Постанова 4824 № 760/17809/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Апеляційне провадження № 22-ц/824/202/2022 Справа № 760/17809/17 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 23 червня 2022 року Київський апеляційний суд в складі: Судді - доповідача: Андрієнко А.М. Суддів: Соколової В.В. Поліщук Н.В. При секретарі Дроздовій Ж.В. Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» на рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 20 серпня 2021 року, постановлене суддею Коробенко С.В. по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання іпотекодержателем та визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна, треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Щерба Лариса Олексіївна, ОСОБА_4 , У С Т А Н О В И Л А : У вересні 2017 року позивач ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» звернулося до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , в якому просив визнати Товариство іпотекодержателем нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 ; визнати договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , посвідчений 04.10.2011 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербою Л.О., недійсним. Обгрунтовує позовні вимоги тим, що 03 листопада 2006 року між Акціонерним товариством комерційний банк «ТАС-Комерцбанк», правонаступником якого стало Публічне акціонерне товариство «Сведбанк», правонаступником якого стало Публічне акціонерне товариство «ОМЕГА БАНК», з однієї сторони, та ОСОБА_2 укладено Кредитний договір № 2709/1106/72-471, за умовами якого банк зобов`язався надати позичальнику грошові кошти у вигляді кредиту у розмірі 113 000, 00 доларів США на строк з 03 листопада 2006 року по 03 листопада 2026 року, а Позичальник зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати свої зобов`язання у повному обсязі у строки, передбачені договором. У цей же день, як зазначає Позивач, між Банком, з однієї сторони, та громадянином ОСОБА_2 , з другої сторони, укладено договір застави майнових прав, який посвідчено та зареєстровано в реєстрі приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В. За умовами договору застави майнових прав ОСОБА_2 передав в заставу майнові права на машиномісце у підземному паркінгу АДРЕСА_2 , та двокімнатну квартиру АДРЕСА_3 на перетині Перемоги та АДРЕСА_4 поверсі в секції Б об`єкту інвестування (запис №19213 в книзі.) Заставою забезпечується в повному обсязі виконання усіх грошових зобов`язань іпотекодавця за Кредитним договором №2709/1106/72-471 від 03.11.2006. Позивач вказує, що 28.11.2012 між Публічним акціонерним товариством «Сведбанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» укладено Договір факторингу №15, відповідно до якого ПАТ «Сведбанк» відступило ТОВ «ФК «Вектор Плюс» право вимоги заборгованості (включаючи суму наданого кредиту, проценти, комісії, штрафні санкції та інші можливі платежі) до ОСОБА_2 по зобов`язаннях передбачених Кредитним договором. Таким чином, на даний час права кредитора за Кредитним договором належать ТОВ «ФК «Вектор Плюс». 28 листопада 2012 року між цими ж сторонами було укладено Договір відступлення прав за іпотечними договорами, предметом якого стало право вимоги за договором застави від 30.11.2006, яким було забезпечено виконання усіх грошових зобов`язань позичальника за Кредитним договором. В порушення умов Кредитного договору, а саме: ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України, Позичальник свої зобов`язання належним чином не виконує, внаслідок чого станом на 10.08.2017 утворилась заборгованість ОСОБА_2 перед ТОВ «ФК «Вектор Плюс» за Кредитним договором № 2709/1106/72-471 року, яка становить 120 682,79 доларів США. Позивач вказує, що згідно з інформаційною довідкою №79998415 від 09.02.2017 квартира АДРЕСА_1 належала ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на праві власності. Однак на даний момент власником квартири за договором купівлі-продажу від 04.10.2011 є ОСОБА_4 . Таким чином, нерухоме майно за адресою АДРЕСА_5 , яке було відчужене ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 , насправді, є іпотечним майном. ТОВ «ФК» Вектор Плюс» вважає, що товариство є іпотекодержателем вказаного майна, а сам вищевказаний Договір купівлі-продажу таким, що порушує його цивільні права та таким, що підлягає визнанню недійсним, оскільки ані Позивач, ані попередні іпотекодержателі ніколи не надавали своєї згоди на відчуження Відповідачами предмета іпотеки. Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 20 серпня 2021 року в задоволенні позову відмовлено. Не погодившись із рішенням суду, 30.09.2021 представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити позов в повному обсязі, судові витрати покласти на відповідачів, обґрунтовуючи тим, що суд не дав оцінку всім підставам та обґрунтуванням позовних вимог до зазначених відповідачів, припустивши порушення норм матеріального та процесуального права. У суді апеляційної інстанції представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити. Відповідачі та треті особи в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлені, причину неявки суду не повідомили. На підставі ст. 372 ЦПК України колегія суддів прийшла до висновку про можливість розгляду справи за відсутності осіб, що не з`явились. Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленого рішення, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з відсутності підстав для задоволення позову внаслідок неналежного складу відповідачів. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Встановлено, що 04 жовтня 2011 року між ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (з однієї сторони) та ОСОБА_4 (з іншої сторони) був укладений договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , згідно з яким ОСОБА_4 придбала у Відповідачів зазначену квартиру. Саме зазначений договір оспорюється Позивачем у даній справі, як такий, що укладений без згоди іпотекодержателя. У статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. У частині першій статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до статті 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку. Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18) зроблено висновок, що «пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження». Тобто, пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову. Висновки суду по суті вирішення спору про обґрунтованість або необґрунтованість позовних вимог мають бути зроблені за належного суб`єктного складу його учасників. У справі за позовом заінтересованої особи про визнання недійсним договору як відповідачі мають залучатись всі сторони правочину, а тому належними відповідачами є сторони оспорюваного договору, а не одна із них. У справі, що розглядається, сторонами договору купівлі-продажу квартири від 04 жовтня 2011 року є ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Позов пред`явлено ТОВ «Вектор Плюс» лише до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , в той час як ОСОБА_4 є третьою особою, а не співвідповідачем. Позивач клопотань про залучення ОСОБА_4 співвідповідачем не заявляв. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки позивач пред`явив позов лише до однієї сторони договору, а інша сторона договору є третьою особою, то відсутні підстави для задоволення позову внаслідок неналежного складу відповідачів. Права ОСОБА_4 , яка не залучена до участі у справі як відповідач, можуть бути при розгляді справи порушені, а тому законодавець з метою запобігання такого порушення прав, визначив наслідки - відмова у задоволенні позовних вимог. Посилання апелянта на те, що суд міг прийняти рішення щодо одного з учасників договору купівлі-продажу, а саме щодо ОСОБА_3 , є неспроможним, оскільки висновки суду по суті вирішення спору про обґрунтованість або необґрунтованість позовних вимог мають бути зроблені за належного суб`єктного складу його учасників. Колегія суддів також не погоджується із доводами апелянта щодо того, що суд не розглянув позовну вимогу про визнання ТОВ «ФК «Вектор Плюс» іпотекодержателем та передчасно відмовив у задоволенні позовних вимог із процесуальних підстав. Як вбачається із матеріалів справи , позивач просив визнати договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , укладений між відповідачами Волковими та третьою особою ОСОБА_4 , недійсним із тих підстав, що квартира на момент укладання договору купівлі-продажу перебувала у іпотеці і не могла бути продана без згоди іпотекодержателя. При цьому позивач просив визнати його іпотекодержателем. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині визнання позивача іпотеко держателем у зв`язку із неналежним складом відповідачів, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що в частині зазначених позовних вимог рішення не може бути прийнято, оскільки позовні вимоги щодо визнання позивача іпотекодержателем та про визнання договору купівлі-продажу недійсним є взаємопов`язаними і при вирішенні обох вимог права ОСОБА_4 , яка не залучена до участі у справі в якості відповідача, зачіпаються. За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно з`ясував обставини справи, зібраним доказам дав належну оцінку та прийшов до правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог. Постановлене судом рішення відповідає вимогам матеріального та процесуального права і не може бути скасоване з підстав, що наведені в апеляційній скарзі. Керуючись ст.ст. 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» залишити без задоволення. Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 20 серпня 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту постанови. Повний текст постанови складено 27 червня 2022 року. Суддя - доповідач: Судді: