LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4824754/7052/20

від 22.06.2022 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу Деснянського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) - залишити без задоволення.

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 754/7052/20 Головуючий у І інстанції Грегуль О.В. Провадження №22-ц/824/3297/2022 Головуючий у 2 інстанції Таргоній Д.О. ПОСТАНОВА Іменем України 22 червня 2022 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Таргоній Д.О., суддів: Голуб С.А., Писаної Т.О., за участі секретаря Тимошевської С.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Деснянського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 11 листопада 2021 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Деснянського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Вахрамєєвої Яни Володимирівни, стягувач - ОСОБА_2 , УСТАНОВИВ: у червні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою на постанови державного виконавця та просив: - визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Деснянського РВДВС у м. Києві ЦМУМЮ Вахрамєєвої Я.В. від 25.05.2021 про відкриття ВП № 65551681 з примусового виконання виконавчого листа № 754/7052/20 виданого 06.05.2021 Деснянським районним судом м. Києва про стягнення з боржника на користь стягувача аліментів; - визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Деснянського РВДВС у м. Києві ЦМУМЮ Вахрамєєвої Я.В. від 28.052021 ВП № 65551681 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника та зобов`язання державного виконавця Деснянського РВДВС у м. Києві повідомити ТОВ ПКФ Україна про її скасування; - визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Деснянського РВДВС у м. Києві ЦМУМЮ Вахрамєєвої Я.В. від 28.052021 ВП № 65551681 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження. Скарга обґрунтованатим, що на час винесення оскаржуваних постанов у державного виконавця не було правових підстав для прийняття до виконання виконавчого листа № 754/7052/20 виданого 06.05.2021 Деснянським районним судом м. Києва, у зв`язку із відсутністю у виконавчому документів даних про зареєстроване місце проживання боржника у Деснянському районі м. Києва. Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 11 листопада 2021 року скаргу задоволено. Визнано протиправними та скасовано постанови державного виконавця Деснянського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Вахрамєєвої Яни Володимирівни - від 25.05.2021 про відкриття виконавчого провадження № 65551681 з примусового виконання виконавчого листа № 754/7052/20 виданого 06.05.2021 Деснянським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів; - від 28.05.2021 ВП № 65551681 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника та зобов`язано державного виконавця Деснянського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Вахрамєєву Яну Володимирівну повідомити ТОВ «ПКФ Україна» про її скасування; - від 28.052021 ВП № 65551681 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження. Судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, покладено на Деснянський районний відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ). Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, державний виконавець Деснянського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Вахрамєєва Я.В. подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначила, що 24.05.2021 на адресу Відділу надійшов виконавчий лист Деснянського районного суду м. Києва № 754/7052/20 від 06.05.2021 р. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 3000 грн., щомісячно, починаючи з 15 червня 2020 року, і до досягнення дитиною повноліття. Відповідно до ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення за заявою стягувана про примусове виконання рішення. Відповідно до розділу III Інструкції з організації примусового виконання рішень, у заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо). У заяві про примусове виконання рішення стягувач зазначив відому йому адресу проживання боржника, а саме: АДРЕСА_1 . Відповідно до ст.24 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу. 25.05.2021 державним виконавцем ознайомившись з виконавчим документом та заявою стягувача про примусове виконання рішення суду, враховуючи статті 2, 3, 4, 18, 19, 24, 26 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, копії якої направлено на адресу стягувача, та на адресу боржника, яка зазначена у виконавчому документі, а саме: АДРЕСА_2 та на адресу, вказану стягувачем в заяві, а саме: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією реєстру відправки рекомендованої кореспонденції. У даному виконавчому провадженні боржник був повідомлений про початок примусового виконання належним чином. Однак, відповідних заяв щодо передачі виконавчого провадження за місцем реєстрації місця проживання від боржника на адресу відділу не надходило. Апелянт також звертає увагу апеляційного суду на ту обставину, що станом на 08.11.2021 року виконавчий лист Деснянського районного суду м. Києва № 754/7052/20 від 06.05.2021 р. виконується та здійснюються відрахування із заробітної плати боржника. Скасування постанови про відкриття виконавчого провадження та постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію, інші доходи боржника, призведе до збільшення та накопичення заборгованості з аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 та тимчасово припинить виконання рішення суду, яке відповідно до положень ст. 430 ЦПК України підлягає негайному виконанню. Відзиву на апеляційну скаргу в порядку, передбаченому положеннями статті 360 ЦПК України до суду апеляційної інстанції не надійшло. В судове засідання заявник та інші учасники справи не зявились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Керуючись положеннями частини 2 статті 372 ЦПК України, колегія суддів визнала за можливе розгляд справи за відсутності учасників справи, які належним чином повідомлені. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи, дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного. Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 17 березня 2021 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 3000,00 грн., щомісячно, починаючи з 15 червня 2020 року і до досягнення дитиною повноліття. 06 травня 2021 року Деснянським районним судом м. Києва видано виконавчий лист за вказаним судовим рішенням. (а.с. 52) 24.05.2021 року ОСОБА_2 звернулась до Деснянського районного ВДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Мінстерства юстиції (м. Київ) із заявою про прийняття на виконання виконавчого листа № 754/7052/20 від 06.05.2021 року, виданого Деснянським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на її користь аліментів на утримання неповнолітнього сина (а.с. 53), вказавши місце проживання боржника: АДРЕСА_1 . Постановою державного виконавця Деснянського РВДВС у м. Києві ЦМУМЮ Вахрамєєвої Я.В. від 25.05.2021 відкрито виконавче провадження № 65551681 з примусового виконання виконавчого листа № 754/7052/20 виданого 06.05.2021 Деснянським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів. (а.с. 55) Постановою державного виконавця Деснянського РВДВС у м. Києві ЦМУМЮ Вахрамєєвої Я.В. від 28.052021 у ВП № 65551681 звернуто стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ОСОБА_1 (а.с. 56) Постановою державного виконавця Деснянського РВДВС у м. Києві ЦМУМЮ Вахрамєєвої Я.В. від 28.052021 у ВП № 65551681 визначено розмір мінімальних витрат виконавчого провадження. (а.с. 57) Задовольняючи скаргу ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив із того, що при вирішенні питання про відкриття виконавчого провадження державним виконавцем не було дотримано вимог ч. 1 статті 24 Закону України «Про виконавче провадження». Колегія суддів апеляційного суду з такими висновками погоджується, з огляду на наступне. За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Умови і порядок виконання на території України судових рішень визначаються Законом України від 02 червня 2016 року №1404-VIII «Про виконавче провадження» (у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин, далі - Закон № 1404-VIII). Відповідно до статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Згідно з пунктом третім частини першої статті 3 Закону № 1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих написів нотаріусів. Відповідно до частини першої статті 5 Закону № 1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів». Відповідно до частини першої статті 3 Закону України від 02 червня 2016 року № 1403-VIII «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (далі - Закон № 1403-VIII) завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом. За текстом частини першої статті 4 Закону № 1403-VIII, діяльність органів державної виконавчої служби та приватних виконавців здійснюється з дотриманням принципів: 1) верховенства права; 2) законності; 3) незалежності; 4) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 5) обов`язковості виконання рішень; 6) диспозитивності; 7) гласності та відкритості виконавчого провадження та його фіксування технічними засобами; 8) розумності строків виконавчого провадження; 9) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями. Державний виконавець та приватний виконавець повинні здійснювати свою професійну діяльність сумлінно, не розголошувати в будь-який спосіб професійну таємницю, поважати інтереси стягувачів, боржників, третіх осіб, не принижувати їхню гідність (частина друга статті 4 Закону № 1403-VIII). Відповідно до частини першої статті 27 Закону № 1403-VIII фізичні або юридичні особи мають право вільного вибору приватного виконавця з числа тих, відомості про яких внесено до Єдиного реєстру приватних виконавців України, з урахуванням суми стягнення та місця виконання рішення, визначеного Законом України «Про виконавче провадження». Згідно з пунктом 1 частини першої статті 26 Закону №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення. За текстом частини першої статті 4 Закону № 1404-VIII у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред`явлення рішення до виконання. У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв`язку та адреси електронної пошти. Відповідно до частини першої статті 24 Закону № 1404-VIII виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу. Згідно з частиною п`ятою статті 24 Закону № 1404-VIII у разі необхідності проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, державний виконавець доручає проведення перевірки або здійснення опису та арешту майна відповідному органу державної виконавчої служби. Відповідно до частин першої, другої і шостої статті 25 Закону № 1403-VIII виконавчим округом є територія Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя. Відповідно до частини п`ятої статті 26 Закону № 1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Згідно з частиною першою статті 28 Закону № 1404-VIII копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1 - 4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження. Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення. Відповідно до частин першої, шостої статті 29 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Фізична особа може мати кілька місць проживання. За текстом статті 3 Закону України від 11.12.2003 № 1382-IV «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» (далі - Закон № 1382-IV) : вільний вибір місця проживання чи перебування - право громадянина України, а також іноземця та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, на вибір адміністративно-територіальної одиниці, де вони хочуть проживати чи перебувати; місце перебування - адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік; місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини; документи, до яких вносяться відомості про місце проживання, - паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист; реєстрація - внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку. Згідно з частиною десятою статті 6 Закону № 1382-IV реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі якщо особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції. У разі якщо нове місце проживання особи знаходиться в іншій адміністративно-територіальній одиниці, орган реєстрації після реєстрації такого місця проживання надсилає повідомлення про зняття особи з реєстрації відповідному органу реєстрації за попереднім місцем проживання особи в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина одинадцята статті 6 Закону № 1382-IV). Відповідно до пункту 10 частини четвертої статті 4 Закону № 1404-VІІІ виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю. З матеріалів справи вбачається, що у виконавчому листі № 754/7052/2020 від 06.05.2021 адресою проживання боржника ОСОБА_1 зазначено: АДРЕСА_2 . Згідно наявної в матеріалах справи копії паспорта ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 , місце проживання його зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 . Подаючи заяву про прийняття виконавчого листа на виконання, ОСОБА_2 зазначила в якості адреси проживання боржника АДРЕСА_1 , однак доказів, підтверджуючих, що вказана адреса є зареєстрованим місцем проживання чи перебування боржника ОСОБА_1 , стягувач державному виконавцю не подала. За наведених обставин, наявними у матеріалах справи доказами не підтверджено правомірності відкриття виконавчого провадження №65551681 державним виконавцем Деснянського районного ВДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ). Відкриваючи виконавче провадження за повідомленим стягувачем місцем проживання боржника, яке не є його (боржника) зареєстрованим місцем проживання, й за відсутності належного підтвердження того, що останній має чи будь-коли мав (зокрема, на дану винесення спірної постанови) майно на території міста Києва чи фактично там проживав, суб`єкт оскарження діяв неправомірно. За встановлених в цій справі обставин і з урахуванням наведеного правового регулювання колегія суддів, зазначає, що при відкритті виконавчого провадження державний виконавець Вахрамєєва Я.В. володіла достовірною інформацією про місце проживання боржника, а тому не мала законних підстав для прийняття виконавчого документа та відкриття виконавчого провадження про стягнення аліментів з фізичної особи, зареєстроване місце проживання якого знаходиться у місті Житомир. Аналогічна правова позиція міститься в постановах Верховного Суду від 29.04.2021 у справі №300/3258/20, від 05.05.2021 у справах №280/5862/20, №160/15005/20, №620/2957/20 і Суд не знаходить підстав для відступу від неї під час розгляду цієї справи. На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381-384ЦПК України, апеляційний суд, ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Деснянського відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) - залишити без задоволення. Ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 11 листопада 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови виготовлено 24 червня 2022 року. Суддя-доповідач Таргоній Д.О. Судді: Голуб С.А. Писана Т.О.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»