Постанова Чернігівський апеляційний суд № 742/1771/20

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А іменем України 21 червня 2022 року м. Чернігів Унікальний номер справи № 742/1771/20 Головуючий у першій інстанції Циганко М. О. Апеляційне провадження № 22-ц/4823/499/22 ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого-судді: Мамонової О.Є., суддів: Висоцької Н.В., Онищенко О.І., із секретарем: Зіньковець О.О., учасники справи: позивач: ОСОБА_1 , відповідач: територіальна громада с. Яблунівка Прилуцького району Чернігівської області в особі Яблунівської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області, розглянув у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні з повідомленням учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 13 грудня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до територіальної громади с. Яблунівка Прилуцького району Чернігівської області в особі Яблунівської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області про визнання права на завершення приватизації на земельну ділянку, - У С Т А Н О В И В: У липні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до територіальної громади с. Яблунівка Прилуцького району Чернігівської області в особі Яблунівської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області, в якій просила визнати за нею право власності в порядку спадкування за заповітом на земельну ділянку площею 0,40 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 . Позов обґрунтовувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_2 , якому за життя було передано у власність земельну ділянку площею 0,40 га, що знаходиться на території Яблунівської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області. Державний акт на право власності на вказану земельну ділянку на ім`я ОСОБА_2 не видавався. Указувала, що після смерті чоловіка вона отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом лише на частину майна, у видачі свідоцтва про право на спадщину на спірну земельну ділянку їй було відмовлено у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів. У березні та у червні 2021 року ОСОБА_3 подала до суду заяви про уточнення позовних вимог, які за змістом є заявами про зміну предмету позову (а.с. 42, 51), просила визнати за нею право на завершення приватизації на земельну ділянку площею 0,40 га, яка передана у власність ОСОБА_2 як працівнику соціальної сфери відповідно до розпорядження Прилуцької районної державної адміністрації № 58 від 04.03.2005 у порядку спадкування після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 . Рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 13.12.2021 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до територіальної громади с. Яблунівка Прилуцького району Чернігівської області в особі Яблунівської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області про визнання права власності в порядку спадкування відмовлено у повному обсязі. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заявлені позовні вимоги та визнати за нею право на завершення приватизації на земельну ділянку площею 0,40 га, яка передана у власність ОСОБА_2 як працівнику соціальної сфери відповідно до розпорядження Прилуцької районної державної адміністрації № 58 від 04.03.2005, в порядку спадкування після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 . Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що районний суд помилково послався на відсутність рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки, яким є архівний витяг № 07-08/73 від 10.11.2017 із зазначеного вище розпорядження районної державної адміністрації. Заявниця наголошує, що районним судом взято до уваги та фактично розглянуто уточнені позивачкою позовні вимоги про отримання права на приватизацію. Вислухавши суддю-доповідача, заслухавши пояснення представника позивачки адвоката Ткаченко Н.М., яка підтримала апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду - зміні шляхом викладення його мотивувальної частини в іншій редакції, з огляду на наступне. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Згідно з ч. 4 ст. 376 ЦПК України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції зазначив, що уточнивши вимоги позивачка просила визнати за нею право на завершення приватизації на земельну ділянку площею 0,40 га, яка передана у власність ОСОБА_2 відповідно до розпорядження Прилуцької районної державної адміністрації № 58 від 04.03.2005, однак не конкретизувала яку саме земельну ділянку, де вона знаходиться, якщо це все таки земельна ділянка із земель резерву, що видавалися відповідно до розпорядження голови Прилуцької райдержадміністрації, за межами Яблунівської сільської ради, тоді Яблунівська сільська рада є неналежним відповідачем у даній справі. Районний суд дійшов висновку, що позивачем не доведено, а судом не встановлено саме тих процедурних порушень, які б могли вплинути на кінцевий результат отримання позивачем земельної ділянки у власність. З висновком районного суду про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 апеляційний суд погоджується, однак зазначеного місцевий суд дійшов з помилкових мотивів. Судом у справі встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивачки ОСОБА_2 , який на день смерті разом з дружиною був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 5, 8, 9). Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 Прилуцькою районною державною нотаріальною конторою заведено спадкову справу № 57/2013 за заявою позивачки ОСОБА_1 (а.с. 59-60). 20.02.2013 ОСОБА_1 видано свідоцтво про право на спадщину за законом, яка складається з грошових вкладів з відповідними відсотками та нарахованою компенсацією у ПАТ «Державний ощадний Банк України». 27.05.2020 Прилуцькою районною державною нотаріальною конторою Гривастій В.О. надано письмове роз`яснення про неможливість видати їй свідоцтво про право на спадщину за законом на спадкове майно земельну ділянку площею 0,40 га, яка розташована на території Яблунівської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області, що залишилась після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловіка ОСОБА_2 , у зв`язку з відсутністю документу, який підтверджує право власності на земельну ділянку (а.с. 11). За життя ОСОБА_2 був включений до списку працівників соціальної сфери, яким передавались у приватну власність земельні ділянки, що були надані в постійне користування працівникам соціальної сфери, розміром 0,40 га (а.с. 54, 56). Відповідно до архівного витягу № 07-08/73 від 10.11.2017 з розпорядження районної державної адміністрації № 58 від 04.03.2005 ОСОБА_2 передано у власність земельну ділянку з земель запасу та резервного фонду Яблунівської сільської ради загальною площею 0,40 га (а.с.6). За повідомленнями Міськрайонного управління у Прилуцькому районі та м. Прилуках Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 19.03.2020 та 03.02.2021 відповідно до даних реєстру других (архівних) примірників державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування землею станом на 31.12.2012 на ім`я ОСОБА_2 . Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,40 га на території Яблунівської сільської ради, наданої для ведення особистого селянського господарства, на підставі розпорядження Прилуцької районної державної адміністрації від 04.03.2005 № 58, не видавався (а.с. 7, 38). У жовтні та листопаді 2020 року ОСОБА_1 зверталася до Прилуцької районної державної адміністрації Чернігівської області та Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області із заявами про скасування розпорядження районної державної адміністрації № 58 від 04.03.2005 щодо передачі у власність ОСОБА_2 земельної ділянки (а.с. 32, 39). За інформацією Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 17.06.2022 № 9-25-0.6-1718/2-22 останнє не є розпорядником земельної ділянки, переданої на підставі розпорядження Прилуцької районної державної адміністрації № 58 від 04.03.2005 у власність ОСОБА_2 із земель запасу та резервного фонду Яблунівської сільської ради, загальною площею 0,40 га. За інформацією Яблунівської сільської ради Прилуцького району Чернігівської області від 15.06.2022 № 02.1-38/534 земельна ділянка, передана у власність ОСОБА_2 , площею 0,40 га, розташована за межами населеного пункту с. Яблунівка, цільове призначення (01.03) для ведення особистого селянського господарства. Розпорядником зазначеної земельної ділянки на теперішній час є Яблунівська сільська рада. Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Згідно із статтею 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті. Відповідно до статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини. Згідно з пунктом «г» частини першої статті 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини. Частиною першою статті 116 ЗК України (у редакції, чинній на момент ухвалення рішення районною державною адміністрацією про передачу у власність земельної ділянки ОСОБА_2 ) встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, в тому числі, шляхом визнання права, що передбачено пунктом «а» частини третьої статті 152 ЗК України. Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами передбачений у статті 118 ЗК України. Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У заяві зазначаються бажані розміри та мета її використання. (частина шоста статті 118 ЗК України у редакції, чинній на момент ухвалення рішення районною державною адміністрацією про передачу у власність земельної ділянки ОСОБА_2 ). Відповідна місцева державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає заяву, а при передачі земельної ділянки фермерському господарству - також висновки конкурсної комісії, і в разі згоди на передачу земельної ділянки у власність надає дозвіл на розробку проекту її відведення (частина сьома статті 118 ЗК України у редакції, чинній на момент ухвалення рішення районною державною адміністрацією про передачу у власність земельної ділянки ОСОБА_2 ). Проект відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян організаціями, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін (частина восьма статті 118 ЗК України у редакції, чинній на момент ухваленні рішення районною державною адміністрацією про передачу у власність земельної ділянки ОСОБА_2 ). Проект відведення земельної ділянки погоджується з органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури і охорони культурної спадщини та подається на розгляд відповідних місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування (частина дев`ята статті 118 ЗК України у редакції, чинній на момент ухваленні рішення районною державною адміністрацією про передачу у власність земельної ділянки ОСОБА_2 ). Районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада у місячний строк розглядає проект відведення та приймає рішення про передачу земельної ділянки у власність (частина десята статті 118 ЗК України у редакції, чинній на момент ухвалення рішення районною державною адміністрацією про передачу у власність земельної ділянки ОСОБА_2 ). У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку (частина одинадцята статті 118 ЗК України у редакції, чинній на момент ухвалення рішення районною державною адміністрацією про передачу у власність земельної ділянки ОСОБА_2 ). У постанові від 20 березня 2019 року у справі № 350/67/15-ц (провадження № 14-652цс18) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що «якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі статтею 125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку». Колегія суддів враховує, що предметом даного спору є вимоги про визнання за ОСОБА_1 права на завершення приватизації на спірну земельну ділянку, які були прийняті і розглянуті судом першої інстанції, підставою звернення до суду з позовом у справі, яка переглядається, стала відмова нотаріуса у видачі спадкоємиці ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на неї. Відомості про те, що заявниця зверталася до повноважного органу, яким є Яблунівська сільська рада Прилуцького району Чернігівської області як розпорядник спірної земельної ділянки, з метою завершення розпочатої спадкодавцем процедури приватизації земельної ділянки у матеріалах справи відсутні, а отже, за встановлених фактичних обставин справи, колегія суддів приходить до висновку про те, що у позивачки не виникло права на позов, оскільки вона не зверталася до повноважного органу з метою завершення процедури приватизації земельної ділянки, а також не надала суду доказів про отримання нею відмови у завершенні такої процедури. Водночас позивачка не позбавлена права звернутися до суду з позовом у разі відмови повноважного органу на завершення нею приватизації земельної ділянки, розпочатої спадкодавцем. Аналогічний правовий висновок щодо права на завершення приватизації земельної ділянки викладений у постанові Верховного Суду від 24.12.2021 у справі № 343/1341/20. З урахуванням того, що до висновку про відмову у задоволенні позову районний суд дійшов з помилкових мотивів, рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 13.12.2021 належить змінити, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови. Керуючись ст. 367, 374, 376 ч. 4, 381-384, 390 ЦПК України, апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково. Рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 13 грудня 2021 року - змінити, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови. В іншій частині рішення суду залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 24 червня 2022 року. Головуюча О.Є.Мамонова Судді: Н.В.Висоцька О.І.Онищенко