LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КЦС ВС296/5583/21

від 27.06.2022 · Цивільна
Резолютивна:Відмовити у відкритті провадження за касаційною скаргою Виконавчого комітету Житомирської міської ради на постанову Житомирського апеляційного суду від 19 квітня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого коміт…

Ухвала 27 червня 2022 року м. Київ справа № 296/5583/21 провадження № 61-5509ск22 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Фаловської І. М. розглянув касаційну скаргу Виконавчого комітету Житомирської міської ради на постанову Житомирського апеляційного суду від 19 квітня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Житомирської міської ради про відшкодування моральної шкоди, ВСТАНОВИВ: У червні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Виконавчого комітету Житомирської міської ради про відшкодування моральної шкоди, заподіяної незаконними діями при здійсненні своїх повноважень при розгляді клопотання від 16 квітня 2013 року № 3578 у розмірі 68 000,00 грн. Ухвалою від 25 січня 2022 року Богунський районний суд м. Житомира позов залишив без розгляду. Постановою від 19 квітня 2022 року Житомирський апеляційний судапеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив, ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 25 січня 2022 року скасував, справу направив для продовження розгляду до суду першої інстанції. У червні 2022 року Виконавчий комітет Житомирської міської ради звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Житомирського апеляційного суду від 19 квітня 2022 року. Посилаючись на порушення судом норм процесуального права, особа, яка подала касаційну скаргу, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції. Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Пункт 1 частини шостої статті 19 ЦПК України передбачає, що малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Стаття 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» передбачає, що у 2022 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць установлено з 01 січня 2022 року (на час подання касаційної скарги) в розмірі 2 481,00 грн. Ціна позову у цій справі становить 68 000,00 грн, що є меншим, ніж сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2022 року, а тому справа є малозначною в силу вимог закону. Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року). Європейський суд з прав людини зазначає, що було б важко погодитися з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов`язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховним Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (рішення у справі ZUBAC v. CROATIA (Зубац проти Хорватії) від 05 квітня 2018 року). Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 жовтня 2020 року у справі № 127/18513/18 (провадження № 14-145цс20) зазначила, що касаційний перегляд вважається екстраординарним з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції з точки зору обмеження виключно питаннями права та більшим ступенем формальності процедур. У ЦПК України визначено баланс між такими гарантіями права на справедливий судовий розгляд, як право на розгляд справи судом, встановленим законом (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), та принципом остаточності судових рішень res judicata, фактично закріплено перехід до моделі обмеженої касації, що реалізується за допомогою введення процесуальних фільтрів з метою підвищення ефективності касаційного провадження. Оскільки оскаржена заявником постанова прийнята у малозначній справі, не перешкоджає подальшому провадженню у справі, а тому не підлягає касаційному оскарженню і у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити. Керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті провадження за касаційною скаргою Виконавчого комітету Житомирської міської ради на постанову Житомирського апеляційного суду від 19 квітня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Житомирської міської ради про відшкодування моральної шкоди. Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: С. Ю. Мартєв В. В. Сердюк І. М. Фаловська

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»