Постанова Дніпровський апеляційний суд № 208/4598/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/2683/22 Справа № 208/4598/21 Суддя у 1-й інстанції - Багбая Є. Д. Суддя у 2-й інстанції - Ткаченко І. Ю. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 24 червня 2022 року Дніпровський Апеляційний суд у складі: головуючого - судді Ткаченко І.Ю. суддів - Деркач Н.М., Пищиди М.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні в м. Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЮНІВЕС» про відшкодування шкоди, заподіяної смертю фізичної особи за апеляційною скаргою приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЮНІВЕС» на рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 29 листопада 2021 року, - В С Т А Н О В И В: 07 червня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ПАТ «Страхова компанія «ЮНІВЕС» про відшкодування шкоди, заподіяної смертю фізичної особи. На обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що 02.01.2019 року близько 18 год. 45 хв. на 367 км. автошляху Одеса-Мелітополь-Новоазовськ відбулася дорожньо-транспортна пригода, в якій водій транспортний засіб «DAF TE95» д.н. НОМЕР_1 з напівпричепом «Gray Adam» під керуванням водія ОСОБА_2 здійснив наїзд на нерухомий автомобіль марки «Iveсo Deily 35S1» д.н. НОМЕР_2 з наступним наїздом на нерухомий автомобіль «Тoyota Land Cruiser Prado» д.н. НОМЕР_3 з наступним наїздом на ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 який знаходився попереду автомобіля «Тoyota Land Cruiser Prado». Внаслідок цієї ДТП ОСОБА_3 від отриманих тілесних ушкоджень загинув на місці події. За фактом вказаної дорожньо-транспортної пригоди були внесені відомості до ЄРДР за № 12019230000000001 та розпочато досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України. Позивач вказує, що вона є матір`ю загиблого, у зв`язку із його смертю їй спричинено значну та непоправну шкоду, яка проявилася у заподіяній моральній шкоді. Оскільки позивачу шкода була спричинена у ДТП за участю автомобіля, який є джерелом підвищеної небезпеки і управління яким здійснював водій, який по відношенню до Позивача є третьою особою, у такого водія виник обов`язок відшкодувати позивачу спричинену шкоду, а у позивача виникло право на одержання компенсації такої шкоди. Станом на дату настання ДТП, відповідальність водія за спричинену шкоду майну, здоров`ю та/або життю третіх осіб, була застрахована у відповідача за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АМ2389328, який діяв на момент настання ДТП. 26.08.2019 року ПАТ «СК «Юнівес» було повідомлено про ДТП та направлено заяву на виплату страхового відшкодування від 26.08.2020 року із додатками, з вимогою виплатити страхове відшкодування, пов`язане із моральною шкодою в сумі 12519, 00 грн. На теперішній час страхове відшкодування не сплачено. Зважаючи на вказане, позивач звернулася до суду з позовом про відшкодування шкоди, завданої смертю особи (а.с.1-9). Рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 29 листопада 2021 року цивільний позов ОСОБА_1 до ПрАТ «СК «ЮНІВЕС» про відшкодування шкоди, заподіяної смертю фізичної особи задоволено повністю. Стягнуто з ПрАТ "СК "ЮНІВЕС" на користь ОСОБА_1 12519 гривень 00 копійок страхового відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю потерпілого; Стягнуто з ПрАТ "СК "ЮНІВЕС" на користь ОСОБА_1 3000 гривень 00 копійок витрат на професійну правничу допомогу. Стягнуто з ПрАТ "СК "ЮНІВЕС" судовий збір в розмірі 908,00 гривень на користь держави (а.с.146-150). В апеляційній скарзі ПрАТ «СК «ЮНІВЕС», посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволені позовних вимог в повному обсязі (а.с.155-160). Відзив на апеляційну скаргу не подавався. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити. Судом першої інстанції встановлено, що 02.01.2019 року близько 18 год.45 хв. на 367 км. автошляху Одеса-Мелітополь-Новоазовськ відбулася дорожньо-транспортна пригода, в якій водій транспортний засіб «DAF TE95» д.н. НОМЕР_1 з напівпричепом «Gray Adam» під керуванням водія ОСОБА_2 здійснив наїзд на нерухомий автомобіль марки «Iveсo Deily 35S1» д.н. НОМЕР_2 з наступним наїздом на нерухомий автомобіль «Тoyota Land Cruiser Prado» д.н. НОМЕР_3 з наступним наїздом на ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 який знаходився попереду автомобіля «Тoyota Land Cruiser Prado». Внаслідок цієї ДТП ОСОБА_3 від отриманих тілесних ушкоджень загинув на місці події (а.с. 13, 14-15). За фактом вказаної дорожньо-транспортної пригоди були внесені відомості до ЄРДР за № 12019230000000001 та розпочато досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України. (а.с. 89). Вказані у Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань фактичні обставини дорожньо-транспортної пригоди, її наслідки підтверджуються наявними у справі доказами, і сторонами по справі не заперечуються. На момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правову відповідальність водія транспортного засобу «DAF TE95» д.н. НОМЕР_1 з напівпричепом «Gray Adam», було застраховано в ПАТ «Страхова компанія «ЮНІВЕС» згідно полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ/2389328, який був чинним на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди 02.01.2019 року (а.с. 73). Ліміт відповідальності ПАТ «Страхова компанія «ЮНІВЕС» за полісом № АМ/2389328 на одного потерпілого становить 200 000,00 грн. (а.с. 73). 26.08.2020 року представником матері потерпілого ОСОБА_1 ОСОБА_4 на адресу ПАТ «СК «ЮНІВЕС» було подано заяву про виплату страхового відшкодування за наслідками ДТП від 02.01.2019 року. Згідно змісту заяви представник потерпілої просив виплатити на користь матері потерпілого - моральну шкоду у розмірі 12519 грн. (а.с. 12). Листом № 20/09/01-10 від 01 вересня 2020 року представник ПАТ «Страхова компанія «ЮНІВЕС» просив надати інформацію про наявність або відсутність у померлого найближчих родичів, копії документів, що підтверджують їх родинні зв`язки, а також копії паспорта, копії ІПН та заяви на відшкодування моральної шкоди від таких осіб або заяви про відмову від своєї частки моральної шкоди, або довідку про відсутність зазначених осіб (свідоцтво про смерть), що необхідно для вирішення питання про розмір та кратність поділу між родичами загальної суми моральної шкоди. А також повідомлено про припинення прийняття рішення за вказаною подією до дати, коли страховику стане відомо про набрання рішення у справі законної сили, відповідно до п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (а.с. 74). Задовольняючи позовні вимоги, суд 1 інстанції виходив із того, що, особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоду було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого, а відсутність вини водія забезпеченого транспортного засобу не звільняє від обов`язку відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. Колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції та повністю погоджується з доводами Відповідача, викладеними у скарзі, з огляду на таке. За вимогами ст. 263, 264 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності на підставі закону, ;що регулює подібні відносини, або керуючись загальними засадами і змістом законодавства України. Обґрунтованим визнається рішення, у якому повно відображені обставини, що мають значення для цієї справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. При ухваленні рішення суд зобов`язаний з`ясувати питання, зокрема, щодо: наявності обставин (фактів), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та навести докази на їх підтвердження; наявності інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи; правовідносин, зумовлених встановленими фактами. У рішенні суду обов`язково повинні бути зазначені встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини. Проте суд першої інстанції не з`ясував у повній мірі всі обставини, які мають значення для справи, та не виконав усі вимоги цивільного судочинства, у зв`язку із чим рішення в даній справі не можна повністю визнати законним і обґрунтованим. Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого. Як визначено статтею 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого. Відповідно роз`яснень, які містяться у пункті 17 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», необхідною умовою виникнення обов`язку страховика за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності осіб, які на відповідній правовій підставі володіють транспортними засобами, є настання страхового випадку (події, внаслідок якої завдано шкоди третім особам під час ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована за договором). Якщо факт завдання шкоди відповідно до статті 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не є страховим випадком, то потерпілий має право вимагати відшкодування шкоди на підставі загальних правил, встановлених ЦК України. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та вина зазначеної особи. Відсутність складу злочину, наприклад, у разі закриття кримінального провадження за правилами КПК України не означає відсутність вини для цивільно-правової відповідальності. При цьому постанова про закриття кримінального провадження є доказом, який повинен досліджуватися та оцінюватися судом у цивільній справі в порядку, передбаченому ЦПК України. Якщо факт завдання шкоди відповідно до статті 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не є страховим випадком, то потерпілий має право вимагати відшкодування шкоди на підставі загальних правил, встановлених ЦК України. Відповідно до п.22.1 ст.22 статті 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. Згідно абзацу 2 статті 9 Закону України «Про страхування» страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. Частиною першою статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до частин п`ятої, шостої статті 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Зі справи вбачається, що 02.01.2019 року близько 18 год.45 хв. на 367 км. автошляху Одеса-Мелітополь-Новоазовськ відбулася дорожньо-транспортна пригода, в якій водій транспортний засіб «DAF TE95» д.н. НОМЕР_1 з напівпричепом «Gray Adam» під керуванням водія ОСОБА_2 здійснив наїзд на нерухомий автомобіль марки «Iveсo Deily 35S1» д.н. НОМЕР_2 з наступним наїздом на нерухомий автомобіль «Тoyota Land Cruiser Prado» д.н. НОМЕР_3 з наступним наїздом на ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 який знаходився попереду автомобіля «Тoyota Land Cruiser Prado». Внаслідок цієї ДТП ОСОБА_3 від отриманих тілесних ушкоджень загинув на місці події (а.с. 13, 14-15). За фактом вказаної дорожньо-транспортної пригоди були внесені відомості до ЄРДР за № 12019230000000001 та розпочато досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України. (а.с. 89). На день розгляду апеляційної скарги досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесене до ЄРДР за № 12019230000000001 від 03.01.2019 року, триває. На момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правову відповідальність водія транспортного засобу «DAF TE95» д.н. НОМЕР_1 з напівпричепом «Gray Adam», було застраховано в ПАТ «Страхова компанія «ЮНІВЕС» згідно полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ/2389328, який був чинним на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди 02.01.2019 року (а.с. 73). За змістом пункту 32.1 статті 32 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик не відшкодовує шкоду, заподіяну при експлуатації забезпеченого транспортного засобу, але за спричинення якої не виникає цивільно-правової відповідальності відповідно до закону. Колегія суддів на підставі досліджених доказів наявних в матеріалах справи дійшла висновку про те, що Відповідач ПАТ «Страхова компанія «ЮНІВЕС» не повинен відповідати за завдання шкоди внаслідок ДТП, яке сталося за участю водія ОСОБА_2 і призвело до загибелі сина позивача, оскільки на момент ухвалення рішення відсутні відомості щодо закінчення розгляду справи по вказаній ДТП, а, отже, вимоги до відповідача було заявлено та розглянуто передчасно. На підставі викладеного, колегія суддів прийшла до переконання, що рішення суду першої інстанції ухвалено без повного урахування наявних у справі доказів, з неправильним застосуванням норм матеріального права, тому згідно положенням п.п.1,3,4 ч.1 ст.376 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні її позовних вимог, заявлених до ПАТ «Страхова компанія «ЮНІВЕС» в повному обсязі. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЮНІВЕС» - задовольнити. Рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 29 листопада 2021 року - скасувати. В задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЮНІВЕС» про відшкодування шкоди, заподіяної смертю фізичної особи - відмовити. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів в передбаченому законом порядку. Судді: