Ухвала КАС ВС № 2-а-7354/08

УХВАЛА 21 червня 2022 року м. Київ справа №2-а-7354/08 адміністративне провадження №К/9901/46455/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: головуючої судді Блажівської Н.Є., суддів: Білоуса О.В., Шишова О.О., за участі: секретаря судових засідань: Жураковської Б.М., Позивача: ОСОБА_1 , представника Позивача: Січевлюка В.А., представника Відповідача: Пенської О.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції заяву про самовідвід судді Білоуса Олега Валерійовича при розгляді касаційної скарги ОСОБА_1 у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про скасування податкового повідомлення-рішення, на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2021 року (головуючий суддя: Кузьмишин В.М., судді: Смілянець Е.С., Сушко О.О.), ВСТАНОВИВ: Ухвалою Верховного Суду від 21 грудня 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про скасування податкового повідомлення-рішення. В судовому засіданні 21 червня 2022 року суддею Білоусом Олегом Валерійовичем , який входить до складу Суду, визначеного автоматизованим розподілом судової справи між суддями, було повідомлено інформацію про те, що він у складі колегії суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду брав участь у судовому засіданні 11 лютого 2014 року під час апеляційного розгляду справи №2-а-7354/08. У цьому судовому засіданні він брав участь, зокрема, у допиті свідків. Дану інформацію розкрито суддею Білоусом О.В. для з`ясування думки учасників справи. Заслухавши позицію учасників справи Судом з`ясовано, що ОСОБА_1 (Позивач) та його представник адвокат Січевлюк В.А. наполягали на відведенні від касаційного розгляду цієї справи судді Білоуса О.В. Представник Відповідача висловила заперечення зауваживши про відсутність жодних сумнівів у неупередженості судді та довіру до складу суду. З метою запобігання сумнівам щодо безсторонності та неупередженості суду під час касаційного розгляду справи №2-а-7354/08 суддею Білоусом О.В. заявлено про самовідвід від участі у касаційному розгляді цієї справи. Проаналізувавши мотиви та обґрунтування заявленого клопотання, заслухавши учасників справи Суд виходить із такого. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді. Як зазначає Європейський суд з прав людини у рішенні від 24 травня 1989 року у «Справі Гаусшильдта», найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (Hauschildt Case, заява № 11/1987/134/188, § 48). Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини безсторонність (неупередженість) суду в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має визначатися згідно з суб`єктивним критерієм, враховуючи особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом установлення того, чи забезпечував сам суд та серед інших аспектів його склад достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (рішення у справах «Фей проти Австрії», «Ветштайн проти Швейцарії»). Згідно з об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об`єктивно виправдані. В ухвалі від 4 лютого 2020 року Велика Палата Верховного Суду вказала, зокрема, що взагалі не може бути підставою для відводу та будь-яких сумнівів у неупередженості судді те, які питання він задав під час судового засідання. Водночас, Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що помилково вважати, що щонайменші сумніви щодо упередженості судді є підставою для його виходу з процесу. Так у рішенні 15 жовтня 2009 року у справі «Мікаллеф проти Мальти», на яку вказав ОСОБА_2 , ЄСПЛ вказав, що «будь-який суддя щодо якого наявна достатня підстава (legitimate reason) побоювання відсутності неупередженості повинен усунутись» (Micallef v. Malta, заява № 17056/06, § 98). У рішенні від 15 липня 2005 року у справі ж «Межнаріч проти Хорватії» ЄСПЛ звернув увагу на те, що «слід визначити, чи існують, окрім поведінки судді, факти, які можна встановити, які можуть викликати сумніви щодо його неупередженості. Це означає, що, вирішуючи питання про те, чи є в тій або іншій справі достатня підстава (legitimate reason) побоюватися, що конкретному судді бракує неупередженості, позиція відповідної особи є важливою, але не є визначальною» (Meznaric v. Croatia, заява № 71615/01, § 31). Отже, для задоволення відводу за об`єктивним критерієм мають бути не щонайменші сумніви одного з учасників справи, а достатні підстави вважати, що суддя не є безстороннім або що йому бракує неупередженості під час розгляду справи. Проте, варто врахувати, що між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а також може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій) (рішення у справі «Кіпріану проти Кіпру»). У пунктах 105, 106 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Олександр Волков проти України» від 9 квітня 2013 року зазначено, що у деяких випадках, коли може бути важко забезпечити докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді, вимога об`єктивної безсторонності забезпечує ще одну важливу гарантію (див. «Пуллар проти Сполученого Королівства», 10 червня 1996 року, § 32, Звіти 1996-111). У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (див. рішення від 26 жовтня 1984 року у справі «Де Куббер проти Бельгії» (De Cubber v. Belgium), Series A, № 86). Відповідно до пункту 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді. Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді. Із предмета та меж касаційного перегляду не простежується будь-яка залежність чи взаємозв`язок, що прямо чи опосередковано вказували б на упередженість судді Білоуса О.В. щодо Позивача або обставин цієї справи, чи його необ`єктивність при її розгляді, як і на заінтересованість цього судді у результаті розгляду справи. Не встановлено Судом й інших підстав, передбачених статтями 36, 37 КАС України, які б унеможливлювали розгляд справи вказаним суддею та викликали необхідність його відводу. Однак, з метою гарантування розгляду справи неупередженим та незалежним судом, а також для того, щоб за суб`єктивним критерієм з боку стороннього спостерігача не виникали сумніви у неупередженості судді Білоуса О.В. під час касаційного розгляду цієї справи, існують правові підстави для задоволення заяви судді Білоуса О.В. про самовідвід від касаційного розгляду справи. Керуючись частиною першою статті 36, статтею 40 КАС України,

УХВАЛИВ: Заяву судді Білоуса Олега Валерійовича про самовідвід у розгляді цієї справи задовольнити. Відвести суддю Білоуса Олега Валерійовича від розгляду справи №2-а-7354/08 (адміністративне провадження №К/9901/46455/21). Передати справу №2-а-7354/08 (адміністративне провадження №К/9901/46455/21) Секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення складу суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає. Повний текст буде складено у визначений КАС України час. Головуюча суддя Н.Є. Блажівська Судді: О.В. Білоус О.О. Шишов