Постанова 4803 № 212/6132/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/4606/22 Справа № 212/6132/21 Суддя у 1-й інстанції - Пустовіт О. Г. Суддя у 2-й інстанції - Зубакова В. П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 червня 2022 року м.Кривий Ріг Справа № 212/9645/21 Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Зубакової В.П. суддів - Бондар Я.М., Остапенко В.О. секретар судового засідання - Бадалян Н.О. сторони: позивач ОСОБА_1 , відповідач - Акціонерне товариство «Криворізький залізорудний комбінат», розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» на ухвалу Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15 квітня 2022 року, яка постановлена суддею Пустовітом О.Г. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області та повне судове рішення складено 15 квітня 2022 року, - В С Т А Н О В И В : У липні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» (надалі АТ «Кривбасзалізрудком») про стягнення моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я на виробництві, посилаючись на отримання ним виробничої травми та професійного захворювання, що потягло за собою втрату професійної працездатності, та просив суд стягнути на свою користь, в рахунок відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я на виробництві з АТ «Кривбасзалізрудком» 120 000,00 гривень. Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 вересня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з АТ «Кривбасзалізрудком» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 70 000,00 грн., без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб. Стягнуто з АТ «Кривбасзалізрудком» на користь держави судовий збір у розмірі 908,00 грн. В решті позову відмовлено. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 22 грудня 2021 року залишено без задоволення апеляційну скаргу АТ «Кривбасзалізрудком», а рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 вересня 2021 року залишено без змін. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 02 березня 2022 року частково задоволено апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 . Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 вересня 2021 року в частині відмови у задоволенні вимог ОСОБА_1 до АТ «Кривбасзалізрудком» щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу скасовано та ухвалено нове судове рішення у цій частині. Вимоги ОСОБА_1 до АТ «Кривбасзалізрудком» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково. Стягнуто з АТ «Кривбасзалізрудком» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4500 грн. 00 коп. Постанову Дніпровського апеляційного суду від 22 грудня 2021 року в частині залишення без змін рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 вересня 2021 року щодо відмови у стягненні витрат на професійну правничу допомогу викладено у редакції цієї постанови. У квітні 2022 року АТ «Кривбасзалізрудком» звернувся до суду із заявою про відстрочку виконання рішення Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29.09.2021 року у справі № 212/6132/21 за позовом ОСОБА_1 до АТ «Кривбасзалізрудком» про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я, на строк до закінчення воєнного стану. В обґрунтування заяви посилається на те, що рішенням суду було частково задоволено позов ОСОБА_1 та стягнуто з відповідача на користь позивача 70 000 грн. Введення воєнного стану в Україні і активні бойові дії в певних регіонах України унеможливлюють виконання судового рішення, оскільки на даний момент призупинено відвантаження продукції АТ «Кривбасзалізрудком» основним покупцям, зокрема ПрАТ «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча», яке знаходиться в фізичній та економічній блокаді в м. Маріуполі, кошти від реалізації продукції не надходитимуть, що істотно ускладнює виконання рішення і робить його неможливим. Крім того, ту невелику частину коштів від реалізації, яку відповідачеві вдається заробити та заощадити, АТ «Кривбасзалізрудком» намагається направити на першочергові витрати: податки та інші обов`язкові платежі, зарплату та середній заробіток працівникам. Ухвалою Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15 квітня 2022 року в задоволенні заяви АТ «Кривсбазалізрудком» про відстрочення виконання судового рішення відмовлено. В апеляційній скарзі АТ «Кривбасзалізрудком» ставить питання про скасування ухвали суду першої інстанції та постановлення нової ухвали про задоволення заяви про відстрочку виконання рішення Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 вересня 2021 року посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема на те, що судом першої інстанції при постановленні ухвали не надано належної оцінки тому, що у зв`язку із введенням воєнного стану в Україні і веденням активних бойових дії в певних регіонах України, АТ «Кривбасзалізрудком» не займається видобутком залізної руди, основним споживачем якої є ПрАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», ПрАТ МК «Запоріжсталь» та ПрАТ «Камет сталь», які знаходяться в фізичній та економічній блокаді під загрозою знищення. Відповідно на даний момент відвантаження продукції зупинено, кошти від реалізації не надходять, що істотно ускладнює виконання рішення і дедалі робить його неможливим, а тому є підставою для відстрочення виконання судового рішення. Дебіторська заборгованість ПрАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», станом на 01.04.2022 року, складає 78 981 189,47 грн., ПрАТ МК «Запоріжсталь» - 44 848 473,43 грн., ПрАТ «Камет сталь» - 116 688 555,41 грн. Крім того, через воєнний стан АТ «Кривбасзалізрудком» не має можливості отримати на свій розрахунковий рахунок бюджетне відшкодування сплаченого ПДВ, тобто компенсацію державою суми ПДВ, яка за грудень 2021 року складає 35 665 501 грн., який вже був ним сплачений у вартості придбаних товарів, робіт, послуг, а величезні витрати на енергоносії, сума яких за 2021 рік склала 1 036 802 649,71 грн., які є обов`язковими задля недопущення зупинення роботи комбінату та свідчить про невідворотність їх вчасної сплати. В той же час АТ «Кривбасзалізрудком» здійснює витрати, пов`язані із забезпеченням життєдіяльності підприємства, виплатою заробітної плати працівникам без будь-яких обмежень, сплатою податків та інших обов`язкових платежів до державного бюджету. Також, підприємство надає допомогу Збройним силам України та підрозділам Територіальної оборони. Зазначає, що за таких підстав, кошти, які є в наявності у АТ «Кривбасзалізрудком» на теперішній час, спрямовуються перш за все на цілі, пов`язані з підтримкою економіки та обороноздатності країни. Відзив на апеляційну не подано. Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача АТ «Кривбасзалізрудком» - Штефан Т.М., яка підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що рішенням Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 вересня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 до АТ «Кривбасзалізрудком» про стягнення моральної шкоди, в зв`язку з ушкодженням здоров`я при виконанні трудових обов`язків, задоволені частково. Стягнуто з АТ «Кривбасзалізрудком» на користь ОСОБА_1 70 000 гривень 00 копійок в рахунок на відшкодування моральної шкоди у зв`язку з ушкодженням на виробництві, без утримання податку з доходів з фізичних осіб та інших обов`язкових платежів. Стягнуто з АТ «Кривбасзалізрудком» на користь держави судовий збір у розмірі 908,00 грн. В решті позову відмовлено. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 22 грудня 2021 року залишено без задоволення апеляційну скаргу АТ «Кривбасзалізрудком», а рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 вересня 2021 року залишено без змін. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 02 березня 2022 року частково задоволено апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 . Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 вересня 2021 року в частині відмови у задоволенні вимог ОСОБА_1 до АТ «Кривбасзалізрудком» щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу скасовано та ухвалено нове судове рішення у цій частині. Вимоги ОСОБА_1 до АТ «Кривбасзалізрудком» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково. Стягнуто з АТ «Кривбасзалізрудком» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4500 грн. 00 коп. Постанову Дніпровського апеляційного суду від 22 грудня 2021 року в частині залишення без змін рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 вересня 2021 року щодо відмови у стягненні витрат на професійну правничу допомогу викладено у редакції цієї постанови. Відмовляючи у задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу від 29 вересня2021 у справі № 212/6132/21 за позовом ОСОБА_1 до АТ «Кривбасзалізрудком» про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я, на строк до закінчення воєнного стану, суд першої інстанції виходив з відсутності правових підстав для відстрочки його виконання. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, так як їх суд першої інстанції дійшов на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилались, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Згідно зі ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Виконання судового рішення, відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2013 від 26 червня 2013 року по справі № 1-7/2013, є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд справи судом. Стаття 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує право на справедливий судовий розгляд та закріплює принцип верховенства права, на якому будується демократичне суспільство, і найважливішу роль судової системи в здійсненні правосуддя. Проте, право на справедливий суд було б позбавлено сенсу, якщо б допускало невиконання остаточних судових рішень, які набрали законної сили. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини невід`ємною частиною права на суд та фундаментальним аспектом верховенства права є принцип правової визначеності (певності), який включає дотримання принципу остаточності судового рішення. У розумінні практики Європейського суду частина 1 статті 6 Конвенції передбачає не лише доступ до правосуддя і встановлення порядку судового розгляду, а й гарантує виконання судових рішень з метою запобігання заподіяння шкоди одній із сторін. Право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання рішення залишилося невиконаним на шкоду одній зі сторін. Виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід`ємна частина судового процесу для цілей ст. 6 Конвенції. Відповідно до частини 1 статті 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Відповідно до частин 1, 3, 4, 5 статті 435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови. Статтею 33 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо). Системний аналіз зазначених норм законодавства свідчить, що закон не передбачає конкретного переліку обставин, які є підставою для розстрочення виконання рішення суду, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи. Підставою для застосування статей 435 ЦПК України і 33 Закону України «Про виконавче провадження» є виняткові обставини, які перешкоджають належному виконанню рішення суду, ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини. Матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду і підлягає оцінці у сукупності з іншими фактичними обставинами. Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в пункті 10 Постанови від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», задоволення заяви про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім`ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо). Як зазначено в рішенні Конституційного Суду України №5-пр/2013 від 26.06.2013, розстрочка (відстрочка) виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника. Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Рішенням Суду у справі Глоба проти України № 15729/07 від 05.07.2012 року суд повторює, що пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер. За приписами статті 435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця, у випадках, встановлених законом, - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про відстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Відповідно до частини 1 статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку виконання рішення. Законодавство України не містить вичерпного переліку обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення, на підставі яких суд може прийняти рішення про надання відстрочки. Тобто, перелік обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення у національному законодавстві є нечітким. Обмеження стосовно можливого та допустимого строку відстрочки виконання остаточного рішення у законі відсутнє. Отже, суд, який прийняв рішення, має широкі дискреційні повноваження щодо підстав та строку для відстрочки виконання рішення, і у кожному конкретному випадку за своїм внутрішнім переконанням оцінює наявні у справі докази і вирішує питання про наявність чи відсутність обставин для вчинення таких процесуальних дій. З аналізу наведених норм слідує, що відстрочення виконання рішення можливе лише у виключних випадках за наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Під час вирішення питання про відстрочення виконання рішення суду обов`язково мають враховуватись також інтереси сторони, на користь якої ухвалене рішення. Як вбачається з матеріалів справи, при зверненні до суду із заявою про відстрочку виконання рішення суду, представник відповідача, як на підставу для її задоволення, посилався на ті обставини, що АТ «Кривбасзалізрудком» не виробляє свою основну продукцію (залізорудний концентрат) та не здійснює її реалізацію, отже, не отримує запланованого прибутку. Положеннями статей 12, 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Частиною 2 статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. На думку колегії суддів, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що надані у заяві обставини не можуть вважатися винятковими і такими, що ускладнюють чи роблять неможливим виконання рішення суду. Незважаючи на те, що на території України з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб введено воєнний стан, який триває на час розгляду заяви, оскільки продовжений Указом Президента України від 14.03.2022 року № 133/2022, який був затверджений Законом України № 2119-ІХ від 15.03.2022 року, з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, який був продовжений указом Президента України від 14.03.2022 року до 24 квітня 2022 року, Указом Президента України № 341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб, жодних доказів на підтвердження неможливості виконання у цей період рішення суду, окрім листа № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 року президента Торгово-промислової палати України Чижикова Г., яким відзначено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою для введення воєнного стану, зазначені обставини з 24.02.2022 року до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарювання, матеріали справи не містять. Складне матеріальне становище не свідчить, ані про винятковість, ані про поважність, причин невиконання рішення суду, а тому не може бути підставою для відстрочення виконання рішення суду. Жодних обмежень щодо виконання судових рішень на період дії воєнного часу діючим законодавством не передбачено. При цьому, колегією суддів не приймаються до уваги наведені в апеляційній скарзі доводи про те, що підставою для відстрочки виконання рішення є та обставина, що у зв`язку із введенням воєнного стану в Україні і веденням активних бойових дії в певних регіонах України, АТ «Кривбасзалізрудком» не займається видобутком залізної руди, основним споживачем якої є ПрАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», ПрАТ МК «Запоріжсталь» та ПрАТ «Камет сталь», які знаходяться в фізичній та економічній блокаді під загрозою знищення. Відповідно на даний момент відвантаження продукції зупинено, кошти від реалізації не надходять, що істотно ускладнює виконання рішення і дедалі робить його неможливим, а тому є підставою для відсторонення виконання судового рішення. Дебіторська заборгованість ПрАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», станом на 01.04.2022 року, складає 78 981 189,47 грн., ПрАТ МК «Запоріжсталь» - 44 848 473,43 грн., ПрАТ «Камет сталь» - 116 688 555,41 грн., про те, що АТ «Кривбасзалізрудком» не має можливості отримати на свій розрахунковий рахунок бюджетне відшкодування сплаченого ПДВ, тобто компенсацію державою суми ПДВ, яка за грудень 2021 року складає 35 665 501 грн., який вже був ним сплачений у вартості придбаних товарів, робіт, послуг, а величезні витрати на енергоносії, сума яких за 2021 рік склала 1 036 802 649,71 грн. та про те, що АТ «Кривбасзалізрудком» здійснює витрати, пов`язані із забезпеченням життєдіяльності підприємства, виплатою заробітної плати працівникам без будь-яких обмежень, сплатою податків та інших обов`язкових платежів до державного бюджету, а також надає допомогу Збройним силам України та підрозділам Територіальної оборони, оскільки наведені доводи, в розумінні ст. 435 ЦПК України, не є правовою підставою для відстрочки виконання рішення суду. На підставі наведеного вище колегія суддів приходить до висновку про те, що ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм процесуального права, викладені в ухвалі висновки відповідають обставинам справи та наявним у матеріалах справи доказам, тому підстав для скасування оскаржуваної ухвали колегія суддів не вбачає. Безпідставне та необґрунтоване відстрочення виконання рішення суду буде порушувати законні права та інтереси позивача та нівелювати сутність рішення суду та мету його ухвалення. На підставі викладеного вище, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції залишенню без змін, як така, що постановлена з дотриманням норм процесуального права. Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382 ЦПК України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» залишити без задоволення. Ухвалу Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15 квітня 2022 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повне судове рішення складено 29 червня 2022 року. Головуючий: Судді: