Ухвала КАС ВС № 640/7544/19

УХВАЛА 23 червня 2022 року м. Київ справа № 640/7544/19 адміністративне провадження № К/990/14159/22 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Тацій Л.В., суддів: Стеценка С.Г., Стрелець Т.Г., перевіривши касаційну скаргу Київської міської ради на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 лютого 2021 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2021 року по справі № 640/7544/19 за позовом заступника керівника Київської місцевої прокуратури №3 в інтересах держави, до Київської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району міста Києва", про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, - ВСТАНОВИВ: Заступник керівника Київської місцевої прокуратури №3 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Київської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району міста Києва", в якому просив: - визнати незаконною бездіяльність Київської міської ради з питань не затвердження планів інвентаризації та паспортизації об`єктів благоустрою населення (їх частин), а саме: дитячих майданчиків, які перебувають на балансі Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району міста Києва", розташованих на території Деснянського району міста Києва; - зобов`язати Київську міську раду вчинити дії по розробленню та затвердженню планів технічної інвентаризації та паспортизації об`єкта благоустрою населення (їх частин), а саме: дитячих майданчиків, які перебувають на балансі Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району міста Києва", розташованих на території Деснянського району міста Києва. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 лютого 2021 року, яке залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2021 року, адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність Київської міської ради щодо незатвердження планів інвентаризації об`єктів благоустрою населення (їх частин), а саме: дитячих майданчиків, які перебувають на балансі Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району міста Києва", розташованих на території Деснянського району міста Києва; зобов`язано Київську міську раду вчинити дії по розробленню та затвердженню планів технічної інвентаризації об`єкта благоустрою населення (їх частин), а саме: дитячих майданчиків, які перебувають на балансі Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району міста Києва", розташованих на території Деснянського району міста Києва. В іншій частині позов залишено без задоволення. Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, покликаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права з підстав, передбачених пунктом 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) (пункт 2 частини другої статті 353 КАС України), відповідач звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій в частині задоволених позовних вимог, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Предметом спору в даній справі є бездіяльність Київської міської ради з питань не затвердження планів інвентаризації та паспортизації об`єктів благоустрою населення. Частиною 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Наведеним конституційним положенням кореспондують положення статті 14 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України. За визначенням пункту 20 частини першої статті 4 КАС України адміністративною справою незначної складності (малозначною справою) є адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо, не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин. Відповідно до частини четвертої статті 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу. Частиною ж шостою статті 12 КАС України визначено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності, який, втім не є вичерпним. Згідно з пунктом 10 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження. З урахуванням того, що за предметом спору дана справа не належить до тих, які повинні розглядатися виключно за правилами загального позовного провадження, тому з урахуванням предмету позову, характеру правовідносин, складності справи, колегія суддів вважає, що вищезгадану касаційну скаргу подано на судове рішення у справі незначної складності, яка була розглянута судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження. Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Тлумачення вказаних норм у їхньому логічному взаємозв`язку передбачає, що процесуальний закон пов`язує можливість касаційного перегляду у справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах «а» - «г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу. На обґрунтування права на касаційне оскарження заявник зазначає, що дана касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки недотримання законодавства у сфері благоустрою населених пунктів негативно впливають на організацію належного утримання та раціонального використання територій, будівель, інженерних споруд та створюють потенційну загрозу життю дітей у разі їх не усунення. Оцінивши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що посилання скаржника на положення пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України є необґрунтованим, оскільки на поточний день ухвалені у цій справі судові рішення не впливають на кінцеве формування судової практики та не змінюють її. Так, скаржником не обґрунтовано, в чому саме полягає фундаментальне значення саме даної справи для формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб`єктів правовідносин. Обґрунтовані посилання на існування інших обставин, передбачених підпунктами "а"-"г" п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, у касаційній скарзі відсутні, та такі обставини не вбачаються з поданих матеріалів касаційної скарги. Касаційна скарга в частині наведених у ній обґрунтувань вимог до суду касаційної інстанції містить лише посилання на фактичні обставини справи, підстави непогодження з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій щодо встановлених обставин справи та застосування нормативно-правових актів. Верховний Суд звертає увагу на те, що можливість відкриття касаційного провадження у малозначних справах залежить виключно від обставин конкретної справи: її значення для формування єдиної правозастосовчої практики; неможливості спростування особою, яка подає касаційну скаргу, обставин, встановлених оскаржуваним судовим рішенням, при розгляді іншої справи; значного суспільного інтересу справи чи її виняткового значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; помилкового віднесення судом справи до категорії справ незначної складності. Наведене повністю узгоджується з правовими позиціями, сформованими Європейським судом з прав людини у справах Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії), згідно з якими умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції. Одночасно з цим, колегія суддів зазначає, що частиною 4 статті 328 КАС України, визначені підстави, з яких може бути оскаржене судове рішення, що підлягають касаційному оскарженню (за загальним правилом КАС України або за наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 цього Кодексу). Таким чином, оскільки оскаржуване судове рішення прийняте у справі незначної складності за результатом розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, а передбачені пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України виняткові обставини відсутні і належні обґрунтування щодо їх наявності не наведено, тому у відкритті касаційного провадження у даній справі слід відмовити. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню. На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 257, 328, 333, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Київської міської ради на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 лютого 2021 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2021 року по справі № 640/7544/19 за позовом заступника керівника Київської місцевої прокуратури № 3 в інтересах держави, до Київської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району міста Києва", про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії. Надіслати заявнику копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач Л.В. Тацій Суддя С.Г. Стеценко Суддя Т.Г. Стрелець