Постанова 4876 № 908/1444/21

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20.06.2022 року м. Дніпро Справа № 908/1444/21 Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач) суддів: Коваль Л.А., Кузнецова В.О. при секретарі судового засідання: Радіновському Р.Л. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Соборне-133 на рішення Господарського суду Запорізької області (суддя Дроздова С.С.) від 09.11.2021р. у справі № 908/1444/21 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до відповідача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Соборне-133 (69005 м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 133, кв. 164, ідентифікаційний код юридичної особи 40282124) про визнання частково недійсним рішення загальних зборів, оформлене протоколом № 6 від 25.11.2018, - ВСТАНОВИВ: У травні 2021р. ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Запорізької області суду з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Соборне-133 про визнання частково недійсним рішення загальних зборів власників квартир та нежитлових приміщень Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Соборне-133, в частині затвердження внеску на управління будинку на 2019 рік (питання 5 порядку денного). Рішенням Господарського суду Запорізької області від 09.11.2021р. у справі № 908/1444/21: - позовні вимоги ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Соборне-133 задоволено; - визнано частково недійсним рішення загальних зборів власників квартир та нежитлових приміщень Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Соборне-133, оформлене протоколом № 6 від 25.11.2018 в частині затвердження внеску на управління будинком на 2019 рік, а саме п. 5 порядку денного; - стягнуто з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Соборне-133 на користь ОСОБА_1 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. судового збору. Не погодившись із зазначеним рішенням, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Соборне-133 звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Запорізької області від 09.11.2021р. у справі № 908/1444/21 скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог позивача відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт узагальнено вказує наступне: - судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення встановлено кількість голосів на загальних зборах власників квартир та нежитлових приміщень Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Соборне-133, яке оформлене протоколом № 6 від 25.11.2018, без врахування положень статуту відповідача; - оскаржуване рішення ухвалене без урахування принципу пропорційності справедливої рівноваги між інтересами усіх співвласників, чим порушено права інших співвласників квартир та нежитлових приміщень Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Соборне-133; - позивачем не визначено, які його права порушені визначенням розміру внеску, затвердженого загальними зборами; - судом першої інстанції неправомірно не застосовано до спірних правовідносин строків позовної давності. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.01.2022р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Соборне-133 на рішення Господарського суду Запорізької області від 09.11.2021р. у справі № 908/1444/21, розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 09.03.2022р. Судове засідання, призначене на 09.03.2022р., не відбулося у зв`язку із затвердженням Верховною Радою Указу Президента України від 24.02.2022р. № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні. 16.03.2022р. ОСОБА_1 подано до Центрального апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, у відповідності до якого позивач заперечує проти її задоволення та просить рішення Господарського суду Запорізької області від 09.11.2021р. у справі № 908/1444/21 залишити без змін. В обґрунтування своїх заперечень позивач вказує на те, що за п. 5 порядку денного рішення загальних зборів власників квартир та нежитлових приміщень ОСББ Соборне-133, оформленого протоколом № 6 від 25.11.2018, по затвердженню внеску на управління будинку на 2019 рік проголосувало менше необхідної кількості співвласників, у зв`язку з чим порушено його права як співвласника багатоквартирного будинку, оскільки на нього покладено додатковий тягар з оплати внесків по витратам на управління будинком. Також, позивач стверджує, що на загальних зборах власників квартир та нежитлових приміщень ОСББ Соборне-133, яке відбулось 25.11.2018р., він присутній не був. Про прийняті на загальних зборах 25.11.2018р. рішення, оформлені протоколом № 6, дізнався тільки у вересні 2020 року після відкриття Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя провадження у справі № 335/8052/20 за позовом ОСББ Соборне-133 до ОСОБА_1 . Таким чином, позивач стверджує, що звернувся з даною позовною заявою у межах загального строку позовної давності. З метою забезпечення стабільного здійснення судочинства в умовах воєнного стану, враховуючи положення Закону України "Про правовий режим воєнного стану", ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 20.04.2022р. розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 16.05.2022р. Ухвалами Центрального апеляційного господарського суду від 05.05.2022р. клопотання ОСОБА_1 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції із забезпеченням її проведення у Господарському суді Запорізької області задоволено; клопотання представника Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Соборне-133 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів задоволено. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 16.05.2022р. в судовому засіданні оголошено перерву до 20.06.2022р. У судовому засіданні 20.06.2022р. представник скаржника доводи апеляційної скарги підтримав у повному обсязі та просив її задовольнити. Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача, виходячи з наступного. Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено місцевим господарським судом, позивач у справі ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 , що підтверджується витягами про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 16.04.2009 № 22504419 та № 22504561. 30.01.2016 були проведені установчі збори власників квартир та нежитлових приміщень по АДРЕСА_3 , за результатами яких прийнято рішення про створення Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Соборне-133, із місцезнаходженням за адресою: АДРЕСА_4 . 21.08.2016 були проведені загальні збори власників квартир та нежитлових приміщень ОСББ Соборне-133 по пр. Соборний (Леніна), буд. 133 у м. Запоріжжя, оформлені протоколом № 3 Загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку ОСББ Соборне-133, до порядку денного яких були включені наступні питання:

1. Обрання голови та секретаря Загальних зборів.

2. Звіт правління ОСББ Соборне-133 про проведену роботу за період з 01.03.2016 по 01.08.2016.

3. Затвердження тарифів на утримання будинку та прибудинкової території по АДРЕСА_3 .

4. Обговорення першочерговості капітального ремонту будинку. За наслідками проведення загальних зборів, оформлених протоколом № 3 від 21.08.2016 відповідачем було вирішено, зокрема: з третього питання порядку денного: затвердити з 01.08.2016 тариф на утримання будинку та прибудинкової території для членів ОСББ Соборне-133 в розмірі 2,60 за 1м2 житлової площі (для власників житлових квартир). 25.11.2018 були проведені загальні збори власників квартир та нежитлових приміщень ОСББ Соборне-133 по пр. Соборний (Леніна), буд. 133 у м. Запоріжжя, оформлені протоколом № 6 Загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку ОСББ Соборне-133, до порядку денного яких були включені наступні питання:

1. Обрання голови та секретаря Загальних зборів.

2. Звіт правління ОСББ Соборне-133 про проведену роботу за період з 09.12.2017 по 25.11.2018.

3. Доклад Ревізійної комісії ОСББ Соборний-133 за результатами планової перевірки Правління ОСББ Соборний-133 у 2018 р.

4. Вибори Правління ОСББ Соборний-133 та вибори Ревізійної комісії ОСББ Соборний-133.

5. Обговорення членського внеску по витратам на управління багатоквартирним будинком на 2019 р.

6. Вибори Правління ОСББ Соборний-133 та вибори Ревізійної комісії ОСББ Соборний-133 строком на три роки.

7. Обговорення дій Правління щодо злісних боржників. За наслідками проведення загальних зборів, оформлених протоколом № 6 від 25.11.2018, відповідачем було вирішено, зокрема: з п`ятого питання порядку денного членський внесок на управління будинком на 2019 рік встановити в розмірі 4 гривні 10 копійок за квадратний метр площі, як жилих так і не жилих приміщень. За твердженнями позивача загальні збори співвласників багатоквартирного будинку ОСББ Соборний-133 від 25.11.2018 були проведені з порушенням вимог законодавства та статуту, оскільки за рішення по затвердженню внеску на управління будинку на 2019 рік проголосувало менше необхідної кількості співвласників, що є порушенням ст. 10 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, та ч. 8 розділу III Статуту ОСББ, що стало підставою для звернення позивача до суду з цим позовом. Ухвалюючи оскаржуване рішення про задоволення позовних вимог місцевий господарський суд виходив з того, що обставини недотримання правлінням Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Соборне-133 належного порядку голосування на загальних зборах 25.11.2018, зокрема, з п`ятого питання порядку денного, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані. Колегія суддів апеляційного суду в цілому погоджується з такими висновками місцевого господарського суду, з огляду на наступне. Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Частинами 1-2 ст. 14 ЦК України визначено, що цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї. Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Частинами 1-2 ст. 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади АР Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках. Відповідно до ст. 385 Цивільного кодексу України, власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту. Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав урегульовані Законом України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, а особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, правові, організаційні та економічні відносини, пов`язані із реалізацією прав та виконанням обов`язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління визначені Законом України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку. Наведені Закони поряд одне з одним фактично урегульовують порядок діяльності об`єднань співвласників житлового будинку та визначають їх юридичний статус. Зокрема, за змістом статей 1, 9 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, управління багатоквартирним будинком - це вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов`язків співвласників, пов`язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку; управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками; за рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об`єднань співвласників багатоквартирного будинку). У свою чергу, відповідно до статті 4 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання й використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Отже, основна діяльність ОСББ полягає в здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання. Вирішення спору, що розглядається у цій справі, залежить від того, скільки голосів співвласників віддано за спірні рішення загальних зборів ОСББ та чи відповідає така кількість вимогам, установленим статтею 10 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку. Відповідно до ч. 12 ст. 10 України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, кожний співвласник (його представник) під час голосування на зборах має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення, розташованих у багатоквартирному будинку, за винятком якщо такій особі належить більше половини від загальної кількості квартир та нежитлових приміщень. За приписами ч. 14 ст. 10 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників, а в разі якщо статутом не передбачено прийняття таких рішень, - більшістю голосів. З інших питань рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості співвласників. Отже, для визначення необхідної кількості голосів із питання визначення переліку та розміру внесків і платежів співвласників судам належить, поряд із приписами частини чотирнадцятої статті 10 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, застосовувати положення статуту ОСББ, які можуть не передбачати спеціальних вимог щодо кількості голосів, що необхідні для прийняття рішення по такому питанню, у дві третини загальної кількості голосів співвласників, і тоді зазначене питання буде вирішуватися більшістю голосів співвласників. Такі ж правила застосовуються і до рішень про затвердження кошторису на утримання будинку та прибудинкової території, оскільки кошторис визначає розмір видатків, які мають бути покриті внесками і платежами співвласників. Зазначена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.02.2022р. у справі № 910/5179/20. Згідно зі статтею 7 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, статут об`єднання має містити серед іншого статутні органи об`єднання, їхні повноваження, а також порядок скликання та проведення загальних зборів. Відповідно до ч. 3 розділу III Статуту ОСББ Соборне-133, до виключної компетенції загальних зборів належать визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників. Згідно ч. 7 розділу III Статуту ОСББ Соборне-133, кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у будинку. Відповідно до ч. 8 розділу III Статуту ОСББ Соборне-133, рішення на загальних зборах приймаються шляхом відкритого поіменного голосування. Рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як 51 % від загальної кількості усіх співвласників. Рішення загальних зборів ОСББ, яке є предметом спору у справі, що розглядається, оформлене Протоколом № 6 від 25.11.2018 Загальних зборів власників квартир та нежитлових приміщень ОСББ Соборне-133 по АДРЕСА_3 , а саме вирішено: з п`ятого питання порядку денного - членський внесок на управління будинком на 2019 рік встановити в розмірі 4 гривні 10 копійок за квадратний метр площі, як жилих так і не жилих приміщень. З урахуванням наведених вище норм законодавства та правової позиції Верховного Суду, а також ч.ч. 7, 8 розділу III Статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Соборне-133, для прийняття загальними зборами відповідача спірного рішення про встановлення розміру членського внеску на управління будинком, необхідною була кількість голосів не менш 51 % від загальної кількості усіх співвласників ОСББ, а саме від загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень розташованих у будинку. Згідно з Протоколом № 6 від 25.11.2018 Загальних зборів власників квартир та нежитлових приміщень ОСББ Соборне-133: - загальна площа всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку 9 949,47 мІ; - кількість житлових приміщень (квартир) багатоквартирного будинку, що перебувають у приватній власності склала 137, загальною площею 7057,49 мІ; - кількість житлових приміщень (квартир) багатоквартирного будинку, що перебувають у комунальній власності 3, загальною площею 149,08 мІ; - кількість нежитлових приміщень 5, загальною площею 2742,9 мІ, у тому числі: у приватній власності перебувають 2, загальною площею 1480,8 мІ; у комунальній власності перебувають 3, загальною площею 1262,10 мІ. Отже, для прийняття спірного рішення необхідною є кількість голосів ЗА прийняття цього рішення співвласниками квартир та нежитлових приміщень загальною площею 5074,23 мІ. Як вбачається з Протоколу № 6 від 25.11.2018 Загальних зборів власників квартир та нежитлових приміщень ОСББ Соборне-133: - у зборах взяли участь особисто та через представників співвласники в кількості 41 особа, яким належать квартири багатоквартирного будинку, що перебувають у приватній власності загальною площею - 2212,85 мІ. - у письмовому опитуванні взяли участь особисто та через представників співвласники в кількості 34 особи, яким належать квартири багатоквартирного будинку, що перебувають у приватній власності загальною площею 1871,99 мІ та 2 особи, яким належать нежитлові приміщення багатоквартирного будинку, що перебувають у приватній власності загальною площею 1480,8 мІ. Тобто, разом в загальних зборах ОСББ Соборне-133, які оформлені Протоколом № 6 від 25.11.2018, прийняли участь 77 співвласників Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Соборне-133, із загальною площею 5565,64 мІ. Відповідно до Протоколу № 6 від 25.11.2018 Загальних зборів власників квартир та нежитлових приміщень ОСББ Соборне-133, зокрема за спірне п`яте питання порядку денного проголосували: - ЗА 78 співвласників, загальна площа квартир яких становить 6640,04 мІ від загальної площі квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, що перебувають у приватній власності - ПРОТИ 0 співвласників, загальна площа квартир та нежитлових приміщень становить 0 мІ. Отже, у Протоколі № 6 від 25.11.2018 кількість співвласників які проголосували ЗА прийняття спірного рішення 78 співвласників із загальною площею 6640,04 мІ, не співпадає та є більшою у порівнянні із загальною кількістю співвласників, які прийняли участь у голосуванні та письмовому опитуванні 77 співвласників із загальною площею 5565,64 мІ. Відповідно до ч. 7 ст. 10 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, рішення зборів співвласників оформляється протоколом, який підписується усіма співвласниками (їх представниками), які взяли участь у зборах, кожен з яких ставить підпис під відповідним варіантом голосування ("за", "проти", "утримався"), за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики. У протоколі обов`язково зазначається така інформація про співвласників (їх представників), які взяли участь у зборах співвласників: прізвище, ім`я, по батькові співвласника, документ, що підтверджує право власності на квартиру або нежитлове приміщення, номер квартири або нежитлового приміщення, загальна площа квартири або нежитлового приміщення, документ, що надає повноваження на голосування від імені співвласника (для представника). Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 25.08.2015 р. № 203 "Про затвердження форми протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку" (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 08.09.2015р. за № 1083/27528) встановлена форма протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку. Згідно затвердженої форми протоколу, у протоколі зборів співвласників багатоквартирного будинку, який є єдиним письмовим документом, кожне рішення по порядку денному зборів засвідчується підписом співвласника або його представника із зазначенням результату його голосування ("за", "проти", "утримався"). Після чого наводяться підсумки голосування щодо кожного рішення порядку денного, а також висновок щодо рішення - прийняте або не прийняте. У протоколі має бути зазначено кількість осіб (співвласників), які взяли участь у зборах, із зазначенням загальної площі їх квартир та/або нежитлових приміщень. Кожна сторінка протоколу зборів підписується з зазначенням прізвищ та ініціалів осіб, що склали протокол. Додатками до протоколу зборів можуть бути в разі проведення письмового опитування листки письмового опитування, заповнені відповідно до вимог абзацу четвертого частини восьмої статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", пронумеровані та прошнуровані, із зазначенням кількості аркушів. У розділі IV Протоколу № 6 від 25.11.2018 Загальних зборів власників квартир та нежитлових приміщень ОСББ Соборне-133 зазначено, що додатками до цього протоколу серед іншого є: - таблиця голосування з питань порядку денного загальних зборів ОСББ Соборне-133 (Додаток №1); - таблиця письмового поіменного опитування з питань порядку денного загальних зборів ОСББ Соборне-133 (Додаток №2). Проте, колегія суддів звертає увагу, що зазначені додатки № 1 та № 2 до Протоколу № 6 від 25.11.2018 у матеріалах справи відсутні. Ухвалою суду першої інстанції від 14.09.2021р. було зобов`язано відповідача надати суду серед іншого протокол загальних зборів власників квартир та нежитлових приміщень ОСББ Соборне-133 по АДРЕСА_3 від 25.11.2018 з усіма додатками до нього. Однак, як свідчать матеріали справи, вимоги суду по наданню документів, викладені у зазначеній ухвалі, відповідачем не виконані. Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства. Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України. Згідно зі ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України). У відповідності до ч. 2 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України). Обов`язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази. На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Отже, колегія суддів констатує, що матеріали справи не містять не тільки доказів волевиявлення співвласників ОСББ Соборне-133 по кожному рішенню порядку денного зборів, які мають бути засвідчені підписом співвласника або його представника із зазначенням результату його голосування, а і взагалі не містять доказів участі співвласників у цих загальних зборах. Водночас, зазначені вище розбіжності у Протоколі № 6 від 25.11.2018 Загальних зборів власників квартир та нежитлових приміщень ОСББ Соборне-133 щодо кількості співвласників, які взяли участь у зборах, та кількості співвласників, які голосували по спірному питанню порядку денного, дають підстави для сумнівів стосовно достовірності цих данних. Зазначені недоліки доказів, наявних в матеріалах справи, унеможливлюють для суду встановлення фактів, якими відповідач обґрунтовує свою правову позицію в даному спорі. За таких обставин, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що обставини недотримання правлінням Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Соборне-133 належного порядку голосування на загальних зборах 25.11.2018, зокрема, з п`ятого питання порядку денного, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані. Щодо доводів апелянта про те, що позивачем не визначено які його права порушені визначенням розміру внеску, затвердженого загальними зборами, судова колегія зазначає наступне. У пункті 4.15 постанови від 06.08.2020 у справі № 918/636/19 Верховний Суд надав правові висновки стосовно застосування правових норм під час розгляду корпоративних спорів, а саме: - під час розгляду спорів про визнання недійсними рішень загальних зборів юридичної особи, господарські суди мають враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень, - підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення акціонера (учасника) можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) рішенням загальних зборів, - безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв`язку з прямою вказівкою закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства; прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації. При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв`язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення. Поряд з цим, у постанові від 25.08.2021 у справі № 914/1560/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду вказав, що: - порушення під час проведення загальних зборів можна поділити на безумовні, тобто ті, які мають наслідком безумовне визнання прийнятих на цих зборах рішень недійсними і ті, які хоч і допускаються, однак не завжди призводять до недійсності рішень загальних зборів; отже, не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень, - підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів, - права учасника (акціонера, члена) юридичної особи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо; - неповідомлення учасника товариства про проведення загальних зборів в установленому законом та статутом порядку також порушує його права, зокрема право на участь у загальних зборах товариства та, відповідно, на участь в управлінні товариством, що може бути підставою для визнання рішень загальних зборів господарського товариства недійсними, - для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів) товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства, - у справах з позовною вимогою про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства, заявленою з підстав неповідомлення позивача як учасника товариства про проведення зборів, на яких прийняті спірні рішення, судам при вирішенні питання щодо порушення прав учасника товариства спірним рішенням необхідно з`ясувати дотримання порядку скликання загальних зборів, зокрема, щодо належного повідомлення позивача про такі збори, яке є складовою скликання зборів, а також щодо відповідності змісту повідомлення вимогам закону та статуту товариства, оскільки своєчасне і належне повідомлення учасника товариства про скликання загальних зборів, що містить вичерпну інформацію щодо проведення зборів, є важливим для формування волі при прийнятті рішень загальними зборами, аби кожен з учасників міг належним чином підготуватися і сформувати своє бачення щодо питань, які розглядаються на зборах, та повноцінно взяти участь у їх обговоренні. У постанові від 24.04.2019 по справі № 914/921/18 Верховний Суд надав висновки застосуванню наведених правових норм та зазначив, що: - застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення, - такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам, - ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам. У справі, що розглядається, позивачем заявлено вимоги про визнання частково недійсним рішення загальних зборів власників квартир та нежитлових приміщень Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Соборне-133 оформлене протоколом № 6 від 25.11.2018, в частині затвердження внеску на управління будинку на 2019 рік (п. 5 порядку денного), що порушує права позивача як споживача житлово-комунальних послуг та співвласника багатоквартирного будинку. Свідченням незаконності прийняття загальними зборами спірного рішення, зокрема, з п`ятого питання порядку денного є недотримання правлінням Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Соборне-133 належного порядку голосування на загальних зборів, а тому визнанням недійсним цього акту частково забезпечується відновлення порушених прав позивача. За таких обставин, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що заявлені позивачем в даному спорі позовні вимоги, з огляду на наведену вище практику Верховного Суду, направлені на забезпечення поновлення порушеного права та є ефективним способом захисту. Щодо доводів скаржника про те, що судом першої інстанції неправомірно не застосовано до спірних правовідносин строків позовної давності, судова колегія зазначає наступне. Так, відповідачем до суду першої інстанції було подано заяву про застосування позовної давності. Згідно зі ст. 256 Цивільного кодексу України, позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Цивільним кодексом України передбачена спеціальна та загальна позовна давність. Зокрема, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Відповідно до ст. 267 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. У відповідності до п. 8 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України, до вимог про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства застосовується позовна давність в один рік. Згідно з правовою позицією Верховного суду, що викладена в постанові від 18.03.2020р. у справі № 904/686/19, скорочений строк позовної давності щодо вимог про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства, що встановлений п. 8 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України, який набув чинності 17.06.2018 відповідно до Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", застосовується лише до оскарження рішень ТОВ та ТДВ і не застосовується до вимог про визнання недійсним рішення інших юридичних осіб, в тому числі рішень власників фермерського господарства. Виходячи із суті спірних правовідносин, вимоги Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", яким встановлена спеціальна позовна давність щодо вимог про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства, не можуть застосовуватися за аналогією закону до вимог про оскарження рішень власників фермерського господарства відповідно до ст. 8 ЦКУ. У такому разі, оскільки інше не передбачено законом, застосовується загальна позовна давність тривалістю у три роки. У даному спорі оскаржується рішення загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, отже, строк позовної давності в даному випадку встановлюється тривалістю у три роки. Відповідно до ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Колегія суддів апеляційного суду зазначає, що для застосування судом наслідків спливу позовної давності небхідно встановити момент початку перебігу цього строку, що повинно бути підтверджено відповідними доказами. Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п. 1 ст. 32 Конвенції) наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, механізм застосування позовної давності повинен бути достатньо гнучким, тобто, як правило, він мусить допускати можливість зупинення, переривання та поновлення строку позовної давності, а також корелювати із суб`єктивним фактором, а саме - обізнаністю потенційного позивача про факт порушення його права (пункти 62, 66 рішення від 20.12.2007 у справі "Фінікарідов проти Кіпру"). Практика Європейського суду з прав людини при застосуванні положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує кожному право на звернення до суду, акцентує увагу на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Жоффр де ля Прадель проти Франції") від 16.12.1992). Позов у даній справі подано позивачем 19.05.2021. При цьому, матеріали справи не містять доказів, які підтверджують обізнаність позивача про прийняття спірного рішення Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Соборне-133, оформленого протоколом № 6 від 25.11.2018. Принцип змагальності господарського судочинства, який закріплений у ст.ст. 2, 13 Господарського процесуального кодексу України, забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Отже, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що вимоги позивача про визнання частково недійсним рішення загальних зборів власників квартир та нежитлових приміщень Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Соборне-133, в частині затвердження внеску на управління будинку на 2019 рік (п. 5 порядку денного), заявлені в межах строку позовної давності. Також, судова колегія відхиляє доводи апелянта про те, що оскаржуване рішення ухвалене без урахування принципу пропорційності справедливої рівноваги між інтересами усіх співвласників, чим порушено права інших співвласників квартир та нежитлових приміщень Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Соборне-133, з посиланням на правову позицію нібито викладену у постанові Верховного Суду від 28.05.2020р. у справі № 918/400/19, оскільки Верховний Суд в своїй постанові у зазначеній справі таких висновків не викладав, а правові позиції судів інших інстанцій не мають обов`язкової сили для застосування судом апеляційної інстанції. З огляду на усе вищевикладене, судова колегія апеляційного суду вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими, а оскаржуване рішення таким, що відповідає фактичним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, тому підстави, передбачені ст. 277 ГПК України, для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення Господарського суду Запорізької області від 09.11.2021р. у справі № 908/1444/21 відсутні. Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті відповідачем судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 3 405,00 грн. слід покласти на останнього. З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Соборне-133 на рішення Господарського суду Запорізької області від 09.11.2021р. у справі № 908/1444/21 - залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Запорізької області від 09.11.2021р. у справі № 908/1444/21 залишити без змін. Судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги, покласти на Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Соборне-133. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови. Повна постанова складена та підписана 28.06.2022 року. Головуючий суддя А.Є. Чередко Суддя Л.А. Коваль Суддя В.О. Кузнецов