Ухвала КЦС ВС № 203/3435/21

Ухвала 01 липня 2022 року м. Київ справа № 203/3435/21 провадження № 61-5467 ск22 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Білоконь О. В. розглянув касаційну скаргу департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на ухвалу Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 11 жовтня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 18 травня 2022 року у справі за скаргою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», ОСОБА_2 , відділ примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, про визнання неправомірною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ : Ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 11 жовтня 2021 року, залишеною без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 18 травня 2022 року, скаргу ОСОБА_1 задоволено. Визнано неправомірною бездіяльність відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо не зняття арешту з майна боржника ОСОБА_1 . Зобов`язано відділ примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, у відповідності до частини четвертої статті 40 Закону України «Про виконавче провадження», зняти арешт з майна ОСОБА_1 , накладений постановою державного виконавця вказаного відділу від 18 серпня 2016 року в рамках виконавчого провадження № 51979308. У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду у червні 2022 року, департаментдержавної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - Департамент) просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій та ухвалити нове про відмову у задоволенні скарги. Касаційна скарга підлягає залишенню без руху з огляду на таке. Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Щодо змісту касаційної скарги У порушення вимог пункту 3 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі не зазначено повне найменування (для юридичних осіб) та ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження або місце проживання чи перебування, зокрема ПАТ «Дельта Банк», ОСОБА_2 . Ураховуючи викладене, заявнику необхідно виконати вимоги пункту 3 частини другої статті 392 ЦПК України та усунути недоліки. Щодо сплати судового збору У порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі. Разом із цим, у касаційній скарзі Департамент просить відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення з посиланням на те, що є бюджетною установою, фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України, розрахунково - касове обслуговування здійснюється Державною казначейською службою України. Згідно із частиною першою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. Згідно з частиною другою статті 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Таким законом є Закон України «Про судовий збір». З його преамбули вбачається, що цей Закон визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору. Відповідно до статті 1 цього Закону судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат. Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване статтею 8 Закону України «Про судовий збір», норма якої є спеціальною. Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Тобто, з урахуванням положень статті 8 Закону України «Про судовий збір», суд наділений правом відстрочення, зменшення та звільнення від сплати судового збору лише, щодо фізичних осіб за наявності певних умов та юридичних осіб за наявності підстав визначених пунктом 3 вказаної норми. При цьому, суд касаційної інстанції враховує позицію Великої Палати Верховного Суду, яка викладена у постанові від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18, а саме, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. З огляду на викладене та предмет скарги у цій справі, клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги Департаменту не підлягає задоволенню. У зв`язку з наведеним заявнику необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги. Заявнику необхідно врахувати, щозгідно з підпунктом 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на ухвалу суду юридичною особою або фізичною особою-підприємцем ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вказане правило застосовується судом касаційної інстанції і при оскарженні постанови суду апеляційної інстанції, яка прийнята за результатами апеляційного перегляду ухвали суду першої інстанції. Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» з 01 січня 2022 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2 481,00 грн. Враховуючи наведене, судовий збір за подання касаційної скарги становить 2 481,00 грн, який заявнику необхідно сплатити. Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)». Оскільки подана касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 ЦПК України, її слід залишити без руху та запропонувати заявнику усунути недоліки. Керуючись статтями 136, 185, 389, 392, 393 ЦПК України, статтею 8 Закону України «Про судовий збір», УХВАЛИВ : Відмовити у задоволенні клопотання департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції Українипро відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги. Касаційну скаргу департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на ухвалу Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 11 жовтня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 18 травня 2022 року залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк до 22 липня 2022 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя О. В. Білоконь