Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 640/19318/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/19318/19 Суддя (судді) першої інстанції: Шейко Т.І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 червня 2022 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: Головуючого судді: Чаку Є.В., суддів: Єгорової Н.М., Коротких А.Ю. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві та начальника Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві Дзядевич Лариси Вікторівни на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 лютого 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, - В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, в якому просив стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на його користь суму заборгованості з невиплаченої пенсії за період з 01.05.2014 по 31.08.2017 у сумі 187 956, 00 грн. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 січня 2020 року позовні вимоги задоволені в повному обсязі. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2021 року встановлено судовий контроль за виконанням рішення у цій справі та зобов`язано відповідача подати звіт про виконання судового рішення у встановлений судом строк. Представником відповідача 17 листопада 2021 року до суду подано звіт про виконання судового рішення від 27 січня 2020 року. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 грудня 2021 року відмовлено у прийнятті звіту та надано новий строк для подачі звіту. Представник відповідача 12 січня 2022 року до суду подав звіт про виконання судового рішення від 27 січня 2020 року. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 лютого 2022 року відмовлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в м. Києві в прийнятті звіту від 12 січня 2022 року про виконання рішення суду від 27 січня 2020 року у справі №640/19318/19. Накладено на начальника Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві Дзядевич штраф у розмірі 10 (десяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб у розмірі 24810,00 грн. Половину штрафу в розмірі 12405,00 грн стягнуто на користь позивача, іншу половину штрафу в розмірі 12405,00 грн стягнуто на користь Державного бюджету України. Попереджено начальника Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві Ларису Вікторівну Дзядевич про те, що за правилами частини шостої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України з наступного дня після набрання ухвалою законної сили на суму заборгованості без додаткового рішення суду нараховується пеня в розмірі трьох відсотків річних з урахуванням індексу інфляції. Попереджено начальника Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві Ларису Вікторівну Дзядевич про те, що відповідно до частини сьомої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України сплата штрафу не звільняє від обов`язку виконати рішення суду і подати звіт про його виконання. Повторне невиконання цього обов`язку тягне за собою застосування наслідків, установлених частинами першою і другою цієї статті, але розмір нового штрафу при цьому збільшується на суму штрафу, який було або мало бути сплачено за попередньою ухвалою. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві подати протягом одного місяця з дати отримання цієї ухвали звіт про виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 січня 2020 року по справі №640/19318/19. Не погоджуючись з вказаною ухвалою, Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві та начальник Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві Дзядевич Лариса Вікторівна подали апеляційні скарги, в яких просили скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 лютого 2022 року та прийняти звіт Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві про виконання судового рішення у справі №640/19318/19. В обґрунтування скарги апелянти зазначили, що розпорядженням №930060801496 від 13.04.2020 проведено перерахунок пенсійної виплати позивача та нараховано борг за період з 01.05.2014 по 31.07.2017 в розмірі 180863,39 грн. виплата заборгованості підлягає виплаті згідно Порядку 1165. Відповідно до ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, зокрема, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю. Проаналізувавши матеріали апеляційних скарг та зміст оскаржуваного рішення, з урахуванням частини другої статті 12 КАС України, а також беручи до уваги, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у цій справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін суд дійшов висновку щодо наявності підстав для розгляду справи в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Розглянувши доводи апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, а ухвалу суду необхідно залишити без змін, з наступних підстав. Так, статтею 129 Конституції України визначено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Також, відповідно до ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Питання встановлення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах регулюється статтею 382 КАС України, якою передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Системний аналіз викладених правових норм надає підстави для висновку, що встановити судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд може, тобто, наділений правом, під час прийняття постанови у справі. При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами. Аналогічна правова позиція викладена в додатковій постанові Верховного Суду від 31.07.2018 у справі № 235/7638/16-а. З матеріалів справи вбачається, що 12 січня 2022 року відповідачем було подано до суду звіт про виконання судового рішення від 27 січня 2020 року. У звіті зазначено, що розпорядженням №930060801496 від 13.04.2020 проведено перерахунок пенсійної виплати позивача та нараховано борг за період з 01.05.2014 по 31.07.2017 в розмірі 180863,39 грн. Виплата заборгованості згідно вказаного рішення суду підлягає виплаті згідно Порядку 1165. Відповідно до частини першої статті 47 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України. Згідно статті 49 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; у разі смерті пенсіонера; у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; в інших випадках, передбачених законом. Поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з`ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону. Наведений перелік підстав для припинення виплати пенсії за рішенням територіальних органів ПФУ є вичерпним та передбачає можливість припинення виплати пенсії з інших підстав лише у випадках, прямо передбачених законом. Вказані правові висновки також відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 06 травня 2020 року по справі № 766/4587/16-а, що враховується судом, відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України. Пункт 1 Порядку №637 доповнено абзацом згідно з Постановою Кабінету Міністрів України №788 від 21 серпня 2019 року: «Суми пенсій, які не виплачено за період до місяця їх відновлення, обліковуються в органі, що здійснює пенсійні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України». Судом першої інстанції вірно зазначено, що на момент розгляду звіту відповідача відповідний окремий порядок виплати пенсії внутрішньо переміщеній особі за минулий час Кабінетом Міністрів України не визначено. Однак відсутність відповідного нормативно-правового документу, що визначає механізм реалізації права на отримання невиплаченої суми пенсії за минулий період не може бути визнано обґрунтованою підставою для позбавлення особи такого права, оскільки це прямо суперечить положенням статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Крім того механізм погашення заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті Пенсійному фонду України на цю мету визначено Порядком погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду затвердженим Постановою КМУ від 22 серпня 2018 р. №

649. Пунктом 2 Порядку №649 передбачено, щоу цьому Порядку терміни вживаються в такому значенні: боржник - орган Пенсійного фонду України, визначений судом боржником у виконанні судового рішення; стягувач - фізична особа, на користь якої винесено рішення. Пунктом 4 Порядку №649 визначено, що черговість виконання рішень визначається датою їх надходження до боржника. Боржник веде облік рішень у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою (далі - реєстр), відповідно до порядку, встановленого Пенсійним фондом України (п.3 Порядку №649). Процедура функціонування реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою (далі - реєстр), та внесення інформації до нього визначається Порядком ведення обліку рішень суду у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України 26 вересня 2018 року № 20-1. Згідно з п. 5 Порядку №649 для підтвердження суми, що підлягає виплаті, боржник подає до Пенсійного фонду України: документ, що підтверджує дату надходження судового рішення до боржника; копію судового рішення (судових рішень) або виконавчого листа; розрахунок суми, що підлягає виплаті, засвідчений керівником боржника або уповноваженою ним особою. Відповідно до п.10 Порядку №649 виділення коштів для виплати здійснюється Пенсійним фондом України в межах наявних бюджетних призначень Пенсійному фонду України на цю мету шляхом перерахування коштів боржнику. Відповідно до п.11 Порядку №649 боржник у триденний строк повідомляє стягувачу про виділення коштів та не пізніше десяти робочих днів з дня надходження коштів у межах встановленого Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" періоду виплати пенсії зобов`язаний здійснити виплату стягувачу суми, що підлягає виплаті, у порядку, встановленому статтею 47 зазначеного Закону. В даному випадку доказів вчинення апелянтами заходів встановлених Порядком №649 до суду не надано, а виконання рішення суду обмежилось виключно нарахуванням належних позивачу сум. Враховуючи викладене у сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач не надав доказів вчинення ним всіх необхідних дій, спрямованих на виплату позивачу заборгованості. Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для визнання звіту відповідача таким, що не підтверджує повне та належне виконання рішення суду, встановлення нового строку для подання звіту про повне виконання рішення суду та накладення штрафних санкцій на керівника Головного управління ПФУ у м. Києві за невиконання рішення суду без поважних причин. Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд ПОСТАНОВИВ: Апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві та начальника Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві Дзядевич Лариси Вікторівни залишити без задоволення. Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 лютого 2022 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду. Головуючий суддя: Є.В. Чаку Судді: Н.М. Єгорова А.Ю. Коротких