Ухвала КАС ВС № 280/5174/20

УХВАЛА 22 червня 2022 року м. Київ справа № 280/5174/20 адміністративне провадження № К/990/14880/22 Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Кашпур О.В. перевірив касаційну скаргу Запорізької обласної прокуратури на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2022 року у справі №280/5174/20 у справі за позовом ОСОБА_1 до Запорізької обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування рішення і зобов`язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернулася до адміністративного суду з позовом, у якому з урахуванням уточнень просила: - визнати протиправним та скасувати рішення Третьої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур від 11 червня 2020 року № 31 «Про неуспішне проходження ОСОБА_1 , прокурором відділу нагляду за додержанням законів при розслідуванні злочинів проти життя управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Запорізької області, атестації за результатами складення Іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки»; - зобов`язати Запорізьку обласну прокуратуру перевести позивача на посаду прокурора у Запорізькій обласній прокуратурі, рівнозначній її посаді прокурора відділу нагляду за додержанням законів при розслідуванні злочинів проти життя управління нагляду у кримінальному провадженні. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2020 року позов задоволено у повному обсязі: Визнано протиправним і скасовано рішення Третьої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур від 11 червня 2020 року за №31 про неуспішне проходження ОСОБА_1 , прокурором відділу нагляду за додержанням законів при розслідування злочинів проти життя управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Запорізької області, атестації за результатами складення іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки. Зобов`язано Запорізьку обласну прокуратуру перевести ОСОБА_1 на посаду прокурора у Запорізькій обласній прокуратурі, рівнозначній її посаді прокурора відділу нагляду за додержанням законів при розслідуванні злочинів проти життя управління нагляду у кримінальному провадженні. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2021 року указане рішення було скасоване, у задоволенні позову відмовлено. Надалі постановою Верховного Суду від 04 листопада 2021 року скасовано постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2021 року у частині відмови у задоволенні позовної вимоги про визнання протиправним і скасування рішення кадрової комісії про неуспішне проходження ОСОБА_1 атестації, а справу в цій частині направлено на новий розгляд до Третього апеляційного адміністративного суду. У іншій частині постанову апеляційного суду від 09 лютого 2021 року залишено без змін. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2022 року залишено без змін рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2020 року у частині задоволених позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення кадрової комісії про неуспішне проходження ОСОБА_1 атестації. 09 червня 2022 року Запорізька обласна прокуратура втретє засобами поштового зв`язку надіслала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2022 року. Скаржник просить скасувати оскаржувані судові рішення у частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Так, відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України, відповідно до пункту 4 частини другої якої у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним. Тому касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами, які необхідно вказати у формі, визначеній пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України. У тексті касаційної скарги скаржник зазначає, що підставою перегляду оскаржуваних судових рішень є пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме п. п. 9, 16, 17 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" від 19 вересня 2019 року №113-IX, пункту 7 розділу І, пункту 2 розділу V Порядку проходження прокурорами атестації, затвердженого наказом Генерального прокурора від 03 жовтня 2019 року №221. Разом з тим, оскарження судових рішень з підстав, передбачених пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, вимагає не лише констатації факту відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а і визначення норми (норм) права, що потребує висновку, підстав необхідності такого висновку у подібних правовідносинах (усунення колізій норм права, визначення пріоритету однієї норми над іншою, тлумачення норми), а також зазначення, у чому, на думку заявника, полягає неправильне застосування судами норми права, щодо якої необхідний висновок Верховного Суду. Водночас скаржник зазначає, що неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм права зумовлено тим, що оскільки будь-яких технічних збоїв під час проходження тестування позивачкою не відбулося, акти про дострокове завершення тестування з незалежних від члена комісії та прокурора причин не складалися, то суди в даному випадку дійшли помилкового висновку скасування рішення щодо не проходження атестації. Разом з тим, положеннями пунктів 9, 16, 17 розділу ІІ Прикінцеві і перехідні положення Закону №113-ІХ урегульовані умови переведення прокурорів (пункт 7) та питання організації процесу проходження ними атестації. Наведені норми є загальними, а касаційна скарга не містить об`єктивних мотивів щодо їхнього неправильного застосування судами попередніх інстанцій та необхідність висновку Верховного Суду щодо цих норм, за обставин, установлених судами саме у цій справі. Суд наголошує, що оскарження судових рішень на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України обов`язковими умовами є зазначення: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; 2) висновок апеляційного суду, який на переконання скаржника є неправильним; 3) у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права; 4) як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися (для пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України). Інші аргументи касаційної скарги зводяться до цитування норм чинного законодавства та переоцінки встановлених судами обставин, що виходить за межі касаційного перегляду, які визначені статтею 341 КАС України. Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, натомість, в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України). Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. При цьому, такий недолік касаційної скарги зумовлює її повернення одноособово суддею, без аналізу колегією суддів дотримання решти вимог, визначених статтею 330 КАС України. За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження з обґрунтуванням того, в чому саме полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення (рішень). На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332 КАС України, Суд

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Запорізької обласної прокуратури на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2022 року у справі №280/5174/20 у справі за позовом ОСОБА_1 до Запорізької обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування рішення і зобов`язання вчинити дії - повернути особі, яка її подала. Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом. Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає. СуддяО.В. Кашпур