Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 620/2211/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/2211/21 Суддя (судді) першої інстанції: Скалозуб Ю.О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 червня 2022 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді Безименної Н.В. суддів Бєлової Л.В. та Кучми А.Ю. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області, як відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2021 року (повний текст складено 06 серпня 2021 року) у справі за адміністративним позовом Фермерського господарства «Клочков» до Головного управління ДПС у Чернігівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, В С Т А Н О В И Л А Позивач звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до ДПС України, ГУ ДПС у Чернігівській області, в якому просив визнати протиправними та скасувати рішення від 17.02.2020 №1457856/40962320 про відмову в реєстрації податкової накладної від 04.02.2020 №1 та рішення від 04.03.2021 №2448924/40962320 про відмову в реєстрації податкової накладної від 26.03.2020 №1 і зобов`язати ДПС України зареєструвати в ЄРПН вказані податкові накладні. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2021 року позов задоволено. Не погодившись із вказаним рішенням, ГУ ДПС у Чернігівській області подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що жодним нормативним актом не передбачений обов`язок контролюючого органу визначати для платника перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, або висловлювати зауваження щодо кількості та складу документів, що подані для розгляду питання про реєстрацію зупиненої податкової накладної. Позивач та ДПС України відзиви на апеляційну скаргу не подавали. В суді першої інстанції позиція позивача обґрунтовувалась тим, що разом із письмовими поясненнями ним були подані контролюючому органу через електронний кабінет платника податків передбачені Порядком №1165 документи, які підтверджували підставу та факт зарахування коштів на розрахунковий рахунок ФГ «Клочков», а також документи первинного бухгалтерського обліку, які об`єктивно підтверджують фактичне проведення господарської операції. Будь-які письмові пояснення ДПС України матеріали справи не містять. Відповідно до ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Беручи до уваги, що в суді першої інстанції справа розглядалась в порядку спрощеного провадження, враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, беручи до уваги встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» карантин на всій території України, керуючись приписами ст.311 КАС України, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження. В апеляційній скарзі заявлено клопотання про розгляд справи за участю представника апелянта у судовому засіданні. Суд звертає увагу, що в даному випадку, безпосередня участь сторін у судовому засіданні, не є обов`язковою, оскільки матеріали справи містять достатньо письмових доказів для з`ясування фактичних обставин. Частиною 2 ст.311 КАС України визначено, якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні. Враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, ухвалене в порядку спрощеного провадження, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, колегія суддів не вбачає підстав для здійснення розгляду даної справи у відкритому судовому засіданні за участю сторін, а тому клопотання скаржника задоволенню не підлягає. Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ФГ «Клочков» 16.11.2016 зареєстровано як юридичну особу, основним видом діяльності якої є: 01.11 «Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур», що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.12). 24.01.2020 між ФГ «Клочков» (продавець) та ТОВ «АГРІКОР ХОЛДИНГ» (покупець) укладено договір купівлі-продажу № 2401/к, згідно з п.1.1 якого продавець зобов`язується поставити і передати у власність покупцю сільськогосподарську продукцію, врожаю 2020 року, найменування, орієнтовна ціна та кількість якого зазначена у специфікаціях та/або додатках до цього договору, а покупець зобов`язується прийняти такий товар та своєчасно оплатити його. Відповідно до п.1 додатку №1 до вказаного договору, продавець зобов`язується передати у власність покупця товар на суму 12000000,00 грн, в тому числі ПДВ - 2000000,00 грн. Згідно з пунктом 1 додатку № 2 до вказаного договору продавець зобов`язується передати у власність покупця товар - кукурудзу на загальну суму 5400000,00 грн (а.с. 61-64). Платіжними дорученнями від 04.02.2020 підтверджується перерахування коштів в сумі 12000000,00 грн від ТОВ «АГРІКОР ХОЛДИНГ» на рахунок позивача з призначенням - передплата за кукурудзу згідно з договором №2401/к від 24.01.2020 (а.с.65-66). Відповідно до копії платіжного доручення від 26.03.2020 № А24323 ТОВ «АГРІКОР ХОЛДИНГ» перераховано на рахунок позивача 5400000,00 грн з призначенням - передплата за кукурудзу згідно з договором №2401/к від 24.01.2020 (а.с.67). 04.02.2020 позивачем складено на адресу ТОВ «АГРІКОР ХОЛДИНГ» та направлено на реєстрацію в ЄРПН податкову накладну №1 на загальну суму 12000000,00 грн, в тому числі ПДВ - 2000000,00 грн. Вказана податкова накладна була прийнята, однак її реєстрацію зупинено відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України, оскільки платник податку відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податків. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК, для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних. 26.03.2020 позивачем сформовано податкову накладну № 1 на загальну суму 5400000,00 грн, з урахуванням ПДВ - 900000,00 грн (а.с.37), яку направлено на реєстрацію в ЄРПН, яку було прийнято, однак реєстрацію зупинено відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України, оскільки платник податку відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податків. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК, для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних (а.с.37-38). Позивач подав до контролюючого органу повідомлення від 10.02.2020 №2 та від 02.03.2021 № 1, письмові пояснення та копії документів щодо вказаних податкових накладних, в яких зазначив, що від ТОВ «АГРІКОР ХОЛДИНГ» на його рахунок 04.02.2020 надійшли кошти передоплати в сумах 12000000,00 грн та 26.03.2020 в сумі 5400000,00 грн згідно з договором купівлі-продажу № 2401/к від 24.01.2020, що стало підставою для складання та направлення на реєстрацію в ЄРПН податкових накладних №1 від 04.02.2020 та №1 від 26.03.2020, додано копії документів, що підтверджують здійснення господарської операції, зокрема: договору купівлі-продажу від 24.01.2020 № 2401/к, додатків №1 та № 2 до нього, платіжних доручень (а.с.39-41, 128-133). За результатами розгляду поданих позивачем документів Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (Комісія ГУ ДПС у Чернігівській області) прийнято рішення від 17.02.2020 №1457856/40962320 про відмову в реєстрації податкової накладної у зв`язку з наданням платником податків копій документів, складених з порушенням законодавства. В додатковій інформації зазначено: надані документи не є достатніми для прийняття Комісією рішення про реєстрацію податкової накладної, відсутні копії підтверджуючих документів щодо наявності земель, придбання супутніх послуг (обробітку, внесення ЗЗР, міндобрив і т.і.) (а.с.36). Рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 04.03.2021 № 2448924/40962320 відмовлено у реєстрації податкової накладної від 26.03.2020 № 1 в ЄРПН, у зв`язку з ненаданням платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено. У графі «Додаткова інформація (зазначити до якої інформації)» вказано: відсутні відомості з посиланням на податкову та іншу звітність платника щодо наявності достатніх засіяних площ земельних ділянок для вирощування вказаної с/г культури та обсягу фактично зібраного урожаю с/г культури (а.с.42). Вважаючи такі рішення протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом. Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що на підтвердження інформації, зазначеної у спірних податкових накладних, позивачем до податкового органу було подано пояснення та копії документів, що відповідають вимогам пункту 5 Порядку №

520. За наслідками перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, в межах вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів доходить наступних висновків. Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження. Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених п. 201.1 цієї статті та/або п. 192.1 ст. 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до п. 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку. Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних. Згідно з п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (що набрала чинності з 01.02.2020) затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165). Який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів. Відповідно до п.2 Порядку 1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації. Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик. Ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм пп.«а» або «б» п. 185.1 ст. 185, пп.«а» або «б» п. 187.1 ст. 187, абзацу 1 п. 201.1, 201.7, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку. Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 01 липня 2003 року, яке, відповідно до ч. 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. У рішенні від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення. Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо. При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим. Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб`єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб`єкта, визначених законом. Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії. Таким чином, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону. Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 520), відповідно до п.4 якого у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. Згідно з п.5 Порядку № 520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: - договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; - договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; - первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; - розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; - документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством. У відповідності до вимог п.11 Порядку №520 Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі: 1) ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; 2) та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; 3) та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства. В той же час, незважаючи на подання позивачем у передбаченому законодавством порядку відповідних повідомлень та письмових пояснень, разом із підтверджуючими документами, які на переконання суду, в повній мірі доводять наявність підстав для подання та реєстрації податкової накладної, приймаючи оскаржувані рішення про відмову в реєстрації податкових накладних, контролюючим органом не наведено жодних мотивів неврахування чи відхилення наданих позивачем пояснень та документів, комісією не було з`ясовано специфіку проведених господарських операцій та не визначено документів, які є достатніми для підтвердження реальності господарських операцій з урахуванням їх змісту і обсягу і наявності підстав для здійснення відповідного коригування кількісних і вартісних показників. Оскаржувані рішення містять твердження про ненадання платником копій підтверджуючих документів щодо наявності земель, придбання супутніх послуг (обробітку, внесення ЗЗР, міндобрив і т.і.), а також про відсутність відомостей з посиланням на податкову та іншу звітність платника щодо наявності достатніх засіяних площ земельних ділянок для вирощування вказаної с/г культури та обсягу фактично зібраного урожаю с/г культури. Однак, вказані документи не передбачені положеннями Порядку №520, а тому їх відсутність не могла бути підставою для прийняття спірних рішень, а твердження про ненадання вказаних документів не заслуговують на увагу. При цьому, позивач є саме сільськогосподарським виробником, який здійснює свою діяльність з 2016 року і має у користуванні відповідні посівні площі, про що контролюючі органи були обізнані в результаті подання позивачем повідомлень про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з з оподаткуванням або через які проводиться діяльність за формою №20-ОПП, які були прийняті контролюючим органо, про що останні містять відповідну відмітку (а.с.44-46). Також, відповідна інформація про наявність у користуванні позивача земельних площ для ведення фермерського господарства відображена в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (а.с.47-60). Таким чином, всупереч визначеній у вказаних рішеннях підстав для їх прийняття, податковим органом не наведено жодного порушення норм матеріального права і не зазначено, яких саме визначених законодавством документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних. Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 22 жовтня 2018 року у справі № 822/1817/18, від 21 травня 2019 року у справі №0940/1240/18 та від 18 червня 2020 року у справі №824/245/19-а, яка в силу вимог ч. 5 ст. 242 КАС України має бути врахована судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин. Всупереч ч. 2 ст. 77 КАС України, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не надано жодних доказів наявності підстав для прийняття оскаржуваних рішень, а саме не доведено, в чому саме виявилась недостатність поданих позивачем документів для прийняття рішення про реєстрацію складених позивачем податкових накладних. При цьому, в рамках даної справи спірним є саме питання правомірності прийнятого Комісією рішення про відмову в реєстрації поданої позивачем податкової накладної в ЄРПН та його відповідності критеріям рішення суб`єкта владних повноважень, в той час, як підтвердження факту здійснення господарських операцій та правомірність їх відображення в бухгалтерському та податковому обліку має бути предметом перевірки суб`єкта господарювання, призначеної у відповідності до положень ПК України та не може бути встановлена на етапі прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН. З огляду на викладені обставини, з урахуванням наведених норм права, за наслідком перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для скасування спірних рішень та зобов`язання ДПС України провести реєстрацію відповідних податкових накладних в ЄРПН. Інші доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду першої інстанції не спростовують, при цьому колегія суддів звертає увагу на ті обставини, що відповідно до правил п.41 «Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень» обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування. Відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження). Керуючись ст.243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів П О С Т А Н О В И Л А Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області, як відокремленого підрозділу ДПС України - залишити без задоволення. Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2021 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню. Текст постанови складено 21 червня 2022 року. Головуючий суддя Н.В.Безименна Судді Л.В.Бєлова А.Ю.Кучма