Постанова 4803 № 204/7169/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/4193/22 Справа № 204/7169/21 Суддя у 1-й інстанції - Черкез Д.Л. Суддя у 2-й інстанції - Барильська А. П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 червня 2022 року м. Дніпро Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Барильської А.П. суддів Деркач Н.М., Куценко Т.Р.. сторони: позивач - ОСОБА_1 , відповідач Акціонерне товариство Страхова компанія ІНГО, третя особа ОСОБА_2 розглянувши в порядку спрощеного письмового провадження, в порядку ч.13 ст. 7, ч.2 ст. 369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська від 22 лютого 2022 року, яка постановлена суддею Черкезом Д.Л. у м. Дніпро, відомості щодо дати складання повного тексту ухвали суду матеріали справи не містять,- В С Т А Н О В И В: Ухвалою Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська від 22 лютого 2022 рокув задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Страхова компанія ІНГО, третя особа ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди- відмовлено. В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на незаконність та не обґрунтованість ухвали суду, просить її скасувати та ухвалити додаткове рішення, яким задовольнити його заяву. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що не дотримання позивачем вимог ч.8 ст.141 ЦПК України обумовлено тим, що подання заяви про відшкодування витрат на правничу допомогу до закінчення судових дебатів було не можливим, так як судом було ухвалено заочне рішення, тому дебати не передбачені. Посилання суду на відсутність в позовній заяві вимог про відшкодування орієнтовних витрат на правничу допомогу є помилковим, так як в тексті позовної заяви міститься орієнтований розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс та очікує понести. Крім того, вважає помилковим висновок суду першої інстанції, що заява позивача про ухвалення додаткового рішення була подана після спливу строку, встановленого законом, так як копію повного тексту рішення представником позивача отримано 09.02.2022 року, а заяву подано 14.02.2022 року. Відзив на апеляційну скаргу не подавався. Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ст. 369 ЦПК України, оскільки оскаржується ухвала, яка передбачена п.6 ст. 353 ЦПК України. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, з наступних підстав. Відмовляючи в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення, суд першої інстанції виходив з того, що стороною позивача під час розгляду справи до ухвалення рішення суду не було подано доказів на підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу та не було зроблено заяв, що позивач поніс витрати на правничу допомогу. У позовній заяві позивач також не просив стягувати з відповідача на його користь витрати на правничу допомогу, та у передбачений частиною 8 статті 141 ЦПК України п`ятиденний строк після ухвалення 28 січня 2022 року рішення суду, позивач не звернувся до суду з заявою про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та не подав до суду відповідних доказів, заява позивача про ухвалення додаткового рішення з доданими до неї документами, була подана позивачем до суду лише 14 лютого 2022 року, тобто після спливу встановленого законом процесуального строку на подання відповідних доказів щодо розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу, заява про поновлення вказаного вище строку до суду не надходила. Колегія суддів погоджеється з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного. Згідно ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу. Відповідно до п.20 роз`яснень викладених в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року №14 "Про судове рішення у цивільній справі", додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених ст.270 ЦПК, воно не може змінити суті основного рішення або містити у собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні. При порушенні питання про ухвалення додаткового рішення з інших підстав суд ухвалою відмовляє в задоволенні заяви. Таким чином, способом усунення неповноти рішення суду є ухвалення додаткового рішення і додаткове рішення може бути ухвалене лише у випадках і за умов, вичерпний перелік яких передбачений статтею 270 ЦПК України. При порушенні питання про ухвалення додаткового рішення з інших підстав суд має право відмовити в його ухваленні, постановивши відповідну ухвалу. Отже, з аналізу наведених норм вбачається, що ухвалення додаткового рішення можливе судом за умови, зокрема, не вирішення питання про судові витрати. Як вбачається з матеріалів справи, під час розгляду справи у суді першої інстанції сторона позивача, зазначивши у позовній заяві орієнтовний розмір витрат на професійну правничу допомогу, до закінчення розгляду справи не подавала заяв про стягнення витрат на правничу допомогу, та протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду такої заяви та доданих до неї доказів позивач та його представник не подавали. У зв`язку з чим, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для ухвалення додаткового рішення, передбачених ст.270 ЦПК України відсутні. Натомість доводи апеляційної скарги про те, що судом не взятий до уваги наявний в тексті позовної заяви орієнтований розрахунок суми судових витрат на правничу допомогу, які позивач поніс та очікує понести, колегія суддів не бере до уваги, так як вони не є підставою для ухвалення додаткового рішення, оскільки позивачрем та його представником не дотриманий передбачений ст. 270 ЦПК України порядок подачі заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу. Доводи апеляційної скарги, що заява про прийняття додаткового рішення надана суду у передбачений законом строк, з огляду на те, що повний текст рішення суду було отримано 09.02.2022 року, а відповідна заява подана 14.02.2022 року, тобто на п`ятий день, колегія суддів не бере до уваги, оскільки позивачем порушений строк подання даної заяви, згідно ч.8 ст. 141 ЦПК України та клопотання про поновлення зазначеного строку з зазначенням поважних причин пропуску строку до суду не подано. Доводи апеляційної скарги, що подання заяви про відшкодування витрат на правничу допомогу до закінчення судових дебатів було не можливим, так як рішення було заочним і дебати в такому рішенні не передбачені, колегія суду вважає такими, що не заслуговують на увагу, так як в матеріалах справи міститься заява представника позивача від 28.01.2022 року, в якій він просив розглядати справу без його участі та не заперечував проти постановлення заочного рішення, тому мав змогу надати відповідну заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. За таких обставин, колегія суддів вважає, що порушень процесуального права, які могли б призвести до скасування ухвали суду першої інстанції, судом апеляційної інстанції не встановлено, доводи апеляційної скарги не свідчать про порушення судом першої інстанції норм процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи, а тому не має підстав для задоволення апеляційної скарги. Керуючись ст.ст.367,374,375,381-383 ЦПК України, суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення. Ухвалу Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська від 22 лютого 2022 року - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Повний текст постанови складено 23 червня 2022 року. Головуючий: А. П. Барильська Судді: Н. М. Деркач Т. Р. Куценко