LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4857140/1333/22

від 21.06.2022 ·

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 червня 2022 рокуЛьвівСправа № 140/1333/22 пров. № А/857/6801/22 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: судді-доповідача: Гінди О.М., суддів: Ніколіна В.В., Пліша М.А., за участю секретаря судових засідань Михальської М.Р., розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2022 року (головуючий суддя: Лозовський О.А., місце ухвалення - м. Луцьк) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Клевер Сторс» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, встановив: Товариство з обмеженою відповідальністю «Клевер Сторс», 07.07.2021 звернулася з позовом до суду, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0049410705 від 07.09.2021. Обґрунтовує позов тим, що за результатами фактичної перевірки, встановлено порушення суб`єктом господарювання вимог пункту 12 статті 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями, а саме: факт не ведення в порядку, встановленому законодавством обліку товарних запасів, які не відображені в такому обліку та ненадання під час проведення перевірки документів, які підтверджують облік та походження товарів, що на момент перевірки знаходяться у місці продажу. Так, у магазині «Сім 23 зручний маркет» за адресою: місто Рівне, вул. Бандери, 53 відсутні будь-які документи, які підтверджують походження алкогольних напоїв та тютюнових виробів, згідно Акту зняття залишків від 13.08.2021 на загальну суму 32 855,50 грн. Зазначає, що магазин, як відокремлена господарська одиниця не володіє документами щодо придбання товарів, оскільки таке придбання здійснюється з централізованою доставкою від постачальників до Логістичного Центру товариства, який знаходиться в місті Луцьку, а вже згодом, сформованими партіями широкого асортименту товари доставляються до торгівельних закладів, при цьому є неможливим наявність у кожному торговельному закладі прихідних документів від постачальників. Позивач вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є безпідставним та суперечить законодавству, винесене недобросовісно та необґрунтовано, без врахування усіх обставин, що мають значення. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2022 року позов задоволено. З цим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідча та оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального права, а тому просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким позов задовольнити. Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, посилається на те, що позивач зобов`язаний вести облік товарних запасів за місцем їх реалізації та здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку. Зазначає, що на момент здійснення перевірки позивач не надав контролюючому органу доказів ведення обліку товарів, що в свою чергу унеможливило перевірити порядок ведення позивачем обліку товарів, а також здійснення ним продажу лише тих товарів, які відображені в такому обліку. Представник позивач Сахарчук А.А. у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав. Позивач у судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, участь в судовому засіданні обов`язковою не визнавалась. Відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України його неявка не перешкоджає апеляційному розгляду справи. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга задоволеною бути не може з таких мотивів. Судом першої інстанції встановлено, що ТзОВ «КЛЕВЕР СТОРС» зареєстроване як юридична особа 02.08.2012, в межах зареєстрованих видів діяльності в ЄДР позивач здійснює наступні види діяльності: код КВЕД 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (основний); код КВЕД 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; код КВЕД 46.31 Оптова торгівля фруктами і овочами; код КВЕД 77.40 Лізинг інтелектуальної власності та подібних продуктів, крім творів, захищених авторським правом; код КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; код КВЕД 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; код КВЕД 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; код КВЕД 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; код КВЕД 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування; код КВЕД 73.11 Рекламні агентства; код КВЕД 73.20 Дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки; код КВЕД 82.99 Надання інших допоміжних комерційних послуг. На підставі направлень від 12.08.2021 № 2303/17-00-07-05-16, № 2302/17-00-07-05-16, виданих ГУ ДПС у Рівненській області та наказу від 11.08.2021 № 1486-п, посадовими особами ГУ ДПС у Рівненській області була проведена фактична перевірка магазину «Сім 23 зручний маркет» за адресою: місто Рівне, вулиця Степана Бандери, будинок 53, де здійснює господарську діяльність ТзОВ «КЛЕВЕР СТОР», з 12.08.2021 терміном 10 діб. Під час перевірки було проведено зняття залишків товарно-матеріальних цінностей про що складено акт від 13.08.2021, що є невід`ємною частиною акта перевірки від 13.08.2021, викладеного на бланку № 000609. Актом перевірки від 13.08.2021, викладеним на бланку № 000609 встановлено порушення ТзОВ «КЛЕВЕР СТОРС» вимог пункту 12 статті 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями, а саме: не ведення в порядку, встановленому законодавством обліку товарних запасів, в місці їх продажу, а саме: в момент перевірки в магазині «Сім 23 зручний маркет» за адресою: місто Рівне, вулиця Степана Бандери, будинок 53, у продажу знаходились алкогольні напої, які вказані в акті зняття залишків алкогольних напоїв від 13.08.2021 на загальну суму 32855,50 грн, на які в момент перевірки були відсутні та в ході перевірки не надані будь-які документи, які б підтверджували облік та походження даних алкогольних напоїв (накладні, товарно-транспортні накладні, фіскальні чеки та ін.). На підставі вищевказаного акта перевірки ГУ ДПС у Волинській області прийнято податкове повідомлення рішення № 0049410705 від 07.09.2021, яким за порушення п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265/65-ВР від 06.07.1995 до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 65711,00 грн за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій. ТзОВ «КЛЕВЕР СТОРС», не погоджуючись з вищевказаним податковим повідомленням-рішенням, оскаржило його в судовому порядку. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відсутність на момент проведення перевірки контролюючим органом первинних документів за місцем зберігання товарів, за умови, що ці товари належним чином обліковані відповідно до Закону № 996- XIV не є підставою для застосування до платника фінансової санкції, передбаченої статтею 20 Закону № 265/95-ВР. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне. Відповідно до п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР (далі-Закон № 265/95-ВР) передбачено, що суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку. Згідно зі статтею 20 Закону № 265/95-ВР, до суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які здійснюють діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння). Суд апеляційної інстанції зазначає, що правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності визначені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV (далі-Закон № 996-ХІV). За визначеннями, наведеними у статті 1 Закон № 996-ХІV бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; облікова політика - сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності. Відповідно до приписів частин 1, 2 та 5 статті 8 Закону № 996-ХІV, бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації. Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів. Підприємство самостійно: визначає за погодженням з власником (власниками) або уповноваженим ним органом (посадовою особою) відповідно до установчих документів облікову політику підприємства, обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних. Відповідно до статті 9 Закону № 996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені. Проаналізувавши вищенаведені норми, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що документами, які є підставою для внесення записів до бухгалтерського обліку є накладні, витратні накладні, товарно-транспортні накладні, тощо. Натомість, законодавством не передбачено, що за місцем знаходження господарської одиниці суб`єкта господарювання повинні зберігатись оригінали первинних документів на придбання товарно-матеріальних цінностей, які є підставою для бухгалтерського обліку, ведення якого відповідно до ст. 8 Закону № 996-ХІV, покладено на уповноважену особу. Крім цього, сама по собі відсутність на момент перевірки контролюючим органом первинних документів за місцем реалізації чи зберігання товарів, за умови, що ці товари належним чином обліковані відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», не є підставою для застосування до платника фінансової санкції, передбаченої статтею 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Аналогічна правова позиція у подібних правовідносинах викладена у постанові Верховного Суду від 30 квітня 2020 року справа № 803/954/14. Судом апеляційної інстанції проаналізовано наявні у матеріалах справи накладні, видаткові накладні надані позивачем і на думку суду апеляційної інстанції такі свідчать про проведення обліку позивачем товарних запасів за місцем їх реалізації і спростовують покликання контролюючого органу про не облікований товар (а. с. 17-64). Крім цього, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що магазин, який знаходиться за адресою: місто Рівне, вулиця Степана Бандери, будинок 53, є відокремленою господарською одиницею ТзОВ «КЛЕВЕР СТОРС». Разом з тим, придбання товарів здійснюється з централізованою доставкою від постачальників до Логістичного Центру ТзОВ «КЛЕВЕР СТОРС», який також знаходиться у місті Луцьку. Суд апеляційної інстанції зауважує, що позивачем до матеріалів справи подано: видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, довідку № 2103-09-21 про залишки та рух товарів груп «Пиво» та слабоалкогольні напої, Алкогольні напої, Тютюнові вироби за 13.08.2021 в господарській одиниці «Зручний маркет «Сім 23» за адресою місто: Рівне, вулиця Степана Бандери, будинок 53 (а. с. 17-64), що у свою чергу, свідчить про належу організацію бухгалтерського обліку. Вказані документи, підтверджують походження алкогольних напоїв та тютюнових виробів, які зазначені в акті зняття залишків від 13.08.2021, крім цього, підтверджують, що контрагенти ТзОВ «КЛЕВЕР СТОРС», постачають продукцію відразу до Логістичного Центру позивача, який знаходиться в місті Луцьку, вулиця Карбишева, будинок 2, а не поставляються безпосередньо у магазини відокремленої господарської одиниці місто Рівне, вулиця Степана Бандери, будинок

53. Крім того, факт переміщення товару з Логістичного Центру позивача, який знаходиться в місті Луцьку вулиця Карбишева, будинок 2 до торговельного закладу, в даному випадку до господарської одиниці магазину «Сім 23 зручний маркет» (місто Рівне, вулиця Степана Бандери, будинок 53), підтверджується наявними у матеріалами справи документами (а. с. 56-64). Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що твердження контролюючого органу про порушення порядку ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, здійснення продажу товарів, які не обліковані у встановленому порядку, а саме невідповідність обліку товарних запасів за місцем їх реалізації та притягнення позивача до відповідальності за статтею 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» є протиправним, а тому прийняте відповідачем повідомлення-рішення № 0049410705 від 07.09.2021 підлягає скасуванню. Таким чином, апеляційна скарга Головного управління ДПС у Волинській області не спростовує правильність доводів, яким мотивовано судове рішення, зводиться по суті до переоцінки проаналізованих судом доказів та не дає підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому відповідно до ст. 316 КАС України, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, рішення суду без змін. Керуючись ст. ст. 310, 316, 321, 322, 325, 328, КАС України, суд постановив: апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2022 року у справі № 140/1333/22 без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України. Головуючий суддя О. М. Гінда судді В. В. Ніколін М. А. Пліш Повне судове рішення складено 23.06.2022.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»