LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КАС ВС160/8178/19

від 28.06.2022 · Адміністративна
Резолютивна:Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.07.2021 та…

УХВАЛА 28 червня 2022 року м. Київ справа № 160/8178/19 адміністративне провадження № К/990/14594/22 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Гімона М.М., суддів: Усенко Є.А., Яковенка М.М., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.07.2021 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 15.12.2021 у справі № 160/8178/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СКАЙТОРГ» до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання про визнання протиправним та скасування рішення, ВСТАНОВИВ: 13.06.2022 до суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, (далі - ГУ ДПС, скаржник), направлена до суду поштою 03.06.2022. При вирішенні питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.

1. Відповідно до частини першої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Відповідно до частини другої вказаної статті учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу. З поданих матеріалів касаційної скарги вбачається, що оскаржуване рішення апеляційного суду ухвалене 15.12.2021, повний його текст складено 20.12.2021, відповідно останнім днем його оскарження було 19.01.2022, проте касаційну скаргу направлено до суду поштою лише 03.06.2022, тобто з пропуском строку встановленого для цього. ГУ ДПС заявило клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке вмотивоване тим, що вперше касаційна скарга подана в межах строку на касаційне оскарження, проте, Верховний Суд ухвалою від 08.02.2022 повернув її як таку, що не містила підстав для касаційного оскарження судових рішень. Вважає, що повернення касаційної скарги відбулось безпідставно, оскільки у касаційній скарзі зазначалася підстава для оскарження судових рішень з урахуванням вимог передбачених статтею 328 КАС України з наведенням вмотивованого обґрунтування. Однак, не зважаючи на вищевказані обставини, у даній касаційній скарзі відповідач у повній мірі враховав усі правові висновки, які виклав суд, повертаючи касаційну скаргу, які стосуються вимог до її оформлення, а тому просить визнати причини пропуску строку на касаційне оскарження поважними та поновити його. Просить врахувати введений на території України воєнний стан. Вирішуючи подане клопотання, оцінивши наведені ГУ ДПС причини пропуску строку, колегія суддів виходить з такого. Суд встановив, що вперше касаційна скарга ГУ ДПС у цій справі подана 18.01.2022, проте, Верховний Суд ухвалою від 08.02.2022 її повернув як таку, що не містила підстав касаційного оскарження судового рішення у цій справі. Суд визнав недостатнім наведене у скарзі обґрунтування для відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, оскільки скаржник не зазначав, в чому він вбачає подібність правовідносин у справі, у якій подає касаційну скаргу, зі справами №826/17123/18 від 21.02.2020 та № 816/228/17 від 08.09.2021 які були предметом розгляду касаційним судом. Суд роз`яснив вимоги щодо обов`язкових умов, які мають бути зазначені у касаційній скарзі у випадку її подання на цій підставі. Копію цієї ухвали ГУ ДПС отримало 15.02.2022. Вдруге касаційну скаргу у цій справі ГУ ДПС подало 03.06.2022, тобто більше ніж через три місяці з дня отримання копії ухвали суду про повернення вперше поданої касаційної скарги, однак її обґрунтування так і не відповідає роз`ясненням, наданим Верховним Судом, тобто так і не приведено у відповідність із вимогами КАС України. Тому доводи скаржника про те, що ним враховано усі зауваження Верховного Суду не відповідають дійсності. Колегія суддів, не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, вважає, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення. За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами. У клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень ГУ ДПС не зазначає обставин, які позбавляли його можливості привести свою касаційну скаргу у відповідність із пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України в межах встановленого процесуальним законом строку або у найкоротший строк після отримання копії ухвали суду від 08.02.2022. Колегія суддів враховує, що у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. Строк дії воєнного стану продовжено Указами Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, 17.05.2022 № 341/2022 з 25.05.2022 на 90 днів (23.08.2022). Державна податкова служба України видала наказ від 24.02.2022 № 243-о «Про встановлення простою у роботі Державної податкової служби України та її територіальних органів», яким запроваджено простій у роботі ДПС України та її територіальних органів. Колегія суддів зазначає, що питання поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках, тим більш, якщо пропуск строку відбувся до введення воєнного стану. ГУ ДПС у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень не обґрунтовує, яким чином запровадження воєнного стану в Україні вплинуло на пропуск строку на касаційне оскарження судових рішень у цій справі, враховуючи, що строк на касаційне оскарження судових рішень закінчився 19.01.2022, а з моменту отримання копії ухвали Верховного Суду від 08.02.2022 і до дня запровадження воєнного стану минуло 9 днів. Сукупність цих обставин свідчить про допущення ГУ ДПС необґрунтованих зволікань щодо реалізації свого права на касаційне оскарження судових рішень з дотриманням вимог КАС України. Отже, враховуючи обставини справи, відсутні підстави вважати, що скаржником пропущено строк з поважних причин, оскільки такі не пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України, касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків на касаційне оскарження і підстави, вказані у заяві про поновлення строку, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право вказати інші підстави для поновлення строку. З огляду на наведене, подана касаційна скарга підлягає залишенню без руху для надання скаржнику часу повідомити суд про інші поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження.

2. Відповідно до частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги додаються документ про сплату судового збору, а також копії касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи. Скаржник до касаційної скарги не додав платіжний документ про сплату судового збору. Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України від 08.07.2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI), за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду, розмір судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (з 01.01.2022 - не більше 49620 грн). Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI (у редакції чинній на день подання позову до суду) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1921 грн) і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (19210 грн). Позов у цій справі заявлено юридичною особою у 2019 році, який містить вимоги майнового характеру у загальному розмірі 250000 грн З огляду на наведене, за подання касаційної скарги у цій справі скаржник має сплатити судовий збір в сумі 7500 грн (250000 грн * 1,5 % * 200%). Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду сплачується шляхом внесення або перерахування коштів за реквізитами: Отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102 Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783 Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП) Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007 Код класифікації доходів бюджету - 22030102 Призначення платежу - *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір.

3. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). У касаційній скарзі міститься посилання на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України. Скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції застосував підпункт 80.2.5 пункт 80.2 статті 80 Податкового кодексу України без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №826/17123/18 та від 08.09.2021 у справі № 816/228/17. При цьому, з огляду на зміст судових рішень, суди з посиланням на частину четверту статті 78 КАС України та висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 21.02.2020 у справі №826/17123/18 задовольнили позов і скасували податкове повідомлення-рішення з тих підстав, що у справі № 160/10557/19 визнано незаконним і скасовано наказ від 23.07.2019 №5221 «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «СКАЙТОРГ». Враховуючи, що судом у справі № 160/10557/19 була встановлена протиправність наказу про призначення і проведення перевірки, який є передумовою для її проведення, суди попередніх інстанцій не надавали оцінки наявності/відсутності допущених порушень платником податків - позивачем норм податкового законодавства, оскільки такі порушені зафіксовані в акті перевірки, який, в свою чергу, не є допустимим доказом. Доводи касаційної скарги, фактично, зводяться до правомірності податкового повідомлення-рішення з огляду на допущення позивачем порушення законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, однак, правова оцінка таким порушенням судами попередніх інстанцій не надавалася. Відповідно, викладення скаржником обставин справи, цитування норм Податкового кодексу України щодо висновків по суті виявлених порушень з абстрактним зазначенням, що судами попередніх інстанцій рішення ухвалені з порушенням норм матеріального права, не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень у цій справі, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України. Крім того, питання можливості скасування наказу після проведення перевірки, а так само і правомірність такого наказу, виходить за межі предмета доказування у цій справі. Відповідно, наведене скаржником обґрунтування не відповідає формально зазначеній ним підставі - пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, оскільки зводиться до незгоди із судовим рішенням у справі №160/10557/19, яке покладено в основу судового рішення у справі, у якій подано касаційну скаргу. Скаржник зазначає, що з урахуванням висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 21.02.2020 у справі №826/17123/18 та від 08.09.2021 у справі № 816/228/17 провадження у справі №160/10557/19 підлягало закриттю. Тобто, ГУ ДПС приводить обґрунтування вимог касаційної скарги безвідносно до висновків судів першої та апеляційної інстанцій у справі №160/8178/19. Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України). Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, може унеможливити в подальшому її розгляд. У зв`язку з наведеним, скаржнику необхідно подати уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судових рішень має бути викладено з урахуванням роз`яснень, наданих судом. Відповідно до частин другої і шостої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 329-330, 332 КАС України,

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.07.2021 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 15.12.2021 у справі № 160/8178/19 - залишити без руху. Надати скаржнику десятиденний строк з дня отримання копії зазначеної ухвали суду для усунення недоліків касаційної скарги, а саме: - вказати інші (поважні) причини пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень; - надати платіжний документ про оплату судового збору за подання касаційної скарги у розмірі, встановленому Законом № 3674-VI; - надати уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судових рішень має бути викладено з урахуванням роз`яснень, наданих судом. Роз`яснити, що у разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, будуть визнані судом неповажними, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі. У разі невиконання вимог ухвали в іншій частині в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. СуддіМ.М. Гімон Є.А. Усенко М.М. Яковенко

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»