Постанова 4823 № 377/646/21
від 22.06.2022 ·ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А іменем України 22 червня 2022 року м. Чернігів Унікальний номер справи № 377/646/21 Головуючий у першій інстанції Хоменко Л. В. Апеляційне провадження № 22-ц/4823/591/22 Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого-судді Висоцької Н.В. суддів: Онищенко О.І., Шитченко Н.В., сторони: позивач Акціонерне товариство «Універсал Банк», відповідач ОСОБА_1 , розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 24 грудня 2021 року (місце ухвалення м. Чернігів) у справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, В С Т А Н О В И В: У жовтні 2021 року АТ «Універсал Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. В обґрунтування своїх вимог посилалось на те, що у жовтні 2017 року АТ "Універсал Банк" запустив новий проект Monobank, у рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки Monobank. Після перевірки кредитної історії на платіжних картках monobank за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт. Позивач вказує, що ОСОБА_1 звернувся до АТ "Універсал Банк" з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від 05.06.2019, яка разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Підписавши Анкету-заяву відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають Договір та зобов`язався виконувати його умови. На підставі укладеного Договору відповідач отримав кредит у розмірі 80 000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка № НОМЕР_1 . Банк свої зобов`язання за Договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту. У свою чергу відповідач всупереч чинному законодавству та умовам договору, належним чином покладені на нього обов`язки перед банком не виконав, порушив умови кредитного договору і має прострочену заборгованість. Станом на 08.07.2021 за відповідачем по укладеному з АТ "Універсал Банк" договору про надання банківських послуг наявна заборгованість на загальну суму 98 118,89 грн, у тому числі: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) 98 118,89 грн, заборгованість за пенею та комісією 0 грн. В позові АТ «Універсал Банк» просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 05.06.2019 у розмірі 98 118,89 грн та судові витрати у розмірі 2270 грн. Рішенням Чернігівського районного суду від 24.12.2021 позов АТ «Універсал банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 05.06.2019 у розмірі 98 118,89 грн, яка складається із загального залишку заборгованості за кредитом (тіло кредиту) у розмірі 98 118, 89 грн та судові витрати у розмірі 2270 грн. Рішення суду обґрунтовано тим, що відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконав, у добровільному порядку не повернув фактично отримані та використані надані позивачем грошові кошти, що свідчить про порушення прав позивача, тому суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі. Не погоджуючись з вказаним рішенням суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову повністю. В обґрунтування незаконності та необґрунтованості рішення суду заявник посилається на те, що будь-які підписи в Умовах та правилах надання банківських послуг та Тарифах банку відсутні, скаржник заперечує підписання таких документів. Будь-які докази, які б підтверджували, що позивач надав відповідачу кошти, у справі відсутні, при цьому апелянт посилається на правовий висновок Верховного Суду у справі № 192/156/17-ц від 05 березня 2018 року. Заявник зазначає, що позивач не надав жодного доказу у підтвердження видачі відповідачу картки, а відтак і кредиту, жодний документ не містить посилання на таку видачу, та заперечує отримання від банку кредитних коштів та наявності у нього заборгованості та повернення такого кредиту, що обґрунтовує неналежної якості розрахунку заборгованості, який надано банком, та судом не прийнято його до уваги. У письмових поясненнях представник АТ «Універсал банк» Мєшнік К.І. просить залишити без задоволення апеляційну скаргу, а рішення суду без змін. Посилається на законність та обґрунтованість рішення суду, та безпідставність апеляційної скарги. Зазначає, що для стягнення заборгованості з відповідача присутні всі правові підстави у повному обсязі відповідно до Анкети-заяви до договору надання банківських послуг, Умов обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал банк», тарифів за карткою «Monobank». Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Вислухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 частково враховуючи наступне. Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Пунктом 3 частини 1 статті 376 ЦПК України передбачено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи. Судом встановлено, що 05.06.2019 між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 укладено договір банківських послуг шляхом підписання Анкети-заяви до Договору про надання банківських послуг, відповідно до умов якого АТ «Універсал Банк»» відкрило відповідачу поточний рахунок у гривні та банк встановив кредитний ліміт на суму, вказану у додатку, відповідно до умов Договору (а.с. 11). Згідно даних анкети-заяви до Договору про надання банківських послуг від 05.06.2019, відповідач підтвердив, що підписана ним заява разом із Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг та відповідно підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають Договір та зобов`язався виконувати його умови. До кредитного договору банк додав Витяг з Умов обслуговування рахунків фізичної особи, Умов і правил обслуговування фізичних осіб в ПАТ "Універсал Банк" при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів (а.с. 12-26). АТ «Універсал Банк» свої зобов`язання за Договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами в межах встановленого кредитного ліміту. Із доданого до позовної заяви розрахунку заборгованості за договором № б/н від 05.06.2019 укладеногно між Універсал Банк та ОСОБА_1 , вбачається, що станом на 08.07.2021 за відповідачем наявна заборгованість на загальну суму 98 118,89 грн, у тому числі: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) 98 118,89 грн, заборгованість за пенею та комісією 0 грн (а.с. 8-10). Відповідно до довідки про розмір встановленого кредитного ліміту за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 05.06.2019 в період з 05.06.2019 по 08.07.2021 ОСОБА_1 було встановлено кредитний ліміт: 22.06.2019 в розмірі 10 000 грн, 14.10.2019 25 000 грн, 13.12.2019 45 000 грн, 02.02.2020 60 000 грн, 20.04.2020 80 000 грн (а.с. 124). Згідно руху коштів по картці № НОМЕР_2 вбачається, що кредитний ліміт встановлено 80 000 грн., заборгованість станом на 08.07.2021 88 118, 89 грн (а.с. 112-123). Задовольняючи позовні вимоги та стягуючи в повному розмірі заборгованість за кредитним договором суд першої інстанції виходив з того, що відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконав, у добровільному порядку не повернув фактично отримані та використані надані позивачем грошові кошти, що свідчить про порушення прав позивача, тому суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі. Однак, повністю погодитись з такими висновками районного суду не може апеляційний суд через невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним(стаття 1055 ЦК України). З матеріалів справи вбачається, що 05.06.2019 ОСОБА_1 підписав анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг АТ "Універсал Банк". Підписанням анкети-заяви ОСОБА_1 засвідчив генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, яка буде використовуватися для накладання електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення його дій згідно з договором. Визнав, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях. Підтвердив, що всі наступні правочини можуть вчинятися ним або банком з використанням електронного цифрового підпису (п. 6). У підписаній анкеті-заяві відповідач визнав, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях. З огляду на викладене, на підставі укладеного сторонами електронного договору, який вважається укладеним у письмовій формі, у сторін, відповідно до приписів статті 11 ЦК України виникли права та обов`язки, які витікають із кредитного договору. Таким чином, з врахуванням викладеного вище є спростованими доводи апеляційної скарги про те, що відповідач кредитні кошти не отримував, оскільки будь-які підписи відповідача в Умовах та правилах надання банківських послуг та Тарифах банку у підтвердження отримання кредиту відсутні, що є підставою для відмови у стягненні заборгованості. Колегія суддів прийшла до висновку, що між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 було укладено електронний кредитний договір в рамках банківського проекту «monobank» відповідно до вимог чинного законодавства, за яким останній отримав кредитні кошти у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Разом з тим, статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України). Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України). Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ «Універсал Банк»). Умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633,634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений. Позивач, обґрунтовуючи право вимоги, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 05.06.2019, посилався на Умови і правила обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів, розміщених на сайті: https://www.monobank.ua/terms/ як невід`ємні частини спірного договору. Проте, з матеріалів справи не вбачається, що саме з даними Умовами та правилами відповідач ознайомився і погодився, підписуючи заяву, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо користування кредитними коштами та щодо сплати пені та комісії за користування кредитними коштами, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до матеріалів справи розмірах і порядках нарахування. У цьому випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути; укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та Правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача(www.monobank.ua) змінювалися АТ «Універсал Банк». За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та Правила банківських послуг, відсутність у заяві домовленості сторін про сплату відсотків, пені та комісії за користування кредитними коштами надані банком Умови не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин. Зазначений висновок узгоджується з висновками постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 342/180/17. Вказане свідчить про відсутність правових підстав для нарахування на рахунок відповідача процентів за користування коштами та віднесення їх до тіла кредиту. Як вбачається, визначаючи розмір заборгованості за тілом кредиту, АТ «Універсал Банк» посилається на те, що згідно п. 5.23 розділу ІІ Умов та правил, кредит збільшується на суму заборгованості за Договором по відсоткам до погашення, по неустойці, якщо на рахунку клієнта не вистачає власних коштів для оплати вказаної заборгованості. Однак, зважаючи на те, що колегією суддів оцінені як неналежний доказ надані позивачем Умови та Правила банківських послуг, про що зазначено вище, відсутні підстави для задоволення вимог банку в частині збільшення тіла кредиту на розмір нарахованих відсотків, що вбачається з довідки про рух коштів по картці від 18.04.2022 (а.с. 112-123). Вирішуючи питання про розмір заборгованості за кредитним договором, який підлягає стягненню з ОСОБА_1 , колегія суддів зазначає, що стягненню підлягає саме сума неповернутих коштів. Доказами, що підтверджують наявність заборгованості та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положеннями закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі. Відповідно до п. 5 Положення про організацію оперативної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління НБУ від 18 червня 2003 року № 254, п. 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління НБУ від 04 липня 2018 року № 75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Виписка по картковому рахунку може бути належним доказом щодо заборгованості відповідача за тілом кредиту, яка повинна досліджуватися судами у сукупності з іншими доказами. До такого правового висновку дійшов Верховний Суд при розгляді цивільної справи № 200/5647/18 в постанові від 16.09.2020. З наявного у справі розрахунку заборгованості за кредитним договором та виписки про рух коштів по картці ОСОБА_1 вбачається, що загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тіло кредиту) становить 98 118, 89 грн, але починаючи з 01.12.2019 банк здійснював автоматичне погашення відсотків, пені та комісії за рахунок тіла кредиту, безпідставно збільшивши тіло кредиту на 18 118, 89 грн (а.с. 120). Проте, доказів погодження сторонами договору в письмовій формі такого порядку погашення відсотків та штрафних санкцій банком не надано суду першої інстанції і не представлено апеляційному суду, тому такі дії позивача не відповідають суті відносин, оскільки проценти та штрафні санкції за своєю суттю є платою за користування кредитними коштами. Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ «Універсал Банк» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, колегія суддів вважає, що Банк вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отримані кошти. Отже, виходячи з вищенаведеного, а також зважаючи на те, що відповідачу було встановлено кредитний ліміт на картковий рахунок у сумі 80 000 грн, і останній систематично користувався коштами та частково погашав заборгованість за фактично отриманими коштами, залишок після операцій станом на 23.09.2020 становив 19,95 грн (а.с. 112 зворот). Таким чином, ОСОБА_1 фактично не повернуто Банку грошові кошти, які є тілом кредиту у розмірі 79 980,05 грн (80 000 грн 19,95 грн), які підлягають до стягнення. Враховуючи викладене, обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав для стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту, проте суд першої інстанції неправильно здійснив розрахунок такої заборгованості, з врахуванням обставин викладених вище, у зв`язку з чим рішення суду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підлягає зміні, шляхом зменшення розміру заборгованості ОСОБА_1 за тілом кредиту до 79 980, 05 грн. Таким чином апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, оскільки суд прийшов до правильного висновку в частині задоволення вимог щодо стягнення тіла кредиту та помилкового висновку про задоволення вимог в частині стягнення заборгованості за відсотками, як тіла кредиту. Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. З урахуванням зміни рішення суду першої інстанції шляхом зменшення належної до стягнення суми заборгованості до 79 980,05 грн (79 980,05 грн від 98 118, 89 грн становить 81 %), слід змінити рішення суду першої інстанції в частині визначеного до стягнення судового збору та загальної суми стягнення, зменшивши стягнуту з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» суму судового збору з 2270 грн до 1838,71 грн (2270 грн х 81% :100%). Оскільки апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню (на 19%), у матеріалах справи наявні належні докази понесення відповідачем витрат по сплаті судового збору за апеляційний розгляд справи (а.с. 89), то відповідно з АТ «Універсал Банк» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 646,95 грн (3405 грн х 19%:100%). Керуючись ст.ст. 141, 367, 374, 376 ч. 1 п. 3, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 24 грудня 2021 року змінити, зменшивши розмір стягнутої з ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» (місцезнаходження юридичної особи: вул. Автозаводська, 54/19, м. Київ, ЄДРПОУ - 21133352) заборгованості за кредитним договором з 98 118 грн (дев`яносто восьми тисяч сто вісімнадцяти) 89 коп до 79 980 грн (сімдесяти дев`яти тисяч дев`ятсот вісімдесят) 05 коп та суму судового збору з 2270 (двох тисяч двісті сімдесяти) грн до 1838 грн (однієї тисячі вісімсот тридцяти восьми) 71 коп. Стягнути з Акціонерного товариства «Універсал Банк» на користь ОСОБА_1 646 грн (шістсот сорок шість) 95 коп. судового збору за апеляційний розгляд справи. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повний текст судового рішення складено 22.06.2022. Головуючий Судді :