Ухвала КАС ВС № 640/1430/20

ф УХВАЛА 23 червня 2022 року м. Київ справа №640/1430/20 адміністративне провадження №К/990/14845/22 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Шевцової Н.В., суддів: Данилевич Н.А., Уханенка С.А., перевіривши касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 січня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2021 року у справі №640/1430/20 за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про скасування наказу та поновлення на роботі, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом (з урахуванням уточнених позовних вимог), в якому просив: - визнати протиправним та скасувати рішення Першої кадрової комісії від 03.12.2019 № 113 про неуспішне проходження прокурором ОСОБА_1 атестації; - визнати протиправним та скасувати наказ Генеральної прокуратури України від 21.12.2019 №2051ц про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника начальника Департаменту міжнародно-правового співробітництва - начальника відділу міжнародного співробітництва та європейської інтеграції Генеральної прокуратури та органів прокуратури на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру" з 24 грудня 2019 року; - поновити ОСОБА_1 на відповідній посаді в органі прокуратури України з 25 грудня 2019 року; - стягнути з Генеральної прокуратури України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 25.12.2019 по дату винесення судового рішення. 11 січня 2021 року рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2021 року, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Першої кадрової комісії від 03.12.2019 № 1/3 про неуспішне проходження прокурором ОСОБА_1 атестації. Визнано протиправним та скасовано наказ Генерального прокурора від 21.12.2019 №2051ц про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника начальника Департаменту міжнародно-правового співробітництва - начальника відділу міжнародного співробітництва та європейської інтеграції Генеральної прокуратури та органів прокуратури на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру" з 24 грудня 2019 року. Поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Департаменту міжнародно-правового співробітництва - начальника відділу міжнародного співробітництва та європейської інтеграції Генеральної прокуратури з 24 грудня 2019 року. Стягнуто з Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 588 831 (п`ятсот вісімдесят вісім тисяч вісімсот тридцять одна) грн 32 коп. Допущено до негайного виконання рішення суду в частині зобов`язання Офісу Генерального прокурора поновити ОСОБА_1 з 24 грудня 2019 року на посаді заступника начальника Департаменту міжнародно-правового співробітництва - начальника відділу міжнародного співробітництва та європейської інтеграції Генеральної прокуратури та в частині стягнення середнього заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць, з вирахуванням при виплаті встановлених податків і зборів. На вказані рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції Офісом Генерального прокурора подано касаційну скаргу, яку зареєстровано у Верховному Суді 14 червня 2022 року. За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Відповідно до частини першої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу. З матеріалів касаційної скарги установлено, що оскаржувана постанова апеляційного суду ухвалена 16 листопада 2021 року, а касаційну скаргу у цій справі подано до суду поштою лише 13 червня 2021 року, тобто без дотримання встановлених процесуальним законом строків її подання. Судом установлено, що вперше касаційна скарга на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 січня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2021 року у справі №640/1430/20 від відповідача надійшла 17 грудня 2021 року. Проте, 29 грудня 2021 року ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 січня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2021 року у справі №640/1430/20 повернуто особі яка її подала, на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України, оскільки скаржником не викладено передбачених цим Кодексом підстав для оскарження судового рішення у касаційному порядку. 12 січня 2022 року від Офісу Генерального прокурора вдруге надійшла касаційна скарга рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 січня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2021 року у справі №640/1430/20. 27 січня 2022 року ухвалою Верховного Суду повернуто касаційну скаргу особі яка її подала, на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України, оскільки скаржником не викладено передбачених цим Кодексом підстав для оскарження судового рішення у касаційному порядку. 11 лютого 2022 року від Офісу Генерального прокурора втретє надійшла касаційна скарга рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 січня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2021 року у справі №640/1430/20. 14 квітня 2022 року ухвалою Верховного Суду повернуто касаційну скаргу особі яка її подала, на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України, оскільки скаржником не викладено передбачених цим Кодексом підстав для оскарження судового рішення у касаційному порядку. 02 травня 2022 року від Офісу Генерального прокурора вчетверте надійшла касаційна скарга рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 січня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2021 року у справі №640/1430/20. 31 травня 2022 року ухвалою Верховного Суду повернуто касаційну скаргу особі яка її подала, оскільки скаржником не виконано вимоги ухвали Верховного Суду від 05 травня 2022 року про залишення касаційної скарги без руху в частині визначення підстав та обґрунтувань підстав касаційного оскарження судових рішень. Разом з касаційною скаргою відповідачем заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке обґрунтоване тим, що касаційна скарга подана повторно після її повернення, що не позбавляє права звернення з касаційною скаргою до Верховного Суду. Враховуючи викладене, вважає, що строк на касаційне оскарження рішень судів пропущено з поважних причин та просить його поновити. Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, в частині строку подання касаційної скарги, її форми та змісту. У клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень відповідач не зазначає обставин, які позбавляли його можливості привести свою касаційну скаргу у відповідність із пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України. При цьому, Верховний Суд в ухвалах від 29 грудня 2021 року, 27 січня 2022 року, 14 квітня 2022 року, 31 травня 2022 року відповідачу було надано вичерпні роз`яснення щодо вимог, яким має відповідати касаційна скарга в частині форми і змісту касаційної скарги, яким вона повинна відповідати в частині належного викладення підстав, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України. Посилання на введення воєнного стану, як на поважну причину пропуску строку звернення з касаційною скаргою не приймається Судом, оскільки відповідач до введення воєнного стану тричі реалізовував своє право на касаційне оскарження і його скарги були повернуті з підстав, передбачених пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України. За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами. Колегія суддів, не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, вважає, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення. Також Європейський Суд з прав людини в рішенні у справі "Перес де Рада Каванілес проти Іспанії" зазначає, що право на доступ до суду, не є абсолютним; воно підлягає обмеженням, дозволеним за змістом, зокрема, коли умови прийнятності скарги визначені, оскільки за своєю природою вона потребує регулювання з боку держави, яка користується певною свободою розсуду в цьому відношенні. У цій справі у скаржника було достатньо часу для приведення своєї касаційної скарги у відповідність із вимогами КАС України. Сукупність цих обставин свідчить про допущення відповідачем необґрунтованих зволікань щодо реалізації свого права на касаційне оскарження судових рішень з дотриманням вимог КАС України. Отже, враховуючи обставини справи, відсутні підстави вважати, що скаржником пропущено строк з поважних причин, оскільки такі не пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. За таких обставин, суд касаційної інстанції зазначає, що неналежне використання наданих процесуальних прав не може визнаватись судом як поважна причина пропуску процесуального строку, а відтак зазначені скаржником причини пропуску строку касаційного оскарження є неповажними. Отже, відповідач не надав доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження. У зв`язку з цим, зазначена причина пропуску строку не може бути визнана поважною, а отже відповідачу необхідно довести наявність об`єктивних перешкод, які не дозволили подати касаційну скаргу в строк, передбачений статтею 329 КАС України. Відповідно до частини третьої статті 332 КАС касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку. Згідно із частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. Частинами першою і другою статті 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Враховуючи викладене, відповідно до правил статей 169, 332 КАС України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням відповідачу строку для усунення її недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції обґрунтованого клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження та надання відповідних доказів на обґрунтування вказаного клопотання. Керуючись статтями 3, 169, 328, 329, 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд УХВАЛИВ: Визнати неповажними підстави пропуску Офісом Генерального прокурора строку на касаційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 січня 2021 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2021 року у справі №640/1430/20. Касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 січня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2021 року у справі №640/1430/20 за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про скасування наказу та поновлення на роботі- залишити без руху. Надати заявнику касаційної скарги строк для усунення виявлених недоліків касаційної скарги тривалістю десять днів з моменту отримання копії цієї ухвали. Роз`яснити, що невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач Н.В. Шевцова Судді Н.А. Данилевич С.А. Уханенко