсутністю складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП апеляційним судом не встановлено. Зважаючи на вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування апеляційним судом не встановлено, у зв`язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу захисника-адвоката Сіренка Максима Юрійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Постанову судді Подільського районного суду міста Києва від 07 червня 2023 року - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя: Борисова О.В.